Болять груди (масталгія): причини і що робити

У 2026 році дослідники проаналізували понад 2000 звернень жінок до сімейних лікарів зі скаргами на груди. Серед 588 випадків, коли жінку турбував лише біль, без ущільнення та інших змін, не виявили жодного раку. Проте майже 40% цих жінок все одно відправили на мамографію чи УЗД^[1]. Біль у грудях лякає набагато сильніше, ніж того заслуговує: здебільшого його спричиняють гормональні коливання, тісна білизна чи напружені м'язи. Та є кілька ознак, які справді не можна ігнорувати, і їх варто знати напам'ять.

Поняття болю в грудях

Біль у грудях, або масталгія, це будь-які больові відчуття в молочній залозі або поруч із нею. Вони можуть бути постійними чи періодичними, наростати поступово або з'являтися раптово. Найчастіше болить верхня зовнішня частина грудей, ближче до пахви, і біль може віддавати в руку з того самого боку^[2]. Відчуття бувають різні: від тупого ниття, важкості й стягування до пекучих чи гострих нападів, що заважають виконувати звичні справи.

Іноді причини такого болю цілком нешкідливі. Незручна білизна, біг чи стрибки без підтримки грудей можуть розтягувати зв'язки, що тримають залозу, і давати короткочасний гострий біль^[3]. Якщо прибрати подразник, симптоми зазвичай швидко минають. Коли ж біль щодня триває понад два тижні, наростає або заважає жити, його варто показати лікарю^[3].

У жінок головну роль відіграють гормони. Коливання рівня естрогену та прогестерону роблять груди набряклими й чутливими, особливо в другій половині менструального циклу, після овуляції, а з початком менструації біль слабшає^[2]. З настанням менопаузи, коли рівень цих гормонів суттєво знижується, циклічний біль зазвичай послаблюється або зникає.

Масталгія дуже поширена: її хоча б раз у житті відчувають до 70% жінок^[2]. Іноді це разовий епізод, у багатьох жінок масталгія повторюється щомісяця, але залишається помірною. Чоловіки скаржаться на біль у грудях значно рідше, і найчастіше за ним стоїть гінекомастія, тобто збільшення грудної залози.

Типи і причини болю у грудях

Лікарі поділяють масталгію на три типи: циклічну, нециклічну та позагрудну, коли болить не сама залоза, а щось поруч^[2]. Від типу залежить і обстеження, і лікування.

Циклічний біль

Циклічний біль становить приблизно дві третини всіх випадків масталгії^[2]. Він безпосередньо пов'язаний із менструальним циклом і найчастіше трапляється у жінок 20–30 з чимось років^[3]. Основні характеристики:

• Виникає за кілька днів або тиждень до початку менструації.
• Минає або помітно слабшає після початку менструальних виділень.
• Супроводжується відчуттям важкості, легкого набряку та підвищеної чутливості; часто поєднується з іншими проявами передменструального синдрому.
• Частіше вражає обидві молочні залози, але іноді буває локалізованим лише в одній.
• Інтенсивність болю може змінюватися в різні періоди життя.

Нециклічний біль

Нециклічний біль, приблизно третина випадків, не залежить від менструального циклу і може виникати в будь-якому віці^[2]. Його причинами можуть бути запалення, травми, утворення в залозі або певні звички. Іноді він тимчасовий, а іноді затягується і потребує лікування.

Основні причини нециклічного болю:

• Вагітність: на ранніх термінах груди часто набрякають і стають болісними, тож при затримці менструації спершу варто зробити тест^[4].
• Грудне вигодовування: у перші тижні після пологів груди можуть боліти через активне вироблення молока, застій або неправильне прикладання дитини.
• Мастит: запалення молочної залози, яке найчастіше трапляється під час годування груддю і супроводжується болем, почервонінням, гарячкою та загальним нездужанням^[3].
• Кісти молочної залози: доброякісні порожнини з рідиною, які можуть давати як циклічний, так і нециклічний біль^[3].
• Фіброаденоми: доброякісні щільні вузли, що іноді спричиняють періодичний або постійний біль, особливо коли ростуть.
• Операційні рубці: перенесена операція на грудях належить до чинників ризику масталгії^[3].
• Променева терапія: опромінення грудної ділянки під час лікування раку може подразнювати тканини й залишати тривалий дискомфорт.
• Костохондрит: запалення хрящів, що з'єднують ребра з грудниною. Біль посилюється під час рухів і натискання на ребра, тож його легко сплутати з болем у самій залозі^[5].
• Травми або удари: навіть незначні пошкодження грудної клітки чи залози можуть боліти тижнями.
• Розтягнення м'язів: перевантаження грудних м'язів, наприклад після важкої роботи чи тренування, дає біль, схожий на біль у грудях^[3].
• Гінекомастія у чоловіків: збільшення грудної залози через гормональний дисбаланс може супроводжуватися болем і чутливістю^[3].
• Гормональні препарати: протизаплідні таблетки, а також гормонозамісна терапія в менопаузі можуть спричиняти болючість грудей^[3].

Спосіб життя теж може провокувати або посилювати нециклічний біль у грудях. Частина цих зв'язків добре підтверджена, частина лишається під питанням. До таких чинників належать:

• Побічна дія ліків: біль у грудях можуть спричиняти антидепресанти групи СІЗЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну), деякі ліки від тиску й деякі антибіотики^[3][4].
• Куріння: належить до чинників ризику болю в грудях^[3], і це ще один аргумент на користь відмови від цигарок, поруч з іншою шкодою куріння.
• Вживання кофеїну: Міф: кава викликає масталгію, тож без неї біль мине. Насправді: дослідження впливу кофеїну на біль у грудях не дали чіткого результату^[3]. Уявлення, що відмова від кави прибирає біль і ущільнення, виросло з неконтрольованого дослідження; коли 72 жінок спостерігали пів року за незмінного споживання кофеїну, вузлики й біль самі по собі то з'являлися, то зникали^[6].
• Стрес: психоемоційне навантаження може посилювати чутливість до болю та напругу м'язів грудної клітки.
• Харчування з високим вмістом жирів: у невеликому рандомізованому дослідженні жінки з важким циклічним болем перейшли на раціон, де жири давали лише 15% калорій; через пів року набряк і болючість зменшилися у 6 з 10 учасниць проти 2 з 9 у контрольній групі^[7].

Коротко: біль «у грудях» не завжди походить із самої залози. Його джерелом можуть бути м'язи й хрящі грудної клітки, оперізувальний лишай, защемлений нерв у шиї, а іноді жовчний міхур, плевра чи серце^[2][3].

Іноді лікарям не вдається знайти конкретну причину болю, і тоді його пов'язують із підвищеною чутливістю тканин до гормонів^[8]. Якщо біль триває довше двох тижнів, посилюється або супроводжується ущільненням, змінами шкіри чи виділеннями з соска, потрібна консультація лікаря.

Особливості чоловічої масталгії

Чоловіча масталгія найчастіше зумовлена гінекомастією, коли збільшується тканина грудей, і це помітно як зовні, так і на дотик. Гінекомастія зазвичай з'являється в періоди гормональних змін: у підлітковому та літньому віці. Її також спричиняють сильне ожиріння, анаболічні стероїди, деякі ліки, нестача тестостерону, а також тяжка недостатність печінки чи нирок, хоча в більшості чоловіків конкретну причину встановити не вдається^[9]. Тому стійкий біль і збільшення грудей у чоловіка варто показати лікарю, особливо якщо є відомі захворювання печінки. Рідше причиною стають інфекції чи запалення.

Симптоми болю у грудях

Характер, тривалість та інтенсивність болю залежать від його причини, і саме за ними лікар насамперед відрізняє безпечну масталгію від тієї, що потребує обстеження.

Циклічний біль

Цей тип болю пов'язаний із менструальним циклом, наростає в другій половині циклу і минає з початком менструації^[2].

• Виникає одночасно в обох грудях.
• Має ниючий, тупий або розпираючий характер.
• Супроводжується набряком і відчуттям важкості.
• Може поширюватися на пахви або плечі.

Нециклічний біль

Цей біль не пов'язаний із менструальним циклом і може виникати раптово або бути хронічним. Часто він локалізується в одній грудній залозі.

• Може бути гострим, ріжучим або пекучим.
• Частіше зачіпає лише одну грудь.
• Локалізується в певній точці або зоні.
• Важче піддається лікуванню, ніж циклічний, хоча з часом часто минає сам^[2].

Біль при раку молочної залози

Міф: біль у грудях часто буває першою ознакою раку. Насправді: якщо, крім болю, немає ущільнення, виділень чи змін шкіри, рак знаходять у 0–3% випадків^[10]. Серед 6670 жінок, яким зробили мамографію лише через біль при нормальному огляді, злоякісну пухлину виявили в 0,6%, тобто приблизно стільки ж, скільки під час звичайного скринінгу жінок без жодних скарг^[11]. Головні ознаки раку молочної залози інші: пальпована грудка та втягнення шкіри чи соска^[1]. Коли рак усе ж болить, біль зазвичай постійний і зосереджений в одній невеликій ділянці^[10], а запальна форма раку може давати болючість і почервоніння всієї груді^[3]. Тривожні ознаки:

• Ниючий або пульсуючий біль, який тримається в одному й тому самому місці.
• Зміни шкіри: лущення, почервоніння, втягнення, вигляд «апельсинової кірки».
• Виділення з соска, особливо з домішкою крові, або втягнення чи деформація соска.
• Тверде ущільнення, яке не зміщується під пальцями^[4].

Біль лише в одній груді

Хоча гормональні зміни зазвичай впливають на обидві груди, іноді біль буває однобічним. Це може бути нормою або вказувати на іншу проблему.

• Гормональні зміни не завжди впливають рівномірно.
• Запальні процеси або інфекції можуть зачіпати одну грудь.
• Кісти, фіброаденоми або інші доброякісні утворення можуть викликати локальний біль.

Біль, зосереджений в одній ділянці й не пов'язаний із циклом, лікарі вважають приводом для обстеження^[10].

Діагностика

Обстеження починають із розмови й огляду. Саме вони здебільшого вирішують, чи потрібні знімки взагалі.

Первинний огляд і збір анамнезу

Під час бесіди лікар уточнює деталі болю. Фахівець розпитує про:

• Час появи болю і його тривалість.
• Чи пов'язаний біль із менструальним циклом.
• Локалізацію болю: в одній або обох грудях, у точці чи по всій залозі.
• Наявність додаткових симптомів: ущільнень, виділень із сосків, змін на шкірі.

Далі лікар оглядає і промацує молочні залози. Він може попросити підняти руки або змінити положення тіла, а також натискає на ребра й м'язи, щоб відрізнити біль у залозі від болю в грудній стінці^[2]. Ліки, які приймає пацієнтка, і випадки раку грудей у родині теж мають значення^[4].

Мамографія та ультразвукове дослідження

Якщо біль розлитий, охоплює обидві груди або повторюється за циклом, а огляд нормальний, додаткові знімки, крім планового скринінгу, не потрібні^[10]. Коли ж біль зосереджений і нециклічний, призначають методи візуальної діагностики:

• Мамографія: рентгенологічне дослідження, що допомагає виявити пухлини, кісти або структурні зміни у тканинах грудей.
• УЗД молочних залоз: використовується для оцінки тканин, виявлення кіст і фіброаденом, а також тоді, коли мамографія менш інформативна, наприклад у молодих жінок.

Вибір між мамографією, томосинтезом (об'ємною мамографією) та УЗД залежить від віку^[10]. У молодих жінок залоза щільніша, тому на мамограмі гірше видно зміни, і першим зазвичай роблять УЗД. Воно показує, чи утворення рідинне (кіста), чи щільне (фіброаденома, пухлина).

Додаткові дослідження

Якщо огляд чи знімки виявили щось підозріле, можуть призначити:

• Гормональні тести: аналіз крові на гормони, наприклад при гінекомастії чи проблемах із менструацією.
• Біопсія: забір зразка тканини для мікроскопічного аналізу у разі виявлення підозрілих утворень.
• МРТ молочних залоз: у складних випадках дає детальніше зображення структур грудей.

Такий поетапний підхід дозволяє не пропустити хворобу і водночас не відправляти на зайві процедури жінок із звичайною масталгією.

Методи лікування

Лікування залежить від типу і причини болю. Циклічний біль часто минає сам, хоча може повертатися^[2], тому починають із найпростіших заходів і лише за потреби переходять до ліків.

Терапія циклічного болю

Перший крок дивує своєю простотою: пояснення, що болить не рак, разом із правильно підібраним бюстгальтером полегшують стан більшості жінок^[8].

• Знеболювальні препарати: можна прийняти парацетамол чи ібупрофен або втирати знеболювальний гель^[4]. Гель із нестероїдним протизапальним засобом (НПЗЗ), наприклад диклофенаком, вважають першою лінією лікування^[2]: він полегшує біль у 70–92% жінок^[8]. У рандомізованому дослідженні такий гель працював краще за плацебо і при циклічному, і при нециклічному болю без помітних побічних ефектів^[12].
• Гормональна терапія: даназол і тамоксифен справді зменшують біль сильніше за плацебо^[13], але мають серйозні побічні ефекти, як-от ознаки надлишку чоловічих гормонів чи симптоми, схожі на менопаузу. Тому їх призначають лише тоді, коли прості заходи не допомогли, і під контролем лікаря^[8].
• Підтримка грудей: вдень бюстгальтер правильного розміру, на час сну м'який^[4], а для бігу й інших тренувань спортивний^[3].
• Корекція способу життя: менше стресу, достатньо сну та відпочинку.
• Обмеження кофеїну: деякі жінки відзначають покращення, а систематичний огляд знаходить певну користь від обмеження кави й жирної їжі, хоча докази слабкі^[8].
• Теплові компреси та масаж: м'який масаж або теплий компрес можуть розслабити м'язи і зменшити дискомфорт, хоча досліджень для них немає.
• Додаткові методи: олія примули вечірньої та вітамін Е дуже популярні, але доказів їхньої дії мало^[4]. У метааналізі рандомізованих досліджень олія примули не дала переваги над плацебо^[13], а в пілотному дослідженні 41 жінки ні олія, ні вітамін Е, ні їхня комбінація статистично не перевершили плацебо^[14].

Коротко: при звичайній масталгії найкраще працюють найпростіші кроки: правильно підібраний бюстгальтер і гель із НПЗЗ. Гормональні препарати лишаються запасним варіантом через побічні ефекти.

Терапія нециклічного болю

Нециклічний біль може мати різні причини, тому лікування залежить від конкретного діагнозу.

• Хірургічне лікування: якщо кісти або доброякісні утворення спричиняють дискомфорт, їх можуть пунктувати чи видалити.
• Антибіотики та протизапальні препарати: застосовують при маститі, абсцесі чи інших інфекціях.
• Фізіотерапія: при костохондриті, крім НПЗЗ, допомагають фізіотерапія і вправи^[5].
• Лікування гінекомастії у чоловіків: насамперед усувають причину (скасовують ліки, лікують основну хворобу), за потреби призначають медикаменти або операцію^[9].
• Аналіз гормонального фону: може знадобитися при підозрі на порушення рівня тестостерону, естрогену або гормонів щитоподібної залози.
• Корекція медикаментозної терапії: якщо біль викликаний побічною дією ліків, лікар може змінити дозування або запропонувати інший препарат.

Позагрудний біль лікують там, де він виникає: у м'язах, хрящах, хребті чи внутрішніх органах^[2].

Профілактика

Повністю запобігти масталгії неможливо, але деякі звички зменшують її частоту й силу.

Загальні поради щодо зниження ризику

Повністю усунути циклічний біль важко, бо його спричиняють природні гормональні процеси. Проте його можна зробити менш вираженим.

• Відмова від куріння: куріння пов'язане з вищим ризиком болю в грудях^[3].
• Помірність із кофеїном: якщо ви помічаєте, що після кави груди болять сильніше, спробуйте обмежити її на 2–3 цикли й порівняти.
• Збалансоване харчування: раціон із помірним вмістом жирів і достатньою кількістю складних вуглеводів радять для профілактики болю^[3].
• Регулярна фізична активність: рух допомагає контролювати вагу і стрес, а великі груди належать до чинників ризику масталгії^[3].
• Правильний вибір бюстгальтера: білизна має відповідати актуальним розмірам грудей, бо тісна чи завелика спричиняє тиск, тертя та дискомфорт.

Попередження ускладнень після травм і операцій

Після травми, операції чи інтенсивних навантажень важливо правильно відновлюватися.

• Дотримання рекомендацій лікаря: після операцій слід стежити за станом рубців і проходити контрольні огляди.
• Помірне фізичне навантаження: надмірна активність під час реабілітації може призвести до ускладнень.
• Уникання повторюваного підняття важкого: важкі речі без правильної техніки перевантажують грудні м'язи^[3].

Перспективи та тривалість

Особливості перебігу в різних вікових групах

Інтенсивність і частота болю змінюються з віком і гормональним станом.

• Репродуктивний вік: масталгія найпоширеніша до менопаузи і в перименопаузі^[2], найчастіше перед менструацією.
• Період менопаузи: циклічний біль зазвичай слабшає або зникає, проте можуть траплятися нециклічні болі.
• Молодий вік: у дівчат-підлітків біль може бути нестабільним через становлення гормонального фону.
• Чоловіки: біль частіше з'являється разом із гінекомастією в підлітковому та літньому віці^[9].

Значення комплексного підходу

Помірний біль можна контролювати змінами способу життя. Спершу треба зрозуміти, чи він циклічний, чи має іншу причину. Записуйте кілька місяців, у які дні болить: такий щоденник допомагає і вам, і лікарю.

• Корекція щоденних звичок: у деяких випадках допомагає зміна харчування, фізичної активності або більш комфортний одяг.
• Медикаментозна терапія: за потреби лікар може призначити знеболювальні або гормональні препарати.
• Хірургічне втручання: при доброякісних утвореннях або серйозних змінах у молочній залозі може знадобитися операція.

Коли звертатися до лікаря

Ознаки, що свідчать про потребу в консультації

У більшості випадків біль у грудях не небезпечний, але деякі ознаки потребують обстеження.

• Біль триває понад два тижні: особливо якщо болить щодня і не минає після менструації^[3].
• Посилення болю: якщо дискомфорт зростає з часом, тримається в одній ділянці або будить уночі^[3].
• Зміни у шкірі та формі груді: почервоніння, набряк, гаряча на дотик ділянка, ямочки, «апельсинова кірка», висип біля соска чи зміна форми груді потребують термінового огляду^[4].
• Проблеми із сосками: втягування соска або виділення, особливо з кров'ю^[4].
• Висока температура: біль із гарячкою може означати мастит чи абсцес^[4].
• Системний вплив: якщо біль заважає звичній діяльності, сну або роботі.

Консультація потрібна й тоді, коли знеболювальні не допомагають або в родині були випадки раку грудей^[4].

Читайте:

Свербить груди: причини і що робити

Свербіж у грудях: чому свербить шкіра грудей, під грудьми та навколо сосків, які хвороби шкіри й стани під час ...