У британському дослідженні DiRECT люди з цукровим діабетом 2 типу, який виявили не більше ніж 6 років тому, під наглядом сімейних лікарів 3–5 місяців харчувалися лише спеціальними коктейлями й супами на 825–853 ккал на добу, а потім поступово поверталися до звичайної їжі. Через рік 46% із них мали нормальний глікований гемоглобін без жодних ліків від діабету, тоді як у групі звичайного лікування таких було 4%. Серед тих, хто схуд на 15 кг і більше, ремісії досягли 86%[1]. Тож правильно підібране харчування іноді повертає показники до норми.
Харчування є основою лікування діабету поряд із рухом і ліками, бо від нього залежать рівень глюкози, вага, тиск і холестерин, а з ними й ризик ускладнень із боку серця, нирок і нервів. У побуті часто кажуть «у людини цукор», а про харчування згадують «дієту №9», або «стіл №9». Ця назва походить з радянської системи лікувальних «столів»; сучасний протокол МОЗ України замість одного столу для всіх пропонує кілька перевірених моделей харчування і прямо зазначає, що ідеального співвідношення вуглеводів, білків і жирів, однакового для всіх, не існує[2]. Раціон підбирають під вагу, ліки, звички, традиції й бюджет конкретної людини.
Читайте:
Чому дієта важлива для контролю діабету
Харчування впливає на рівень глюкози безпосередньо, після кожної їжі, і опосередковано, через масу тіла та жир у печінці. Протокол МОЗ ставить перед дієтотерапією при цукровому діабеті 2 типу три цілі: досягти й утримати цільову вагу, вийти на індивідуальні показники глюкози, тиску й ліпідів, а також відтермінувати чи запобігти ускладненням[2]. Основні причини важливості дієти:
- Стабілізація рівня цукру: продукти з низьким глікемічним індексом (овочі, бобові, цільнозернові) допомагають уникати різких стрибків глюкози. У метааналізі 29 порівнянь за участю 1617 людей з діабетом 1 і 2 типу такий раціон додатково до ліків знижував глікований гемоглобін (аналіз, що показує середній рівень цукру за 2–3 місяці) на 0,31%[3].
- Контроль ваги: збалансоване харчування з малою кількістю цукру й рафінованих продуктів допомагає схуднути, а при ожирінні це головний важіль. Помітне покращення глюкози, ліпідів і тиску з'являється, коли людина втрачає щонайменше 5% маси тіла[4], а втрата 10–15% і більше на ранніх етапах хвороби може привести до ремісії[5].
- Зниження ризику серцево-судинних захворювань: корисні жири, такі як оливкова олія та горіхи, сприяють здоров'ю серця. У дослідженні PREDIMED у людей з високим серцево-судинним ризиком (майже половина з них мала діабет) середземноморська дієта з оливковою олією першого віджиму або горіхами знизила частоту інфарктів, інсультів і серцево-судинної смерті приблизно на 30% порівняно з дієтою зі зниженим вмістом жиру[6].
- Покращення чутливості до інсуліну: клітковина та схуднення допомагають організму ефективніше використовувати інсулін: у метааналізі більша кількість клітковини знижувала глікований гемоглобін, глюкозу натще й маркери інсулінорезистентності[7]. Білки діють інакше: вони посилюють викид інсуліну, майже не підвищуючи глюкозу, і добре насичують. Саме тому білкову їжу не використовують, щоб підняти цукор при гіпоглікемії[2].
Коротко: універсальної «діабетичної» дієти немає. Працює та модель харчування, якої людина здатна дотримуватися роками і яка допомагає їй утримувати вагу та цукор у цільових межах.
Основи раціону при діабеті
Європейська асоціація з вивчення діабету (EASD) у настановах 2023 року допускає широкий діапазон кількості вуглеводів за умови, що раціон містить достатньо клітковини і мало цукру та насичених жирів[5]. Принципи харчування, на які варто спиратися:
- Цільні вуглеводи: вибирати вівсянку, гречку, кіноа та бобові замість білого хліба та солодощів. Бобові (квасоля, сочевиця, нут, горох) EASD окремо рекомендує для кращого контролю глюкози[5].
- Багато клітковини: овочі, цілі фрукти, цільнозернові продукти уповільнюють всмоктування цукру. Людям з діабетом і предіабетом EASD радить щонайменше 35 г клітковини на день[5]. У когортних дослідженнях людей з діабетом раціон із 35 г клітковини замість середніх 19 г асоціювався з 14 меншими смертями на 1000 осіб за період спостереження[7].
- Здорові жири: авокадо, горіхи, насіння та рослинні олії, зокрема оливкова й ріпакова, підтримують здоров'я серця. Насичені жири мають давати менше 10% добової енергії, і замінювати їх варто ненасиченими жирами, а не цукром чи білим борошном[5].
- Білки: куряче філе, риба, яйця, тофу та бобові насичують без різких стрибків цукру. Рослинний білок EASD вважає вигіднішим, бо раціон з ним зазвичай має менше насичених жирів, а холестерин і глюкоза в таких дослідженнях нижчі[5].
Як запасний простий інструмент Американська діабетична асоціація пропонує «метод тарілки»: половина тарілки некрохмалисті овочі, чверть білкові продукти, чверть вуглеводні[4]. Він допомагає зібрати збалансовану порцію без підрахунку грамів.
Міфи про харчування при діабеті
- Міф: при діабеті фрукти заборонені, бо в них цукор. Насправді: EASD рекомендує цілі овочі та фрукти для кращого контролю глюкози; у дослідженнях за участю людей з діабетом більше фруктів, особливо ягід, супроводжувалося нижчою глюкозою натще і тиском[5]. Обмежувати варто соки й фрукти в сиропі.
- Міф: людям з діабетом потрібні спеціальні «діабетичні» продукти. Насправді: поняття «діабетичної» їжі давно замінили загальні правила здорового харчування; такі продукти зазвичай дорожчі за звичайні, а Діабетична асоціація Ірландії закликає прибрати з них позначку «для діабетиків»[8].
- Міф: мед замість цукру безпечний. Насправді: ВООЗ відносить цукри меду, сиропів і соків до вільних цукрів, так само як столовий цукор[9], а EASD радить, щоб вільні цукри давали менше 10% добової енергії[5].
Продукти, яких слід уникати
Щоб знизити ризик ускладнень, обмежте або виключіть:
- Солодкі напої: газовані напої, пакетовані соки та енергетики спричиняють швидкий ріст цукру. Протокол МОЗ радить людям з діабетом максимально замінити підсолоджені напої, зокрема фруктові соки, водою[2]. Надлишок цукру, особливо з напоїв, у людей з діабетом і з ризиком його розвитку підвищує вагу, глюкозу натще, інсулін і тригліцериди[5]. Якщо без солодкого смаку важко, напої з замінниками цукру замість звичайних солодких знижують вагу і кардіометаболічні ризики приблизно так само, як вода[5].
- Рафіновані вуглеводи: білий хліб, здоба, печиво, солодкі пластівці для сніданку швидко підвищують глюкозу. Макарони з білого борошна мають кращу репутацію, ніж здається: у міжнародних таблицях паста зазвичай належить до продуктів з низьким глікемічним індексом, а хліб, рис і пластівці бувають і з високим, і з низьким[10]. Головне тут розмір порції та те, з чим їх їдять.
- Трансжири: промислові трансжири утворюються під час часткової гідрогенізації олій і підвищують ризик серцево-судинних захворювань; EASD радить, щоб вони давали менше 1% добової енергії[5]. Раніше їх було багато у твердих маргаринах, кондитерських жирах і фастфуді. У ЄС з 2021 року вміст промислових трансжирів обмежено 2 г на 100 г жиру в продукті[11], а в Україні таке саме обмеження для доданих трансжирних кислот діє з 3 жовтня 2023 року[12].
- Перероблені продукти: напівфабрикати, ковбаси та готові снеки містять багато прихованого цукру та солі. EASD радить мінімізувати червоне та особливо перероблене м'ясо, а ультраоброблену їжу в спостережних дослідженнях пов'язують з вищою смертністю, хворобами серця й діабетом 2 типу[5]. Натрію протокол МОЗ радить людям з діабетом і предіабетом не більше 2300 мг на добу[2].
Важливість здоров'я кишківника для контролю цукру
Бактерії кишківника (мікробіота) беруть участь в обміні речовин, і вчені вивчають їхній зв'язок із чутливістю до інсуліну. Найнадійніше на мікробіоту впливає клітковина: вона змінює склад кишкових бактерій і збільшує їхню різноманітність[4]. Продукти для підтримки здоров'я кишківника:
- Клітковина: бобові, овес, броколі, насіння льону покращують травлення та уповільнюють всмоктування цукру. Частина клітковини слугує пребіотиками, тобто їжею для корисних бактерій.
- Пробіотики: кефір, йогурт, кімчі та квашена капуста містять живі мікроорганізми («корисні бактерії»). Ефект пробіотичних добавок при діабеті 2 типу скромний: у метааналізі понад 30 досліджень з більш ніж 2000 учасників глікований гемоглобін знизився в середньому на 0,19%, і автори вважають їх лише доповненням до основного лікування[13].
Регулярне вживання клітковини має найкращі докази користі для глюкози й ваги[7]. Кисломолочні та квашені продукти можуть бути смачною частиною такого раціону, але ліків і основної дієти не замінюють.
Поради для дотримання дієти
Перехід на новий раціон буває складним, і Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) радить змінювати харчування поступово, наприклад по одній невеликій зміні щотижня[14]. Що допомагає:
- Планування: меню на тиждень і закупівля продуктів за списком зменшують кількість випадкових перекусів.
- Контроль порцій: навіть корисну їжу варто їсти помірними порціями, бо зайві калорії заважають схуднути.
- Поступові заміни: білий рис можна замінити бурим або кіноа, а білий хліб цільнозерновим. У трьох великих когортних дослідженнях майже 200 тисяч людей заміна 50 г вареного білого рису на день бурим асоціювалася з на 16% нижчим ризиком діабету 2 типу, а заміна цільними зернами загалом з нижчим на 36%[15].
- Читання етикеток: склад і таблиця харчової цінності допомагають помітити прихований цукор, сіль і жири.
Різко переходити на дуже суворе низькокалорійне харчування без розмови з лікарем NHS не радить: воно може не підійти тим, хто отримує інсулін чи інші ліки від діабету[14].
Найкращі дієти для контролю діабету
Протокол МОЗ України називає кілька моделей харчування з доведеною користю при діабеті 2 типу: зі зниженою калорійністю, середземноморську, вегетаріанську, дієти з низьким глікемічним індексом, DASH, скандинавську, рослинну з продуктами, що знижують холестерин, а також часткову заміну однієї-двох трапез низькокалорійними порціями[2]. Спільне в них одне: багато овочів, фруктів, бобових, цільних зерен, горіхів і рослинних олій та мало червоного й переробленого м'яса, солодких напоїв, солодощів і білого борошна[5].
- Середземноморська дієта: найкраще вивчена. EASD рекомендує її для покращення глюкози й інших кардіометаболічних показників і для зниження ризику серцево-судинних хвороб та смертності[5].
- Скандинавська (нордична) дієта: північний варіант того самого принципу, з житом, ячменем і вівсом, ягодами, яблуками, коренеплодами, рибою та ріпаковою олією; у когортних дослідженнях пов'язана з нижчим ризиком серцево-судинних хвороб і смерті[5].
- Вегетаріанська та рослинна: у метааналізі шести досліджень вегетаріанський раціон знижував глікований гемоглобін на 0,39%[16]. Сувора веганська дієта теж належить сюди, а флекситаріанська залишає місце для невеликої кількості м'яса й риби.
- DASH-дієта: створена для зниження тиску, з овочами, фруктами, нежирними молочними продуктами, цільними зернами, горіхами й бобовими; протокол МОЗ відзначає її користь для ваги, тиску, ліпідів і глюкози[2].
- Дієта MIND: поєднання середземноморської та DASH, яке вивчають насамперед щодо здоров'я мозку; у спостережному дослідженні 923 літніх людей високий рівень її дотримання асоціювався з нижчим ризиком хвороби Альцгеймера[17]. Окремих досліджень саме при діабеті поки мало.
Низьковуглеводні дієти дають швидкий, але нестійкий результат. У метааналізі 23 досліджень з 1357 учасниками дієта, у якій вуглеводи дають менше 26% калорій, через 6 місяців частіше приводила до глікованого гемоглобіну нижче 6,5% (57% проти 31%), але через рік переваги майже зникали[18]. EASD не рекомендує дуже низьковуглеводних, зокрема кетогенних, дієт через ризик гіпоглікемії, кетоацидозу, дефіциту вітамінів і мінералів та підвищення «поганого» холестерину[5]. Американська діабетична асоціація допускає такий підхід, але лише під постійним наглядом лікаря, бо дози інсуліну й інших ліків можуть знадобитися менші, щоб уникнути гіпоглікемії[4].
Найсильніший ефект дає суттєве схуднення. Людям із зайвою вагою, які прагнуть ремісії, EASD рекомендує програму з повною заміною їжі низькокалорійними сумішами (наприклад, близько 840 ккал на добу протягом 12–20 тижнів) під контролем фахівців і з корекцією ліків від діабету й тиску[5]. Ремісія тримається, поки утримується вага: через 2 роки в DiRECT вона зберігалася в 36% учасників програми[19], а через 5 років у 13% тих, хто продовжував отримувати підтримку[20]. Шанс на ремісію найвищий у перші роки після діагнозу, хоча для частини людей він можливий і через 10–20 років[5].
Коротко: середземноморська, скандинавська, вегетаріанська і DASH-дієта мають схожу основу та порівнянну користь; ремісію діабету 2 типу найчастіше дає схуднення на 10–15% ваги і більше під наглядом лікаря.
Читайте:
Підсумок
Найкраща дієта при діабеті та, якої реально дотримуватися довго: багато овочів, цілих фруктів, бобових, цільних зерен, горіхів і рослинних олій, щонайменше 35 г клітковини на день, мінімум солодких напоїв, білого борошна, переробленого м'яса й трансжирів. Середземноморська, скандинавська, вегетаріанська і DASH-дієта побудовані саме так, а вибір між ними залежить від смаків і звичок. Схуднення хоча б на 5% уже покращує цукор, тиск і ліпіди, а значна втрата ваги на ранніх етапах діабету 2 типу іноді дає ремісію. Різкі обмеження, кето-дієти й голодування при інсуліні чи інших цукрознижувальних ліках варто починати тільки разом із лікарем.
Джерела20
- Дослідження. Lean ME. та ін. Primary care-led weight management for remission of type 2 diabetes (DiRECT): an open-label, cluster-randomised trial. Lancet, 2018.
- Довідник. МОЗ України
- Мета-аналіз. Chiavaroli L. та ін. Effect of low glycaemic index or load dietary patterns on glycaemic control and cardiometabolic risk factors in diabetes: systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. BMJ, 2021.
- Довідник. 5. Facilitating Positive Health Behaviors and Well-being to Improve Health Outcomes: Standards of Care in Diabetes-2026. Diabetes Care, 2026.
- Довідник. Evidence-based European recommendations for the dietary management of diabetes. Diabetologia, 2023.
- Дослідження. Estruch R. та ін. Primary Prevention of Cardiovascular Disease with a Mediterranean Diet Supplemented with Extra-Virgin Olive Oil or Nuts. N Engl J Med, 2018.
- Мета-аналіз. Reynolds AN. та ін. Dietary fibre and whole grains in diabetes management: Systematic review and meta-analyses. PLoS Med, 2020.
- diabetes.ie
- WHO guideline : sugar consumption recommendation. World Health Organization.
- Мета-аналіз. Atkinson FS. та ін. International tables of glycemic index and glycemic load values 2021: a systematic review. Am J Clin Nutr, 2021.
- Довідник. EUR-Lex
- Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - Всеукраїнський семінар у Хмельницькому: контроль трансжирних кислот у харчових продуктах – крок до здорової нації.
- Мета-аналіз. Shadin M. та ін. Probiotics, synbiotics and berberine in Type 2 diabetes mellitus: A systematic review, meta-analysis, and molecular dynamics simulation study. PLoS One, 2026.
- Treatment for type 2 diabetes. NHS.
- Дослідження. Sun Q. та ін. White rice, brown rice, and risk of type 2 diabetes in US men and women. Arch Intern Med, 2010.
- Мета-аналіз. Yokoyama Y. та ін. Vegetarian diets and glycemic control in diabetes: a systematic review and meta-analysis. Cardiovasc Diagn Ther, 2014.
- Дослідження. Morris MC. та ін. MIND diet associated with reduced incidence of Alzheimer's disease. Alzheimers Dement, 2015.
- Мета-аналіз. Goldenberg JZ. та ін. Efficacy and safety of low and very low carbohydrate diets for type 2 diabetes remission: systematic review and meta-analysis of published and unpublished randomized trial data. BMJ, 2021.
- Дослідження. Lean MEJ. та ін. Durability of a primary care-led weight-management intervention for remission of type 2 diabetes: 2-year results of the DiRECT open-label, cluster-randomised trial. Lancet Diabetes Endocrinol, 2019.
- Дослідження. Lean ME. та ін. 5-year follow-up of the randomised Diabetes Remission Clinical Trial (DiRECT) of continued support for weight loss maintenance in the UK: an extension study. Lancet Diabetes Endocrinol, 2024.



