Рак залишається однією з головних причин смертності у світі. Його розвиток пов’язаний із багатьма чинниками — від спадковості до умов навколишнього середовища. Серед них окремо виділяють спосіб життя, адже він у великій мірі підлягає контролю. Куріння та інфекції вважають основними загрозами, але не менш відчутну роль відіграє надмірна вага[1]. Зайві кілограми змінюють роботу організму: підвищують рівень інсуліну, провокують хронічне запалення, впливають на баланс гормонів. Саме тому ожиріння пов’язують із тринадцятьма видами раку[2], а зниження маси тіла у людей із надмірною вагою часто супроводжується зменшенням ризиків.

Серед усіх можливих шляхів впливу на розвиток онкології харчування виділяється як найбільш щоденна й водночас потужна складова. Те, що ми їмо, може стимулювати зростання проблемних клітин або, навпаки, створювати умови, які гальмують їхній розвиток. Саме на ролі дієти у профілактиці та підтримці лікування зосереджується подальший текст.

Надмірне споживання певних продуктів і ризик раку

Дослідники наголошують: складно довести, що конкретний продукт прямо спричиняє рак. Але є дані багаторічних спостережень, які демонструють стійкі зв’язки між надмірним вживанням певних продуктів та підвищенням ризику розвитку різних видів онкології.

Цукор і рафіновані вуглеводи

Продукти з високим вмістом цукру та низьким рівнем клітковини провокують різкі стрибки глюкози й інсуліну в крові. Такі зміни створюють умови для активного поділу клітин, що може стимулювати ріст пухлин.[3]

Дослідження за участю понад 47 тисяч дорослих показало: ті, хто дотримувався дієти з великою кількістю рафінованих вуглеводів, майже вдвічі частіше помирали від раку товстої кишки, ніж учасники з низьким споживанням таких продуктів[4].

Крім того, підвищений рівень інсуліну та глюкози підтримує запалення в організмі. Хронічне запалення може призводити до утворення атипових клітин, що з часом підвищує ризик онкологічних змін. Саме тому у людей із цукровим діабетом, який характеризується постійно високим рівнем глюкози та інсуліну, частота деяких видів раку є вищою. Наприклад, ризик розвитку колоректального раку у таких людей підвищується на 22%[5].

Щоб зменшити небезпеку, варто обмежувати продукти, які піднімають інсулін[6]: солодощі, випічку з білого борошна, солодкі напої.

Перероблене м’ясо

Міжнародне агентство з вивчення раку класифікує перероблене м’ясо як канцероген[7]. Це продукти, що проходять соління, копчення чи інші методи збереження смаку: сосиски, бекон, шинка, ковбаси.

Спостереження показують: регулярне вживання таких продуктів підвищує ймовірність колоректального раку[8]. При значному споживанні обробленого м'яса ризик цього раку зростає до 50%[9].

Один з оглядів встановив: у людей, які щодня їли 50 грамів переробленого м’яса (приблизно чотири скибки бекону або одну сосиску), ризик зростав на 19%[10]. 

У складі обробленого м’яса часто використовують харчові добавки-консерванти, зокрема нітрит натрію (E250). Ця сполука допомагає зберігати колір і смак продукту та запобігає росту бактерій. Проте під час термічної обробки або тривалого зберігання нітрити можуть утворювати нітрозосполуки, які вважають потенційними канцерогенами. Саме цим пояснюють зв’язок між регулярним вживанням ковбас, бекону чи сосисок та підвищеним ризиком колоректального раку.

Приклади переробленого м’яса, що найчастіше асоціюється з ризиком:

  • Сосиски та хот-доги: містять нітрити й нітрати, які можуть утворювати шкідливі сполуки.
  • Бекон і шинка: піддаються копченню та солінню, що збільшує кількість канцерогенів.
  • Ковбаси та салямі: містять додаткові консерванти і жири.

Переготовлена їжа

Термічна обробка при високих температурах, зокрема смаження, гриль, барбекю чи запікання, сприяє утворенню небезпечних сполук — гетероциклічних амінів (НА) та кінцевих продуктів глікації (AGEs)[11]. Їх накопичення пов’язують із запаленням і підвищеним ризиком розвитку онкології.

Найбільше цих речовин утворюється у м’ясі, сирах, яйцях, жирах і горіхах під час приготування на відкритому вогні чи при надмірному нагріванні. Уникати ризику допомагає тушкування, приготування на пару чи відварювання[12]. Маринування також зменшує утворення шкідливих сполук.

Методи приготування, які підвищують утворення канцерогенних речовин:

  • Смаження на пательні: особливо при використанні великої кількості олії.
  • Приготування на грилі чи барбекю: контакт продуктів із відкритим полум’ям.
  • Запікання при високих температурах: утворення підгорілої скоринки.

Молочні продукти

Високе споживання молочних продуктів у низці досліджень пов’язували з підвищенням ризику раку простати[13][14].

Один із проєктів за участю близько чотирьох тисяч чоловіків виявив: велика кількість цільного молока у раціоні асоціювалася з швидшим прогресуванням захворювання та вищою смертністю.[15]

Ймовірні пояснення включають надлишок кальцію, вплив інсуліноподібного фактора росту-1 (IGF-1) або гормонів, що потрапляють у молоко від вагітних корів.[16][17]

Дослідження у цій сфері тривають, тому остаточних висновків поки немає.

Продукти з протираковими властивостями

Не існує єдиного продукту, який міг би гарантувати захист від онкології. Однак численні дослідження підтверджують: цілі групи продуктів здатні знижувати ризик розвитку раку завдяки антиоксидантам, клітковині та біоактивним речовинам[18]. 

Овочі

Чим більше овочів у раціоні, тим нижчим виявляється ризик кількох видів раку[19][20]. Особливу увагу привертають хрестоцвіті — броколі, цвітна капуста, білокачанна капуста. У дослідах на тваринах сульфорафан із цих овочів зменшував розмір пухлин більш ніж наполовину[21]. 

Томати, завдяки лікопіну, пов’язують із меншим ризиком раку простати[22], а морква — із потенційним захистом від шлунку і  раку легенів[23].

Фрукти

Фрукти, як і овочі, багаті на антиоксиданти та вітаміни, що знижує ризик розвитку рака[24]. Огляд досліджень показав: вживання не менше трьох порцій цитрусових на тиждень зменшує ймовірність раку шлунка на 28%[25]. Ягоди, насичені поліфенолами, також активно вивчають як можливий захисний фактор.

Насіння льону

Насіння льону містить лігнани та омега-3 жирні кислоти. Дослідження показали: у чоловіків із раком простати щоденне вживання 30 г меленого насіння уповільнювало ріст пухлини[26]. Подібний ефект спостерігали у жінок із раком молочної залози[27].

Спеції

Кориця демонструє здатність стримувати поширення клітин у лабораторних умовах[28]. Куркума з куркуміном у складі теж заслуговує уваги: у дослідженні на людях із передраковими змінами в товстій кишці щоденний прийом 4 г куркуміну протягом місяця зменшив кількість уражень на 40%[29].

Бобові

Бобові — цінне джерело клітковини. Є дані, що дієти з високим вмістом клітковини знижують ризик колоректального раку[30]. У вибірці з понад 3,5 тисяч людей найбільше споживання бобових асоціювалося з удвічі меншими ризиками деяких онкологічних захворювань[31].

Горіхи

Регулярне вживання горіхів може мати захисний ефект. У великому дослідженні за участю більш ніж 19 тисяч осіб ті, хто їв горіхи частіше, рідше помирали від онкологічних хвороб [32].

Оливкова олія

Багато досліджень демонструють зв’язок між споживанням оливкової олії та зниженим ризиком розвитку онкологічних хвороб. Великий огляд спостережних робіт показав: у людей, які вживали найбільшу кількість оливкової олії, ризик виникнення раку був на 42% нижчим порівняно з тими, хто вживав її мінімально[33].

Часник

Часник містить аліцин — речовину, яка в лабораторних дослідженнях проявила протиракові властивості[34]. Спостереження також показали: регулярне вживання часнику асоціюється зі зниженням ризику певних видів онкології, зокрема раку шлунка та простати[35].

Риба

Регулярне вживання свіжої риби пов’язують із меншим ризиком розвитку онкології. Ймовірний захисний ефект пояснюють вмістом корисних жирів, які знижують рівень запалення в організмі. Великий огляд 41 дослідження показав: у людей, які часто їли рибу, ризик колоректального раку був меншим на 12%[36].

Молочні продукти

Більшість наявних даних свідчить: певні види молочних продуктів можуть знижувати ризик розвитку колоректального раку[37]. Важливими залишаються тип і кількість споживаного молочного. Помірне вживання якісних продуктів — ферментованих, виготовлених із сирого молока чи молока від корів на трав’яному раціоні — може мати захисний ефект завдяки високому вмісту корисних жирних кислот, кон’югованої лінолевої кислоти та жиророзчинних вітамінів[38][39]. 

Водночас надмірне споживання масово вироблених і перероблених молочних продуктів пов’язують із підвищеним ризиком певних захворювань, зокрема онкологічних. Ймовірними причинами таких результатів можуть бути гормони, що містяться у молоці вагітних корів, або інсуліноподібний фактор росту-1 (IGF-1).

Реклама

Рослинні дієти та їхній вплив

Чимало досліджень вказують: перевага рослинних продуктів у раціоні може знижувати ризик онкологічних хвороб. У людей, які дотримуються вегетаріанського чи веганського харчування, частота розвитку ймовірних форм раку нижча, ніж у тих, хто регулярно вживає м’ясо та продукти тваринного походження[40].

Огляд 96 наукових робіт показав: у вегетаріанців ризик розвитку онкології був меншим на 8%, а у веганів — на 15%[41]. Цей ефект пояснюють тим, що рослинні дієти містять більше овочів, фруктів, цільних злаків та сої[42]. Усі ці продукти насичені антиоксидантами та клітковиною, які можуть чинити захисний вплив.

Ще однією можливою причиною є обмеження вживання їжі, яка під час термічної обробки утворює шкідливі речовини. Рослинні дієти зазвичай включають менше переготовленої чи переробленої їжі, а саме такі продукти дослідження пов’язують із підвищеним ризиком раку.

Раціон при онкології

Харчування під час онкологічної хвороби має особливе значення. Втрата ваги, дефіцит поживних речовин і ослаблення м’язів можуть знижувати шанси на одужання та ускладнювати перебіг лікування. Жодна дієта не здатна вилікувати рак, але правильно підібраний раціон допомагає підтримати сили, зменшити побічні ефекти терапії та покращити якість життя.

Збалансоване харчування для людей із онкологією зазвичай включає нежирні джерела білка, здорові жири, достатню кількість овочів, фруктів і цільних злаків. У той же час рекомендується обмежити солодощі, надлишок солі, каву, алкоголь і готові промислові продукти.

Особливу роль відіграє білок: він допомагає зменшити м’язову атрофію, що часто виникає при тривалому лікуванні. До якісних джерел білка належать курятина, риба, яйця, бобові, горіхи та молочні продукти.

Побічні ефекти терапії іноді заважають нормально харчуватися. Серед них — нудота, зміна смаку, відсутність апетиту, діарея чи закріпи. У таких випадках підбір страв і режиму харчування потребує особливої уваги, щоб організм отримував усі необхідні речовини.

Надмірне вживання вітамінних добавок може бути небезпечним. У великих дозах антиоксиданти здатні знижувати ефективність хіміотерапії, тому додаткові засоби слід використовувати з обережністю.

Кетогенна дієта і рак

Існують дослідження на тваринах і перші клінічні спостереження, які показують: низьковуглеводна та високожирова кетогенна дієта може впливати на перебіг онкологічних хвороб. Її дія пов’язана зі зниженням рівня глюкози та інсуліну в крові. У таких умовах клітини пухлин, що залежать від цукру, можуть рости повільніше або навіть гинути.

У лабораторних дослідженнях та експериментах на тваринах кетогенна дієта зменшувала розмір пухлин і покращувала виживаність. Кілька невеликих клінічних спроб на людях також продемонстрували обнадійливі результати: у частини учасників відзначали поліпшення якості життя та відсутність серйозних побічних ефектів[43][44].

Наприклад, у дослідженні тривалістю 14 днів порівнювали раціон із високим вмістом глюкози та кетогенний план харчування[45]. У групі з високим рівнем цукру ріст пухлин збільшився на 32%, тоді як у групі на кетогенній дієті він зменшився на 24%. Проте таких даних замало, щоб робити остаточні висновки, і дослідники наголошують на необхідності ширших клінічних випробувань. 

Є відомості, що кетогенна дієта може посилювати дію стандартного лікування, наприклад хіміотерапії чи променевої терапії, зокрема при пухлинах головного мозку. Водночас доказів недостатньо, аби рекомендувати її як самостійний метод лікування. Будь-які спроби поєднувати таке харчування з традиційною терапією мають здійснюватися під контролем медичних спеціалістів, адже відхилення від правил може спричинити дефіцит поживних речовин.

Підсумок

Харчування не є чарівним засобом від онкології, але воно реально впливає на ризики й перебіг хвороби. Кожен прийом їжі — це можливість або створити умови для розвитку пухлин, або зміцнити захисні механізми організму. Усвідомлений вибір на користь овочів, фруктів, цільних злаків, якісних білків і здорових жирів допомагає знизити небажані наслідки та підвищити стійкість тіла. У результаті саме щоденні харчові звички стають одним із найсильніших інструментів у профілактиці та підтримці лікування.

Джерела45
  1. Renehan AG. та ін. Obesity as an Avoidable Cause of Cancer (Attributable Risks). Recent Results Cancer Res, 2016.
  2. De Pergola G. та ін. Obesity as a major risk factor for cancer. J Obes, 2013.
  3. Donaldson MS. Nutrition and cancer: a review of the evidence for an anti-cancer diet. Nutr J, 2004.
  4. Дослідження. Sieri S. та ін. Dietary glycemic index and glycemic load and risk of colorectal cancer: results from the EPIC-Italy study. Int J Cancer, 2015.
  5. Wu L. та ін. Diabetes mellitus and the occurrence of colorectal cancer: an updated meta-analysis of cohort studies. Diabetes Technol Ther, 2013.
  6. Choi Y. та ін. Glycaemic index and glycaemic load in relation to risk of diabetes-related cancers: a meta-analysis. Br J Nutr, 2012.
  7. Bouvard V. та ін. Carcinogenicity of consumption of red and processed meat. Lancet Oncol, 2015.
  8. McGuire S. World Cancer Report 2014. Geneva, Switzerland: World Health Organization, International Agency for Research on Cancer, WHO Press, 2015. Adv Nutr, 2016.
  9. Santarelli RL. та ін. Processed meat and colorectal cancer: a review of epidemiologic and experimental evidence. Nutr Cancer, 2008.
  10. Метааналіз. nature.com
  11. Sugimura T. та ін. Heterocyclic amines: Mutagens/carcinogens produced during cooking of meat and fish. Cancer Sci, 2004.
  12. Uribarri J. та ін. Advanced glycation end products in foods and a practical guide to their reduction in the diet. J Am Diet Assoc, 2010.
  13. Gao X. та ін. Prospective studies of dairy product and calcium intakes and prostate cancer risk: a meta-analysis. J Natl Cancer Inst, 2005.
  14. Qin LQ. та ін. Milk consumption is a risk factor for prostate cancer: meta-analysis of case-control studies. Nutr Cancer, 2004.
  15. Pettersson A. та ін. Milk and dairy consumption among men with prostate cancer and risk of metastases and prostate cancer death. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev, 2012.
  16. Allen NE. та ін. Animal foods, protein, calcium and prostate cancer risk: the European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition. Br J Cancer, 2008.
  17. Qin LQ. та ін. Estrogen: one of the risk factors in milk for prostate cancer. Med Hypotheses, 2004.
  18. Donaldson MS. Nutrition and cancer: a review of the evidence for an anti-cancer diet. Nutr J, 2004.
  19. Vieira AR. та ін. Fruits, vegetables and lung cancer risk: a systematic review and meta-analysis. Ann Oncol, 2016.
  20. The Second World Cancer Research Fund/American Institute for Cancer Research Expert Report. Food, Nutrition, Physical Activity, and the Prevention of Cancer: A Global Perspective | Proceedings of the Nutrition Society. Cambridge Core.
  21. Singh AV. та ін. Sulforaphane induces caspase-mediated apoptosis in cultured PC-3 human prostate cancer cells and retards growth of PC-3 xenografts in vivo. Carcinogenesis, 2004.
  22. Chen J. та ін. Lycopene/tomato consumption and the risk of prostate cancer: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. J Nutr Sci Vitaminol (Tokyo), 2013.
  23. Pisani P. та ін. Carrots, green vegetables and lung cancer: a case-control study. Int J Epidemiol, 1986.
  24. Turati F. та ін. Fruit and vegetables and cancer risk: a review of southern European studies. Br J Nutr, 2015.
  25. Bae JM. та ін. Citrus fruit intake and stomach cancer risk: a quantitative systematic review. Gastric Cancer, 2008.
  26. Demark-Wahnefried W. та ін. Flaxseed supplementation (not dietary fat restriction) reduces prostate cancer proliferation rates in men presurgery. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev, 2008.
  27. Mason JK. та ін. Flaxseed and its lignan and oil components: can they play a role in reducing the risk of and improving the treatment of breast cancer?. Appl Physiol Nutr Metab, 2014.
  28. Kwon HK. та ін. Cinnamon extract induces tumor cell death through inhibition of NFkappaB and AP1. BMC Cancer, 2010.
  29. Дослідження. Carroll RE. та ін. Phase IIa clinical trial of curcumin for the prevention of colorectal neoplasia. Cancer Prev Res (Phila), 2011.
  30. Yao Y. та ін. Dietary fibre for the prevention of recurrent colorectal adenomas and carcinomas. Cochrane Database Syst Rev, 2017.
  31. Aune D. та ін. Legume intake and the risk of cancer: a multisite case-control study in Uruguay. Cancer Causes Control, 2009.
  32. Дослідження. Bonaccio M. та ін. Nut consumption is inversely associated with both cancer and total mortality in a Mediterranean population: prospective results from the Moli-sani study. Br J Nutr, 2015.
  33. Psaltopoulou T. та ін. Olive oil intake is inversely related to cancer prevalence: a systematic review and a meta-analysis of 13,800 patients and 23,340 controls in 19 observational studies. Lipids Health Dis, 2011.
  34. Bat-Chen W. та ін. Allicin purified from fresh garlic cloves induces apoptosis in colon cancer cells via Nrf2. Nutr Cancer, 2010.
  35. Zhou Y. та ін. Consumption of large amounts of Allium vegetables reduces risk for gastric cancer in a meta-analysis. Gastroenterology, 2011.
  36. Огляд. Wu S. та ін. Fish consumption and colorectal cancer risk in humans: a systematic review and meta-analysis. Am J Med, 2012.
  37. Aune D. та ін. Dairy products and colorectal cancer risk: a systematic review and meta-analysis of cohort studies. Ann Oncol, 2012.
  38. Carroll C. та ін. Supplemental calcium in the chemoprevention of colorectal cancer: a systematic review and meta-analysis. Clin Ther, 2010.
  39. Jenab M. та ін. Association between pre-diagnostic circulating vitamin D concentration and risk of colorectal cancer in European populations:a nested case-control study. BMJ, 2010.
  40. Appleby PN. та ін. The long-term health of vegetarians and vegans. Proc Nutr Soc, 2016.
  41. Огляд. Dinu M. та ін. Vegetarian, vegan diets and multiple health outcomes: A systematic review with meta-analysis of observational studies. Crit Rev Food Sci Nutr, 2017.
  42. Douglas CC. та ін. Soy and its isoflavones: the truth behind the science in breast cancer. Anticancer Agents Med Chem, 2013.
  43. Fine EJ. та ін. Targeting insulin inhibition as a metabolic therapy in advanced cancer: a pilot safety and feasibility dietary trial in 10 patients. Nutrition, 2012.
  44. Nebeling LC. та ін. Effects of a ketogenic diet on tumor metabolism and nutritional status in pediatric oncology patients: two case reports. J Am Coll Nutr, 1995.
  45. Дослідження. Rossi-Fanelli F. та ін. Effect of energy substrate manipulation on tumour cell proliferation in parenterally fed cancer patients. Clin Nutr, 1991.