Що таке біла гарячка і чим вона небезпечна

Біла гарячка — небезпечний психічний розлад, який виникає після різкої відмови від алкоголю й супроводжується маренням, галюцинаціями та судомами.

Люди, які довго й багато пили, іноді намагаються зупинитися самостійно. Але в деяких випадках наслідки такої різкої відмови від алкоголю можуть бути критичними. Один із найнебезпечніших — біла гарячка. У цьому стані людина повністю втрачає зв’язок з реальністю, бачить або чує те, чого немає, не впізнає рідних, може поводитися агресивно або неадекватно. Такий психоз — не вигадка і не перебільшення. Це серйозне порушення діяльності мозку, викликане біохімічним збоєм, який виникає після тривалої алкогольної інтоксикації. Вчасне втручання допомагає уникнути незворотних наслідків — від ураження нервової системи до серцевої недостатності.

Що таке біла гарячка

Біла гарячка — це найважча форма алкогольного психозу, яка виникає в людей після різкого припинення тривалого вживання алкоголю. Вона супроводжується тяжкими порушеннями психіки: людина втрачає орієнтацію в часі й просторі, бачить або чує те, чого немає, марить, може поводитися агресивно або неадекватно. У медицині цей стан називають алкогольним делірієм, але в повсякденному житті частіше використовують саме назву "біла гарячка".

Причина цього психозу — різке порушення балансу в роботі мозку. При тривалому вживанні алкоголю нервова система звикає до постійного впливу спиртного. Мозок перебудовується так, щоб компенсувати його дію. Коли алкоголь раптово зникає — система більше не може стримувати надмірну активність. В результаті — тяжке збудження, марення, галюцинації та порушення поведінки.

Це критичний стан, який може розвиватися стрімко — протягом кількох діб після припинення вживання алкоголю. Без лікування біла гарячка становить загрозу для життя як самої людини, так і для тих, хто поруч.

Причини виникнення

Біла гарячка ніколи не виникає в людей, які просто зрідка випивають. Це ускладнення характерне лише для тих, хто п'є багато і тривалий час. Мозок таких людей настільки звикає до постійної присутності алкоголю, що починає працювати по-іншому — ніби «на підвищених обертах». Коли алкоголь різко зникає, ця система дає збій: збудження наростає, психіка не витримує, починаються марення і галюцинації.

Не менш важливу роль відіграє те, як саме людина припиняє пити. Якщо це різко, після багатьох днів запою — ризик білої гарячки значно вищий. Так само небезпечно зменшувати дозу дуже швидко або робити це на фоні виснаження, хвороби чи голодування.

Читайте:

Синдром відміни алкоголю: симптоми та ризики

Синдром відміни алкоголю — це не просто погане самопочуття після запою. Це реакція мозку й тіла на різке прип...

Провокувальні чинники

Існує кілька обставин, які підвищують імовірність розвитку білої гарячки під час відмови від алкоголю. Вони не є основною причиною, але можуть сприяти збоєві в організмі.

Додаткові тригери:

• підвищена температура тіла або гостра інфекція
• черепно-мозкова травма, навіть давня
• зневоднення організму
• виснаження, відсутність нормального харчування
• паралельні важкі захворювання.

Хто в зоні ризику

Біла гарячка не виникає без передумов. Щоб цей стан розвинувся, потрібна історія тривалого і значного вживання алкоголю. У зоні найбільшого ризику — ті, хто п’є регулярно протягом багатьох років. Якщо людина вже мала симптоми алкогольної відміни раніше — наприклад, тремтіння, пітливість, тривожність — і тим більше, якщо вже колись переживала білу гарячку, ймовірність рецидиву різко зростає.

Не менш важливими є загальний стан здоров’я та наявність супутніх захворювань. Люди з хворобами серця, печінки або нервової системи важче переносять відмову від алкоголю. У таких випадках навіть незначні порушення балансу в організмі можуть призвести до психозу.

Ризик розвитку білої гарячки підвищується, якщо:

• людина вживає алкоголь щодня або майже щодня протягом кількох років
• у минулому вже були симптоми алкогольної відміни
• раніше був епізод білої гарячки
• є хронічні захворювання серця, печінки або мозку
• присутні неврологічні порушення чи судомні стани.

Симптоми білої гарячки

Ознаки білої гарячки з’являються не одразу після відмови від алкоголю. Найчастіше вони починаються через 2–3 доби, але іноді — навіть пізніше. Симптоми можуть наростати поступово або проявитися раптово. Спочатку це збудження, тривожність, безсоння. Згодом — галюцинації, марення, дезорієнтація.

Поведінкові та психічні прояви

Людина поводиться так, ніби опинилася в іншій реальності. Може не впізнавати близьких, не знати, де вона перебуває, плутати день і ніч. Часто бачить або чує речі, яких насправді немає: тварин, людей, голоси. Може бути агресивною або, навпаки, надмірно лякливою.

Фізичні симптоми

Психічні розлади супроводжуються змінами в усьому тілі. З'являється сильне потовиділення, тремтіння рук і всього тіла, пришвидшене серцебиття. У деяких випадках — судоми або різке підвищення температури.

Часті фізичні ознаки білої гарячки:

• сильне тремтіння (особливо рук)
• пітливість, іноді до зневоднення
• висока температура тіла
• прискорене дихання та пульс
• нудота, блювання
• підвищена чутливість до світла, звуків, дотику
• судоми або м’язові скорочення.

Стадії розвитку

Симптоми білої гарячки не з’являються одразу. Вони розвиваються поетапно, і кожен етап має свої характерні ознаки. 

6–12 годин після останнього вживання алкоголю

Починаються найперші ознаки відміни. Людина стає неспокійною, з’являється безсоння, пітливість, легкий тремор, головний біль. Серце б’ється частіше, може підвищитись тиск.

12–24 години

Поступово виникають порушення сприйняття. Людина може почути дивні звуки або побачити щось миготливе. Зорові та слухові образи сприймаються як реальні. Галюцинації найчастіше короткочасні, але дуже емоційно насичені.

24–48 годин

На цьому етапі можливі судоми. Це може бути як один напад, так і серія генералізованих скорочень м’язів. Часто виникають раптово, навіть без попередніх галюцинацій або тремтіння.

48–72 години

Саме в цей період найчастіше починається біла гарячка в повному сенсі. Марення, дезорієнтація, повна втрата зв’язку з реальністю. Людина не розуміє, хто вона і де знаходиться, може говорити уривками, виглядати наляканою або агресивною. Рухи стають хаотичними, дії — некерованими.

Як лікарі ставлять діагноз

Діагностувати білу гарячку може лише фахівець, і чим раніше це зроблено — тим краще. Лікар насамперед орієнтується на поведінку людини, загальний вигляд, відповіді на прості запитання. Якщо пацієнт не орієнтується в часі, не розуміє, де знаходиться, не впізнає близьких або реагує на неіснуючі звуки чи образи — це вже сигнал.

Огляд і перші ознаки

Під час огляду медик звертає увагу на серцебиття, тремтіння, температуру тіла, рівень пітливості. Спостерігає за реакціями на запитання, вивчає, чи є розлади мови або мислення. Також враховують наявність хронічних хвороб та досвід попередніх епізодів алкогольної абстиненції.

Лабораторні та інструментальні обстеження

Щоб оцінити загальний стан організму, лікар може призначити низку аналізів. Вони потрібні не лише для підтвердження делірію, а й для виявлення супутніх ускладнень, зокрема з боку печінки, серця чи нервової системи.

Найчастіше проводять такі дослідження:

• Аналіз крові на магній і фосфати: допомагає виявити електролітні порушення, характерні для тяжкої алкогольної відміни
• Біохімічна панель крові: показує роботу печінки, нирок і дає уявлення про загальний обмін речовин
• Токсикологічний скринінг: визначає рівень алкоголю в крові та наявність інших речовин
• Електрокардіограма (ЕКГ): дає змогу оцінити серцевий ритм і виявити порушення, викликані абстиненцією
• Електроенцефалограма (ЕЕГ): застосовується в разі підозри на судоми або глибокі зміни в мозковій активності

Ще один важливий інструмент — шкала CIWA-Ar. Це перелік запитань і симптомів, за якими лікар визначає ступінь тяжкості алкогольного синдрому. Вона допомагає не лише поставити діагноз, а й стежити за динамікою стану в процесі лікування.

Лікування

Біла гарячка не минає сама по собі. Це не той стан, із яким можна впоратися вдома чи перечекати. Щоб врятувати людину, необхідне лікування в медичному закладі — часто в умовах стаціонару, іноді навіть у реанімації. Чим раніше розпочинається терапія, тим менший ризик ускладнень і тим швидше організм повертається до нормального стану.

Підхід до лікування комплексний: спочатку стабілізують загальний стан, знижують збудження, усувають галюцинації, підтримують роботу серця та мозку. Потім — підбирають схему подальшої відмови від алкоголю та реабілітації.

Основні методи лікування включають:

• Внутрішньовенне введення рідини: для відновлення водно-сольового балансу та боротьби з зневодненням
• Седативні препарати: застосовуються для зменшення збудження та запобігання судомам (наприклад, використовують діазепам або лоразепам)
• Протисудомні засоби: потрібні, якщо є ризик нападів або вони вже траплялись
• Антипсихотики: допомагають у випадках тяжкого марення або агресивної поведінки
• Тіамін (вітамін B1): вводиться для профілактики уражень мозку, зокрема синдрому Верніке-Корсакова
• Препарати проти жару та болю: використовуються як допоміжна терапія

Іноді людину на кілька діб вводять у стан медикаментозного сну, щоб дати організму час на стабілізацію. Після виходу з делірію важливо не залишити пацієнта без подальшої підтримки — саме в цей момент починається етап відновлення та боротьби із залежністю.

Ускладнення

Біла гарячка — це не просто тимчасовий психоз. Якщо її вчасно не зупинити, вона може мати серйозні наслідки для всього організму. Деякі з ускладнень розвиваються вже під час самого нападу, інші — є наслідком тривалого зловживання алкоголем, що виявляється саме у момент делірію.

Небезпечні стани під час білої гарячки

Коли людина у стані марення або галюцинацій, вона втрачає контроль над своїми діями. Це може призвести до нещасних випадків — падінь, порізів, ударів, спроб втечі чи нападів на інших. Особливо небезпечними є судоми, які виникають раптово і можуть стати причиною зупинки дихання або серця.

Ураження внутрішніх органів

Окремі ускладнення виникають не від самої гарячки, а через роки систематичного вживання алкоголю, які даються взнаки саме в момент відміни. Організм у цей час ослаблений, і будь-яке додаткове навантаження — критичне.

До частих ускладнень належать:

• Алкогольна хвороба печінки: включає стеатоз, фіброз і цироз, які можуть ускладнити перебіг делірію та погіршити прогноз
• Серцева недостатність: розвивається внаслідок алкогольної кардіоміопатії, підвищеного тиску і аритмій
• Периферична невропатія: викликає біль, слабкість, оніміння в кінцівках, знижує рухову здатність
• Синдром Верніке-Корсакова: ураження мозку через нестачу тіаміну, яке супроводжується порушенням пам’яті та координації
• Порушення ритму серця: можуть виникнути під час делірію і мати раптовий, фатальний характер

Крім фізичних загроз, біла гарячка є психологічно травматичною як для самої людини, так і для її родини. Тому після стабілізації часто потрібна допомога психолога або психіатра, а також участь у програмах тривалої підтримки.

Стан після білої гарячки

Навіть після того, як гостра фаза пройшла, людина ще довго може відчувати наслідки. Біла гарячка виснажує нервову систему, і повне відновлення не завжди настає одразу. Найчастіше залишаються проблеми зі сном, сильна втома, дратівливість, знижена здатність до концентрації. У деяких випадках зберігається тривожність або знижений настрій.

Скільки часу потрібно на відновлення — залежить від загального стану здоров’я, тривалості зловживання алкоголем і того, наскільки важким був сам епізод делірію. Буває, що залишкові симптоми проходять за кілька тижнів, а буває — тривають місяцями. Навіть після виходу зі стану білої гарячки організм ще довго перебуває в режимі адаптації.

Саме в цей період людині потрібна підтримка — як фізична, так і емоційна. Часто цей стан стає переломним моментом, після якого починається шлях до тверезого життя. Але без зовнішньої допомоги утримати цей курс буває дуже складно.

Профілактика

Найефективніший спосіб уникнути білої гарячки — не доводити ситуацію до різкої відмови від алкоголю після тривалого зловживання. Якщо людина вирішила кинути пити, це потрібно робити поступово й обов’язково під медичним наглядом. Особливо це важливо для тих, хто п’є щодня або має досвід попередніх абстинентних проявів.

Самостійні спроби різко припинити вживання можуть бути небезпечними. Навіть якщо біла гарячка не виникне, ризик судом, зневоднення, психічних розладів залишається високим. Крім того, без професійної підтримки значно зростає ймовірність зриву або повторного запою.

Для тих, хто вже стикався з делірієм, профілактика полягає не лише у відмові від алкоголю, а й у подальшому спостереженні, участі в реабілітаційних програмах і роботі з психотерапевтом. Це допомагає знизити ризик рецидиву та зміцнити здатність жити без залежності.

Синдром відміни алкоголю: симптоми та ризики

Їжа, яку варто їсти та уникати під час похмілля

Похмілля: причини, симптоми та способи полегшення