Часті симптоми гіпертиреозу

Коли французькі лікарі порівняли пацієнтів із гіпертиреозом різного віку, виявилося, що в молодших людей було в середньому 10,8 характерних ознак хвороби, а в літніх лише 6. Збільшену щитоподібну залозу знаходили в 94% молодих і лише в половини старших пацієнтів, зате фібриляція передсердь траплялася в літніх у 35% випадків проти 2% у молодих^[1]. Одна й та сама хвороба може виглядати зовсім по-різному. Симптоми гіпертиреозу можуть розвиватися поступово або з'явитися раптово^[2], і в молодих людей вони зазвичай проявляються яскравіше: прискорене серцебиття, непереносимість спеки, схуднення^[3]. Це пов'язано з тим, що надлишок гормонів пришвидшує обмін речовин, а молодий організм реагує на такі зміни бурхливо.

Читайте:

Гіпертиреоз: все, що потрібно знати

Гіпертиреоз прискорює роботу всього організму: серце б'ється частіше, вага знижується, а спека й тривожність ...

Водночас у літніх людей ситуація інша. Із віком класичні симптоми трапляються значно рідше, незалежно від тяжкості хвороби, і лише схуднення та задишка не стають менш поширеними^[4]. Натомість у старших пацієнтів частіше бувають нерегулярне серцебиття, втрата ваги, пригнічений настрій, слабкість і втома під час звичайних справ^[5], а сам гіпертиреоз іноді помилково приймають за депресію чи деменцію^[6]. Найсильніше з гіпертиреозом у літньому віці була пов'язана апатія: шанси її появи були в 14,8 раза вищими, ніж в однолітків без хвороби^[1]. Це не означає, що захворювання менш серйозне, просто організм літньої людини реагує на нього інакше, ніж організм молодого.

Гіпертиреоз може зачепити все тіло: тиреоїдні гормони впливають майже на кожну тканину та систему органів, бо підвищують основний обмін і вироблення тепла^[3]. Хвороба не така вже рідкісна серед захворювань щитоподібної залози: у США гіпертиреоз має приблизно 1 зі 100 людей віком від 12 років^[6].

Коротко: у людей старше 60 років гіпертиреоз часто ховається за втомою, схудненням, задишкою чи фібриляцією передсердь, тому лікарі радять у таких випадках частіше перевіряти функцію щитоподібної залози^[4].

Температура

Гіпертиреоз змушує щитоподібну залозу виробляти більшу кількість гормонів, що прискорює багато процесів в організмі. Одним із наслідків цього є підвищене потовиділення: саме воно є найчастішою шкірною проблемою при гіпертиреозі^[7]. Непереносимість тепла, перегрівання і сильне потіння лікарі пояснюють надмірною стимуляцією симпатичної нервової системи^[3]. Коли людина пітніє більше звичайного, це часто означає, що їй важче переносити спеку. Через непереносимість тепла стає складно перебувати в теплих приміщеннях або активно рухатися, бо організм швидко перегрівається і намагається охолодитися через піт. Якщо у вас гіпертиреоз, ви можете помітити, що пітнієте більше, особливо в спекотну погоду або під час фізичної активності. У літніх людей посилене потіння і непереносимість спеки трапляються помітно рідше^[1].

Шкіра, волосся, нігті

У людей з гіпертиреозом шкіра зазвичай тепла, гладка і волога на дотик^[7]. Надлишок гормонів посилює вироблення тепла і розслаблює стінки дрібних судин, опір судин падає^[3], тож до поверхні шкіри надходить більше крові й тепла. Серед інших ознак Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) називає почервоніння долонь, свербіж і сверблячий висип^[8].

Також через зміни в організмі, спричинені гіпертиреозом, волосся може ставати тоншим, м'якшим і менш густим^[7]. Це може проявлятися у вигляді дифузного випадіння волосся без рубців або плямистого порідіння^[8], а саме волосся стає ламким^[9].

Що стосується нігтів, то у людей з гіпертиреозом вони можуть ставати блискучими, м'якими й ламкими^[7]. Характерна ознака має навіть власну назву: нігті Пламмера, коли нігтьова пластинка поступово відшаровується від ложа з вільного краю, а сам ніготь набуває увігнутої форми^[7]. Описано випадок, коли таке відшарування нігтів на сім років випередило діагноз хвороби Грейвса, і спочатку його приймали за грибкову інфекцію^[7]. Тому зміни, про які можуть розповісти нігті, іноді стають першою підказкою для лікаря.

Читайте:

Щитоподібна залоза та її вплив на шкіру, волосся, нігті

Суха шкіра, що не рятує жоден крем, волосся на гребінці, ламкі нігті. Іноді за цими «косметичними» проблемами ...

Серце

При гіпертиреозі серце може почати битися швидше, ніж зазвичай, і людина відчуває його удари^[8]. Це може проявлятися як відчуття, що серце «пульсує» або стукає сильніше. Деякі люди описують це як «швидкий» ритм серця або ніби в грудях «б'ється метелик». Найчастішим порушенням ритму при цьому залишається звичайна синусова тахікардія^[3].

Також через гіпертиреоз може виникнути порушення ритму серця, яке називається аритмією, насамперед фібриляція передсердь. У дослідженні за участю 40 628 пацієнтів із гіпертиреозом фібриляцію чи тріпотіння передсердь діагностували у 8,3% з них, причому частіше в чоловіків, у старших людей і в тих, хто вже мав хвороби серця^[10]. При такій аритмії серце б'ється нерегулярно і перекачує кров менш ефективно, що підвищує ризик тромбів, інсульту та серцевої недостатності^[5].

Ще одна проблема, яка може виникнути у людей з гіпертиреозом, це підвищений артеріальний тиск. Для нього типова систолічна гіпертензія з великою різницею між верхнім і нижнім тиском, яку пов'язують зі зниженням опору судин^[3]. Підвищення тиску в артеріях збільшує ризик серйозних захворювань, таких як інсульт чи інфаркт^[11].

Легені

Одним із симптомів гіпертиреозу може бути задишка під час навантаження^[3], особливо у літніх людей: на відміну від більшості класичних ознак, вона з віком не стає рідшою^[4].

Під час фізичної активності, такої як ходьба чи підйом сходами, людині з гіпертиреозом може стати важче дихати. Одна з причин цього полягає в послабленні дихальних м'язів, які допомагають робити глибокі вдихи та видихи. Дослідження підтвердили, що в пацієнтів із тиреотоксикозом дихальні м'язи слабші, ніж у здорових людей того ж віку, і ця слабкість зменшується після лікування^[12]. У пацієнтів із хворобою Грейвса знаходили функціональну слабкість діафрагми, а після лікування карбімазолом (попередником тіамазолу) вираженість задишки за шкалою знизилася з 59% до 23%^[13].

Крім того, при гіпертиреозі пришвидшується основний обмін^[3], тож організм потребує більше кисню. Це означає, що навіть під час невеликої фізичної активності людині може знадобитися більше кисню, що викликає відчуття задишки.

Літні люди з гіпертиреозом можуть помітити, що в них виникає задишка, слабкість чи втома навіть при виконанні простих завдань, які раніше не спричиняли таких проблем^[5]. Тому лікарі радять перевіряти щитоподібну залозу в людей старше 60 років із незрозумілою задишкою^[4].

Кишківник

Надлишок тиреоїдних гормонів змінює і роботу травного тракту. Однією з таких змін є прискорений кишковий транзит: їжа проходить тонкою і товстою кишкою швидше, ніж зазвичай^[14]. В одному дослідженні шлях їжі від рота до сліпої кишки займав у пацієнтів із гіпертиреозом у середньому 64 хвилини, а в здорових людей 107 хвилин^[15]. Це може призвести до різних порушень травлення.

Диспепсія описує ряд симптомів у верхній частині шлунково-кишкового тракту, таких як печіння в животі або відчуття переповненості після їжі. Шлунок при цьому не обов'язково працює швидше: приблизно в половини пацієнтів із гіпертиреозом і диспепсією шлунок спорожнявся навіть повільніше за норму, а його електричний ритм частіше збивався^[16]. Тож диспепсія при гіпертиреозі пов'язана радше з порушенням ритму роботи шлунка, ніж із прискореним транзитом.

Частий стілець є ще одним симптомом, який виникає через прискорений кишковий транзит^[6]. Оскільки їжа проходить кишківником швидше, товста кишка не встигає повністю всмоктати воду, і стілець стає м'яким або рідким; у деяких людей розвивається виражена діарея^[17]. Організм гірше засвоює і жири: в одному дослідженні їх втрати з калом сягали 7,9 г на добу, а після лікування знижувалися до 3,4 г, і діарея зникала в усіх пацієнтів^[15].

Шия

Коли щитоподібна залоза збільшується в розмірі, цей стан називається зобом. Існує багато причин виникнення зоба, і однією з них є гіпертиреоз^[6]. У молодих пацієнтів із гіпертиреозом зоб знаходять майже завжди, у 94% випадків, а в літніх приблизно в половини^[1].

Збільшення щитоподібної залози може створювати тиск на сусідні структури шиї, такі як гортань, трахея та стравохід. Цей тиск може спричиняти відчуття дискомфорту, осиплість голосу або біль у горлі чи шиї^[3].

У деяких випадках, якщо зоб досягає великих розмірів, він може ускладнити ковтання (це називають дисфагією) або дихання, зокрема в положенні лежачи, через стискання трахеї або стравоходу^[3].

Збільшена щитоподібна залоза також може змінити контур шиї, роблячи її більш опуклою або порушуючи її симетрію. Набряк біля основи шиї є приводом звернутися до лікаря^[5], а такі видимі зміни можуть викликати занепокоєння в деяких людей.

Сечовидільна система

При гіпертиреозі прискорюється обмін речовин, що може призвести до збільшення об'єму сечі. Людина помічає, що їй частіше потрібно до туалету, і постійно відчуває спрагу^[8]. Так проявляється часте сечовипускання.

Окрім того, надлишок тиреоїдних гормонів змушує серце працювати швидше, що збільшує кровообіг у нирках: у людей із гіпертиреозом швидкість клубочкової фільтрації і нирковий кровоплин значно зростають^[18]. В експерименті на щурах тиреотоксикоз ще й зменшував кількість водних каналів (аквапоринів) у нирках, через що вода гірше поверталася в кров і сечі виділялося більше^[19]. Усе це посилює діурез.

Репродуктивна система

У жінок гіпертиреоз може призвести до порушень менструального циклу. Це може проявлятися у вигляді нерегулярних менструацій, а також змін у кількості виділень: найчастіше місячні стають мізернішими та рідшими^[2], а цикли довшими за 35 днів^[20]. Утім, такі порушення трапляються не так часто, як вважали раніше: у дослідженні 214 жінок із тиреотоксикозом нерегулярний цикл мали 21,5% проти 8,4% у здорових, і жодна не мала повної відсутності менструацій. Ризик порушень був вищим у курців і при вищому рівні гормону Т4^[21]. Причина полягає в тому, що надлишок тиреоїдних гормонів впливає на гормональний баланс, який контролює менструацію; нелікований гіпертиреоз може позначатися й на фертильності^[6].

У чоловіків гіпертиреоз може вплинути на сексуальне бажання: втрату інтересу до сексу NHS відносить до типових симптомів^[8]. У багатоцентровому дослідженні знижене статеве бажання мали 17,6% чоловіків із гіпертиреозом, а передчасну еякуляцію половина з них; після нормалізації гормонів частка останньої знизилася з 50% до 15%^[22]. Тиреоїдні гормони взаємодіють з іншими гормонами в організмі, включаючи ті, що відповідають за сексуальну функцію. Додатково гіпертиреоз може викликати збільшення молочних залоз у чоловіків, стан, відомий як гінекомастія. У чоловіків із гіпертиреозом підвищуються рівні естрадіолу та білка, що зв'язує статеві гормони, і гінекомастія в них трапляється часто^[23].

Мозок та нерви

Одним із помітних симптомів гіпертиреозу є тремтіння рук^[6]. Це дрібне, швидке тремтіння, яке легко помітити на пальцях або руках людини. Його спричиняє надлишок тиреоїдних гормонів, які стимулюють нервову систему^[3].

Зміни в поведінці або настрої також характерні для цього захворювання. Люди з гіпертиреозом можуть ставати нервовими, тривожними, роздратованими, у них бувають перепади настрою^[8], тож постійна дратівливість іноді має гормональну причину. У великому національному дослідженні в пацієнтів із хворобою Грейвса ризик депресії був на 34% вищим, а тривожного розладу на 52% вищим, ніж у людей без неї^[24]. Ці зміни є результатом того, що надлишок тиреоїдних гормонів впливає на мозок і змінює настрій та емоційний стан людини.

Проблеми з концентрацією також можуть бути пов'язані з гіпертиреозом. Людина може помітити, що їй важко зосередитися на завданні, вона легко відволікається або забуває важливу інформацію. На МРТ у таких пацієнтів знаходили порушення зв'язків між ділянками мозку, що відповідають за увагу і настрій^[25]. Тому помітне погіршення концентрації разом з іншими симптомами варто обговорити з лікарем.

Проблеми зі сном

Безсоння або проблеми зі сном часто асоціюються з гіпертиреозом^[8]. Тиреоїдні гормони впливають на багато функцій в організмі, зокрема на ритм сну та неспання. У пацієнтів із хворобою Грейвса розлади сну діагностували на 44% частіше, ніж у людей без цієї хвороби^[24].

Якщо у людини гіпертиреоз, вона може зіткнутися з різними проблемами зі сном. Наприклад, їй може бути важко заснути, незважаючи на втому. Вона може часто прокидатися посеред ночі і мати труднощі з поверненням до сну. Іншими словами, сон стає переривчастим і неякісним.

Також люди з гіпертиреозом можуть прокидатися надто рано вранці і не можуть знову заснути, навіть якщо відчувають втому. Це може призвести до постійної втоми та зниження працездатності протягом дня: відчуття, що ви весь час утомлені, NHS теж відносить до симптомів гіпертиреозу^[8].

Причина таких симптомів полягає в тому, що тиреоїдні гормони посилюють збудження нервової системи: безсоння лікарі відносять до тих самих проявів, що й тремтіння та тривожність^[3]. Надлишок гормонів підтримує стан неспання й порушує нормальний ритм сну, тому звичайні поради щодо безсоння без лікування самої хвороби допомагають мало.

Інші симптоми

Анемія виникає, коли в крові недостатньо еритроцитів для перенесення кисню до тканин. Хоча причини анемії можуть бути різними, іноді вона пов'язана саме з гіпертиреозом. У дослідженні пацієнтів із хворобою Грейвса анемію мали 33%, і в 22% її не можна було пояснити нічим, крім самої хвороби. Така анемія частіше траплялася в чоловіків (41,6%), ніж у жінок (17,5%), нагадувала анемію хронічного запалення і зникала після нормалізації гормонів у 8 із 9 пацієнтів^[26].

Що стосується печінки, вона відповідає за багато функцій, включаючи знешкодження та виведення токсинів, а також руйнування самих тиреоїдних гормонів^[3]. Гіпертиреоз може порушувати її роботу. Серед 289 пацієнтів із щойно діагностованою і ще не лікованою хворобою Грейвса хоча б одне відхилення в печінкових пробах мали 70,9%, найчастіше підвищувався фермент АЛТ (52,7%)^[27]. Це ознака потенційного пошкодження печінки, і в тяжких випадках можлива навіть жовтяниця, проте після нормалізації функції щитоподібної залози печінкові показники зазвичай повертаються до норми^[28]. Тому при незрозумілих змінах у роботі печінки лікарі перевіряють і щитоподібну залозу.

Ще одна типова ознака, якої легко не помітити: втрата ваги попри підвищений апетит^[6]. Утім, приблизно 10% пацієнтів, навпаки, набирають вагу, бо апетит зростає сильніше, ніж витрати енергії^[17]. До інших частих проявів належать м'язова слабкість і втома^[6].

Ускладнення

Гіпертиреоз може призвести до кількох серйозних ускладнень:

• Очі: можливі проблеми з очима, включаючи почервоніння, сухість, сльозотечу, світлочутливість, двоїння і випинання очей. Офтальмопатія Грейвса розвивається приблизно в 1 з 4 людей із гіпертиреозом на тлі хвороби Грейвса^[29], але середньотяжкі й тяжкі форми, що потребують інтенсивного лікування, становлять не більше 5–6% випадків^[30].
• Кістки: гіпертиреоз пов'язаний з остеопорозом, що збільшує ризик переломів. При нелікованому гіпертиреозі мінеральна щільність кісток знижена, а ризик перелому стегна зростає з віком на момент діагнозу; після нормалізації гормонів щільність кісток відновлюється^[31].
• Серце: високий ризик розвитку фібриляції передсердь, яку при діагнозі виявляють у 8,3% пацієнтів^[10], а також серцевої недостатності^[5].
• Тиреоїдний шторм: рідкісний, але небезпечний стан, коли симптоми раптово різко загострюються: виникають дуже часте серцебиття, гарячка, сплутаність свідомості, жовтяниця. Його можуть спровокувати інфекція, вагітність або пропуск ліків^[29]. За даними японських національних опитувань, тиреоїдна криза трапляється приблизно у 0,2 на 100 тисяч госпіталізованих на рік, але смертність від неї перевищує 10%^[32].
• Вагітність: у вагітних жінок з нелікованим гіпертиреозом збільшується ризик викидня, передчасних пологів, низької ваги дитини при народженні, прееклампсії, тиреоїдного шторму та серцевої недостатності; зрідка хвороба впливає і на щитоподібну залозу дитини^[33].