Тонометр показує два числа, а часто ще й третє. Розібратися в них нескладно, і це варто зробити: підвищений тиск роками може не давати жодних симптомів, тож цифри на екрані — часто єдиний сигнал.
Що таке артеріальний тиск
Артеріальний тиск — це сила, з якою кров тисне на стінки артерій. Серце працює поштовхами: скорочується, викидаючи кров в аорту, а потім розслабляється й знову наповнюється. Тому тиск в артеріях увесь час коливається між максимумом і мінімумом.
Систолічний, або «верхній», тиск — це пік у момент скорочення серця. Діастолічний, або «нижній», — найнижчий тиск між скороченнями, коли серце розслаблене. Записують їх дробом: 120/80 мм рт. ст. означає систолічний тиск 120 і діастолічний 80 міліметрів ртутного стовпчика. Третє число на екрані електронного тонометра — пульс, тобто кількість ударів серця за хвилину. До тиску воно не належить.
Читайте:
Які цифри вважають нормою
В Україні тиск оцінюють за уніфікованим клінічним протоколом МОЗ 2024 року. Для вимірювань у кабінеті лікаря він наводить таку класифікацію[1]:
| Категорія | Систолічний, мм рт. ст. | Діастолічний, мм рт. ст. |
| Оптимальний | менше 120 | і менше 80 |
| Нормальний | 120–129 | та/або 80–84 |
| Високий нормальний | 130–139 | та/або 85–89 |
| Гіпертензія 1 ступеня | 140–159 | та/або 90–99 |
| Гіпертензія 2 ступеня | 160–179 | та/або 100–109 |
| Гіпертензія 3 ступеня | 180 і вище | та/або 110 і вище |
Категорію визначає вище з двох чисел: тиск 135/92 — це вже гіпертензія 1 ступеня, хоча верхнє число «нормальне». За одним вимірюванням діагноз не ставлять, потрібні повторні підвищені значення. Удома межа нижча — 135/85, бо в спокійній обстановці тиск зазвичай нижчий, ніж у кабінеті лікаря[1]. Для дітей і підлітків діють інші норми: тиск у дітей оцінюють з урахуванням віку й зросту.
Ризик для серця й судин зростає поступово, а не з певної «червоної лінії». Мета-аналіз даних мільйона дорослих із 61 дослідження показав: у віці 40–69 років кожні зайві 20 мм рт. ст. систолічного тиску (або 10 мм рт. ст. діастолічного) приблизно подвоюють ризик смерті від інсульту та ішемічної хвороби серця. Зв'язок простежувався аж до рівня 115/75[2]. Тож «високий нормальний» тиск — привід частіше його вимірювати й переглянути спосіб життя.
Чому з віком змінюються обидва числа
У Фремінгемському дослідженні тиск тих самих людей відстежували до 30 років. Систолічний тиск рівномірно зростав від 30 до 84 років. Діастолічний спочатку теж зростав, але приблизно після 50–60 років починав знижуватися. Автори пояснюють це тим, що з віком великі артерії стають жорсткішими[3]. Через це в літніх людей часто буває ізольована систолічна гіпертензія: верхній тиск високий, а нижній нормальний або навіть низький.
Різницю між верхнім і нижнім тиском називають пульсовим тиском. Вона зростає з віком разом із жорсткістю артерій[3]. Однак для прогнозу ризику вона менш інформативна, ніж самі значення систолічного й діастолічного тиску[2].
Коли тиск низький
Низьким зазвичай вважають тиск нижче 90/60 мм рт. ст. Для багатьох людей це звичайний стан, який нічим не заважає[4]. Проблемою він стає, коли з'являються симптоми: запаморочення, слабкість, розмитий зір, нудота, головний біль, непритомність[4].
Окремий варіант — ортостатична гіпотензія, тобто різке падіння тиску при вставанні. Її діагностують, якщо протягом трьох хвилин після переходу в положення стоячи систолічний тиск знижується щонайменше на 20 мм рт. ст. або діастолічний — на 10[5]. Якщо вас часто «веде» при вставанні з ліжка, скажіть про це лікарю: причиною можуть бути зневоднення або ліки, зокрема від тиску[4].
Читайте:
Як отримати точні цифри
Щоб числам можна було довіряти, вимірюйте тиск тонометром з манжетою на плече, посидівши кілька хвилин у спокої, з рукою на рівні серця. Зробіть два-три вимірювання з перервою в 1–2 хвилини[1].
Протягом дня тиск природно коливається: зростає під час руху, хвилювання, після кави й знижується уві сні. Тому одне високе число ще не діагноз, так само як одне нормальне — не гарантія. Якщо показники в лікаря й удома суттєво відрізняються, лікар може запропонувати добове моніторування тиску[1].
Якщо тиск 180/120 мм рт. ст. і вище і з'явилися сильний головний біль, біль у грудях, запаморочення, задишка, нудота, розмитий зір або сплутаність свідомості, викликайте швидку[6]. Це може бути гіпертензивний криз.
Читайте також:
Підсумок
Верхнє число — тиск у момент скорочення серця, нижнє — між скороченнями. Оптимальним вважають тиск нижче 120/80, гіпертензію діагностують від 140/90 у кабінеті лікаря або від 135/85 удома, а категорію визначає вище з двох чисел. З віком верхній тиск росте, а нижній після 50–60 років може знижуватися. Низький тиск без симптомів зазвичай не небезпечний. Найнадійніший спосіб знати свій тиск — регулярно й правильно його вимірювати.
Джерела6
- Настанова. МОЗ України
- Мета-аналіз. Lewington S. та ін. Age-specific relevance of usual blood pressure to vascular mortality: a meta-analysis of individual data for one million adults in 61 prospective studies. Lancet, 2002.
- Дослідження. Franklin SS. та ін. Hemodynamic patterns of age-related changes in blood pressure. The Framingham Heart Study. Circulation, 1997.
- Low Blood Pressure. NIH.
- Настанова. Freeman R. та ін. Consensus statement on the definition of orthostatic hypotension, neurally mediated syncope and the postural tachycardia syndrome. Clin Auton Res, 2011.
- Hypertension. World Health Organization.
