Остеопороз: що треба знати про втрату кісткової маси

Остеопороз робить кістки крихкими та схильними до переломів навіть після незначних падінь. Більшість людей дізнаються про нього лише після травми.

Ми рідко замислюємося про стан своїх кісток, поки щось не зламається. Але кісткова тканина — жива структура, яка постійно оновлюється. І в якийсь момент цей процес починає відставати: руйнування стає швидшим за відновлення. Саме так і виникає остеопороз. Цей діагноз часто стає несподіванкою — ніякого болю, ніяких попереджень, лише перелом після буденної ситуації. Ураження не обмежуються якоюсь однією частиною тіла: стегна, хребет, зап’ястки — усі вони можуть виявитися слабшими, ніж здаються. Саме тому остеопороз називають “тихою” хворобою. Але це не означає, що вона безпечна. І чим раніше її помітити — тим більше шансів зберегти рухливість, незалежність і якість життя.

Що таке остеопороз

Остеопороз — це захворювання, при якому щільність і міцність кісткової тканини зменшуються. Зовні кістки можуть виглядати так само, як і раніше, але всередині вони стають пористими, схожими на губку. Через це навіть звичні рухи або легкі удари можуть призводити до переломів. Найчастіше вражаються стегнові кістки, зап’ястки та хребці, але насправді ураженою може бути будь-яка частина скелета.

На відміну від дитячого організму, який активно нарощує кісткову масу, у дорослої людини баланс між руйнуванням і відновленням кістки поступово змінюється. Після 35 років втрата кісткової тканини починає переважати, і якщо процес пришвидшується, виникає остеопороз. У жінок після менопаузи це відбувається ще швидше через зниження рівня естрогену.

Ураження можуть довго залишатися непоміченими. Людина не відчуває болю, не має помітних симптомів. Але в якийсь момент звичайне падіння з висоти власного зросту або різкий рух — і перелом. І тільки після цього пацієнт дізнається, що має остеопороз.

Як працює кісткова тканина

Кістки постійно перебувають у процесі ремоделювання. Це означає, що старі клітини кісткової тканини руйнуються, а на їхньому місці формуються нові. За молодого віку цей процес йде з перевагою утворення нової тканини — кістки стають щільнішими й міцнішими. Але з віком утворення нової тканини сповільнюється, і руйнування починає домінувати.

У здорової людини цей дисбаланс відбувається поступово, і організм встигає адаптуватися. При остеопорозі ж руйнування прискорене, і організм не встигає заповнювати втрати. Саме тому кістка слабшає зсередини, хоча зовні змін може не бути видно.

Наскільки поширений остеопороз

У світі остеопороз — одне з найпоширеніших хронічних захворювань опорно-рухової системи. Найбільш вразлива група — жінки після 50 років: майже кожна друга має остеопороз. Серед чоловіків того ж віку — кожен четвертий.

Окремо варто згадати про остеопенію — стан, коли щільність кістки вже знижена, але ще не до рівня остеопорозу. Це своєрідне попередження, що ризик зростає. Дослідження показують, що остеопенію мають приблизно 1 із 3 дорослих після 50 років, і без змін у способі життя цей стан часто переходить у остеопороз.

У багатьох випадках пацієнти не знають про свій стан, доки не станеться перелом. Тому оцінка щільності кісткової тканини у віці 50+ або за наявності факторів ризику — це ключовий крок до профілактики серйозних ускладнень.

Причини та фактори ризику

Остеопороз не виникає раптово. Це результат тривалого процесу, під час якого руйнування кісткової тканини починає переважати над її оновленням. У дитинстві й молодому віці організм активно формує кісткову масу, досягаючи її максимуму приблизно у 30 років. Після цього починається поступова втрата, що є нормою. Але коли цей процес відбувається надто швидко або початковий запас кісткової маси був недостатнім — ризик розвитку остеопорозу різко зростає.

Деякі люди від самого початку мають вищу схильність до втрати кісткової тканини. У жінок, особливо після менопаузи, остеопороз розвивається частіше через зниження рівня естрогену, що захищає кісткову тканину. Вік — ще один ключовий фактор: після 50 років процеси оновлення кістки сповільнюються.

Окрім природних змін з віком, існують десятки чинників, які можуть вплинути на здоров’я кісток.

• Вік: ризик значно зростає після 50 років.
• Стать: жінки частіше хворіють через гормональні зміни після менопаузи.
• Спадковість: якщо в когось із біологічних родичів був остеопороз або часті переломи, ваш ризик вищий.
• Статура: люди з тендітною, низькою масою тіла мають менше кісткової тканини з самого початку.
• Куріння: тютюн уповільнює регенерацію кісток і погіршує засвоєння кальцію.
• Алкоголь: регулярне вживання понад 2 порції алкоголю на добу негативно впливає на баланс кальцію і вітаміну D.
• Нестача кальцію або вітаміну D: це основа для формування міцної кісткової тканини, особливо в дитинстві й молодості.
• Малорухливий спосіб життя: без фізичного навантаження кістки втрачають стимул до оновлення.

Медичні стани, що підвищують ризик

Окремі захворювання також можуть сприяти розвитку остеопорозу. Найчастіше це хвороби, які впливають на обмін речовин, імунну або гормональну систему:

• Ендокринні порушення: гіпертиреоз, гіперпаратиреоз, діабет.
• Хвороби шлунково-кишкового тракту: целіакія, запальні захворювання кишечника (наприклад, хвороба Крона).
• Аутоімунні захворювання: ревматоїдний артрит, анкілозивний спондилоартрит (уражає хребет).
• Гематологічні порушення: зокрема, множинна мієлома та інші пухлини, що впливають на кістковий мозок.

Ліки, що можуть шкодити кісткам

Деякі препарати впливають на мінеральний обмін або посилюють втрату кісткової тканини. Якщо ви приймаєте будь-який із наведених нижче засобів тривалий час, варто контролювати щільність кісток:

• Глюкокортикоїди: наприклад, преднізолон — використовуються при ревматичних і запальних захворюваннях.
• Протиепілептичні засоби: деякі з них змінюють метаболізм вітаміну D.
• Інгібітори протонної помпи: препарати для лікування гастриту й рефлюксу, які можуть знижувати всмоктування кальцію.
• Препарати гормональної терапії раку: у лікуванні раку грудної залози чи простати.
• Сечогінні: особливо тіазидні, що впливають на баланс мінералів.
• Антикоагулянти: деякі форми порушують структуру кістки при довготривалому вживанні.

Симптоми остеопорозу

Остеопороз підступний тим, що довго не дає про себе знати. Людина може жити з поступово ослабленими кістками роками — без болю, спеки, нудоти чи інших сигналів, які ми звикли асоціювати з хворобами. Саме тому остеопороз називають “тихою” хворобою. У багатьох випадках першим і єдиним симптомом стає перелом — після падіння, яке раніше минулося б лише синцем.

Найчастіше це переломи стегнової кістки, зап’ястків або хребців. Останні особливо небезпечні, бо можуть залишитися непоміченими: людина просто починає сутулитися або відчуває ниючий біль у спині, який приписує “вікові” зміни або втому. А насправді — це компресійний перелом хребця.

Ось кілька змін у тілі, які можуть бути непрямими ознаками втрати кісткової маси:

• Зменшення зросту на 2 см і більше: зазвичай наслідок мікропереломів у хребцях.
• Зміна постави: нахил уперед, сутулість або вигин у попереку.
• Біль у попереку: особливо якщо він з’являється без травми та не минає тривалий час.
• Задишка: при сильному стисканні грудної клітки через деформацію хребців може зменшитися об’єм легенів.

Іноді перші зовнішні зміни помічають не самі пацієнти, а їхні близькі — “ти ніби зменшилася в зрості”, “в тебе змінилася хода”. Варто звернути увагу на ці зауваження, особливо після 50 років або якщо в родині вже були випадки остеопорозу. У таких ситуаціях доцільно пройти тест на щільність кісткової тканини, навіть якщо жодних явних симптомів немає.

Діагностика

Єдиний надійний спосіб виявити остеопороз — це виміряти щільність кісткової тканини. Зовнішні ознаки, переломи, біль у спині чи зменшення зросту — це вже наслідки. Щоб не чекати ускладнень, варто проходити спеціальне обстеження, яке називається денситометрією.

Денситометрія (або DEXA/ДЕКСА-сканування) — це метод, що використовує низьку дозу рентгенівського випромінювання для оцінки мінеральної щільності кістки. Процедура триває недовго, є абсолютно безболісною й не потребує жодних уколів чи підготовки. Зазвичай обстежують поперековий відділ хребта, стегнову кістку та іноді — передпліччя.

• Процедура амбулаторна: не потребує госпіталізації, одразу після обстеження можна йти додому.
• Безболісна та безпечна: променеве навантаження дуже низьке, менше ніж при звичайному рентгені.
• Точна: дозволяє виявити як остеопороз, так і остеопенію — зниження щільності, яке ще не досягло критичного рівня.

Коли варто проходити денситометрію

Є ситуації, коли обстеження рекомендується навіть за відсутності симптомів:

• Жінкам після 65 років та чоловікам після 70: незалежно від інших факторів.
• Людям після 50 років: якщо був перелом після незначної травми.
• Тим, хто приймає препарати, що впливають на кістки: зокрема, глюкокортикоїди.
• Пацієнтам із хронічними хворобами ШКТ, щитоподібної залози або ревматологічними діагнозами.
• При спадковій схильності: якщо у близьких родичів були переломи на тлі остеопорозу.

Результати денситометрії подають у вигляді T-індексу — показника, який порівнює ваші дані з нормальними значеннями для молодої здорової людини. Значення нижче -2,5 свідчить про остеопороз. У діапазоні від -1 до -2,5 — це остеопенія.

Лікування та підтримка

Остеопороз — це не вирок, але й не тимчасове явище. Лікування спрямоване на те, щоб зупинити втрату кісткової маси, зміцнити залишену тканину й мінімізувати ризик переломів. Це завжди комплексний процес, який охоплює спосіб життя, харчування, фізичну активність і медикаментозну терапію.

Найголовніше завдання — зменшити ймовірність падінь і переломів. Адже саме вони призводять до ускладнень, обмеження рухливості й втрати незалежності, особливо в літньому віці.

Фізична активність

Рух — один із найпотужніших інструментів у боротьбі з остеопорозом. Але йдеться не про надмірне навантаження, а про регулярні й помірні вправи, які зміцнюють не лише м’язи, а й кістки, зв’язки та суглоби.

• Вага-несучі вправи: ходьба, скандинавська хода, легкий біг — усе, що змушує тіло працювати проти сили тяжіння.
• Баланс і координація: йога, тай-чи, пілатес допомагають уникати падінь, тренують рівновагу.
• Силові вправи: вправи з еспандером або власною вагою стимулюють кісткове ремоделювання.

Фізичні навантаження мають бути індивідуально підібрані, особливо якщо вже є остеопоротичні переломи або хронічний біль. У деяких випадках варто працювати під наглядом фізичного терапевта.

Харчування, кальцій і вітамін D

Повноцінне харчування — основа для формування й збереження кісткової тканини. Достатнє споживання кальцію і вітаміну D необхідне в будь-якому віці, але після 50 років — особливо.

• Кальцій: потреба з віком зростає до 1200 мг на добу. Основні джерела — молоко, йогурт, сир, броколі, мигдаль, риба з кістками.
• Вітамін D: допомагає організму засвоювати кальцій. Синтезується в шкірі під дією сонця, а також міститься у жирній рибі, яйцях, печінці тріски. За потреби — приймається у вигляді добавок.

У випадках значного дефіциту лікар може призначити комбіновані препарати, які містять кальцій і вітамін D у формі таблеток або капсул. Наприклад, комбіновані засоби на основі кальцію карбонату або цитрату в поєднанні з холекальциферолом.

Медикаментозна терапія

Коли остеопороз діагностовано, лише зміна способу життя — замало. Для зупинки втрати кісткової маси та зниження ризику переломів призначають лікарські засоби. В Україні доступні кілька класів препаратів:

• Бісфосфонати: алендронова кислота, ібандронова кислота — гальмують резорбцію кістки. Приймаються перорально або внутрішньовенно.
• Деносумаб: моноклональне антитіло, що знижує активність остеокластів. Вводиться підшкірно 1 раз на 6 місяців.
• Ромозозумаб: новий препарат, що стимулює утворення кісткової тканини. Доступний за спеціальними показаннями.
• Препарати паратиреоїдного гормону (ПТГ): терипаратид — стимулює новоутворення кістки. Застосовується при тяжких формах остеопорозу.

Також у деяких випадках використовують гормональну терапію — наприклад, замісну терапію естрогенами для жінок у менопаузі, але лише за відсутності протипоказань. Вибір препарату завжди залежить від загального стану здоров’я, віку, наявності інших захворювань і ризику побічних ефектів.

Профілактика

Запобігти остеопорозу набагато легше, ніж лікувати його наслідки. Формування кісткової маси відбувається в дитинстві й до 30 років, але навіть після цього можна значно вплинути на стан скелета. Профілактика базується на трьох основах: харчування, фізична активність і уникнення шкідливих чинників. 

• Отримуйте достатньо кальцію: щоденна норма для дорослих після 50 — 1200 мг. Найкращі джерела — молочні продукти, броколі, кунжут, мигдаль.
• Не забувайте про вітамін D: у літній сезон — через перебування на сонці, взимку — через харчові добавки або продукти, збагачені вітаміном D.
• Будьте фізично активними: мінімум 30 хвилин активності щодня — ходьба, йога, робота в саду або легке тренування.
• Відмовтесь від куріння: нікотин порушує баланс гормонів і погіршує регенерацію кісткової тканини.
• Обмежте алкоголь: не більше 1–2 порцій на добу, оскільки алкоголь знижує ефективність кальцію та впливає на роботу гормонів.
• Контролюйте гормональний баланс: особливо важливо жінкам у період менопаузи та людям із порушеннями щитоподібної залози.
• Не займайтесь самолікуванням: тривале вживання деяких препаратів без контролю може впливати на кісткову тканину.

Профілактика падінь і побутових травм

Один із головних шляхів зниження ризику переломів — уникати падінь. Для цього важливо не лише тренувати м’язи й баланс, а й зробити свій простір безпечним.

• Освітлення: забезпечте добру видимість у всіх кімнатах, особливо вночі.
• Покриття для підлоги: використовуйте неслизькі доріжки, приберіть килимки, що можуть згорнутися.
• Поручні та опори: встановіть у ванній кімнаті та на сходах, якщо є потреба.
• Правильне взуття: зручне, на низькому ходу, з неслизькою підошвою.
• Допоміжні засоби: тростина чи ходунки при нестійкій ході — не ознака слабкості, а крок до безпеки.

Також варто перевірити зір і слух — зниження цих функцій підвищує ризик випадкових падінь. І головне — слухайте своє тіло: якщо виникає відчуття нестійкості, раптової слабкості або втрати рівноваги, це привід звернутись до фахівця.

Життя з остеопорозом

Остеопороз — це хронічний стан, але з ним можна жити повноцінно, якщо правильно підійти до самоорганізації. Лікування триває роками, іноді — довічно, тому важливо не лише приймати препарати, а й навчитися розуміти потреби свого тіла та адаптувати щоденне життя до нових обставин. Основна мета — запобігати переломам і втраті мобільності.

Найперше, що потрібно — це не знецінювати роль контролю. Регулярні обстеження, прийом призначених ліків, дотримання дієти та фізичної активності — усе це частини однієї системи підтримки.

• Плануйте контроль щільності кісток: денситометрію рекомендують проходити раз на 1–2 роки, залежно від результатів і віку.
• Дотримуйтесь режиму прийому препаратів: пропуски знижують ефективність лікування.
• Не зупиняйтесь у русі: навіть легка, щоденна активність краща за повну відмову від навантажень.
• Змініть простір довкола себе: якщо виникали падіння або є обмеження руху, варто переосмислити облаштування оселі.
• Слідкуйте за харчуванням: кальцій і вітамін D мають бути присутні щодня.

Коли звертатися до лікаря

Окрім планових обстежень, є ситуації, коли не варто чекати:

• Зменшення зросту або зміна постави: це може свідчити про мікропереломи хребців.
• Біль у спині або кістках: особливо новий або той, що не минає.
• Слабкість або нестійкість при ходьбі: можливий ризик падіння.
• Побічні ефекти від ліків: зміни травлення, болі, висип — усе це потрібно обговорити з лікарем.

Пам’ятайте, що своєчасна реакція на сигнали тіла — не ознака недовіри до себе, а відповідальність за своє здоров’я. Чим активнішим буде ваше ставлення до остеопорозу, тим менш помітним він стане у повсякденному житті.

Часті питання

Чи може остеопороз скоротити тривалість життя?

Сам по собі остеопороз не є смертельним, але переломи, особливо стегнової кістки, можуть призводити до ускладнень, тривалої нерухомості, інвалідизації або навіть передчасної смерті. Найвищий ризик — у людей старше 65 років. Профілактика падінь і своєчасне лікування дозволяють знизити ці ризики.

Чим остеопенія відрізняється від остеопорозу?

Остеопенія — це стан, коли щільність кісткової тканини знижена, але ще не до рівня остеопорозу. Це попереджувальний сигнал: якщо нічого не змінити, остеопенія може прогресувати. Але саме на цьому етапі найкраще втрутитися й зупинити процес.

Коли слід проходити тест на щільність кісток?

Жінкам після 65 і чоловікам після 70 років — у будь-якому випадку. Також тест рекомендовано людям після 50, які мали переломи, а також тим, хто має фактори ризику або приймає препарати, що впливають на кісткову тканину.

Чи можливе повне одужання?

Остеопороз — це хронічний стан, який не виліковується повністю. Але за допомогою лікування й способу життя можна стабілізувати процес, зберегти щільність кісток і уникнути ускладнень. Ціль — не повернення до "ідеального" стану, а підтримка міцності кісток на безпечному рівні.

Колоректальний рак: симптоми, лікування, профілактика

Дуоденіт: що потрібно знати

Синдром подразненого кишківника: причини, лікування