Тиск: норма, верхній і нижній показник

Довгий час лікарі сперечалися, яке з двох чисел на тонометрі важливіше. У 2019 році дослідники проаналізували виміри тиску 1,3 мільйона дорослих за 8 років і отримали чітку відповідь: високий верхній і високий нижній тиск кожен окремо підвищують ризик інфаркту та інсульту^[1]. Верхнє число впливає сильніше, але нижнє теж не можна ігнорувати.

Чому важливий артеріальний тиск

Артеріальний тиск (АТ) показує, з якою силою кров тисне на стінки артерій. Записують його двома числами, наприклад 120/80 мм рт. ст. (міліметрів ртутного стовпчика), і перше завжди більше за друге. Кожне з цих чисел означає окрему фазу роботи серця.

Систолічний (верхній) тиск є найвищим рівнем, якого досягає тиск, коли серце скорочується і виштовхує кров. Діастолічний (нижній) є найнижчим рівнем, коли серце розслабляється між ударами^[2].

Обидва показники говорять лікарю про стан серця і судин. Занадто високий тиск означає гіпертензію (гіпертонію), занадто низький може бути гіпотензією. Зв'язок із ризиком дуже тісний: у віці 40–69 років різниця у 20 мм рт. ст. верхнього тиску (або приблизно 10 мм рт. ст. нижнього) пов'язана з удвічі вищою смертністю від інсульту та ішемічної хвороби серця. Цей ризик зростає рівномірно, без «безпечного порогу», принаймні до рівня 115/75^[3].

Міф: у літніх людей високий тиск є віковою нормою. Насправді: з віком артерії стають жорсткішими, і верхній тиск справді часто росте, проте це вже хвороба. Вона має назву ізольована систолічна гіпертензія: верхній тиск підвищений, а нижній нормальний або навіть знижений. Це найпоширеніша форма гіпертензії у літньому віці, її мають близько 15% людей від 60 років, і без лікування вона несе серйозний ризик ускладнень^[4]. Орієнтири для артеріального тиску в дітей, підлітків і дорослих різні, проте поріг гіпертензії для дорослих з віком не підвищується^[4].

Що таке систолічний тиск

Систолічний тиск показує силу, з якою кров тисне на стінки артерій під час скорочення серця. Цю фазу називають систолою, і в цей момент тиск в артеріях найвищий.

Верхній тиск закономірно підвищується під час фізичного навантаження чи стресу. Проблемою є тиск, який лишається високим у спокої. Підвищений систолічний тиск є сильнішим провісником інфаркту та інсульту, ніж діастолічний^[1].

Межі норми залежать від того, якими настановами користується лікар. Американські кардіологи (ACC/AHA, 2017) вважають нормою тиск нижче 120/80 і ставлять діагноз гіпертензії вже з 130/80^[5]. Європейське товариство кардіологів (ESC, 2024) називає тиск 120–139/70–89 «підвищеним», а гіпертензію діагностує з 140/90^[6]. Українські лікарі здебільшого орієнтуються на європейські настанови. Для верхнього тиску в спокої за американською класифікацією це виглядає так^[5]:

• 120–129 мм рт. ст. (за нижнього менше 80): підвищений тиск, діагнозу гіпертензії ще немає, але варто змінити спосіб життя.
• 130–139 мм рт. ст.: гіпертензія 1-го ступеня, яку часто можна скоригувати зміною способу життя; ліки додають залежно від загального серцево-судинного ризику.
• 140 мм рт. ст. і вище: гіпертензія 2-го ступеня, зазвичай потрібні ліки разом зі зміною способу життя. За європейською класифікацією саме з 140 починається гіпертензія^[6].
• Понад 180 мм рт. ст.: тяжка гіпертензія; якщо є симптоми ураження органів, це гіпертензивний криз, і потрібна невідкладна допомога^[7].

Підвищений систолічний тиск часто пов'язаний із жорсткістю артерій, через яку серцю доводиться працювати з більшим навантаженням^[4].

Коротко: одне високе число ще не діагноз. Гіпертензію визначають за повторними вимірами в спокої, а європейські настанови радять підтверджувати її вимірами вдома або добовим моніторуванням^[6].

Що таке діастолічний тиск

Діастолічний тиск відповідає рівню тиску в артеріях, коли серце розслабляється між ударами, тобто під час діастоли. У цей момент серцевий м'яз відпочиває, а його камери знову наповнюються кров'ю.

За американськими настановами нормальний діастолічний тиск нижчий за 80 мм рт. ст., за європейськими «непідвищеним» вважають тиск нижче 70 мм рт. ст.^[5][6]. Ступені підвищення нижнього тиску за американською класифікацією^[5]:

• 80–89 мм рт. ст.: гіпертензія 1-го ступеня, що часто піддається корекції способом життя (за ESC це ще «підвищений тиск»).
• 90 мм рт. ст. і вище: гіпертензія 2-го ступеня; за ESC це гіпертензія^[6].
• Понад 120 мм рт. ст.: тяжка гіпертензія, а за наявності симптомів гіпертензивний криз^[7].

Підвищений діастолічний тиск самостійно, незалежно від верхнього, підвищує ризик інфаркту та інсульту^[1]. Тож навіть якщо верхнє число нормальне, стабільно високе нижнє є приводом показатися лікарю.

Якщо тиск понад 180/120, зачекайте хвилину і виміряйте ще раз. Коли він лишається таким же високим без жодних симптомів, потрібно найближчим часом зв'язатися з лікарем. Біль у грудях, задишка, біль у спині, оніміння чи слабкість, порушення зору або мовлення на тлі такого тиску означають гіпертензивний криз з ураженням органів: телефонуйте 103 або 112 і не чекайте, поки тиск знизиться сам^[7].

Низький систолічний та діастолічний тиск

Низький тиск, або гіпотензія, може стосуватися як верхнього, так і нижнього числа. Зазвичай низьким вважають тиск нижче 90/60 мм рт. ст.^[8].

Міф: тиск нижче 90/60 завжди небезпечний. Насправді: у багатьох тренованих і здорових людей такий тиск є варіантом норми, і він не потребує лікування, якщо не викликає симптомів^[8]. Насторожувати мають запаморочення, нудота, розмитий зір, слабкість, сплутаність свідомості та непритомність, а також раптове падіння тиску, навіть помірне^[9].

Причини гіпотензії бувають різними: зневоднення через блювання, пронос чи гарячку, втрата крові, вагітність, деякі ліки (сечогінні, бета-адреноблокатори та інші препарати від тиску), ендокринні хвороби^[9]. Через запаморочення і непритомність людина може впасти й травмуватися.

Значне падіння тиску іноді пов'язане з хворобами серця: перенесеним інфарктом, серцевою недостатністю, ураженням клапанів чи дуже повільним пульсом. Тоді серце не може ефективно перекачувати кров. Сплутаність свідомості, холодна липка бліда шкіра, часте поверхневе дихання і слабкий частий пульс є ознаками шоку, і при них потрібно одразу викликати швидку^[9]. Якщо тиск часто низький і з'являються симптоми, лікар шукає причину, і від неї залежить лікування низького тиску^[9].

Гіпотензія також буває при різкій зміні положення тіла, наприклад коли людина швидко встає. Короткочасне запаморочення в такій ситуації називають ортостатичною (постуральною) гіпотензією^[8].

Як правильно вимірювати артеріальний тиск

Тиск змінюється залежно від активності, емоцій, їжі та напоїв, тож неправильна підготовка легко додає кілька зайвих міліметрів. Щоб отримати точний результат, дотримуйтеся таких правил^[10][11]:

• Сидіть спокійно щонайменше 5 хвилин перед вимірюванням, не розмовляйте і не користуйтеся телефоном.
• Сидіть на стільці зі спинкою, спираючись на неї спиною; рука лежить на столі, манжета на рівні серця, на голій шкірі, нижній край трохи вище ліктьового згину.
• Не схрещуйте ноги, обидві ступні стоять на підлозі.
• Переконайтеся, що сечовий міхур порожній.
• За 30 хвилин до вимірювання не пийте каву, не куріть, не займайтеся спортом і не їжте.
• Зробіть щонайменше два виміри з інтервалом 1–2 хвилини і запишіть усі результати.
• Виконуйте вимірювання в один і той самий час дня.

Важливий розмір манжети. У дослідженні 2023 року стандартна манжета у людей, яким потрібна велика, завищувала верхній тиск у середньому на 4,8 мм рт. ст., а в тих, кому потрібна дуже велика, на 19,5 мм рт. ст. У людей з тонкими руками вона, навпаки, занижувала результат на 3,6 мм рт. ст.^[12]. Тож обирайте тонометр із манжетою під обхват свого плеча.

Під час першого вимірювання перевірте тиск на обох руках. Якщо орієнтуватися на руку з вищим тиском, діагноз переглядають у 12% людей, а прогноз ризику серцево-судинних подій стає точнішим^[13]. Надалі міряйте на тій руці, де тиск вищий.

Коротко: поріг гіпертензії для домашніх вимірів нижчий, ніж для вимірів у лікаря: вдома тривожним вважають тиск від 135/85, у кабінеті від 140/90^[2].

Коли краще вимірювати артеріальний тиск

Тиск має добовий ритм: уночі під час сну він зазвичай на 10–20% нижчий, ніж удень, а вранці різко зростає. На ранкові години припадає найбільше інфарктів та інсультів^[14]. Для домашнього контролю тиск зазвичай міряють двічі на день, уранці та ввечері, а скільки днів поспіль, скаже лікар^[2]. Ранковий вимір зручно робити до сніданку, вечірній перед сном.

Не вимірюйте тиск одразу після фізичних навантажень, їжі, кави чи сигарети: усе це тимчасово підвищує показник^[10]. Якщо цифри стабільно вищі за норму, обговоріть із лікарем, як знизити артеріальний тиск.

Читайте:

7 способів знизити високий тиск вдома без ліків

Знизити високий тиск удома без ліків можна звичками: які зміни способу життя справді працюють, на скільки кож...