7 ознак дефіциту заліза в організмі

Анемія вражає приблизно третину населення світу, і в половині випадків її причиною є нестача заліза^[1]. Проте дефіцит заліза може шкодити ще до того, як знизиться гемоглобін, і проблеми з самопочуттям з'являються й без анемії^[2]. Залізо потрібне, щоб еритроцити переносили кисень до тканин, тому його нестача відчувається в усьому тілі. При легкій анемії симптомів може не бути зовсім^[3], тож жодна з ознак нижче не є вироком, але разом вони складаються в картину, яку варто показати лікарю.

1. Втома й брак сил

Найчастіша й найменш специфічна ознака, адже втома має безліч причин. При залізодефіцитній анемії людина швидко втомлюється й відчуває виснаження^[3], а також гірше зосереджується й важче переносить навантаження^[4]. Втома буває й без анемії, коли запаси заліза вже вичерпані, а гемоглобін ще в нормі.

Чи допоможе залізо від втоми, якщо гемоглобін у нормі? Якщо запаси заліза справді знижені, то так. У метааналізі 18 рандомізованих досліджень прийом заліза в людей із дефіцитом заліза без анемії зменшував відчуття втоми, хоча фізична витривалість за тестами не змінювалася^[5]. У дослідженні жінок із незрозумілою втомою користь отримали переважно ті, в кого феритин був низьким чи на межі норми^[6]. Якщо ж залізо в нормі, препарати від втоми не допоможуть. Дані тут досить надійні, хоча й не остаточні.

2. Блідість

Коли гемоглобіну стає менше, шкіра блідне^[3]. У людей зі смаглявою шкірою це помітніше на внутрішній поверхні повік, яснах і нігтьовому ложі^[7].

3. Задишка й прискорене серцебиття

Щоб компенсувати нестачу кисню, серце працює частіше, а дихання прискорюється. Тому при вираженій анемії з'являються задишка під час звичних навантажень і навіть біль у грудях^[3]. Задишка під час підйому сходами, якої раніше не було, теж може бути проявом нестачі заліза, хоча вона буває й при хворобах серця чи легень.

4. Головний біль і запаморочення

Головний біль належить до частих симптомів залізодефіцитної анемії^[8]. Запаморочення чи відчуття легкості в голові належать до типових проявів залізодефіцитної анемії^[3].

5. Холодні руки й ноги

Мерзлякуватість також є серед ознак залізодефіцитної анемії^[3]. У дослідженні жінок, яких занурювали в прохолодну воду, температура тіла в жінок з анемією знижувалася сильніше, ніж у здорових, а після лікування залізом різниця зменшувалася. У жінок зі зниженими запасами заліза, але без анемії, реакція була такою ж, як у здорових^[9].

6. Зміни нігтів

При тривалому дефіциті заліза нігті можуть ставати тонкими, ламкими, а згодом увігнутими, наче ложечка. Таку форму називають койлоніхією^[10]. Водночас звичне розшарування нігтів має багато причин і саме по собі на нестачу заліза не вказує. Зв'язок дефіциту заліза з випадінням волосся обговорюють давно, але дослідження дають суперечливі результати.

7. Тяга до льоду, крейди чи землі

Незвичайна ознака має назву піка, тобто потяг їсти те, що не є їжею: лід, крейду, землю, крохмаль. Найчастіше вона буває у вагітних і дітей передпідліткового віку, а лікування залізом зазвичай її прибирає^[11]. У дослідженні донорів крові піку мали 2% жінок із нормальними запасами заліза й 13% тих, у кого феритин був найнижчим^[12]. Звичку постійно гризти лід пов'язують із нестачею заліза ще з 1960-х років^[13].

Ще одна неочевидна ознака стосується ніг. Синдром неспокійних ніг, коли ввечері й уночі важко лежати спокійно через неприємні відчуття в ногах, мали 23,9% пацієнтів із залізодефіцитною анемією, що в дев'ять разів більше, ніж у загальному населенні^[14].

Коротко: тяга до льоду чи крейди та синдром неспокійних ніг є несподіваними, але досить характерними ознаками нестачі заліза.

Читайте:

Чи може анемія викликати головний біль?

Анемія і головний біль: чому нестача гемоглобіну може відгукуватися болем у голові, при яких типах анемії це ...

Як відрізнити від інших причин

Кожна з цих ознак окремо може мати десятки пояснень. Утому спричиняють недосип, стрес, депресія, апное сну, хвороби щитоподібної залози, діабет, серцева недостатність, інфекції та побічна дія ліків^[15]. Мерзлякуватість разом із закрепами й набором ваги радше вказує на гіпотиреоз^[15]. Насторожує поєднання кількох ознак, які наростали поступово, особливо в людини з групи ризику, а відповідь дає аналіз крові. Ще одна підказка з'являється вже під час лікування: якщо за два тижні прийому заліза гемоглобін зростає щонайменше на 10 г/л, це майже напевно був дефіцит заліза^[16].

Кому загрожує дефіцит заліза

Нестача заліза виникає, коли організм втрачає його з кров'ю, недоотримує з їжею чи погано засвоює. До груп ризику належать дівчата й жінки з рясними менструаціями, вагітні, малюки, часті донори крові, люди з хворобами травного тракту, онкологічними захворюваннями чи серцевою недостатністю^[4]. Залізо втрачається й через кровотечі з травного тракту при виразці, запальних хворобах кишківника чи раку товстої кишки, а також при тривалому прийомі аспірину чи ібупрофену^[3]. Засвоєння погіршують целіакія, хвороба Крона й операції на шлунку чи кишківнику^[3].

Як підтвердити дефіцит

Ознаки нестачі заліза неспецифічні, тому підтвердити її можна лише аналізами. Лікар призначає загальний аналіз крові, рівень гемоглобіну, заліза й феритину, білка, що зберігає запаси заліза^[3]. Точнішими за звичні показники еритроцитів вважають феритин, насичення трансферину й деякі інші маркери^[1]. Про анемію, за критеріями ВООЗ, говорять, коли гемоглобін нижчий за 130 г/л у чоловіків, 120 г/л у невагітних жінок і 110 г/л у вагітних у другому й третьому триместрі, а найкориснішим окремим показником дефіциту заліза настанова Британського товариства гастроентерологів називає феритин^[16].

Заповнити нестачу заліза мало, треба ще знайти її причину. Приблизно в третини чоловіків і жінок після менопаузи із залізодефіцитною анемією знаходять хворобу, найчастіше в травному тракті, тому їм рекомендують ендоскопічне обстеження. Усім із підтвердженою анемією радять аналіз сечі й перевірку на целіакію, яку виявляють у 3–5% випадків^[16].

Коротко: дефіцит заліза підтверджують аналізом крові з феритином, а в чоловіків і жінок після менопаузи обов'язково шукають джерело кровотечі.

Лікування

Зазвичай лікування починають із препаратів заліза для прийому всередину, а за потреби застосовують сучасні внутрішньовенні форми, які швидко й безпечно поповнюють запаси^[2]. Британські гастроентерологи радять починати з однієї таблетки сульфату, фумарату чи глюконату заліза на день. Якщо її погано переносять, можна приймати таблетку через день, змінити препарат або перейти на внутрішньовенне залізо^[16].

Прийом через день має й інший плюс. У рандомізованому дослідженні жінок зі зниженими запасами заліза засвоювалося більше, коли його приймали через день, а не щодня, бо щоденний прийом підвищує рівень гепцидину, гормону, який гальмує всмоктування заліза^[17].

Перевірити, чи діє лікування, можна через 2–4 тижні: гемоглобін має зрости приблизно на 20 г/л або повернутися до норми. Після нормалізації гемоглобіну таблетки зазвичай приймають ще близько трьох місяців, щоб наповнити запаси^[16]. Чай гальмує засвоєння заліза, але його вплив минає приблизно за годину^[16], тож таблетку краще не запивати чаєм. Серед побічних ефектів трапляються металевий присмак, закрепи й дискомфорт у шлунку^[3], а прийом разом з їжею їх зменшує, хоча й трохи знижує засвоєння^[18].

Чи треба запивати таблетки заліза апельсиновим соком чи приймати їх із вітаміном C? Ні, не обов'язково. Британські гастроентерологи не рекомендують додавати вітамін C до препаратів заліза, бо у великому рандомізованому дослідженні він не прискорив відновлення гемоглобіну й запасів заліза та не зменшив побічних ефектів^[16]. Для заліза з їжі вітамін C корисний, а для таблеток окремо його не потрібно. Докази тут помірно переконливі.

Препарати заліза призначає лікар, бо надлишок шкодить, а для маленьких дітей таблетки заліза можуть бути смертельно небезпечними, тож зберігати їх слід подалі від дітей^[4].

Коротко: таблетки заліза приймають щодня чи через день, перевіряють ефект через 2–4 тижні й продовжують ще близько трьох місяців після нормалізації гемоглобіну.

Залізо в їжі

Рекомендована норма заліза для чоловіків становить 8 мг на день, а для жінок від 19 до 50 років 18 мг^[18]. Гемове залізо з м'яса, птиці, риби й морепродуктів засвоюється краще, ніж негемове з рослинної їжі. Засвоєння рослинного заліза покращують вітамін C, а також м'ясо, птиця й риба в тій самій страві, а погіршують фітати зернових і бобових, деякі поліфеноли та кальцій^[18]. Зі змішаного раціону з м'ясом і вітаміном C організм засвоює приблизно 14–18% заліза, а з вегетаріанського 5–12%^[18].

Скільки заліза дають окремі продукти, показує таблиця Управління харчових добавок США^[18]:

Цифри в таблиці показують, скільки заліза міститься в продукті, а не скільки засвоїться: із печінки й устриць організм візьме більше, ніж зі шпинату чи квасолі.

Тваринні джерела (гемове залізо)

Гемове залізо засвоюється найкраще, і найбагатші на нього пісне м'ясо та морепродукти^[18]. Якщо ви в групі ризику, ці продукти варто мати в раціоні регулярно:

• Яловичина, баранина, свинина^[19]
• Курятина, індичка
• Риба (сардини, тунець) і морепродукти, зокрема устриці^[18]
• Печінка та інші субпродукти

Рослинні джерела (негемове залізо)

У рослинній їжі заліза теж чимало, хоча засвоюється воно гірше. Для тих, хто не їсть м'яса, ці джерела особливо важливі^[19]:

• Бобові: квасоля, сочевиця, нут, горох
• Темно-зелені овочі: шпинат, броколі, листова капуста кале
• Горіхи й насіння, наприклад кеш'ю та фісташки^[18]
• Сухофрукти: родзинки, курага, чорнослив^[8]

Продукти, збагачені залізом

Добрим джерелом негемового заліза є й збагачені продукти, які особливо стануть у пригоді, коли раціон бідний на м'ясо^[4]:

• Пластівці для сніданку з додаванням заліза
• Хліб, макарони та інші вироби з борошна з позначкою про збагачення залізом^[18]
• Вітамінно-мінеральні комплекси із залізом, якщо їх порадив лікар

Продукти, багаті на вітамін C

Вітамін C помітно покращує засвоєння рослинного заліза, тому овочі й фрукти з ним варто додавати до страв із бобовими чи зеленню^[4]. Добрі джерела:

• Цитрусові: апельсини, грейпфрути^[20]
• Ягоди: полуниця, чорна смородина^[21]
• Овочі: солодкий перець, броколі, помідори, брюссельська капуста
• Ківі^[20]

Що заважає засвоєнню заліза

Ці продукти не обов'язково виключати, але краще не поєднувати їх із залізовмісною їжею в одному прийомі:

• Молочні продукти (молоко, йогурт, сир) та інші джерела кальцію^[18]
• Чай і кава^[19]
• Цільнозернові злаки, висівки й бобові через вміст фітатів^[8]

Кава теж має значення: у дослідженні чашка кави до гамбургера зменшувала засвоєння заліза на 39%, а чашка чаю на 64%. Кава, випита за годину до їжі, засвоєння не знижувала. Натомість випита через годину після їжі вона гальмувала його так само, як і під час їжі^[22]. Тож каву краще пити до їжі або між прийомами їжі, а не одразу після обіду.

На практиці це означає, що квасолю чи сочевицю варто їсти з овочами чи фруктами, багатими на вітамін C, а чай і молочні продукти краще відсунути від основних джерел заліза.

Коротко: жінкам до менопаузи заліза потрібно більш ніж удвічі більше, ніж чоловікам, а рослинне залізо краще засвоюється разом із вітаміном C.