Американські дослідники, які вивчали мігрень, з'ясували дивну річ: світло посилює головний біль навіть у частини незрячих людей. Ідеться про тих, у кого загинули палички й колбочки сітківки, але вціліли особливі світлочутливі клітини, які не формують зображення. Вони передають сигнал про світло просто до ділянки таламуса, що отримує больові імпульси від оболонок мозку[1]. Тож світлобоязнь виникає там, де світло зустрічається з больовими шляхами: в самому оці або в мозку[2]. Саме тому за цим симптомом може стояти і пересохла поверхня ока, і запалення оболонок мозку.
Що таке фотофобія
Світлобоязнь, або фотофобія, означає, що звичайне світло спричиняє біль чи відчутний дискомфорт в очах. Окремою хворобою вона не є, це симптом. У побуті кажуть «ріже очі від світла» або «боляче дивитися на світло». Слово «фобія» тут умовне: людина не боїться світла, їй від нього фізично погано[3]. Подразником може стати лампа в кімнаті, сонячне проміння або відблиски від екранів.
У легких випадках людина мружиться, часто кліпає, затуляє очі рукою чи відвертається від джерела світла, у сонячні дні воліє залишатися вдома[3]. У тяжчих ситуаціях виникає гострий біль: очі не витримують жодного освітлення, і полегшення дає лише темрява.
Причини фотофобії
Світлобоязнь має два головні джерела: хвороби очей і неврологічні стани. Серед очних причин найчастіше трапляється синдром сухого ока, серед неврологічних мігрень[2]. Буває, що симптом з'являється від ліків або після огляду в окуліста з краплями, що розширюють зіницю[3].
Мігрень
Мігрень — окреме неврологічне захворювання з повторюваними нападами. Світлобоязнь у неї настільки типова, що входить до критеріїв діагнозу: під час нападу її мають до 80% людей із мігренню[2]. До цього додається пульсуючий біль, часто в одній половині голови, який посилюється від рухів, а також нудота й блювання і чутливість до звуків. Напад зазвичай триває від 4 годин до 3 діб[4]. Точна причина мігрені досі невідома, а напад можуть запустити тригери: алкоголь, порушений сон, деякі продукти, у жінок гормональні коливання[5]. Світло може й саме запускати напад: яскраве сонце чи відблиски провокують від 30 до 60% нападів[2]. Протягом року мігрень має 11,7% людей, причому жінки хворіють утричі частіше: 17,1% проти 5,6% у чоловіків[6].
Читайте:
Захворювання мозку
Фотофобія може сигналізувати про серйозні ураження мозку. Найпоширеніші з них:
Енцефаліт — запалення речовини самого мозку, яке найчастіше виникає через вірусну інфекцію, наприклад вірус простого герпесу, рідше через збій імунної системи. Хвороба може загрожувати життю, найбільше ризикують маленькі діти й люди похилого віку[7].
Менінгіт — запалення оболонок головного та спинного мозку, яке спричиняють віруси, бактерії, рідше грибки. Бактеріальна форма найнебезпечніша: приблизно кожен шостий хворий помирає, а кожен п'ятий з тих, хто вижив, має тривалі наслідки, як-от втрату слуху, судоми, проблеми із зором чи пам'яттю[8]. На початку два стани схожі, тож відрізнити енцефаліт від менінгіту з першого погляду важко; при енцефаліті частіше змінюються поведінка й свідомість, бувають судоми чи слабкість частини тіла[7].
Субарахноїдальний крововилив — кровотеча в простір між мозком і його оболонками, рідкісний і дуже небезпечний різновид інсульту. У побуті його часто називають просто «крововиливом у мозок», хоча кров виливається під оболонки, а не всередину мозкової тканини. Найчастіше причиною стає розрив аневризми, тобто випинання стінки мозкової судини, рідше вроджена вада судин або травма голови[9].
Хвороби очей
Часто світлочутливість розвивається через патології очей. До них належать:
- Ерозія рогівки (подряпина рогівки): пошкодження прозорої передньої поверхні ока, яке виникає через пил, пісок, металеві частинки, нігті, гілки чи контактні лінзи. Людина відчуває стороннє тіло в оці, очі сльозяться і болять від світла[10]. Якщо приєднується інфекція, може утворитися виразка рогівки, особливо в тих, хто носить лінзи чи звик спати в контактних лінзах[10].
- Склерит: запалення склери, тобто щільної білкової оболонки ока («білка»). Приблизно половина хворих має аутоімунну хворобу, іноді ще не діагностовану; найчастіше це ревматоїдний артрит і системні васкуліти (запалення судин)[11]. Біль тупий, глибокий, часто посилюється вночі та під час рухів очима, супроводжується світлобоязню, сльозотечею, іноді погіршенням зору[11].
- Кон'юнктивіт: інфекція або запалення кон'юнктиви, тонкої слизової оболонки, що вкриває білок ока і внутрішній бік повік. Найчастіше його спричиняють віруси, рідше бактерії чи алергія. Очі червоніють, печуть або «пісочать», сверблять, сльозяться, при бактеріальній формі з'являються гнійні виділення, що склеюють вії[12]. Сильний біль в очах і виражена світлобоязнь для звичайного кон'юнктивіту нетипові: з такими ознаками Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) радить терміново показатися лікарю, бо це може бути серйозніша хвороба ока[12].
- Синдром сухого ока: виникає тоді, коли слізні залози виробляють замало сліз або сльоза має погану якість. Причинами можуть бути вік, сухе повітря й робота за екраном, хронічні хвороби та деякі ліки. Це найчастіша очна причина світлобоязні[3].
- Увеїт (ірит): запалення всередині ока, яке зазвичай вражає одне око. Його ознаки: біль, почервоніння, світлобоязнь, затуманений зір, «мушки» чи спалахи перед очима[13]. Увеїт пов'язують з аутоімунними хворобами, герпесвірусами, травмами ока, і без швидкого лікування він загрожує втратою зору[13].
Кожен із цих станів лікують по-своєму, тому спершу треба з'ясувати причину, і лише потім знімати симптоми.
Інші причини
- Струс мозку та інші травми голови: чутливість до світла часто посилюється протягом перших двох-трьох тижнів після травми; у більшості людей після легкої травми стан покращується за пів року, проте при постконтузійному синдромі може залишатися довше[2].
- Інші види головного болю: світлобоязнь на одному боці характерна для кластерного головного болю[2].
- Блефароспазм: мимовільне змикання повік; в опитуванні 316 хворих на чутливість до світла скаржилися 94%[2].
- Ліки та огляд в окуліста: краплі для розширення зіниці (наприклад, тропікамід), бензодіазепіни, препарати літію, хлорохін, галоперидол[3].
- Тривожні розлади й депресія, а також альбінізм, коли в райдужці бракує пігменту[3].
Коротко: сама по собі світлобоязнь мало що каже про причину. Небезпеку видають ознаки поруч із нею: гарячка й скута шия, раптовий нестерпний головний біль, сплутаність свідомості, сильний біль в одному оці чи погіршення зору.
Коли потрібно терміново звернутися по допомогу
Не всі випадки світлочутливості є небезпечними, проте інколи цей симптом сигналізує про стан, що загрожує життю. Якщо до нього додаються інші прояви, важливо негайно звернутися по медичну допомогу.
- Ерозія рогівки: затуманений зір, біль чи печіння, почервоніння, відчуття стороннього тіла в оці. Якщо в око щось влетіло на великій швидкості (під час роботи з електроінструментом чи косіння трави), туди потрапила хімічна речовина або після травми болить голова і з'явилася світлобоязнь, потрібна невідкладна допомога[14]. Що робити до приїзду лікаря, пояснює перша допомога при потраплянні чужорідного тіла в око.
- Енцефаліт: сильний головний біль, гарячка, сплутаність свідомості, зміни поведінки, судоми, труднощі з пробудженням[7].
- Менінгіт: гарячка з ознобом, різкий головний біль, ригідність шиї, нудота й блювання, сплутаність свідомості[8].
- Субарахноїдальний крововилив: раптовий громовий головний біль, найсильніший у житті, який не минає; світлобоязнь, судоми, непритомність чи сонливість, перекошене обличчя, нечітке мовлення, слабкість або оніміння половини тіла[9].
Такі симптоми не варто ігнорувати: телефонуйте 103 або 112 і не їдьте до лікарні самостійно за кермом[9].
Як лікувати фотофобію
Підхід до лікування залежить від того, що саме викликало світлочутливість. Іноді достатньо створити комфортні умови для очей, але в багатьох випадках потрібна медична допомога.
Домашній догляд
Полегшити стан допомагає приглушене освітлення: регулятор яскравості ламп, менше люмінесцентного світла, зменшена яскравість екранів телефона й комп'ютера. Надворі допомагають сонцезахисні окуляри з поляризацією та головний убір, а при сухості очей зволожувальні краплі, якщо лікар не заперечує[3]. Закривання очей чи короткий відпочинок теж можуть зменшити дискомфорт.
Міф: що довше тримати очі в темряві й носити темні окуляри навіть у приміщенні, то швидше мине світлобоязнь. Насправді: постійна темрява робить очі ще чутливішими, тому людям із тривалою світлобоязню радять поступово відвикати від темних лінз у приміщенні; надворі при яскравому сонці окуляри доречні[2].
Під час нападу мігрені може допомогти колір світла. У дослідженні з людьми, які мали мігрень, зелене світло посилювало головний біль значно менше, ніж біле, синє, бурштинове чи червоне[15]. Рожеві лінзи з фільтром FL-41 в одному дослідженні вдвічі зменшили частоту нападів мігрені в дітей, проте на світлобоязнь під час самого нападу не вплинули[2].
Коротко: вдома світло краще приглушувати, а не вимикати повністю: звичка до темряви з часом посилює чутливість очей.
Медичне лікування
Коли світлочутливість виражена або має серйозну причину, лікар призначає терапію відповідно до діагнозу. Можливі такі варіанти:
- Мігрень: знеболювальні (ібупрофен, парацетамол) якомога раніше від початку болю, триптани, засоби від нудоти, а за частих нападів профілактичні препарати[4]. Знеболювальні не варто приймати частіше ніж 2 дні на тиждень, бо це спричиняє ще частіший головний біль[4].
- Склерит: самих очних крапель зазвичай замало; першим кроком є нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) у таблетках, за їх неефективності кортикостероїди, а при тяжкому перебігу імуносупресанти[11].
- Кон'юнктивіт: антибактеріальні краплі чи мазь лише при бактеріальній формі, бо на вірусний і алергічний антибіотики не діють; часто кон'юнктивіт минає сам за тиждень-два[12].
- Синдром сухого ока: застосування штучних сліз.
- Ерозія рогівки: антибактеріальні краплі для запобігання інфекції, а для тих, хто носить лінзи, препарати, що діють на синьогнійну паличку. Пов'язку на око не накладають: вона не зменшує біль і може сповільнити загоєння[10].
- Увеїт: лікує офтальмолог, бажано протягом доби; призначають краплі, що знімають запалення та розслабляють м'язи ока[13].
- Енцефаліт: лікування в лікарні, і що раніше його почати, то краще; залежно від причини призначають противірусні препарати, кортикостероїди, засоби від судом, а в тяжких випадках підтримують дихання[7].
- Менінгіт: при підозрі на бактеріальний менінгіт антибіотики вводять якнайшвидше, не чекаючи результатів люмбальної пункції, разом із кортикостероїдами[8]; вірусний менінгіт зазвичай минає сам, але виключити бактеріальну причину має лікар.
- Субарахноїдальний крововилив: операція, щоб зупинити кровотечу: розірвану аневризму закривають металевою кліпсою через отвір у черепі або заповнюють спіралями через катетер у судині[9].
Правильне лікування основного захворювання дозволяє зменшити або повністю прибрати прояви фотофобії.
Як знизити ризик виникнення фотофобії
Не завжди можна запобігти світлочутливості, проте існують способи зменшити ймовірність розвитку деяких станів, що її викликають.
- Мігрень: уникайте відомих тригерів; допомагають регулярне харчування, менше кофеїну й алкоголю, стабільний сон[4].
- Кон'юнктивіт: часто мийте руки, не торкайтеся очей, не користуйтеся спільними рушниками, подушками й косметикою, а лінзи не носіть, доки очі не одужають[12].
- Менінгіт: найнадійніший захист дають щеплення проти гемофільної інфекції типу b (Hib), пневмокока й менінгокока[8], а також гігієна рук і уникання тісного контакту з хворими.
- Енцефаліт: щеплення від кору, паротиту й краснухи (КПК), від кліщового енцефаліту для мешканців і мандрівників у районах ризику, від японського енцефаліту для поїздок до деяких країн Азії, а також захист від укусів комарів і кліщів[7].
Такі кроки знижують ризик тяжких хвороб, які можуть проявлятися фотофобією, і допомагають захистити здоров'я в повсякденному житті.
Підсумок
Світлобоязнь найчастіше пов'язана із сухістю очей або мігренню, і тоді допомагають приглушене світло, зволожувальні краплі та лікування нападів. Новий сильний біль в одному оці, погіршення зору чи світлобоязнь після травми ока потребують огляду офтальмолога в той самий день. Коли до чутливості до світла додаються гарячка зі скутою шиєю, сплутаність свідомості чи раптовий нестерпний головний біль, рахунок іде на години: викликайте швидку.
Джерела15
- Дослідження. Noseda R. та ін. A neural mechanism for exacerbation of headache by light. Nat Neurosci, 2010.
- Огляд. Digre KB. та ін. Shedding light on photophobia. J Neuroophthalmol, 2012.
- Photophobia (Light Sensitivity): Symptoms, Causes & Treatment. Cleveland Clinic.
- Migraine. NHS.
- Migraine and other headache disorders. World Health Organization.
- Дослідження. Lipton RB. та ін. Migraine prevalence, disease burden, and the need for preventive therapy. Neurology, 2007.
- Encephalitis. NHS.
- Meningitis. World Health Organization.
- Subarachnoid haemorrhage. NHS.
- Огляд. Wipperman JL. та ін. Evaluation and management of corneal abrasions. Am Fam Physician, 2013.
- Довідник. NCBI Bookshelf
- Conjunctivitis. NHS.
- Uveitis. NHS.
- Eye injuries. NHS.
- Дослідження. Noseda R. та ін. Migraine photophobia originating in cone-driven retinal pathways. Brain, 2016.
