Кір — вірусна інфекція, яка швидко поширюється, викликає висип і гарячку та може призвести до серйозних ускладнень. Єдиний надійний захист — вакцинація.
Захворювання здатне різко змінити перебіг звичного життя: від перших симптомів до повного виснаження організму проходить лише кілька днів. Воно підриває сили, позбавляє імунітет захисту від інших інфекцій і залишає слід на роки. Саме тому кір вважається однією з найнебезпечніших дитячих інфекцій, що стосується і дорослих.
Що таке кір
Кір — це гостра інфекційна хвороба, яку викликає вірус із роду Morbillivirus. Він належить до найбільш заразних серед усіх відомих вірусів. Хвороба проявляється не лише висипом, а й гарячкою, кашлем, ураженням дихальних шляхів та імунної системи.
У медичній літературі кір також відомий під назвами rubeola, «10-денний кір» чи «червоний кір». Важливо відрізняти його від краснухи, адже ці інфекції мають різну природу і перебіг.
Сучасна медицина не має засобів, здатних повністю вилікувати кір. Лікування обмежується полегшенням симптомів і запобіганням ускладнень. Саме тому головний акцент робиться на вакцинації як єдиному способі захисту.
Відмінність від краснухи
Краснуха, яку ще називають «німецьким кором», спричиняється іншим вірусом — Rubivirus. На відміну від кору, перебіг краснухи зазвичай легший: висип дрібніший і рожевий, температура невисока, характерним є збільшення лімфатичних вузлів. Найбільшу небезпеку краснуха становить під час вагітності, адже може викликати вроджені вади розвитку у плода. Кір же набагато тяжчий для будь-якого віку і часто призводить до серйозних ускладнень, таких як пневмонія чи енцефаліт.
Симптоми та причини
Кір розвивається поступово, і прояви змінюються за днями. Спочатку виникають гарячка, кашель, нежить і почервоніння очей. Через два–три дні у ротовій порожнині з’являються невеликі білі цяточки з червоним обідком — плями Копліка. Коли вони зникають, починається висип: стартує на обличчі та рухається вниз до шиї, грудей, спини, рук і ніг. На світлій шкірі висип виглядає червоним, на темній — може бути темно-фіолетовим або менш помітним. Зазвичай не свербить, але окремі плями зливаються у великі ділянки.
Симптоми кору
Перелік основних проявів під час кору:
- Висока гарячка: температура може різко підвищуватися і триматися кілька днів.
- Кашель «гавкаючого» характеру: типовий для перебігу інфекції.
- Почервоніння або «криваві» очі: можуть сльозитися.
- Нежить і закладеність носа: супроводжуються виділеннями.
- Біль у горлі: посилюється під час ковтання.
- Плями Копліка: білі цяточки з червоним обідком на слизовій щік.
- Висип: поширюється від обличчя до стоп, частина елементів стає рельєфною.
- Розлади травлення: діарея, біль у животі, блювання.
- Втома: виражене виснаження і слабкість.
- Біль у м’язах і головний біль: супроводжують загальне нездужання.
Ознаки з’являються не одночасно: плями Копліка зазвичай виникають на 2–3-й день і зникають із початком висипу; висока температура часто підсилюється в період розгортання висипу.
Причини кору
Збудником є вірус кору з роду Morbillivirus. Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом під час кашлю, чхання, розмови чи дихання. Аерозольні частинки здатні зберігатися у приміщенні до двох годин після того, як інфікована людина пішла, а також осідати на поверхнях, звідки легко потрапляють до очей, носа чи рота.
Можлива передача від матері до дитини під час вагітності, пологів або грудного вигодовування. Типовий перебіг без ускладнень триває приблизно 10–14 днів.
Заразність і фактори ризику
Кір вважається однією з найбільш заразних інфекцій. Якщо хвора людина опиняється серед невакцинованих, майже всі, хто поруч, ризикують захворіти. Вірус передається не лише під час кашлю чи чхання, а й під час розмови або навіть дихання. Особливість у тому, що людина починає поширювати інфекцію ще до появи висипу й залишається небезпечною для оточення приблизно чотири дні після його виникнення.
Не всі хворі переносять кір однаково. Є групи людей, для яких ризик тяжкого перебігу та ускладнень значно вищий:
- Діти до п’яти років: організм ще не має достатнього захисту, щоб впоратися з вірусом.
- Дорослі старші за двадцять років: кір у цьому віці може мати серйозніший перебіг.
- Вагітні жінки: інфекція здатна вплинути на перебіг вагітності та розвиток плода.
- Люди з ослабленим імунітетом: наприклад, ті, хто має хронічні захворювання або отримує імуносупресивне лікування.
У таких випадках кір часто призводить до госпіталізації, а іноді й до небезпечних ускладнень. Саме тому вакцинація є ключовим способом захисту найуразливіших груп.
Ускладнення
Кір може мати як легкі наслідки, так і дуже серйозні. У частини людей хвороба обмежується висипом і гарячкою, але інші стикаються з небезпечними для життя станами. Це пов’язано з тим, що вірус вражає імунну систему та послаблює організм перед іншими інфекціями.
Серед можливих ускладнень виділяють такі:
- Запалення вух: може призвести до погіршення слуху.
- Пневмонія, бронхіт чи ларингіт: ураження дихальних шляхів із ризиком тяжкого перебігу.
- Зневоднення: виникає через сильну діарею.
- Сліпота: ураження очей може закінчитися втратою зору.
- Енцефаліт: набряк мозку з небезпекою неврологічних уражень.
- Підгострий склерозуючий паненцефаліт: рідкісне прогресуюче ураження нервової системи, яке з’являється через роки після інфекції.
- Енцефаліт із включеннями при корі: запалення мозку у людей з ослабленим імунітетом, що може виникнути навіть через роки.
- Передчасні пологи або мала вага дитини: трапляється, якщо жінка хворіє під час вагітності.
- Летальний наслідок: можливий при тяжкому перебігу або від ускладнень.
Ризик зростає для маленьких дітей, дорослих і тих, у кого вже ослаблений організм. Саме ускладнення роблять кір однією з найнебезпечніших вірусних інфекцій.
Діагностика
Підтвердити кір можна за характерними проявами, але лікарі завжди уточнюють діагноз. Спершу враховують історію хвороби та проводять огляд, приділяючи увагу висипу та стану слизових оболонок. У більшості випадків цього достатньо, щоб запідозрити інфекцію.
Для підтвердження діагнозу застосовують лабораторні дослідження. Вони дозволяють виявити вірус у різних біологічних матеріалах.
- Аналіз крові: визначає наявність антитіл до вірусу кору.
- Мазок із носа чи горла: допомагає безпосередньо виявити збудника.
- Дослідження сечі: додатковий метод, що підтверджує інфекцію.
Такі тести дають змогу точно відрізнити кір від інших хвороб із подібними симптомами, зокрема краснухи чи алергічних реакцій.
Лікування та догляд
Кір не має специфічного лікування, тому вся терапія спрямована на полегшення проявів і зниження ризику ускладнень. У стаціонарах іноді призначають вітамін A, адже він зменшує ймовірність тяжких наслідків. Проте надлишок цього вітаміну викликає токсичність і може пошкодити органи, тому введення можливе лише під медичним наглядом. Сам по собі вітамін А не виліковує кір і не захищає від зараження.
Існує також можливість введення імуноглобуліну людям, які мали контакт із хворим. Такий крок дозволяє знизити ризик розвитку інфекції, особливо у тих, хто входить до групи підвищеної небезпеки — маленьких дітей, вагітних або осіб зі слабким імунітетом.
Домашній догляд
Більшість хворих із неускладненим перебігом лікуються вдома. Важливо створити умови для відновлення і стежити за станом. Щоб підтримати організм, використовують прості методи:
- Пиття достатньої кількості рідини: допомагає уникнути зневоднення.
- Відпочинок у ліжку: зменшує навантаження на організм.
- Полоскання горла сольовим розчином: полегшує біль у горлі.
- Жарознижувальні препарати: парацетамол або нестероїдні протизапальні засоби знижують температуру й дискомфорт.
Перебіг кору без ускладнень зазвичай триває від десяти до чотирнадцяти днів. У цей час головне — зняти неприємні симптоми й дати організму відновитися.
Прогноз і ізоляція
Перебіг кору може бути різним. У декого він обмежується типовими симптомами, проте близько двох із п’яти хворих потребують госпіталізації. Навіть після того як висип зникає і здається, що організм відновився, залишається небезпека для імунної системи.
Вірус здатний зруйнувати клітини імунної пам’яті, через що людина втрачає захист від інфекцій, які вже колись перенесла. Цей феномен відомий як «імунна амнезія». Саме тому після кору підвищується ризик захворіти на інші інфекції навіть через кілька місяців після одужання.
Ускладнення можуть проявлятися не тільки під час гострої фази, але й через місяці або навіть роки. Найчастіше це трапляється у людей з ослабленим імунітетом.
Щоб обмежити поширення вірусу, хворому рекомендують перебувати в ізоляції щонайменше чотири дні після появи висипу. У цей період варто використовувати маску типу N95. Такі засоби захисту потрібні і тим, хто доглядає за хворим. Повернення до навчання чи роботи узгоджується з лікарем.
Коли звертатися до лікаря
У більшості випадків кір лікують удома, але є ситуації, коли зволікати небезпечно. Якщо під час хвороби з’являються додаткові тривожні ознаки, потрібна термінова медична допомога.
- Утруднене дихання: може свідчити про ураження дихальних шляхів.
- Біль у грудях: сигнал про можливе ускладнення з боку легень чи серця.
- Світлобоязнь: надмірна чутливість очей до світла.
- Ригідність шиї: відчуття скутості та неможливість вільно рухати шиєю.
- Сильний головний біль: може бути ознакою ураження нервової системи.
- Сплутаність свідомості: різке погіршення когнітивних функцій.
- Сильна блювота чи діарея: призводять до небезпечного зневоднення.
Наявність хоча б одного з цих симптомів є підставою негайно звернутися по допомогу, адже такі прояви вказують на серйозні ускладнення кору.
Профілактика
Найефективніший спосіб захисту від кору — вакцинація. Саме завдяки їй кількість випадків значно зменшилася у світі. Щеплення формує стійкий імунітет і запобігає поширенню інфекції серед невакцинованих людей.
Для повного захисту потрібно отримати дві дози вакцини. В Україні використовуються такі комбіновані препарати:
- Пріорикс: вакцина проти кору, паротиту та краснухи.
- М-М-Р II: ще один варіант комбінованої вакцини проти кору, паротиту та краснухи.
- Пріорикс-Тетра: вакцина проти кору, паротиту, краснухи та вітряної віспи.
Людина, яка отримала дві дози, практично не ризикує захворіти. Якщо зроблено лише одне щеплення, захист менш надійний. Вакцинацію проводять переважно в дитячому віці, але дорослі, які її не отримували, також можуть зробити щеплення.
Підсумок
Кір не можна сприймати як легку дитячу інфекцію — це вірус, здатний залишити після себе серйозні ускладнення та навіть забрати життя. Єдиний спосіб надійного захисту — вакцинація, яка створює колективний бар’єр і не дозволяє інфекції знову поширюватися. Турбота про імунітет усього суспільства починається з відповідального ставлення кожного до щеплень.