У 1990-х роках 459 дорослих у кількох американських наукових центрах вісім тижнів їли лише те, що їм готували дослідники. Сіль і калорійність тримали однаковими, змінювали тільки склад тарілки. Раціон із великою кількістю овочів, фруктів і нежирних молочних продуктів та з меншою кількістю насиченого жиру знизив систолічний тиск у середньому на 5,5 мм рт. ст., а в учасників із гіпертензією на 11,4 мм рт. ст. більше, ніж звичайне харчування[1]. Так з'явилася DASH-дієта (Dietary Approaches to Stop Hypertension, «харчові підходи для зупинки гіпертензії»), яку сьогодні рекомендують провідні кардіологічні товариства.
Що таке DASH-дієта
DASH виросла з багатоцентрового рандомізованого дослідження, проведеного на початку 1990-х років: науковці хотіли з'ясувати, чи може сам склад раціону знизити тиск без ліків[2]. Це модель харчування на все життя, без заборонених «магічних» продуктів чи голодування. Американська кардіологічна асоціація (AHA) та Американський коледж кардіології (ACC) у настановах 2025 року підтримують DASH для людей із підвищеним тиском або гіпертензією[2], а міжнародні товариства з діабету та серцевих хвороб радять її і для профілактики[3].
За американськими настановами, гіпертензією вважають артеріальний тиск від 130/80 мм рт. ст. і вище[2]. Тобто достатньо, щоб систолічний або діастолічний тиск досяг цієї межі. Європейські кардіологи використовують дещо інші пороги, але щодо ролі харчування погляди збігаються.
Хоч дієту створювали для людей із високим тиском, у дослідженнях вона знижувала його і в тих, у кого тиск був нормальним або помірно підвищеним[4]. Тому DASH підходить також тим, хто хоче зменшити ризик хвороб серця чи цукрового діабету 2 типу.
Основні принципи харчування
Основа DASH проста: більше овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, бобових, горіхів і нежирних молочних продуктів, менше солі, червоного та переробленого м'яса, солодощів, доданого цукру й солодких напоїв[3]. Раціон має бути багатим на калій, кальцій, магній, клітковину та білок і бідним на насичені та трансжири[5].
Головний «ворог» тут натрій, основна складова кухонної солі. Надлишок натрію підвищує артеріальний тиск, а через його наслідки для серця й судин у світі щороку помирає близько 1,7 млн людей[6]. Середня доросла людина споживає приблизно 4278 мг натрію на день, тобто більш ніж удвічі більше рекомендованого[6]. Більшість цього натрію надходить не з сільнички: у багатьох країнах основні джерела становлять хліб, ковбаси, копченості та снеки[6].
Щоб їсти менше солі, допомагають кілька звичок:
- приправляти страви травами, спеціями, часником і лимонним соком замість солі;
- рідше купувати ковбаси, чіпси, готові соуси й супи швидкого приготування;
- обирати свіжі або заморожені овочі замість консервованих.
Друга половина формули полягає в тому, щоб додати продукти з калієм, магнієм і кальцієм. У самому дослідженні DASH цілі становили 4700 мг калію, 1250 мг кальцію та 500 мг магнію на день[7]. Ці мінерали дають овочі, фрукти, бобові, горіхи й молочні продукти, тому окремі добавки зазвичай не потрібні.
Раціон також багатий на клітковину: орієнтир становить 30 г на день[7]. Різке збільшення її кількості в деяких людей викликає здуття і діарею, тому овочі, фрукти та цільнозернові варто додавати поступово[7]. Ознаки того, що клітковини стало забагато, легко помітити й виправити.
Два варіанти DASH: стандартний і низькосольовий
Стандартна DASH передбачає не більше 2300 мг натрію на день, що відповідає приблизно чайній ложці солі. Нижча ціль у 1500 мг натрію знижує тиск ще більше[5]. Для порівняння, Всесвітня організація охорони здоров'я радить дорослим менше 2000 мг натрію, тобто менше 5 г солі на день[6].
Як працює поєднання дієти й обмеження солі, показало дослідження DASH-Sodium. 412 учасників отримували або звичайний для США раціон, або DASH, і в кожному з них по черзі по 30 днів їли їжу з високим, середнім і низьким вмістом натрію[8]. Рівні становили 150, 100 і 50 ммоль натрію на день при раціоні 2100 ккал[9], тобто приблизно 3450, 2300 і 1150 мг. DASH у поєднанні з низьким вмістом солі знизила систолічний тиск порівняно зі звичайним солоним раціоном на 7,1 мм рт. ст. у людей без гіпертензії та на 11,5 мм рт. ст. у людей із гіпертензією[8].
Що вищим був тиск на старті, то більшим виявлявся ефект. У людей із початковим систолічним тиском 150 мм рт. ст. і вище поєднання DASH і малосольового раціону знизило його в середньому на 20,8 мм рт. ст.[9]. Учасники цього дослідження не приймали ліків від тиску, тому людям, які їх уже приймають, змінювати дозування самостійно не можна.
Коротко: DASH і обмеження солі діють найкраще разом, а найбільший виграш отримують люди з найвищим тиском[9].
Скільки і чого їсти щодня
Національний інститут серця, легень і крові США (NHLBI) пропонує такі орієнтири для раціону на 2000 ккал на день[5]:
- зернові, переважно цільнозернові: 6–8 порцій на день;
- овочі: 4–5 порцій на день;
- фрукти: 4–5 порцій на день;
- знежирені або маложирні молочні продукти: 2–3 порції на день;
- нежирне м'ясо, птиця, риба: не більше 6 порцій на день;
- жири та олії: 2–3 порції на день;
- горіхи, насіння, квасоля, горох: 4–5 порцій на тиждень;
- солодощі: не більше 5 порцій на тиждень.
«Порція» в DASH менша, ніж здається. Це скибочка хліба або пів склянки вареного рису, макаронів чи каші; склянка сирого листового салату або пів склянки нарізаних овочів; один середній фрукт; склянка молока чи йогурту або близько 40 г сиру; приблизно 30 г готового м'яса, птиці чи риби; близько 40 г горіхів або дві столові ложки арахісової пасти; чайна ложка олії; столова ложка цукру[7]. Тож шість порцій м'яса означають лише близько 170 г готового продукту за весь день.
Співвідношення поживних речовин
У дослідженнях DASH для раціону на 2100 ккал ставили такі цілі[7]:
- жири: 27% калорій;
- насичені жири: 6% калорій;
- білки: 18% калорій;
- вуглеводи: 55% калорій;
- холестерин: 150 мг на день;
- клітковина: 30 г на день.
Пізніше дослідження OmniHeart перевірило, чи можна цю формулу покращити. Коли частину вуглеводів у здоровому раціоні замінювали білком або мононенасиченими жирами, систолічний тиск знижувався ще на 1,4 і 1,3 мм рт. ст. відповідно, а в людей із гіпертензією на 3,5 і 2,9 мм рт. ст.[10]. Тобто DASH можна гнучко адаптувати, не втрачаючи ефекту.
Калорійність під власні потреби
Калорійність раціону можна підібрати під себе. NHLBI пропонує готові плани на 1200, 1400–1600, 1800–2000 і 2600 ккал на день: кількість порцій у кожній групі змінюється, а пропорції лишаються тими самими[5]. Менші варіанти підходять тим, хто хоче схуднути, більші підійдуть фізично активним людям.
Що можна їсти
- Цільнозернові продукти: коричневий рис, кіноа, ячмінь, гречка, вівсянка, цільнозерновий хліб, макарони й пластівці без цукру. Вони дають клітковину, вітаміни групи B і мінерали.
- Овочі та фрукти: свіжі, заморожені, тушковані чи приготовані на парі. Окрім калію й магнію, вони містять фітохімікати, рослинні сполуки з антиоксидантними властивостями.
- Нежирні молочні продукти: молоко 1%, кефір, нежирний сир, натуральний йогурт. Вони постачають кальцій і білок.
- Несолоні горіхи й насіння: мигдаль, волоські горіхи, фісташки, гарбузове насіння. Вони містять ненасичені жири й магній, але досить калорійні, тому порції невеликі.
- Білкові продукти: риба, куряче та індиче філе, яйця, нежирна свинина й яловичина.
- Бобові: квасоля, сочевиця, нут, горох. Це рослинний білок і клітковина.
- Олії: оливкова, ріпакова, соняшникова в помірній кількості.
- Продукти зі зниженим вмістом солі: бульйони, консервовані овочі та соуси з позначкою про низький вміст натрію.
Чого уникати або що обмежувати
DASH не забороняє цілих груп продуктів, але деякі з них варто з'їдати значно рідше:
- Жирне та перероблене м'ясо: бекон, ковбаси, сосиски, жирний фарш, курячі стегна зі шкірою. Їх краще замінити філе птиці, рибою або бобовими.
- Жирні молочні продукти: вершки, жирна сметана, цільне молоко, жирні сири. Підійде молоко 1% або нежирний грецький йогурт.
- Солодкі напої: газовані напої, соки з доданим цукром, солодкий чай. Краще пити воду, воду з лимоном або несолодкий трав'яний чай.
- Солодощі й випічка: до 5 невеликих порцій на тиждень[5]. Тягу до солодкого допоможуть втамувати фрукти.
- Солоні продукти: чіпси, солоні горішки, консерви, готові соуси, супи швидкого приготування, маринади.
- Алкоголь: якщо людина п'є, то в DASH радять не більше одного напою на день для жінок і двох для чоловіків[7]. Це американський орієнтир; британська NHS радить не перевищувати 14 одиниць алкоголю на тиждень і розподіляти їх щонайменше на 3 дні[11]. Надмірне вживання алкоголю шкодить контролю тиску[2], тому безпечніше пити якомога менше.
Як почати
Перехід на DASH краще робити поступово, по одній зміні на тиждень:
- додавайте овочі чи фрукти до кожного приймання їжі: салат до обіду, ягоди до вівсянки, нарізаний фрукт на перекус;
- замініть білий хліб, рис і макарони цільнозерновими;
- готуйте з птиці, риби й бобових частіше, ніж із червоного м'яса;
- читайте етикетки: порівнюйте вміст натрію, насичених жирів і цукру та обирайте варіант, у якому їх менше;
- плануйте меню на тиждень і складайте список покупок, щоб не купувати готову їжу «на бігу»;
- частіше готуйте вдома, щоб контролювати кількість солі.
Поступовість має і фізіологічне пояснення. У дослідженні, де молоді люди п'ять місяців дотримувалися малосольового раціону, рівень солоності, який здавався їм найприємнішим, знизився: смак до солі підлаштувався під нову звичку[12]. Перші тижні їжа може здаватися прісною, але потім звичні ковбаси й соуси почнуть здаватися пересоленими.
Ефект на тиск з'являється швидко: у дослідженнях DASH тиск знижувався вже протягом двох тижнів від початку[7]. Ще більшим він буває, якщо поєднати дієту з фізичною активністю та схудненням. У дослідженні ENCORE люди із надмірною вагою та підвищеним тиском за чотири місяці на DASH знизили тиск на 11,2/7,5 мм рт. ст., а в поєднанні з програмою контролю ваги на 16,1/9,9 мм рт. ст., тоді як у контрольній групі лише на 3,4/3,8 мм рт. ст.[13]. Інші способи знизити тиск без ліків добре доповнюють дієту.
Користь DASH-дієти
Зниження артеріального тиску
Ефект DASH на тиск підтверджено десятками рандомізованих досліджень. У метааналізі 30 досліджень за участю 5545 осіб DASH знижувала систолічний тиск у середньому на 3,2 мм рт. ст., а діастолічний на 2,5 мм рт. ст. порівняно з контрольним раціоном. Ефект був більшим у молодших за 50 років і там, де споживання натрію перевищувало 2400 мг на день[4]. Інший метааналіз показав зниження на 5,2/2,6 мм рт. ст., причому сильніше в людей із вищим початковим тиском або індексом маси тіла[14]. Загалом у клінічних дослідженнях систолічний тиск знижувався на 1–13 мм рт. ст., діастолічний на 1–10 мм рт. ст.[2].
Ці цифри можуть здаватися скромними, але для серця важать. Автори одного з метааналізів підрахували, що зміни тиску й холестерину на DASH відповідають зниженню 10-річного ризику серцево-судинних захворювань приблизно на 13%[14]. У великих когортних дослідженнях за участю понад 940 тисяч людей ті, хто харчувався найближче до DASH, мали на 20% менший ризик серцево-судинних хвороб, на 21% менший ризик ішемічної хвороби серця і на 19% менший ризик інсульту[3]. Такі дослідження показують зв'язок, але не доводять, що саме дієта є причиною.
Порівняння з іншими дієтами
У мережевому метааналізі 67 досліджень, де порівнювали 13 різних дієт у людей із підвищеним тиском, DASH посіла перше місце за зниженням і систолічного, і діастолічного тиску. Середземноморська дієта також суттєво знижувала тиск і посіла третє місце за діастолічним[15]. Автори зазначають, що якість доказів для більшості порівнянь була від дуже низької до помірної[15]. На практиці обидві дієти мають спільну основу з овочів, бобових, цільних злаків і горіхів, тому їх можна поєднувати.
Коротко: серед вивчених дієт DASH має найкращі докази щодо зниження тиску, хоча середземноморська дієта теж ефективна[15].
Вплив на холестерин
У першому дослідженні DASH раціон знизив загальний холестерин на 0,35 ммоль/л, а «поганий» холестерин ЛПНЩ на 0,28 ммоль/л порівняно з контрольним раціоном[16]. Водночас дещо знизився і «хороший» холестерин ЛПВЩ, на 0,09 ммоль/л, а на тригліцериди дієта суттєво не вплинула[16]. Тому твердження, що DASH «зберігає» хороший холестерин, не зовсім точне. Метааналізи підтверджують помірне зниження загального холестерину та ЛПНЩ без впливу на ЛПВЩ і тригліцериди[3]. Якщо основна мета саме холестерин, варто порівняти DASH з іншими дієтами для зниження холестерину.
Контроль ваги
Схуднення ніколи не було головною метою DASH, проте в метааналізі 13 досліджень люди на ній за 8–24 тижні втрачали в середньому на 1,42 кг більше, ніж у контрольних групах, а талія зменшувалася на 1,05 см. Найбільший ефект був у людей із надмірною вагою та ожирінням і у варіанті DASH зі зниженою калорійністю[17].
Цукровий діабет 2 типу
У когортних дослідженнях харчування, близьке до DASH, асоціювалося з на 18% меншим ризиком цукрового діабету[3]. У рандомізованих дослідженнях DASH знижувала рівень інсуліну натщесерце, тобто покращувала чутливість до інсуліну, особливо якщо дієти дотримувалися довше 16 тижнів. Водночас статистично значущого впливу на глюкозу натщесерце метааналіз не виявив[18]. Для людей із предіабетом це один із розумних варіантів харчування.
Нирки
У дослідженні ARIC, де майже 15 тисяч людей спостерігали в середньому 23 роки, ті, чий раціон найменше відповідав DASH, на 16% частіше захворювали на хронічну хворобу нирок, ніж ті, хто харчувався найближче до неї[19]. Ще помітніший зв'язок виявили з каменями: у трьох великих когортах люди з найвищим балом DASH мали на 40–45% менший ризик каменів у нирках[20]. Ймовірно, це пояснюється більшим об'ємом сечі та вищим рівнем цитрату в ній, який перешкоджає утворенню каменів[21]. Як і з серцем, це спостережні дані, а не доказ прямої причини.
Запалення та імунітет
Твердження, що DASH «зміцнює імунітет», дослідженнями не підтверджене. Є дані про інше: у метааналізі шести досліджень DASH знижувала рівень С-реактивного білка, маркера хронічного запалення, порівняно зі звичайним раціоном. Проте порівняно з іншими здоровими дієтами різниці не було[22]. Тобто користь дає саме перехід від типового західного харчування до збалансованого.
Недоліки та труднощі
Звикання до меншої кількості солі
Найважче для багатьох скоротити сіль. Харчові звички формуються роками, і перші тижні малосольова їжа може здаватися несмачною. Утім, як показало дослідження зі смаковими перевагами, бажаний рівень солоності поступово знижується разом зі споживанням солі[12]. Зменшуйте сіль поступово і компенсуйте її травами, спеціями, часником, цибулею й лимонним соком.
Потрібно готувати вдома
Оскільки більшість натрію надходить із перероблених продуктів і готової їжі[6], дотримуватися DASH простіше, якщо готувати самостійно. Це вимагає часу та планування, але дає повний контроль над сіллю, жиром і цукром, а заодно допомагає урізноманітнити раціон новими рецептами.
Їжа поза домом
У ресторанах, кафе та в гостях страви зазвичай солоніші й жирніші, ніж потрібно. Допомагає просити соус окремо, обирати страви на грилі чи на парі, салати й овочеві гарніри та не досолювати їжу за столом.
Результат потребує терпіння
Хоча тиск реагує вже за кілька тижнів, вплив на вагу, холестерин і ризик хвороб накопичується місяцями й роками. Дієта діє лише доти, доки людина її дотримується: автори DASH-Sodium наголошували, що довгострокова користь залежатиме від того, чи зможуть люди надовго змінити харчування[8].
Кому потрібна обережність
Овочі, фрукти, бобові, горіхи й молочні продукти роблять DASH раціоном із великою кількістю калію. Людям із хронічною хворобою нирок радять обговорити дієту з лікарем і дієтологом перед початком, а тим, хто перебуває на діалізі, DASH не рекомендована[23]. У невеликому пілотному дослідженні в людей з помірною хворобою нирок DASH трохи підвищила рівень калію в крові за перший тиждень, хоча гіперкаліємії не виникло[24].
Перш ніж переходити на DASH, порадьтеся з лікарем, якщо у вас хронічна хвороба нирок, ви на діалізі, приймаєте препарати від тиску чи ліки, що впливають на рівень калію. Звертайтеся до лікаря, якщо тиск регулярно перевищує 130/80 мм рт. ст. навіть після кількох місяців здорового харчування, або якщо на тлі ліків і дієти з'явилися запаморочення чи слабкість. Дуже високий тиск, особливо з болем у грудях, задишкою, сильним головним болем чи порушенням мови або зору, може означати гіпертензивний криз і потребує невідкладної допомоги.
Читайте:
Підсумок
DASH-дієта є одним із найкраще вивчених способів харчування для здоров'я серця. Вона спирається на овочі, фрукти, цільнозернові, бобові, горіхи й нежирні молочні продукти та обмежує сіль, червоне й перероблене м'ясо, солодощі й солодкі напої. У клінічних дослідженнях DASH знижувала систолічний тиск на кілька міліметрів, а в людей із високим тиском у поєднанні з обмеженням солі навіть на 20 мм рт. ст., помірно знижувала холестерин ЛПНЩ і вагу. Харчування за принципами DASH пов'язане з меншим ризиком серцево-судинних хвороб, діабету й каменів у нирках. Людям із хворобами нирок і тим, хто приймає ліки від тиску, перед переходом варто порадитися з лікарем.
Джерела24
- Дослідження. Appel LJ. та ін. A clinical trial of the effects of dietary patterns on blood pressure. DASH Collaborative Research Group. N Engl J Med, 1997.
- Довідник. NCBI Bookshelf
- Мета-аналіз. Chiavaroli L. та ін. DASH Dietary Pattern and Cardiometabolic Outcomes: An Umbrella Review of Systematic Reviews and Meta-Analyses. Nutrients, 2019.
- Мета-аналіз. Filippou CD. та ін. Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) Diet and Blood Pressure Reduction in Adults with and without Hypertension: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Adv Nutr, 2020.
- DASH Eating Plan. NIH.
- Sodium reduction. World Health Organization.
- NIH
- Дослідження. Sacks FM. та ін. Effects on blood pressure of reduced dietary sodium and the Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) diet. DASH-Sodium Collaborative Research Group. N Engl J Med, 2001.
- Дослідження. Juraschek SP. та ін. Effects of Sodium Reduction and the DASH Diet in Relation to Baseline Blood Pressure. J Am Coll Cardiol, 2017.
- Дослідження. Appel LJ. та ін. Effects of protein, monounsaturated fat, and carbohydrate intake on blood pressure and serum lipids: results of the OmniHeart randomized trial. JAMA, 2005.
- The risks of drinking too much. NHS.
- Дослідження. Bertino M. та ін. Long-term reduction in dietary sodium alters the taste of salt. Am J Clin Nutr, 1982.
- Дослідження. Blumenthal JA. та ін. Effects of the DASH diet alone and in combination with exercise and weight loss on blood pressure and cardiovascular biomarkers in men and women with high blood pressure: the ENCORE study. Arch Intern Med, 2010.
- Мета-аналіз. Siervo M. та ін. Effects of the Dietary Approach to Stop Hypertension (DASH) diet on cardiovascular risk factors: a systematic review and meta-analysis. Br J Nutr, 2015.
- Мета-аналіз. Schwingshackl L. та ін. Comparative effects of different dietary approaches on blood pressure in hypertensive and pre-hypertensive patients: A systematic review and network meta-analysis. Crit Rev Food Sci Nutr, 2019.
- Дослідження. Obarzanek E. та ін. Effects on blood lipids of a blood pressure-lowering diet: the Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) Trial. Am J Clin Nutr, 2001.
- Мета-аналіз. Soltani S. та ін. The effect of dietary approaches to stop hypertension (DASH) diet on weight and body composition in adults: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled clinical trials. Obes Rev, 2016.
- Мета-аналіз. Shirani F. та ін. Effects of Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) diet on some risk for developing type 2 diabetes: a systematic review and meta-analysis on controlled clinical trials. Nutrition, 2013.
- Дослідження. Rebholz CM. та ін. DASH (Dietary Approaches to Stop Hypertension) Diet and Risk of Subsequent Kidney Disease. Am J Kidney Dis, 2016.
- Дослідження. Taylor EN. та ін. DASH-style diet associates with reduced risk for kidney stones. J Am Soc Nephrol, 2009.
- Дослідження. Taylor EN. та ін. DASH-style diet and 24-hour urine composition. Clin J Am Soc Nephrol, 2010.
- Мета-аналіз. Soltani S. та ін. The effect of dietary approaches to stop hypertension (DASH) on serum inflammatory markers: A systematic review and meta-analysis of randomized trials. Clin Nutr, 2018.
- The DASH Diet. National Kidney Foundation.
- Дослідження. Tyson CC. та ін. Short-term effects of the DASH diet in adults with moderate chronic kidney disease: a pilot feeding study. Clin Kidney J, 2016.
