Синдром відміни алкоголю: симптоми та ризики

Синдром відміни алкоголю — це не просто погане самопочуття після запою. Це реакція мозку й тіла на різке припинення регулярного вживання спиртного, яка може мати серйозні наслідки. 

Коли людина тривалий час п’є багато алкоголю, організм поступово підлаштовується під його постійну присутність. Алкоголь починає регулювати нервову систему замість природних механізмів. І якщо раптом зупинитися — система втрачає орієнтири. Так виникає стан, який медики називають синдромом відміни. Він не однаковий для всіх, але ігнорувати його небезпечно. Це не просто складний період — це порушення, яке змінює роботу мозку, серця, органів дихання і психіки. Деякі симптоми непомітні на початку, але з кожною годиною можуть посилюватися. І чим довше була залежність, тим сильніше організм опирається її припиненню.

Що таке синдром відміни алкоголю

Алкоголь належить до речовин, які пригнічують роботу центральної нервової системи. При регулярному вживанні організм адаптується: мозок починає змінювати баланс хімічних сигналів, намагаючись компенсувати постійне пригнічення. Знижується вироблення гальмівних і збуджувальних речовин, зокрема гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) і дофаміну. Ці зміни не проходять безслідно. Вони впливають на сон, емоції, рухи й навіть здатність відчувати задоволення без алкоголю.

Коли людина різко припиняє пити, ті ж системи опиняються в стані розбалансування. ГАМК — головний "заспокійливий" медіатор — вже не виробляється в достатній кількості. А рівень дофаміну нестабільний. Мозок, який звик до присутності алкоголю як до частини регуляторної схеми, починає реагувати гіперактивністю, дратівливістю, тривогою, підвищенням тиску та іншими симптомами. Так запускається синдром відміни — складний і небезпечний процес, який охоплює нервову, серцево-судинну, психічну та ендокринну системи.

Симптоми

Прояви синдрому відміни залежать не лише від кількості алкоголю, яку людина вживала, а й від того, як довго це тривало. Перші сигнали можуть з’явитися вже через 6 годин після останньої дози. У когось це просто пітливість і тривожність, а в іншого — судоми або галюцинації. Чим тривалішою була залежність, тим вищий ризик тяжкого перебігу.

Легкі симптоми

У більшості випадків усе починається з незначних, але помітних порушень самопочуття. Вони виникають у перші 6–12 годин.

Найчастіші симптоми цього етапу:

• Тремор: мимовільне тремтіння рук або всього тіла
• Загальна слабкість: відчуття знесилення навіть у спокої
• Надмірне потовиділення: тіло раптово реагує, як на стрес
• Нудота і блювання: реакція шлунково-кишкового тракту
• Прискорене серцебиття: тіло працює у режимі тривоги
• Підвищений тиск: гіперреакція судин на втрату стимулу
• Головний біль: частіше пульсуючий або стискуючий
• Відчуття тривоги або нервозності: без чіткої причини.

Судоми й галюцинації

Через 12–48 годин можуть з’явитися більш серйозні прояви. Деякі люди переживають тоніко-клонічні судоми — напади, схожі на епілептичні. Інші стикаються з галюцинаціями: найчастіше зоровими, але іноді й слуховими. Людина може бачити фігури, яких немає, або чути голоси.

Алкогольний делірій або Біла гарячка

Біла гарячка (алкогольний делірій)– найнебезпечніша форма синдрому. Зазвичай починається на 2–3 добу. Стан розвивається стрімко й вимагає невідкладної допомоги.

Типові симптоми алкогольного делірію:

• Сильне тремтіння всього тіла
• Галюцинації: яскраві, з частковою втратою зв’язку з реальністю
• Порушення орієнтації: людина не розуміє, де вона і який день
• Висока температура тіла: нерідко з лихоманкою
• Судоми: без попередження
• Нестабільний тиск і пульс: загроза зупинки серця
• Розлад дихання й кровообігу: можливий інсульт або інфаркт.

Чим синдром відміни відрізняється від похмілля

Похмілля й синдром відміни алкоголю мають кілька спільних симптомів — наприклад, головний біль, нудоту, слабкість. Але на цьому подібність закінчується. Вони виникають з різних причин і мають зовсім інші наслідки.

Похмілля — це реакція організму на разове перевищення дози алкоголю. Його причина — зневоднення, подразнення слизової шлунка, накопичення токсичних продуктів розпаду етилового спирту. Симптоми зазвичай зникають протягом доби, і, хоча можуть бути неприємними, рідко бувають небезпечними.

Синдром відміни — це наслідок тривалої алкогольної залежності. Організм звикає до того, що алкоголь постійно присутній і регулює функції нервової системи. Коли спиртне зникає, мозок не встигає перебудуватись — це викликає гостру дезорганізацію багатьох процесів. Симптоми можуть тривати кілька днів, посилюватись із часом і включати судоми, галюцинації, порушення серцевого ритму.

Похмілля — це фізіологічна неприємність. Синдром відміни — порушення, що потребує медичної уваги.

Коли звертатися по допомогу

Не всі прояви синдрому відміни потребують госпіталізації, але деякі з них не можна ігнорувати. Є ситуації, коли зволікання може коштувати здоров’я, а іноді й життя.

Негайна медична допомога необхідна, якщо з’являються такі ознаки:

• Галюцинації: зорові або слухові, навіть короткочасні
• Втрата свідомості: або її потемніння, млявість, загальмованість
• Судоми: напади з м’язовим напруженням чи тремором
• Тривале блювання: яке не вдається зупинити
• Різкі стрибки тиску або пульсу: особливо разом із запамороченням
• Сильна тривога чи паніка: яка наростає і не минає.

Якщо є сумніви — краще діяти. Симптоми можуть розвиватися стрімко, і без втручання наслідки бувають незворотними.

Як діагностують синдром відміни

Діагностика базується на поєднанні симптомів, медичної історії та результатів обстеження. Лікар спочатку з’ясовує, як довго тривало вживання алкоголю, у яких кількостях і коли була остання доза. Ці деталі мають значення для оцінки ризику важких ускладнень.

Під час огляду звертають увагу на тремор, тиск, серцевий ритм, координацію рухів, стан свідомості. Для підтвердження стану можуть застосовуватись:

• Токсикологічний скринінг: визначає наявність алкоголю чи інших речовин у крові
• Біохімічні аналізи: показують, як функціонують печінка та інші органи.

Іноді додатково роблять електрокардіограму чи візуалізаційні тести, якщо є підозра на ураження серця або мозку.

Лікування та стабілізація

У більшості випадків синдром відміни лікують симптоматично — тобто полегшують прояви, поки організм поступово відновлюється. Основою є спокій, контроль життєвих показників і медикаменти, які знижують збудження нервової системи.

Бензодіазепіни

Це препарати, які допомагають зменшити тривогу, збудження, запобігають судомам. Їх підбирають індивідуально залежно від тяжкості стану. В Україні доступні дізепам, лоразепам, хлордіазепоксид. Застосовують короткими курсами під контролем лікаря, бо ці ліки самі по собі можуть викликати залежність.

Підтримувальна терапія

Тривале вживання алкоголю виснажує запаси вітамінів і порушує водно-сольовий баланс. Тому лікування включає корекцію дефіцитів:

• Тіамін (вітамін B1): запобігає розвитку енцефалопатії Верніке
• Фолієва кислота: підтримує кровотворення
• Магній: знижує ймовірність судом.

Стаціонарна допомога

При тяжкому перебігу потрібне спостереження в умовах стаціонару. Тут контролюють тиск, пульс, дихання, проводять інфузійну терапію, за потреби — кисневу підтримку.

Як відбувається детоксикація

Детоксикація — це процес, під час якого організм поступово виводить залишки алкоголю і намагається відновити внутрішню рівновагу. Симптоми синдрому відміни зазвичай починаються через 6 годин після останнього вживання і досягають максимуму на третю добу.

У легких випадках детоксикація може тривати кілька днів і завершитись без ускладнень. Але передбачити наперед перебіг складно. Іноді симптоми, які спочатку виглядають помірними, різко посилюються. Тому навіть якщо людина почувається відносно добре, це не гарантує безпеки.

Самостійна детоксикація вдома — серйозний ризик. У разі появи тяжких симптомів часу на реакцію може не вистачити. У медичному закладі є можливість швидко ввести препарати, стабілізувати тиск, дихання, запобігти ускладненням.

Профілактика та зниження ризиків

Найнадійніший спосіб уникнути синдрому відміни — не розвивати алкогольну залежність. Але якщо залежність уже сформувалась, різко кидати пити самотужки — небезпечно. Перехід до тверезості має бути контрольованим і поступовим.

Щоби зменшити ризики, варто дотримуватись таких принципів:

• Не припиняти алкоголь раптово: особливо після тривалого вживання
• Звернутись до фахівця: для складання безпечного плану виходу
• Отримати підтримку: психотерапія та групи допомоги підвищують ефективність
• Своєчасно виявити залежність: і не чекати ускладнень.

Профілактика — це не лише про відмову від спиртного, а й про вчасне усвідомлення змін у власному стані.

Ускладнення при розладі вживання алкоголю

Їжа, яку варто їсти та уникати під час похмілля

Похмілля: причини, симптоми та способи полегшення