Ускладнення при розладі вживання алкоголю

У 2019 році алкоголь спричинив у світі близько 2,6 мільйона смертей. Розлад вживання алкоголю мають приблизно 400 мільйонів людей, тобто 7% дорослих, а лікування отримують від менш ніж 1% до 14% із них^[1]. У віці 15–49 років алкоголь є провідним чинником ризику смерті, а рівень вживання, за якого шкода для здоров'я найменша, дорівнює нулю^[2]. ВООЗ наголошує, що безпечної для здоров'я кількості алкоголю не існує^[3].

Що таке розлад вживання алкоголю

Розлад вживання алкоголю, який у побуті називають алкоголізмом, діагностують за 11 критеріями: втрата контролю над кількістю випитого, безуспішні спроби зменшити вживання, тяга, проблеми на роботі чи в стосунках, толерантність, синдром відміни та інші. Наявність 2–3 критеріїв відповідає легкому розладу, 4–5 помірному, 6 і більше тяжкому^[4]. Що довше й більше людина п'є, то ширшим стає коло ускладнень.

Важливо й те, скільки втрачається років життя. У дослідженні майже 600 тисяч людей, які вживали алкоголь, найнижча смертність була при вживанні до 100 г чистого алкоголю на тиждень, а вживання понад 350 г на тиждень скорочувало очікувану тривалість життя в 40 років на 4–5 років^[5].

Травна система

Печінка. Печінка переробляє більшу частину алкоголю, тож захворювання печінки належать до найчастіших ускладнень. Ризик цирозу зростає експоненційно з дозою: у людей, які випивають 7 і більше порцій на день, він у 7 разів вищий у чоловіків і майже в 25 разів у жінок. Жінки вразливіші, і для них навіть одна порція на день уже підвищує ризик^[6]. При цирозі кров гірше згортається, тож синці й кровотечі виникають дуже легко^[7].

Кровотечі з вен стравоходу. При цирозі розширюються вени стравоходу, і кровотеча з них залишається дуже небезпечною: у сучасному дослідженні 18,4% пацієнтів помирали протягом 6 тижнів, а 32,6% протягом року^[8].

Підшлункова залоза. Алкоголь є однією з головних причин панкреатиту. Ризик хронічного панкреатиту зростає з дозою й при 100 г алкоголю на день збільшується більш ніж у 6 разів, а понад 40 г на день підвищується ризик усіх видів панкреатиту^[9]. У спеціалізованих центрах США алкоголь був причиною 44,5% випадків хронічного панкреатиту: 59% у чоловіків і 28% у жінок^[10]. Хронічний панкреатит ще й підвищує ризик раку підшлункової залози: через 5 років після діагнозу він майже у 8 разів вищий, ніж у людей без панкреатиту, а згодом ця різниця зменшується^[11].

Стравохід. Метааналіз 29 досліджень показав, що в людей, які вживають алкоголь, шанси мати гастроезофагеальну рефлюксну хворобу в 1,5 раза вищі, а кожні додаткові 12,5 г алкоголю на день, тобто приблизно одна порція, підвищують їх на 16%. Для рефлюкс-езофагіту, тобто запалення стравоходу, шанси були в 1,8 раза вищими, а в людей, які п'ють понад 3–5 днів на тиждень, удвічі вищими^[12]. Більшість цих досліджень лише фіксують зв'язок, а не доводять причину. Проявляється ГЕРХ печією, тобто печінням за грудниною, коли кислий вміст шлунка закидається в стравохід.

Коротко: ризик цирозу й панкреатиту зростає з кожною додатковою порцією, а жінки до ураження печінки вразливіші за чоловіків.

Гормони й обмін речовин

Гормональний баланс. Зловживання алкоголем порушує роботу майже всіх гормональних «осей», якими керують гіпоталамус і гіпофіз: наднирникової, статевої, щитоподібної, осі гормону росту, а також гормональну функцію підшлункової залози й жирової тканини. Наслідками бувають гірша стійкість до стресу, порушення репродуктивної функції, проблеми зі щитоподібною залозою та імунітетом, психологічні й поведінкові розлади^[13].

Цукровий діабет. Зв'язок алкоголю з діабетом складний. У метааналізі 1,9 мільйона людей ризик діабету 2 типу був трохи нижчим при помірному вживанні, але зростав при вживанні понад 63 г на день. Автори зазначають, що уявна користь помірних доз стосувалася лише жінок і неазійських популяцій і могла пояснюватися тим, що в групу непитущих потрапляли люди, які кинули пити через хвороби^[14].

Статеві гормони. Невелика доза алкоголю тимчасово підвищує рівень тестостерону, а надмірне тривале вживання його пригнічує через активацію стресових гормонів, запалення та окислювальний стрес^[15].

Щитоподібна залоза. У французькому дослідженні вживання понад 45 г алкоголю на день у чоловіків і понад 20 г у жінок було пов'язане з удвічі вищими шансами збільшення щитоподібної залози^[16], хоча даних про такий зв'язок поки мало.

Імунна система та інфекції

Хронічне вживання алкоголю змінює кишкову мікробіоту, робить стінку кишківника проникнішою й порушує місцевий імунітет. Через це бактеріальні токсини потрапляють у кров і підтримують хронічне запалення, яке шкодить печінці та іншим органам^[17]. Утім, у людей із залежністю проникність кишківника нормалізувалася вже через 1–2 тижні тверезості^[18].

Навіть одне надмірне вживання впливає на імунітет. У добровольців, які досягли концентрації алкоголю в крові близько 1,3 проміле, через 20 хвилин спостерігався сплеск запальних реакцій, а через 2–5 годин настало пригнічення імунних клітин і сигнальних молекул^[19].

Алкоголь змінює роботу всіх клітин, які беруть участь у вродженому й набутому імунітеті. Часто це прихована слабкість захисту, яка дається взнаки, коли до неї додається бактеріальна чи вірусна інфекція^[20]. Крім того, алкоголь пригнічує утворення лейкоцитів у кістковому мозку^[21].

Люди з розладом вживання алкоголю частіше хворіють на тяжкі інфекції:

• туберкульоз: ризик у 3–3,5 раза вищий при вживанні понад 40 г на день чи при розладі^[22], у 2014 році на кожні 100 тисяч людей припадало 22 випадки туберкульозу, спричинені алкоголем^[23], а серед людей 15–49 років туберкульоз став головною причиною смертей, пов'язаних з алкоголем^[2];
• сепсис: у відділеннях інтенсивної терапії він виникав у 12,9% пацієнтів з алкогольною залежністю проти 7,6% в інших^[24].

Дихальна система

Ризик негоспітальної пневмонії в людей, які вживають багато алкоголю, на 83% вищий, і кожні 10–20 г на день додають ще 8% ризику^[25]. Причин кілька. У людей, які зловживають алкоголем, частіше трапляється аспірація: мікроби з рота й глотки потрапляють у нижні дихальні шляхи^[26], а разом із ними іноді й вміст шлунка^[27]. Алкоголь також послаблює очищення бронхів за допомогою слизу й пригнічує роботу імунних клітин легень^[26]. Ще небезпечніший гострий респіраторний дистрес-синдром, коли легені перестають насичувати кров киснем. Серед пацієнтів інтенсивної терапії з тривалим зловживанням алкоголем він розвивався в 43% проти 22% в інших, а при сепсисі в 52% проти 20%. Помирали від нього 65% пацієнтів із зловживанням проти 36%^[28].

Щодо ХОЗЛ, після врахування куріння сам алкоголь не був пов'язаний із загостреннями^[29], тож головним ворогом легень у цьому випадку лишається тютюн.

Людям з астмою варто знати, що алкогольні напої бувають тригером нападів. В опитуванні 366 дорослих з астмою 33% відзначили, що алкоголь щонайменше двічі провокував у них напад, найчастіше вино. Імовірна причина в сульфітах, які додають до вина як консервант^[30].

Серце й судини

За оцінкою ВООЗ, у 2019 році алкоголь спричинив 474 тисячі смертей від серцево-судинних хвороб^[1].

Аритмія. Ризик фібриляції передсердь, найпоширенішої аритмії, зростає навіть при помірному вживанні: на 8% при одній порції на день і на 47% при п'яти^[31]. Ця аритмія небезпечна тим, що в серці застоюється кров і утворюються тромби, які можуть спричинити інсульт, а без лікування вона здатна призвести до серцевої недостатності^[32]. Відмова від алкоголю реально допомагає: у рандомізованому дослідженні людей із фібриляцією передсердь, які регулярно пили, напади повернулися в 53% тих, хто відмовився від алкоголю, проти 73% тих, хто продовжував пити^[33]. Порушення ритму після святкового застілля мають навіть окрему назву «синдром святкового серця»^[34].

Тиск. Алкоголь підвищує артеріальний тиск. У людей, які випивали 6 і більше порцій на день, зменшення вживання приблизно вдвічі знизило тиск на 5,5/4,0 мм рт. ст.^[35].

Інсульт і серцева недостатність. Кожні додаткові 100 г алкоголю на тиждень підвищували ризик інсульту на 14%, серцевої недостатності на 9%, а смертельних ускладнень гіпертензії на 24%. Для інфаркту зв'язок виявився неоднозначним^[5].

Алкогольна кардіоміопатія. Тривале вживання великих доз послаблює серцевий м'яз, що призводить до серцевої недостатності й аритмій. Прогноз залежить від того, чи продовжує людина пити^[36], і в пацієнтів із тяжкою серцевою недостатністю стан помітно покращувався вже протягом 6 місяців повної тверезості^[37].

Раптова серцева смерть. У британському дослідженні 7735 чоловіків 40–59 років найвищу частоту раптової серцевої смерті, тобто смерті протягом години від появи симптомів, мали ті, хто випивав понад 6 порцій на день. Серед чоловіків без ішемічної хвороби серця їхній ризик був приблизно вдвічі вищим, ніж в інших, хоча цей результат був на межі статистичної значущості^[38]. Небезпечні шлуночкові аритмії, які можуть зупинити серце, частіше виникають саме при великих дозах^[39]. Утім, у великому корейському дослідженні майже 4 мільйонів людей зв'язку надмірного вживання з раптовою зупинкою серця не знайшли^[40], тож дані тут неоднозначні.

Коротко: алкоголь підвищує тиск і ризик аритмії, інсульту та серцевої недостатності, а відмова від нього допомагає серцю відновитися.

Читайте:

Алкоголізм: ознаки, лікування і міфи

Алкоголізм, або розлад вживання алкоголю: що це за хвороба, за якими ознаками її розпізнати, чому вона виникає...

Кістки, м'язи й суглоби

Переломи й остеопороз. Вживання понад 2 порцій на день підвищувало ризик остеопоротичних переломів на 38%, а переломів стегна на 68%^[41]. Остеопороз у людей, які багато п'ють, розвивається частіше. Алкоголь пригнічує остеобласти, тобто клітини, які будують нову кістку, і сповільнює оновлення кісткової тканини. Люди з тяжкою залежністю часто недоїдають, що посилює нестачу вітаміну D і погіршує засвоєння кальцію. Багаторічне надмірне вживання, особливо в підлітковому й молодому віці, може погіршувати якість кісток так, що це не минає навіть після відмови від алкоголю^[42]. У чоловіків, які зловживали алкоголем, у кістці знаходили менше остеобластів, а нова кістка утворювалася повільніше^[43].

Подагра. У дослідженні майже 50 тисяч чоловіків ризик подагри зростав із дозою: у 1,5 раза при 15–30 г на день і в 2,5 раза при 50 г і більше. Найбільше підвищувало ризик пиво^[44]. А алкоголь, випитий за попередню добу, підвищує ризик нападу подагри навіть тоді, коли йдеться про вино^[45].

Міопатія. Ураження м'язів часто трапляється при розладі вживання алкоголю. Його механізми включають втрату білка, запалення, окислювальний стрес і порушення відновлення м'язів^[46]. Проявляється вона втратою м'язової маси й слабкістю^[46].

Загоєння переломів. Чи сповільнює алкоголь зрощення кісток, однозначно не доведено: у метааналізі частота незрощення переломів у людей, які вживали алкоголь, не відрізнялася від непитущих, тоді як у курців вона була в 2,5 раза вищою^[47]. Проте при відкритих переломах гомілки і хронічне вживання, і сп'яніння на момент травми підвищували ризик інфекції в ділянці перелому^[48].

Кров

Алкоголь шкодить кровотворенню. У японському дослідженні в 62,4% чоловіків із залежністю еритроцити були збільшеними (макроцитоз), а 24,1% мали макроцитарну анемію^[49]. Макроцитоз є настільки характерною ознакою, що серед чоловіків із ним у загальній практиці 72% зловживали алкоголем^[50]. Збільшені еритроцити бувають і через нестачу вітаміну B12 чи фолієвої кислоти, і через хвороби печінки, тож лікар перевіряє всі ці причини^[51].

Знижений рівень тромбоцитів мали 46% пацієнтів, госпіталізованих із синдромом відміни. Кількість тромбоцитів нижче 119 тисяч на мікролітр допомагала передбачити алкогольний делірій і судоми^[52], а після відмови від алкоголю кількість тромбоцитів швидко відновлюється^[53].

Лейкопенія й панцитопенія. Алкоголь пригнічує кровотворення в кістковому мозку, тож може знижуватися кількість лейкоцитів (лейкопенія), еритроцитів (анемія) і тромбоцитів^[21]. Коли падають усі три показники одночасно, це називають панцитопенією. Анемія проявляється слабкістю, втомою, блідістю, задишкою, запамороченням^[54]. Нестача лейкоцитів робить людину вразливішою до інфекцій, а нестача тромбоцитів до синців і кровотеч.

Мозок і нервова система

Зменшення мозку. У британському дослідженні понад 36 тисяч людей зменшення обсягу мозку виявляли вже при вживанні 1–2 порцій на день^[55]. У 30-річному дослідженні вживання 14–21 порції на тиждень утричі підвищувало шанси атрофії гіпокампа, відповідального за пам'ять, а легке вживання не давало жодного захисту^[56]. У французькому дослідженні понад 1,1 мільйона людей із деменцією розлад вживання алкоголю виявився найсильнішим чинником ризику, на який можна вплинути: він підвищував ризик деменції приблизно в 3,3 раза. Серед випадків ранньої деменції, до 65 років, 57% були пов'язані з алкоголем^[57].

Периферична нейропатія. Ураження нервів рук і ніг, що проявляється печінням, поколюванням, онімінням і слабкістю, мають 46,3% людей із хронічним надмірним вживанням. Головним чинником ризику є загальна кількість випитого за життя^[58]. Страждають також вегетативні нерви, які керують травленням, тиском і сексуальною функцією^[59]. В основі лежать руйнування нервових волокон і їхньої мієлінової оболонки^[60].

Синдром Верніке-Корсакова. Нестача вітаміну B1 може спричинити енцефалопатію Верніке зі сплутаністю свідомості, хиткістю ходи й порушеннями рухів очей, а згодом синдром Корсакова з тяжкими порушеннями пам'яті. Підступність у тому, що в 80% випадків, виявлених під час розтину, хворобу за життя не діагностували, а класичну тріаду симптомів мали лише 16%^[61]. Частота цього синдрому сильно залежить від країни: за даними розтинів у Сіднеї його знаходили у 2,1% дорослих^[62], а у Франції в 0,4%^[63].

Сон. Алкоголь допомагає швидше заснути, але порушує другу половину ночі, відкладає й скорочує фазу швидкого сну^[64], тож сон стає менш відновлювальним.

Депресія. Алкогольна залежність і депресія подвоюють ризик одне одного, і найімовірніше саме алкоголь сприяє розвитку депресії^[65]. Схоже коло з тривогою: алкоголь ненадовго її приглушує, але надмірне вживання й повторні синдроми відміни з часом посилюють і тривогу, і потяг до алкоголю^[66].

Чи захищає мозок помірне вживання? Ні. У довготривалому дослідженні навіть помірне вживання було пов'язане з атрофією гіпокампа, а легке вживання не захищало мозок порівняно з повною відмовою^[56]. Дані досить переконливі, хоча й не остаточні.

Хронічний біль

Тривале надмірне вживання підвищує ризик хронічного болю^[67]. Його джерелами бувають алкогольна нейропатія, яка найчастіше проявляється болем, поколюванням і хиткістю ходи через ураження нервів ніг^[60], а також хронічний панкреатит із постійним болем у животі. Такий біль виснажує, заважає спати й рухатися. Замкнене коло полягає в тому, що біль сам підштовхує до вживання алкоголю й підвищує ризик зриву в людей, які одужують від розладу^[67].

Рак

Алкогольні напої й ацетальдегід, який утворюється з алкоголю, належать до канцерогенів першої групи^[68]. ВООЗ зазначає, що алкоголь спричиняє щонайменше 7 видів раку, а близько половини таких випадків у Європі виникає в людей, які не належать до тих, хто п'є дуже багато^[3]. Порівняно з непитущими, у людей, які п'ють багато, ризики раку вищі^[69]:

Для раку молочної залози ризик зростає на 7,1% з кожними 10 г алкоголю на день^[70]. Механізмів кілька: ацетальдегід пошкоджує ДНК і білки, алкоголь підвищує рівень естрогену в крові, полегшує всмоктування канцерогенів, наприклад із тютюнового диму, у слизову рота й горла та погіршує засвоєння корисних речовин, зокрема фолієвої кислоти^[71]. У США алкоголь пов'язаний приблизно з 5% усіх випадків раку. Особливо вразливі люди з варіантом гена ALDH2, у яких ацетальдегід накопичується в організмі: у них вищий ризик раку стравоходу. Після відмови від алкоголю ризик раку ротової порожнини й стравоходу знижується^[71].

Вагітність і майбутня дитина

Безпечної кількості й безпечного часу для вживання алкоголю під час вагітності не існує, а розлади фетального алкогольного спектра залишаються з дитиною на все життя^[72]. Вживання алкоголю під час вагітності пов'язане також з вищим ризиком викидня, передчасних пологів, мертвонародження й синдрому раптової дитячої смерті. Алкоголь у перші три місяці може спричинити характерні зміни рис обличчя дитини, а в будь-який період вагітності проблеми з ростом і нервовою системою, як-от малу вагу при народженні чи порушення поведінки^[73]. Фетальний алкогольний синдром є одним із п'яти розладів цього спектра, які поєднують фізичні й неврологічні наслідки внутрішньоутробного впливу алкоголю^[74]. У світі такі розлади мають 7,7 дитини на 1000, а в Європі майже 20 на 1000. Найвищий рівень зафіксували в Південній Африці, де такі розлади мають 111 дітей на 1000^[75]. Серед американських першокласників їх виявили в 1,1–5% дітей^[76].

Загоєння й операції

Алкоголь погіршує відновлення після операцій. Метааналіз 55 досліджень показав, що вживання алкоголю перед операцією підвищувало ризик інфекцій на 73%, ускладнень з боку легень на 80%, а надмірне вживання більш ніж удвічі підвищувало післяопераційну смертність^[77].

Як лікують розлад вживання алкоголю

Цей розлад лікують поєднанням психосоціальної підтримки й ліків. Препаратами першого вибору є акампросат і налтрексон: щоб запобігти поверненню до вживання в однієї людини, акампросат потрібно призначити 11 пацієнтам, а налтрексон 18^[78]. Різка відмова від алкоголю після тривалого вживання може спричинити небезпечний синдром відміни, тож її варто проходити під наглядом лікаря.

Викликайте швидку за номером 103 або 112, якщо в людини, яка вживає алкоголь, з'явилися блювання кров'ю чи чорні випорожнення, жовтяниця, сплутаність свідомості, хиткість ходи й порушення рухів очей, судоми, марення чи галюцинації після припинення вживання^[8][61][52]. Якщо виникають думки про самогубство, зверніться на лінію психологічної підтримки Національної психологічної асоціації 0 800 100 102 або «Ла Страда-Україна» 116 123.