Про зв'язок щитоподібної залози й психіки лікарі писали ще в XIX столітті, а 1949 року з'явився навіть термін «мікседематозне божевілля» — так називали психоз у людей з тяжким нелікованим гіпотиреозом[1]. Сьогодні таке трапляється рідко, але легші зміни настрою, пам'яті й уваги при хворобах щитоподібної залози — звична річ. Їх легко прийняти за депресію чи тривожний розлад, і саме тому ТТГ часто перевіряють людям зі скаргами на настрій.

Чому гормони щитоподібної залози впливають на мозок

Тироксин (T4) проникає в мозок і там перетворюється на активний трийодтиронін (T3). Близько 80% T3 у корі мозку утворюється саме так, на місці[1]. Гормони щитоподібної залози потрібні нейронам для нормального обміну речовин і, за даними досліджень, взаємодіють із системами нейромедіаторів, зокрема серотоніну. Точні механізми впливу на настрій досі вивчені не до кінця. Серед гіпотез — те, що T3 посилює передачу сигналів у норадренергічних шляхах мозку, а нестача катехоламінів (норадреналіну, дофаміну) може бути одним із механізмів депресії[1]. Ці пояснення поки лишаються гіпотезами.

Гіпотиреоз: пригніченість і сповільнення

При гіпотиреозі гормонів бракує, і психіка ніби сповільнюється. Типові прояви[1][2]:

  • Пригнічений настрій, апатія, втрата інтересу до звичних справ.
  • Сповільнене мислення, труднощі з концентрацією, погіршення пам'яті.
  • Психомоторна загальмованість: млявість, повільні рухи й мова.
  • Постійна втома і сонливість.

Наскільки гіпотиреоз підвищує ризик клінічної депресії? Мета-аналіз 25 досліджень (348 тис. учасників) показав, що зв'язок є, але скромніший, ніж вважали раніше: шанси депресії вищі приблизно на 30%. При явному гіпотиреозі зв'язок сильніший, ніж при субклінічному, і підтвердився в жінок, але не в чоловіків[3]. За іншим мета-аналізом, субклінічний гіпотиреоз асоціюється з депресією переважно в людей старших за 50 років[4].

У людей з аутоімунним тиреоїдитом (Хашимото) в дослідженнях типу «випадок — контроль» частіше знаходили і депресію, і тривожні розлади. Проте дослідження були дуже неоднорідні, тож точну силу зв'язку оцінити важко[5].

У тяжких, тривало нелікованих випадках можливі стани, схожі на деменцію чи психоз[1]. Зазвичай зміни настрою при гіпотиреозі зменшуються, коли рівень гормонів нормалізується[1].

Читайте:

Гіпотиреоз: все, що потрібно знати
Гіпотиреоз: все, що потрібно знати
Гіпотиреоз виникає, коли щитоподібна залоза виробляє замало гормонів, і все в організмі сповільнюється. Його...

Реклама

Гіпертиреоз: тривога й дратівливість

При гіпертиреозі гормонів забагато, і нервова система працює на підвищених обертах[6][7]:

  • Тривожність і нервозність, внутрішнє напруження.
  • Дратівливість, різкі зміни настрою.
  • Безсоння і водночас втома.
  • Неспокій, надмірна рухливість, труднощі з концентрацією.
  • Тілесні відчуття, схожі на панічну атаку: прискорене серцебиття, тремтіння, пітливість.
  • Дисфорія: похмурий, невдоволений настрій із внутрішнім неспокоєм[1].
  • Зниження лібідо[8].
  • Психотичні симптоми: у тяжких випадках можливі манія, марення, галюцинації й гострий психоз[9].

За даними оглядових робіт, тривожні розлади виявляють приблизно в 60% людей з гіпертиреозом, а депресивні — у 31–69%[1]. Частина цих проявів минає після нормалізації рівня гормонів.

У людей похилого віку гіпертиреоз може виглядати зовсім інакше — як так званий апатичний тиреотоксикоз. Замість збудження з'являються млявість, відстороненість, втрата апетиту, і стан легко сплутати з депресією чи деменцією[7][6].

Літій і щитоподібна залоза

Препарати літію, які застосовують при біполярному розладі і деяких формах депресії, впливають на щитоподібну залозу: зменшують вироблення й вивільнення гормонів. Найчастіші наслідки тривалого прийому — гіпотиреоз і зоб, гіпертиреоз буває дуже рідко[10]. Тому людям, які приймають літій, функцію щитоподібної залози регулярно перевіряють[10].

Коли варто перевірити щитоподібну залозу

Звернутися до лікаря й здати аналіз на ТТГ варто, якщо зміни настрою чи мислення поєднуються з тілесними ознаками[2][6]:

  • При гіпотиреозі: постійна втома, набір ваги, мерзлякуватість, біль у суглобах і м'язах, суха шкіра, рідке ламке волосся, закрепи, рясні чи нерегулярні менструації, проблеми з заплідненням, сповільнений пульс, набряклість обличчя, хриплуватий голос, зоб.
  • При гіпертиреозі: схуднення попри добрий апетит, погана переносимість спеки, пітливість, тремтіння рук, часте чи нерегулярне серцебиття, м'язова слабкість, часті випорожнення, безсоння, збільшення щитоподібної залози, свербіж шкіри, іноді кропив'янка[11], відшарування нігтів від нігтьового ложа[12], у разі хвороби Грейвса — подразнення й випинання очей, розмитість або двоїння в очах[13].

ТТГ — основний аналіз: він першим реагує на зміни. Якщо він відхиляється від норми, лікар додає вільний T4, а за потреби — інші дослідження[14].

Серед додаткових досліджень[15]:

  • УЗД щитоподібної залози: щоб знайти й роздивитися вузли.
  • Сцинтиграфія й тест захоплення радіоактивного йоду: показують, як працює залоза, і допомагають з'ясувати причину гіпертиреозу.
  • Тонкоголкова пункційна біопсія: якщо знайдено вузол, вона показує, доброякісний він чи ні.

Водночас серед людей з депресією явний гіпотиреоз знаходять лише в 1–4%[1]. Нормальний ТТГ означає, що причину пригніченості треба шукати деінде, і депресія потребує власного лікування.

Читайте:

Розшифровка тестів щитоподібної залози
Розшифровка тестів щитоподібної залози
Введіть результат ТТГ, вільного T4 чи T3: калькулятор порівняє його з референсними межами для вашого віку й під...

Що таке захворювання щитоподібної залози?
Що таке захворювання щитоподібної залози?
Щитоподібна залоза може працювати занадто повільно чи надто активно, запалюватися, збільшуватися або утворю...

Лікування

Основне — нормалізувати рівень гормонів. При гіпотиреозі це щоденний левотироксин під контролем ТТГ[16]. Перший контрольний аналіз роблять через 6–8 тижнів після початку прийому або зміни дози[17][2], а помітні зміни в самопочутті можуть з'явитися лише через кілька тижнів[18]. При гіпертиреозі — антитиреоїдні препарати, радіоактивний йод чи операція. Бета-адреноблокатори швидко зменшують серцебиття, тремтіння й тривожність, поки діє основне лікування[6].

Коли гормони в нормі, настрій і мислення зазвичай поступово відновлюються. Якщо ж депресія чи тривога лишаються, їх лікують окремо, як і в людей без хвороб щитоподібної залози. Гормон T3 психіатри здавна використовують як додаток до антидепресантів: у дослідженнях він пришвидшував дію трициклічних антидепресантів, а з сучаснішими препаратами (СІЗЗС) результати суперечливі[1]. Таке лікування призначає лише лікар. Самостійно приймати гормони щитоподібної залози «для настрою» небезпечно: їх надлишок сам спричиняє тривогу, серцебиття й втрату кісткової маси[2].

Поки гормони нормалізуються, можуть допомогти прості речі. Вони не лікують хворобу, але полегшують самопочуття:

  • Менше кави, алкоголю й нікотину, особливо якщо турбують серцебиття й тривога.
  • Регулярний режим сну: лягати й вставати в той самий час.
  • Помірна фізична активність — прогулянки, плавання, йога.
  • Дихальні вправи й медитація, коли накочує тривога.
  • Щоденник настрою — допомагає помітити, що саме дратує, і показати динаміку лікарю.

Близьким варто знати, що дратівливість чи апатія в цей період — прояв хвороби, а не характеру.

Підсумок

Нестача гормонів щитоподібної залози частіше дає пригніченість, апатію й сповільнене мислення, надлишок — тривогу, дратівливість і безсоння. У літніх людей гіпертиреоз буває «тихим» і схожим на депресію. Зв'язок гіпотиреозу з клінічною депресією реальний, але помірний, тож перевірити ТТГ при тривалих змінах настрою має сенс, особливо коли є й тілесні симптоми. Після нормалізації гормонів психічний стан зазвичай покращується, а якщо ні — депресію лікують окремо.

Джерела18
  1. Огляд. Hage MP. та ін. The Link between Thyroid Function and Depression. J Thyroid Res, 2012.
  2. Hypothyroidism (Underactive Thyroid). NIDDK.
  3. Мета-аналіз. Bode H. та ін. Association of Hypothyroidism and Clinical Depression: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Psychiatry, 2021.
  4. Мета-аналіз. Tang R. та ін. Subclinical Hypothyroidism and Depression: A Systematic Review and Meta-Analysis. Front Endocrinol (Lausanne), 2019.
  5. Мета-аналіз. Siegmann EM. та ін. Association of Depression and Anxiety Disorders With Autoimmune Thyroiditis: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Psychiatry, 2018.
  6. Hyperthyroidism (Overactive Thyroid). NIDDK.
  7. Довідник. Pokhrel B. та ін. Graves Disease. 2023.
  8. Довідник. NCBI Bookshelf
  9. Огляд. Jurado-Flores M. та ін. Pathophysiology and Clinical Features of Neuropsychiatric Manifestations of Thyroid Disease. J Endocr Soc, 2022.
  10. Огляд. Kibirige D. та ін. Spectrum of lithium induced thyroid abnormalities: a current perspective. Thyroid Res, 2013.
  11. Дослідження. Ramanathan M. та ін. The prevalence of skin manifestations in thyrotoxicosis--a retrospective study. Med J Malaysia, 1989.
  12. Огляд. Jabbour SA. Cutaneous manifestations of endocrine disorders: a guide for dermatologists. Am J Clin Dermatol, 2003.
  13. Graves’ Disease. NIDDK.
  14. Огляд. Patil N. та ін. Hypothyroidism. 2024.
  15. Thyroid Tests. NIDDK.
  16. Настанова. Jonklaas J. та ін. Guidelines for the treatment of hypothyroidism: prepared by the american thyroid association task force on thyroid hormone replacement. Thyroid, 2014.
  17. Hypothyroidism. American Thyroid Association.
  18. Levothyroxine: MedlinePlus Drug Information. MedlinePlus.