Одна людина з кором у середньому заражає 12–18 інших, якщо поруч немає щеплених чи тих, хто вже перехворів[1]. Але найпідступніше інше: після одужання кір може «стерти» частину імунної пам'яті, і організм знову стає беззахисним перед мікробами, з якими давно навчився боротися[2]. Тому кір вважають однією з найнебезпечніших дитячих інфекцій, хоча тяжко хворіють на нього й дорослі.
Що таке кір
Кір (у МКХ-10 код B05) є гострою інфекційною хворобою, яку спричиняє вірус кору з роду Morbillivirus. ВООЗ називає кір однією з найзаразніших хвороб у світі[3]. Крім висипу, він дає гарячку, кашель, уражає дихальні шляхи й імунну систему.
У медичній літературі англійською кір також називають rubeola, «10-денним кором» чи «червоним кором»[4]. У перші дні його легко сплутати зі звичайною ГРВІ, а за висипом із краснухою, хоча це різні інфекції з різним перебігом.
Ліків, які б знищували вірус кору, немає[3], тому головну ставку роблять на вакцинацію.
Відмінність від краснухи
Краснуху, яку англійською ще називають «німецьким кором», спричиняє інший вірус, з роду Rubivirus. Перебіг краснухи зазвичай легший: висип дрібніший і рожевий, температура невисока, характерно збільшуються лімфатичні вузли. Найбільшу небезпеку краснуха становить під час вагітності, бо може спричинити вроджені вади розвитку плода. Кір значно тяжчий у будь-якому віці й частіше дає серйозні ускладнення, такі як пневмонія чи енцефаліт.
Симптоми та причини
Кір розвивається поступово, і прояви змінюються за днями. Перші симптоми з'являються через 7–14 днів після контакту з вірусом: гарячка, кашель, нежить і почервоніння очей[5]. Через два–три дні на слизовій щік з'являються дрібні білі цяточки з червоним обідком. Лікарі в Україні називають їх плямами Бельського–Філатова–Копліка, у побуті частіше просто плямами Копліка. Ще через кілька днів, на 3–5-й день хвороби, починається висип: він стартує біля лінії росту волосся й на обличчі та рухається вниз до шиї, тулуба, рук і ніг[5]. На світлій шкірі висип червоний, на темній може бути темно-фіолетовим або менш помітним. Зазвичай він не свербить, але окремі плями зливаються у великі ділянки.
Симптоми кору
Перелік основних проявів під час кору:
- Висока гарячка: температура може різко підвищуватися й триматися кілька днів.
- Сухий грубий кашель: іноді «гавкаючий», коли запалення зачіпає гортань[4].
- Почервоніння очей: це кон'юнктивіт, очі сльозяться й болісно реагують на світло.
- Нежить і закладеність носа: супроводжуються виділеннями.
- Біль у горлі: посилюється під час ковтання.
- Плями Бельського–Філатова–Копліка: білі цяточки з червоним обідком на слизовій щік.
- Висип: поширюється від обличчя до стоп, частина елементів стає рельєфною.
- Розлади травлення: діарея, біль у животі, блювання.
- Втома: виражене виснаження і слабкість.
- Біль у м'язах і головний біль: супроводжують загальне нездужання.
Ознаки з'являються не одночасно: плями Копліка зазвичай виникають на 2–3-й день і зникають із початком висипу, а температура часто підскакує саме тоді, коли висип розгортається.
Причини кору
Збудник хвороби, вірус кору, передається повітряним (аерогенним) шляхом. У побуті кажуть «повітряно-крапельним», але для кору це неточно: крім великих крапель від кашлю чи чхання, вірус розносить дрібний аерозоль, який утворюється під час розмови чи просто дихання. Ці частинки залишаються заразними в повітрі або на поверхнях до двох годин після того, як хворий вийшов із приміщення[3]. З рук і предметів вірус легко потрапляє в очі, ніс чи рот.
Вагітна жінка може передати вірус плоду або дитині під час пологів чи грудного вигодовування[4].
Заразність і фактори ризику
До 9 із 10 людей без імунітету, які тісно контактували з хворим на кір, захворіють[6]. Особливість у тому, що людина заразна за чотири дні до появи висипу, коли сама ще не знає про діагноз, і залишається небезпечною для оточення ще чотири дні після його виникнення[6].
Не всі хворі переносять кір однаково. Є групи людей, для яких ризик тяжкого перебігу та ускладнень значно вищий[5]:
- Діти до п'яти років: їхній організм ще погано справляється з вірусом.
- Дорослі старші за двадцять років: у цьому віці кір частіше перебігає тяжко.
- Вагітні жінки: інфекція може спричинити передчасні пологи або народження дитини з малою вагою.
- Люди з ослабленим імунітетом: наприклад, при лейкемії, ВІЛ-інфекції або під час лікування, яке пригнічує імунітет.
ВООЗ додає до цього списку дітей, які недоїдають: саме в них найвищий ризик померти від кору[3]. У таких випадках хвороба часто закінчується госпіталізацією, тому щеплення найбільше потрібне саме цим групам і людям навколо них.
Ускладнення
Кір може минути відносно легко, а може обернутися станами, небезпечними для життя. Причина в тому, що вірус уражає імунну систему й залишає організм відкритим для інших інфекцій. Ускладнення трапляються не так уже й рідко: запалення вуха виникає приблизно в кожної десятої хворої дитини, пневмонія в кожної двадцятої[5].
Серед можливих ускладнень виділяють такі:
- Запалення середнього вуха (отит): проявляється болем у вусі й може призвести до погіршення слуху.
- Пневмонія, бронхіт чи ларингіт: ураження дихальних шляхів із ризиком тяжкого перебігу; запалення гортані з «гавкаючим» кашлем у побуті називають «несправжнім крупом».
- Зневоднення: виникає через сильну діарею, яка буває менш ніж у кожного десятого хворого[5].
- Сліпота: ураження очей може закінчитися втратою зору[4].
- Енцефаліт: запалення головного мозку, яке розвивається приблизно в 1 з 1000 хворих дітей і загрожує стійкими неврологічними ураженнями[5].
- Підгострий склерозуючий паненцефаліт (ПСПЕ): рідкісне, але смертельне ураження мозку, яке зазвичай з'являється через 7–10 років після кору[6]. В одному великому дослідженні паненцефаліт розвинувся в 1 з 1367 дітей, що перехворіли до 5 років, і в 1 з 609 тих, хто захворів до року[7].
- Коровий енцефаліт із тільцями включення: запалення мозку переважно в людей з ослабленим імунітетом, яке може виникнути через кілька днів або навіть через роки після інфекції[4].
- Передчасні пологи або мала вага дитини: трапляються, якщо жінка хворіє під час вагітності.
- Смерть: від дихальних і неврологічних ускладнень помирає 1–3 з кожної 1000 хворих дітей[5].
Найчастіше ускладнення стаються в маленьких дітей, дорослих і тих, у кого вже ослаблений організм.
Читайте:
Діагностика
Запідозрити кір можна за характерними проявами, але діагноз завжди підтверджують. Лікар розпитує про перебіг хвороби, контакти з хворими, подорожі та щеплення, оглядає шкіру й слизову рота. Плями Копліка разом із гарячкою, кашлем і почервонінням очей дуже на кір указують.
Для підтвердження застосовують лабораторні дослідження, які виявляють вірус або імунну відповідь на нього[4]:
- Аналіз крові: визначає антитіла до вірусу кору.
- Мазок із носа чи горла: допомагає безпосередньо виявити збудника.
- Дослідження сечі: додатковий метод, у якому теж можна знайти вірус.
Такі тести дають змогу точно відрізнити кір від інших хвороб із подібними симптомами, зокрема краснухи чи алергічного висипу.
Лікування та догляд
Лікування кору симптоматичне: воно полегшує прояви й знижує ризик ускладнень. Антибіотики на сам вірус не діють, їх призначають лише при приєднанні бактеріальної інфекції, як-от пневмонії чи отиту[3]. ВООЗ рекомендує всім дітям до 5 років із підозрою на кір дві дози вітаміну A: першу в день діагнозу, другу наступного дня[3]. В огляді Кокранівської співпраці саме дві дози знижували смертність дітей до двох років[8]. Водночас надлишок цього вітаміну токсичний, вагітним великі дози протипоказані, тому дозування визначає лікар[6]. Сам по собі вітамін A не виліковує кір і не захищає від зараження.
Після контакту з хворим ще можна вберегтися. Невакцинованим людям від 6 місяців, які не вагітні й не мають тяжкого імунодефіциту, найкраще ввести вакцину проти кору протягом 72 годин[9]. Українські правила так само передбачають щеплення контактних у перші три дні, а за епідемічних показань дозволяють додаткову дозу дітям від 6 місяців[10]. Тим, кому живу вакцину вводити не можна (немовлятам до 6 місяців, вагітним без імунітету, людям із тяжким імунодефіцитом), протягом 6 днів після контакту можуть ввести імуноглобулін[9].
Домашній догляд
Більшість хворих із неускладненим перебігом лікуються вдома. Завдання — створити умови для відновлення і стежити за станом. Щоб підтримати організм, використовують прості методи:
- Пиття достатньої кількості рідини: допомагає уникнути зневоднення.
- Відпочинок у ліжку: зменшує навантаження на організм; при світлобоязні допомагають зашторені вікна, а очі можна обережно протирати вологим ватним диском[11].
- Полоскання горла сольовим розчином: полегшує біль у горлі.
- Жарознижувальні препарати: парацетамол або ібупрофен, один із нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), знижують температуру й ломоту; ацетилсаліцилову кислоту (аспірин) дітям до 16 років давати не можна[11].
Перебіг кору без ускладнень зазвичай триває від десяти до чотирнадцяти днів[4]. У цей час головне — зняти неприємні симптоми й дати організму відновитися.
Прогноз та ізоляція
Перебіг кору буває різним. У частини людей хвороба обмежується типовими симптомами, але приблизно кожен п'ятий невакцинований хворий потрапляє до лікарні[5]. Навіть після того як висип зник і здається, що організм відновився, залишається небезпека для імунної системи.
Вірус кору руйнує клітини імунної пам'яті, і людина втрачає частину захисту від інфекцій, які вже колись перенесла. Це явище називають «імунною амнезією». У дослідженні 77 невакцинованих дітей кір за два місяці стер від 11 до 73% «бібліотеки» антитіл, тобто захисних білків проти інших мікробів; у щеплених дітей такого ефекту не було[2]. Тому після кору підвищується ризик захворіти на інші інфекції ще протягом місяців після одужання.
Ускладнення можуть проявитися і в гострій фазі, і через місяці або навіть роки. Найчастіше це трапляється в людей з ослабленим імунітетом.
Щоб обмежити поширення вірусу, хворому треба перебувати в ізоляції щонайменше чотири дні після появи висипу і уникати контакту з вразливими людьми[11]. У цей період допомагає респіратор класу N95 (або FFP2), його мають носити й ті, хто доглядає за хворим[4]. Повернення до навчання чи роботи узгоджують із лікарем.
Читайте:
Коли звертатися до лікаря
Якщо ви підозрюєте кір, спершу зателефонуйте лікарю, а не йдіть до черги в поліклініці, щоб не заразити інших[11]. Більшість хворих одужують удома, але є ситуації, коли зволікати небезпечно і потрібна термінова допомога:
- Утруднене дихання: задишка може свідчити про ураження легень.
- Біль у грудях: особливо гострий, що посилюється під час дихання[11].
- Кашель із кров'ю: тривожна ознака ураження дихальних шляхів.
- Світлобоязнь: надмірна чутливість очей до світла, особливо разом із головним болем.
- Ригідність шиї: відчуття скутості та неможливість вільно нахилити голову.
- Сильний головний біль: може бути ознакою ураження нервової системи.
- Сплутаність свідомості, незвична сонливість чи судоми: можливі прояви енцефаліту.
- Сильне блювання чи діарея: призводять до небезпечного зневоднення.
Хоча б одна з цих ознак означає, що треба негайно звернутися по допомогу, бо вони можуть указувати на серйозні ускладнення кору.
Профілактика
Найнадійніше від кору захищає вакцинація. І потреба в ній не зменшилася: за оцінкою ВООЗ, у 2024 році від кору померли близько 95 тисяч людей, переважно діти до 5 років, а у 2025 році обидві дози отримали лише 77% дітей світу[3]. У Європейському регіоні ВООЗ у 2024 році зареєстрували понад 151 тисячу випадків кору, а у 2025-му, за попередніми даними, близько 34 тисяч. Проте кількість країн, де кір знову поширюється постійно, за рік зросла з 12 до 19[12]. Україна у 2017–2019 роках пережила велику епідемію кору, а війна знизила охоплення щепленнями[13].
Для повного захисту потрібні дві дози вакцини проти кору, паротиту та краснухи (КПК), яку в побуті називають «трикомпонентним щепленням». В Україні з 1 січня 2026 року першу дозу вводять у 12 місяців, а другу в 4 роки (раніше вона припадала на 6 років)[14]. Дитину, яка пропустила щеплення, можна вакцинувати в будь-якому віці до 18 років двома дозами з інтервалом щонайменше 28 днів[10]. Для щеплення застосовують комбіновані живі ослаблені вакцини:
- Пріорикс: вакцина проти кору, паротиту та краснухи.
- М-М-Р II: ще один варіант комбінованої вакцини проти кору, паротиту та краснухи.
- Пріорикс-Тетра: вакцина проти кору, паротиту, краснухи та вітряної віспи; чи доступна вона зараз, варто уточнити в лікаря.
За даними Кокранівського огляду, одна доза запобігає кору на 95%, дві дози на 96%[15]. Вакцинацію проводять переважно в дитинстві, але дорослі, які не мають двох доз, теж можуть щепитися. Вагітним і людям із тяжким імунодефіцитом живу вакцину не вводять[9].
Коротко: перевірити, чи є дві дози щеплення, краще до спалаху: після контакту з хворим на захист лишаються лічені дні.
Міфи про щеплення від кору
- Міф: вакцина проти кору, паротиту та краснухи спричиняє аутизм. Насправді: статтю 1998 року, з якої почався цей страх, журнал The Lancet офіційно відкликав[16]. Спостереження за 657 461 дитиною показало, що в щеплених аутизм діагностували не частіше, ніж у нещеплених, зокрема й у дітей із братами чи сестрами з аутизмом[17].
- Міф: краще перехворіти, тоді імунітет буде «природним». Насправді: за такий імунітет платять ризиком пневмонії, енцефаліту, паненцефаліту через роки і «стертою» імунною пам'яттю, а в щеплених дітей втрати антитіл до інших інфекцій не спостерігали[2].
Підсумок
Кір не варто сприймати як легку дитячу хворобу: він передається через повітря, заражає майже всіх неімунних поруч і здатен залишити по собі пневмонію, ураження мозку та ослаблений на місяці імунітет. Перевірте, чи є у вас і ваших дітей дві дози вакцини проти кору, паротиту та краснухи; якщо ні, щепитися можна в будь-якому віці. При задишці, сплутаності свідомості чи судомах під час кору потрібна невідкладна допомога.
Джерела17
- Мета-аналіз. Guerra FM. та ін. The basic reproduction number (R(0)) of measles: a systematic review. Lancet Infect Dis, 2017.
- Дослідження. Mina MJ. та ін. Measles virus infection diminishes preexisting antibodies that offer protection from other pathogens. Science, 2019.
- Measles. World Health Organization.
- What Is Measles — Do People Still Get It?. Cleveland Clinic.
- Measles Symptoms and Complications. CDC.
- Довідник. Clinical Overview of Measles. CDC.
- Дослідження. Wendorf KA. та ін. Subacute Sclerosing Panencephalitis: The Devastating Measles Complication That Might Be More Common Than Previously Estimated. Clin Infect Dis, 2017.
- Мета-аналіз. Huiming Y. та ін. Vitamin A for treating measles in children. Cochrane Database Syst Rev, 2005.
- Довідник. CDC
- Довідник. phc.org.ua
- Measles. nidirect.
- Measles cases dropped in Europe and Central Asia in 2025 compared to the previous year, but the risk of outbreaks remains – UNICEF and WHO. UNICEF Global.
- Огляд. Orsini D. та ін. Measles: a new danger for Ukraine's children! The need for an effective and timely vaccination prevention campaign for an insidious disease that comes from afar. J Prev Med Hyg, 2023.
- Кабінет Міністрів України - В Україні починає діяти оновлений Національний календар профілактичних щеплень.
- Мета-аналіз. Di Pietrantonj C. та ін. Vaccines for measles, mumps, rubella, and varicella in children. Cochrane Database Syst Rev, 2020.
- Огляд. Retraction--Ileal-lymphoid-nodular hyperplasia, non-specific colitis, and pervasive developmental disorder in children. Lancet, 2010.
- Дослідження. Hviid A. та ін. Measles, Mumps, Rubella Vaccination and Autism: A Nationwide Cohort Study. Ann Intern Med, 2019.
