Чи викликає надлишок кальцію камені в нирках?

Кальцій часто називають винуватцем каменів у нирках. Але у більшості випадків справа не в ньому, а в порушеному харчовому балансі та надлишку солі.

Коли чуєш про камені в нирках, уявляєш щось жорстке, що накопичилось через неправильне харчування. Та питання не завжди в тому, чого в раціоні забагато. Часто проблема — в тому, чого в ньому не вистачає. Особливо, коли мова про кальцій. Це не просто мінерал для кісток — він бере участь у складних процесах в організмі, і його роль у появі каменів не така однозначна, як здається на перший погляд.

Як виникають камені в нирках

Коли організм перетравлює їжу, залишаються речовини, які мають виводитись із сечею. Якщо рідини в тілі замало, ці частинки осідають у нирках і з часом злипаються у тверді утворення. Найпоширеніші з них — кальцій-оксалатні камені. Вони формуються тоді, коли кальцій з’єднується з оксалатами — сполуками, що містяться в рослинних продуктах. І якщо одного з компонентів у сечі забагато, утворюються кристали, які перетворюються на камінці.

Не завжди причина — у надлишку кальцію в раціоні. Є люди, в яких кальцій у сечі високий, навіть якщо вони споживають його небагато. Це може бути ознакою окремих станів, які потребують спостереження. Наприклад, ідіопатична гіперкальціурія — коли організм виводить більше кальцію з сечею без явної причини. Або гіперпаратиреоз — порушення, при якому підвищується рівень кальцію в крові через надмірну активність паращитоподібних залоз.

Саме тому наявність кальцію в каменях ще не означає, що винен кальцій у тарілці. Часто все значно складніше.

Чому не варто боятись кальцію

Багато хто припускає, що кальцій треба обмежити, аби не утворились камені в нирках. Але це працює не так. Іноді саме недостатня кількість кальцію в раціоні підвищує ризик. Коли людина їсть продукти з великою кількістю оксалатів — наприклад, буряк чи мигдаль — кальцій має зв’язувати ці речовини вже в кишківнику. Якщо кальцію мало, оксалати всмоктуються в кров, потрапляють у нирки й можуть кристалізуватись із кальцієм у сечі.

Щоб оксалати не накопичувались у нирках, важливо, щоби вони утворювали нерозчинні сполуки з кальцієм у шлунково-кишковому тракті — і виводились із калом, а не сечею.

До продуктів, що містять багато оксалатів, належать:

• Буряк: джерело рослинних кислот, що легко зв’язуються з кальцієм у сечі, якщо його не вистачає в кишківнику.
• Мигдаль: горіх, який містить як білки, так і оксалати, що потребують достатньої кількості кальцію для нейтралізації.
• Шпинат: багатий на оксалати, особливо у свіжому вигляді.
• Темний шоколад: містить оксалати, які можуть накопичуватись при низькому рівні кальцію в раціоні.

Зменшення споживання кальцію на тлі вживання таких продуктів може не зменшити ризик каменів, а навпаки — підвищити його.

Коли сіль гірша за кальцій

Поширене уявлення, що камені в нирках утворюються через надлишок кальцію з їжі чи добавок. Але значно частіше винен не сам кальцій, а надмір натрію. Коли людина споживає забагато солі, організм намагається вивести її через нирки — разом із нею виводиться і кальцій. Це підвищує його концентрацію в сечі, де він може вступати в реакцію з оксалатами й утворювати камені.

При помірному вживанні солі нирки затримують натрій, і кальцій залишається в організмі. А от якщо солі забагато, нирки змушені виводити обидві речовини — і натрій, і кальцій. У сечі створюються умови для кристалізації, особливо якщо паралельно не вистачає рідини. Саме тому першим кроком для зниження ризику каменів є обмеження солі, а не кальцію.

Щоденна звичка додавати менше солі до їжі часто має більший вплив на здоров’я нирок, ніж обмеження кальцію, якого організм і так потребує щодня.

Що краще — їжа чи добавки

Коли організм отримує кальцій із їжі, він засвоює його ефективніше. Харчові джерела, особливо молочні продукти, забезпечують достатню кількість мінералу без ризику перенавантаження. До того ж, кальцій із їжі засвоюється повільніше, а отже — безпечніше для роботи нирок.

Інша ситуація — добавки. Вони можуть бути корисні, але тільки тоді, коли кальцію дійсно не вистачає або є порушення засвоєння. Наприклад, після операцій на шлунку або при хронічних хворобах травної системи (зокрема, при хворобі Крона) організм гірше справляється з оксалатами. У таких випадках добавка кальцію допомагає зв’язати ці речовини ще в кишківнику й знизити ризик утворення каменів.

Серед харчових джерел найкраще засвоюється кальцій із молочних продуктів. Рослинні джерела, як-от листова зелень або збагачене мигдальне молоко, також містять кальцій, але водночас і речовини, які заважають його повному засвоєнню. Це не привід повністю їх уникати, але й не варто вважати їх рівноцінною заміною.

Грецький або звичайний йогурт: що обрати?

Біль в нирках: огляд

Аткінс-дієта