Псоріаз: все, що потрібно знати

Клітина в глибокому шарі здорового епідермісу проходить цикл поділу приблизно за 311 годин, тобто майже за 13 діб, а вся шкіра оновлюється в середньому за 39 днів. У шкірі людей із псоріазом той самий цикл займає лише близько 36 годин, у вісім разів швидше^[1]. Нові клітини не встигають дозріти, нашаровуються одна на одну й утворюють товсті лускаті бляшки. Ця шалена швидкість і є видимою частиною хвороби, а запускає її імунна система.

Що таке псоріаз

Сучасні дерматологи описують псоріаз як хронічне запальне захворювання, у якому беруть участь шкіра, суглоби та інші органи. Його основна форма, бляшковий псоріаз, розвивається в людей із генетичною схильністю під впливом зовнішніх чинників. Головними рушіями запалення є сигнальні білки імунної системи інтерлейкін-17 та інтерлейкін-23. Вилікувати псоріаз остаточно поки не можна, але сучасне лікування дозволяє тримати його під контролем^[2].

У нормі Т-лімфоцити захищають організм від бактерій і вірусів. При псоріазі вони помилково атакують клітини власної шкіри, через що виникає запалення, а клітини епідермісу починають розмножуватися надто швидко^[3]. Наслідок добре видно за часом оновлення: у здоровій шкірі нові клітини дозрівають і замінюють старі приблизно за 30 днів, а при псоріазі цей шлях скорочується до трьох-чотирьох днів^[4].

Перебіг хвилеподібний: періоди, коли симптоми посилюються (загострення), змінюються періодами, коли шкіра стає чистішою (ремісія)^[5]. Скільки триватиме ремісія, заздалегідь передбачити важко. У різних людей вона триває від кількох місяців до кількох років^[4].

Псоріаз не заразний. Ним неможливо заразитися через дотик до бляшок, у басейні чи під час статевого контакту^[3].

Наскільки поширений псоріаз

Найповніший на сьогодні аналіз охопив 168 досліджень з усього світу. Поширеність псоріазу виявилася дуже різною залежно від регіону: від 0,14% у Східній Азії до 1,99% в Австралазії. Високі показники зафіксовано також у Західній (1,92%) та Центральній Європі (1,83%) і Північній Америці (1,50%). Захворюваність серед дорослих коливалася від 30,3 нових випадку на 100 тисяч людей на рік на Тайвані до 321 випадку в Італії. Автори наголошують, що для 81% країн світу даних про псоріаз узагалі немає^[6]. Ще раніше систематичний огляд 53 популяційних досліджень помітив географічну закономірність: псоріаз частіше трапляється в країнах, розташованих далі від екватора^[7].

Хвороба може початися в будь-якому віці. Найчастіше перші симптоми з'являються у 15–25 або 50–60 років^[5]. Приблизно в третині випадків псоріаз дебютує в перші два десятиліття життя^[8]. Жінки й чоловіки хворіють однаково часто^[9].

Причини: гени й тригери

Спадковість

Псоріаз часто трапляється в кількох членах однієї родини. У дослідженні майже 11 тисяч пар близнюків генетичні чинники пояснювали 68% схильності до хвороби. Водночас якщо псоріаз мав один з однояйцевих близнюків, другий хворів лише в третині випадків, тож самих генів недостатньо^[10]. Найсильніше з псоріазом пов'язаний варіант гена HLA-C*06:02^[2], а великий міжнародний генетичний аналіз за участю 472 819 людей виявив уже 74 ділянки геному, пов'язані з ризиком хвороби^[11]. За оцінками, близько 40% людей із псоріазом або псоріатичним артритом мають родичів з однією з цих хвороб. У міжнародній базі даних 1393 пацієнтів з псоріатичним артритом сімейний анамнез мали 31,9%, і псоріаз у них зазвичай починався в молодшому віці^[12].

Що провокує початок і загострення

Тригери в кожної людини свої. Найчастіше загострення пов'язують з такими чинниками^[5]:

• стрес;
• травми шкіри: порізи, подряпини, садна, а також сонячні опіки й укуси комах^[13];
• інфекції, зокрема стрептококові та ВІЛ;
• вживання алкоголю й куріння;
• ожиріння;
• вагітність;
• гормональні зміни: у жінок хвороба часто посилюється в період статевого дозрівання, після пологів і в менопаузі, коли рівень гормонів знижується^[14];
• деякі ліки.

Зв'язок зі стресом підтверджує систематичний огляд: психологічне напруження, найімовірніше, передує появі, рецидивам і посиленню хвороби^[15]. Як стрес впливає на імунітет, добре видно саме на прикладі псоріазу.

Холодна суха погода теж погіршує стан шкіри^[3]. Узимку псоріаз зазвичай загострюється, а влітку стихає^[16].

Травма шкіри здатна запустити появу нової бляшки саме в місці пошкодження. Це явище назвали феноменом Кебнера^[16].

Найкраще вивчений тригер серед інфекцій пов'язаний зі стрептококом. У проспективному дослідженні 208 людей з бляшковим псоріазом спостерігали протягом року. Біль у горлі в них траплявся значно частіше, ніж у членів їхніх родин, а помітне загострення хвороби настало лише тоді, коли в мазку з горла виявляли стрептокок^[17]. Тому про тонзиліт чи ангіну людині з псоріазом варто повідомляти лікарю.

Серед ліків найчастіше загострення провокують бета-адреноблокатори, препарати літію, протималярійні засоби (хлорохін, гідроксихлорохін), інтерферони, імуномодулятор іміквімод і протигрибковий тербінафін. Подібні реакції описано також для інгібіторів фактора некрозу пухлини та інгібіторів контрольних точок, які використовують в онкології. Інколи висип з'являється через тривалий час після початку прийому, а після відміни препарату може не зникнути^[18]. Загострення також можуть спричиняти системні кортикостероїди, зокрема преднізолон^[3]. Загострення описано також після нестероїдних протизапальних засобів, як-от індометацин чи аспірин, та інгібіторів АПФ, які призначають від підвищеного тиску^[19]. Для тетрациклінових антибіотиків і гемфіброзилу, препарату з групи фібратів для зниження рівня жирів у крові, такі дані обмежуються окремими випадками й ретроспективними спостереженнями^[20][21]. Самостійно скасовувати призначені ліки не можна: їх заміну обговорюють з лікарем.

Куріння й алкоголь

Метааналіз 30 досліджень за участю понад 25 мільйонів людей, опублікований у 2026 році, показав, що в людей, які курять, ризик псоріазу в 1,67 раза вищий, і він зростає з кількістю викурених сигарет. Навіть у тих, хто кинув, ризик залишався в 1,38 раза вищим, ніж у тих, хто ніколи не курив^[22]. Це ще один аргумент на користь відмови від тютюну, поряд з усією іншою шкодою куріння.

Зв'язок з алкоголем у тому ж аналізі виявився слабшим: ризик зростав у 1,33 раза, а після поправки на упередженість публікацій лише в 1,19 раза^[22]. Надмірне вживання алкоголю й тим паче алкоголізм належать до відомих тригерів хвороби^[2].

Симптоми

Типова ознака псоріазу виглядає як суха, потовщена, піднята над поверхнею шкіри ділянка, вкрита сріблясто-білими лусочками. Вона часто свербить^[23]. На світлій шкірі бляшки рожеві або червоні, на смаглявій і темній сірі, а після загоєння можуть залишати темні плями^[5]. На пігментованій шкірі почервоніння менш помітне, тож бляшки виглядають фіолетовими або просто темнішими^[8].

Інші симптоми^[5]:

• свербіж, болючість і тріщини шкіри;
• ямки, вм'ятини та інші зміни поверхні нігтів;
• біль, скутість і набряк суглобів.

Найчастіше бляшки з'являються на шкірі голови й за вухами, на ліктях і передпліччях, колінах і гомілках, попереку, сідницях, грудях і животі. Уражатися можуть і складки шкіри^[5].

Розчісування травмує шкіру, і на місці подряпини може з'явитися нова бляшка^[16]. Якщо ділянка шкіри стала гарячою, набряклою, дуже болючою або піднялася температура, це може свідчити про інфекцію, і потрібен огляд лікаря.

Ураження нігтів

За різними даними, зміни нігтів мають від 10 до 80% людей із псоріазом^[24]. Серед людей з бляшковою формою нігті уражені приблизно в половини^[23]. Типові ознаки: дрібні ямки на нігтьовій пластинці, жовто-коричневі плями, схожі на краплю олії, відшарування нігтя від ложа та його кришіння^[25]. Ураження нігтів легко сплутати з грибковою інфекцією, тому діагноз має підтвердити лікар.

Форми псоріазу

Бляшковий псоріаз

Це найпоширеніша форма: на неї припадає 80–90% випадків^[23]. Бляшки чітко відмежовані від здорової шкіри й найчастіше розташовані на шкірі голови, ліктях, колінах і попереку. Зазвичай бляшка починається з дрібного горбика, який поступово збільшується й вкривається лусочками, а сусідні бляшки можуть зливатися й охоплювати великі ділянки тулуба та кінцівок. Колір залежить від тону шкіри^[26]:

• світла шкіра: червоні або рожеві бляшки зі сріблясто-білими лусочками;
• світло-коричнева шкіра: бляшки лососевого відтінку зі сріблястими лусочками;
• темно-коричнева шкіра: фіолетові або коричневі плями з сірими лусочками.

Краплеподібний (гутатний) псоріаз

Висипання мають вигляд дрібних лососево-рожевих лускатих цяток, які раптово з'являються на тулубі, руках і ногах. Інколи вони зникають самі за кілька тижнів^[23]. Класичний тригер цієї форми пов'язаний зі стрептококовою інфекцією горла або періанальної ділянки. Краплеподібний псоріаз частіше трапляється в дітей і підлітків і добре відповідає на місцеве лікування та фототерапію^[24].

Цю форму має близько 8% людей із псоріазом. Окрім стрептококової ангіни, її можуть запустити^[27]:

• інші інфекції горла й дихальних шляхів, зокрема тонзиліт;
• стрес;
• травма шкіри;
• деякі ліки, як-от протималярійні засоби та бета-адреноблокатори.

Краплеподібний псоріаз може минути й більше не повернутися, але в частини людей він згодом переходить у бляшковий, а симптоми можуть то зникати, то з'являтися знову впродовж життя^[27].

Інверсний псоріаз

Інверсний псоріаз уражає складки шкіри: пахви, пахову ділянку, шкіру під грудьми, навколо геніталій і між сідницями. За різними даними, він трапляється в 3–36% людей із псоріазом. Бляшки гладкі, червоні, з чіткими межами, зазвичай без типових сріблястих лусочок. Їх легко сплутати з грибковою інфекцією, кандидозом або себорейним дерматитом^[28]. Тертя й пітливість у складках посилюють подразнення, а тонка шкіра цих ділянок чутливіша до ліків^[29]. Ця форма частіше трапляється в людей із зайвою вагою та глибокими шкірними складками, а бляшки там нерідко виглядають гладкими й блискучими, бо у вологому середовищі лусочки не утримуються^[30].

Пустульозний псоріаз

При цій формі з'являються пухирці з гноєм (пустули), оточені почервонілою шкірою. Найчастіше вони виникають на долонях і стопах і бувають дуже болючими^[23]. Попри гнійний вигляд, пустульозний псоріаз так само не заразний. Генералізована форма, коли пустули швидко вкривають великі ділянки тіла, потребує невідкладної допомоги^[5]. Для лікування її загострень створили спеціальний препарат спесолімаб, що блокує рецептор інтерлейкіну-36. У дослідженні за тиждень після однієї інфузії пустули повністю зникли в 54% пацієнтів, які отримали препарат, і лише в 6% тих, хто отримав плацебо^[31].

Еритродермічний псоріаз

Це рідкісна й найтяжча форма: вона трапляється в 1–2,25% людей із псоріазом. Запалення охоплює щонайменше 75% поверхні тіла^[32]. Шкіра виглядає ніби обпеченою, з'являються гарячка й озноб. Цей стан загрожує життю й потребує негайної медичної допомоги^[23], а лікування часто включає комплексну підтримувальну терапію^[32].

Еритродермічний псоріаз порушує здатність організму утримувати нормальну температуру тіла й водний баланс. Можливі ускладнення^[33]:

• напади ознобу та зневоднення;
• набряки, особливо на стопах і щиколотках;
• інфекції, зокрема пневмонія;
• серцева недостатність: розширені судини запаленої шкіри змушують серце працювати з перевантаженням^[16].

Залежно від тяжкості стану людині може знадобитися лікування в стаціонарі^[33].

Діагностика

Діагноз зазвичай ставлять за зовнішнім виглядом висипу та його розташуванням^[16]. Лікар запитає, коли з'явилися перші симптоми, чи хворіє хтось у родині на псоріаз або інші шкірні хвороби, чи був це перший епізод, які ліки ви приймаєте, чим користуєтеся для миття шкіри та волосся і чи пробували лікуватися самостійно.

Лусочки на бляшці лежать пухко: верхні сріблясті шари легко відшаровуються, а якщо їх обережно зішкрябувати, вони кришаться, наче віск зі свічки. Дерматологи називають це феноменом стеаринової плями. Коли лусочки знято, відкривається тонка волога блискуча плівка, так звана термінальна плівка^[34]. Наступна класична ознака називається симптомом Аушпіца: якщо поступово зіскоблити лусочки, на поверхні бляшки з'являються дрібні крапельки крові^[16][26]. Подібно до псоріазу можуть виглядати екзема, себорейний дерматит, рожевий лишай, деякі лімфоми шкіри та вторинний сифіліс^[16]. У сумнівних випадках лікар бере невеликий шматочок шкіри (біопсію) і досліджує його під мікроскопом.

Тяжкість хвороби оцінюють за площею ураженої шкіри (BSA, за долоню людини разом з пальцями приймають приблизно 1% поверхні тіла), індексом площі й тяжкості псоріазу PASI, який враховує почервоніння, товщину та лущення бляшок, а також за індексом якості життя DLQI^[35].

Поділ умовний. Навіть невелика бляшка на обличчі, долонях, стопах чи статевих органах або тяжке ураження нігтів можуть суттєво погіршувати життя, і тоді лікування підбирають як для поширеного псоріазу.

Загальноприйнятої шкали, яка ділила б PASI на легкий, середній і тяжкий рівні, немає. Найчастіше користуються «правилом десяток»: псоріаз вважають тяжким, якщо уражено понад 10% поверхні тіла, або PASI перевищує 10 балів, або DLQI більше 10^[36]. Європейський консенсус дерматологів називає легким псоріаз, за якого площа ураження, PASI і DLQI не перевищують 10^[37].

За даними Національного фонду псоріазу США, майже в кожного четвертого хворого псоріаз середньої або тяжкої форми^[38].

Псоріатичний артрит

Метааналіз 266 досліджень майже з мільйоном пацієнтів показав, що псоріатичний артрит має 19,7% людей із псоріазом, тобто приблизно кожен п'ятий. У дітей і підлітків цей показник становив лише 3,3%^[39]. Національний фонд псоріазу оцінює частку ще вищою, близько 30%, і зазначає, що артрит найчастіше починається у 30–50 років^[38]. Більшість людей отримують псоріатичний артрит через 5–12 років після появи псоріазу. Інколи обидві хвороби починаються одночасно, а в небагатьох артрит навіть випереджає шкірні прояви^[40]. Псоріатичний артрит проявляється болем, набряком і ранковою скутістю суглобів, болем у п'яті й без лікування може призвести до інвалідності^[23]. Ураження нігтів частіше трапляється саме в людей з артритом^[41], тож зміни нігтів є приводом уважніше стежити за суглобами.

Читайте:

Чи безпечні силові тренування при псоріатичному артриті

Силові тренування допомагають людям із псоріатичним артритом зменшити біль, зберігати силу м’язів і покращ...

Супутні захворювання

Псоріаз впливає на весь організм. З ним пов'язують серцево-судинні події, психічні розлади, деякі види раку, хворобу Крона, діабет, метаболічний синдром, ожиріння, остеопороз, увеїт (запалення судинної оболонки ока), захворювання печінки й нирок^[9].

Серце й обмін речовин

У великому когортному дослідженні ризик інфаркту міокарда був найвищим у молодих людей з тяжким псоріазом: для 30-річної людини з тяжкою формою він зростав у 3,1 раза, з легкою в 1,29 раза. У 60-річних ризик теж був підвищеним, хоча й меншою мірою^[42]. Тому людям із псоріазом корисно регулярно перевіряти тиск, холестерин і стежити за ознаками ішемічної хвороби серця.

Метаболічний синдром, тобто поєднання абдомінального ожиріння, підвищеного тиску, порушень жирового й вуглеводного обміну, у людей з псоріазом трапляється вдвічі частіше (відношення шансів 2,26), і що тяжчий псоріаз, то частіше^[43]. Шанси мати ожиріння вищі в 1,66 раза, а при тяжкій формі в 2,23 раза^[44]. Цукровий діабет трапляється в 1,59 раза частіше, при тяжкому псоріазі в 1,97 раза^[45]. Підвищений артеріальний тиск у людей з псоріазом трапляється частіше: метааналіз 24 досліджень з 2,7 мільйона учасників показав відношення шансів 1,58^[46]. Те саме стосується дисліпідемії, тобто порушення рівня холестерину та інших жирів крові (відношення шансів 1,5), і цей зв'язок підтвердився навіть у популяційних дослідженнях^[47].

Психічне здоров'я

За даними метааналізу 98 досліджень, депресивні симптоми мають близько 28% людей з псоріазом, а клінічну депресію діагностують у 9–19% залежно від методу оцінки. У популяційних дослідженнях депресія траплялася в 1,57 раза частіше, ніж у людей без псоріазу^[48]. Поширена й тривога: у систематичному огляді 15 досліджень її частота серед дорослих з псоріазом становила від 7 до 48%^[49]. Хороша новина: у метааналізі 2026 року всі класи біологічних препаратів, окрім очищення шкіри, зменшували також симптоми депресії й тривоги^[50].

Кишківник

Запальні хвороби кишківника пов'язані з псоріазом спільними генетичними механізмами^[11]. У людей з псоріазом ризик хвороби Крона вищий у 2,53 раза, а виразкового коліту в 1,71 раза^[51]. Зв'язок працює в обидва боки: у людей з хворобою Крона чи виразковим колітом псоріаз теж трапляється частіше (відношення шансів 2,0 та 1,5)^[52]. Якщо з'явилися тривала діарея, кров у калі чи біль у животі, варто сказати про це лікарю. Деякі препарати від псоріазу можуть загострювати запалення кишківника, тому план лікування враховує обидві хвороби^[53].

Рак

Метааналіз 112 досліджень із понад двома мільйонами пацієнтів показав, що загальний ризик раку в людей з псоріазом трохи вищий (у 1,21 раза). Найбільше зростав ризик немеланомного раку шкіри (у 2,28 раза) та лімфом (у 1,56 раза), помірно рак легень і сечового міхура. Лікування біологічними препаратами ризик раку не підвищувало^[54].

Коротко: псоріаз не заразний і не є суто косметичною проблемою: кожен п'ятий пацієнт має псоріатичний артрит, а ризики діабету, ожиріння, інфаркту й депресії підвищені, особливо при тяжкій формі.

Лікування

Лікування підбирають залежно від форми, тяжкості та розташування псоріазу, наявності артриту й супутніх хвороб. Мета полягає в тому, щоб шкіра стала чистою або майже чистою, а людина могла жити звичайним життям^[2].

Безрецептурні засоби

При легкому псоріазі можуть допомогти засоби, які продаються без рецепта^[55]:

• дьоготь (кам'яновугільна смола) зменшує свербіж, лущення, почервоніння й сповільнює ріст клітин шкіри, але може подразнювати, тому його спершу пробують на невеликій ділянці;
• слабкий кортикостероїд гідрокортизон добре діє на кілька невеликих бляшок;
• саліцилова кислота пом'якшує та знімає лусочки, проте у великій кількості може посилити подразнення;
• засоби від свербежу з каламіном, камфорою, гідрокортизоном або ментолом;
• зволожувальні засоби: густий крем, мазь або олія без ароматизаторів допомагають краще, ніж легкий лосьйон.

Місцеве лікування

Для легкого псоріазу місцеві засоби лишаються основою лікування. До них належать топічні кортикостероїди різної сили, аналоги вітаміну D (наприклад, кальципотріол), інгібітори кальциневрину та кератолітики^[56]. Кортикостероїди швидко зменшують запалення, а їх поєднання з кальципотріолом в одному засобі дозволяє рідше вдаватися до сильних гормональних мазей. Застосовують також похідні вітаміну A, тобто ретиноїди, як-от тазаротен^[35].

На обличчі, у складках і на статевих органах шкіра тонка, і сильні гормональні мазі там швидше спричиняють побічні ефекти. Для таких ділянок підходять мазь з такролімусом і крем з пімекролімусом^[29], відомі також з лікування атопічного дерматиту.

Фототерапія

Під час фототерапії шкіру регулярно опромінюють ультрафіолетом у медичному закладі. Найпоширеніший сучасний варіант використовує вузькосмуговий ультрафіолет B з довжиною хвилі 311–313 нм^[56]. Існують також ексимерний лазер для окремих бляшок і ПУВА-терапія, коли перед опроміненням ультрафіолетом A людина приймає фотосенсибілізатор псорален^[57].

ПУВА ефективна, але її кількість сеансів обмежують. У 30-річному спостереженні за 1380 пацієнтами плоскоклітинний рак шкіри розвинувся в 25% учасників. Понад 350 процедур у кілька разів підвищували ризик цієї пухлини, а менше 150 впливали на нього мало^[58]. Для вузькосмугового ультрафіолету B дані суперечливі: більшість досліджень не виявила зростання ризику раку шкіри, але кілька виявили^[59].

Зазвичай потрібно два-три сеанси на тиждень упродовж кількох тижнів. Якщо фототерапія допомагає, дерматолог може призначити домашню світлову панель або портативний пристрій, щоб контролювати загострення^[60].

Фототерапія підходить не всім. Її не рекомендують людям, які^[60]:

• мали меланому чи інший рак шкіри;
• мають спадкові хвороби з високим ризиком раку шкіри, як-от синдром Горліна чи пігментна ксеродерма;
• мають підвищену чутливість до ультрафіолету, наприклад через системний червоний вовчак або порфірію;
• приймають ліки, що підвищують чутливість шкіри до світла: деякі антибіотики, сечогінні та протигрибкові засоби.

Системне лікування

Системні препарати діють на весь організм. Їх призначають при середньому й тяжкому псоріазі, ураженні обличчя, долонь, стоп, статевих органів чи нігтів, а також при псоріатичному артриті^[61].

Традиційні таблетовані й ін'єкційні засоби^[61]:

• метотрексат: у дослідженні з підшкірним введенням 75% очищення шкіри (PASI 75) через 16 тижнів досягли 41% пацієнтів проти 10% на плацебо^[62]; під час лікування контролюють аналізи крові й печінку, а вагітність протипоказана;
• циклоспорин: діє швидко, але через вплив на нирки й тиск його зазвичай призначають короткими курсами;
• ацитретин: похідне вітаміну A, що спричиняє вади розвитку плоду, тож жінкам його призначають лише за суворої контрацепції.

Апреміласт блокує фермент фосфодіестеразу 4 всередині імунних клітин. У дослідженні ESTEEM 1 через 16 тижнів PASI 75 досягли 33,1% людей, які його приймали, і 5,3% у групі плацебо^[63]. Новіший таблетований препарат деукравацитиніб став першим схваленим інгібітором ферменту TYK2^[64], що належить до родини Янус-кіназ. У дослідженні POETYK PSO-1 PASI 75 через 16 тижнів досягли 58,4% пацієнтів на деукравацитинібі, 35,1% на апреміласті та 12,7% на плацебо^[65]. Інший препарат цієї родини, тофацитиніб, вивчали при псоріазі, і настанова Американської академії дерматології та Національного фонду псоріазу США (AAD-NPF) розглядає його серед нових засобів^[61].

Біологічні препарати

Біологічні препарати є антитілами, які вимикають окремі ланки запалення. Американська академія дерматології та Національний фонд псоріазу рекомендують їх як один з варіантів першої лінії при середньому й тяжкому бляшковому псоріазі^[53]. Основні групи^[56]:

• інгібітори фактора некрозу пухлини альфа: етанерцепт, адалімумаб, цертолізумаб, інфліксимаб;
• інгібітор інтерлейкінів-12/23: устекінумаб;
• інгібітори інтерлейкіну-17: секукінумаб, іксекізумаб, бімекізумаб, бродалумаб;
• інгібітори інтерлейкіну-23: гуселькумаб, тилдракізумаб, ризанкізумаб, мірикізумаб.

Результати в дослідженнях вражають. Секукінумаб у дозі 300 мг через 12 тижнів дав PASI 75 у 81,6% пацієнтів у дослідженні ERASURE і в 77,1% у дослідженні FIXTURE, де етанерцепт досяг цього показника в 44%^[66]. Ризанкізумаб через 16 тижнів забезпечив майже повне очищення шкіри (PASI 90) у 75,3% та 74,8% пацієнтів у двох дослідженнях, тоді як устекінумаб у 42% та 47,5%, а плацебо в 4,9% та 2%^[67].

Найповніше порівняння зробив Кокранівський мережевий метааналіз 204 досліджень за участю 67 889 людей. Найефективнішими для досягнення PASI 90 виявилися інфліксимаб, кселігекімаб, бімекізумаб, іксекізумаб і ризанкізумаб. Як клас інгібітори інтерлейкіну-17 перевершували всі інші, а біологічні препарати загалом були ефективнішими за метотрексат, циклоспорин, апреміласт і деукравацитиніб. Різниці в частоті серйозних побічних ефектів порівняно з плацебо не виявили, хоча дані охоплюють лише перші 8–24 тижні лікування^[68]. Перед початком біологічної терапії людину обстежують на туберкульоз та інші інфекції^[53].

Якщо біологічні препарати недоступні, наприклад через ціну, лікар може запропонувати метотрексат, циклоспорин, ацитретин, апреміласт або фототерапію^[61].

Спосіб життя, харчування й альтернативні засоби

Схуднення

Медична рада Національного фонду псоріазу на основі 55 досліджень наполегливо рекомендує людям із зайвою вагою знижувати її за допомогою низькокалорійної дієти^[69]. В одному рандомізованому дослідженні 60 людей з ожирінням 8 тижнів дотримувалися дієти на 800–1000 ккал на день. Вони схудли в середньому на 15,4 кг більше, ніж контрольна група. Покращення PASI не досягло статистичної значущості, проте якість життя суттєво зросла^[70]. У більшому дослідженні 303 людей із зайвою вагою, які вже отримували системне лікування, 20 тижнів дієти з фізичними вправами зменшили PASI в середньому на 48%, а в групі, що отримала лише поради, на 25,5%^[71].

Дієта й глютен

Окремої «псоріатичної» дієти не існує. Безглютенову дієту радять лише тим, у кого аналіз крові виявив маркери чутливості до глютену^[69]. Тож безглютенова дієта має сенс при підтвердженій целіакії, а для решти людей користь не доведена. Середземноморський тип харчування з овочами, фруктами, цільними злаками й корисними жирами вважають вдалим вибором, бо він сприятливий для серця^[72]. Рибу, багату на омега-3 жирні кислоти, можна включати в раціон як частину такого харчування, але переконливих доказів, що вона сама по собі очищає шкіру, немає^[69].

На практиці таке харчування для людини з псоріазом виглядає так:

• більше овочів, фруктів, цільних злаків і бобових;
• нежирні джерела білка, наприклад куряча грудка, риба, бобові;
• риба, багата на омега-3, кілька разів на тиждень;
• менше солодощів, білого хліба та інших простих вуглеводів, а також продуктів з насиченими жирами: жирного м'яса, ковбас, здобної випічки;
• мінімум алкоголю, який і сам належить до тригерів хвороби.

Вітаміни

У людей з псоріазом рівень вітаміну D у крові в середньому нижчий, ніж у здорових. В одному огляді зв'язок дефіциту з псоріазом знайшли 14 з 20 досліджень^[73], а метааналіз показав різницю в середньому на 6,13 нг/мл^[74]. Проте причинно-наслідкового зв'язку це не доводить. У рандомізованому дослідженні в Тромсе (Норвегія) 122 людини з низьким рівнем вітаміну D чотири зимові місяці отримували високі дози вітаміну або плацебо, і тяжкість псоріазу між групами не відрізнялася^[75]. Твердження, що псоріаз спричиняє нестача вітамінів E чи A, не мають переконливих доказів.

Сонце й Мертве море

Сонячне світло часто полегшує псоріаз, і влітку хвороба зазвичай стихає^[16]. Перебування на сонці загалом вважають корисним, і пацієнтам радять частіше бувати надворі^[16]. Тому зимовий відпочинок у сонячних краях може полегшити шкіру, якщо уникати опіків. Проте в частини людей сонце, навпаки, провокує загострення, а сонячний опік ще й травмує шкіру^[5]. Відомий приклад кліматотерапії пов'язаний з Мертвим морем. У дослідженні 64 пацієнтів після чотирьох тижнів лікування там PASI 75 досягли 75,9% людей, а ремісія тривала в середньому 23 тижні^[76]. Купання в солоній воді з подальшим ультрафіолетом B, за даними Кокранівського огляду, може допомагати краще, ніж сам ультрафіолет, хоча впевненість у цих даних низька^[77]. Сіль Мертвого моря для ванн удома не замінює повноцінну фототерапію.

Алое та інші трави

Алое вера у вигляді гелю добре переноситься, проте результати чотирьох клінічних досліджень щодо псоріазу суперечливі, а їхня якість не дозволяє зробити висновків^[78]. Огляд 20 рандомізованих досліджень трав'яних засобів визнав перспективними лише деякі з них, зокрема магонію падуболисту та індиго натураліс, і наголосив на потребі подальших досліджень^[79]. Рослинні засоби можна обговорити з лікарем як доповнення, але не як заміну лікування.

Чи проходить псоріаз

Хвороба хронічна. Вона може роками не турбувати, але здатна повертатися^[5]. Краплеподібна форма інколи минає за кілька тижнів сама^[23]. Ліків, які б назавжди прибрали схильність до псоріазу, поки немає, однак сучасні препарати дозволяють багатьом людям мати чисту або майже чисту шкіру протягом тривалого часу^[2].

Як доглядати за собою

• Застосовуйте ліки так, як призначив лікар, і не кидайте лікування, щойно шкіра очистилася.
• Регулярно наносьте зволожувальний засіб, особливо після душу: це підтримує бар'єр шкіри^[55].
• Уникайте агресивних мийних засобів і жорстких мочалок, які травмують шкіру.
• Лусочки на шкірі голови допомагають знімати лікувальні шампуні з дьогтем або саліциловою кислотою^[55].
• Відмовтеся від куріння та обмежте алкоголь^[22].
• Перевіряйте тиск, рівень цукру й холестерину, щоб вчасно помітити супутні хвороби^[2].
• Помічайте, що саме провокує ваші загострення: для цього радять вести щоденник симптомів і можливих тригерів, а потім за змоги їх уникати^[13].
• Підтримуйте здорову вагу: у людей із зайвою вагою схуднення зменшує тяжкість псоріазу^[71].
• Шукайте способи знижувати стрес: фізичні вправи, йога, медитація, техніки релаксації, допомога психотерапевта.

Перед візитом до лікаря корисно підготувати запитання: як запобігати загостренням, який засіб найкраще підходить саме вам, що робити, якщо креми не допомагають, які системні чи біологічні препарати можливі у вашому випадку і як стежити за суглобами та серцем.

Зверніться до сімейного лікаря або дерматолога, якщо на шкірі з'явилися лускаті бляшки, які не минають, якщо лікування не допомагає чи викликає побічні ефекти або якщо турбують біль, набряк і скутість суглобів. Терміново викликайте швидку допомогу чи їдьте до лікарні, якщо шкіра стрімко червоніє й вкривається пухирцями з гноєм, які зливаються між собою, якщо почервоніння охопило більшу частину тіла і з'явилися гарячка та озноб, або якщо ділянка шкіри стала гарячою, набряклою й дуже болючою.