Ліхен планус: червоний плоский лишай

Шкірні та слизові покриви можуть змінюватися під дією запалення, формуючи висипи чи ураження, що тривають довго та вимагають уважного ставлення.

Будь-які зміни зовнішності чи відчуттів змушують людину інакше дивитися на власне тіло. Те, що спершу здається дрібницею, поступово впливає на самопочуття, настрій і впевненість. Коли організм нагадує про себе через шкіру чи слизові оболонки, це стає сигналом приділити собі більше уваги.

Що таке червоний плоский лишай

Червоний плоский лишай — це запальне захворювання, що належить до групи ліхеноїдних дерматозів. Воно проявляється дрібними щільними вузликами на шкірі, які можуть зливатися у більші плями. Ураження мають чіткі межі, плоску поверхню та характерний червонувато-фіолетовий відтінок.

Захворювання може виникати не лише на шкірі. Часто воно зачіпає слизові оболонки ротової порожнини, нігті, волосисту частину голови та ділянку статевих органів. Висип має різні форми залежно від локалізації: на тілі це зазвичай папули, у роті — білі цятки чи сітчасті візерунки, на нігтях — зміна кольору, ламкість і навіть втрата нігтьової пластини.

Причина появи лишаю досі невідома. Відомо лише, що висип пов’язаний із дією імунної системи, яка помилково починає атакувати власні тканини. Саме тому захворювання може мати тривалий перебіг, змінювати інтенсивність і періодично загострюватися.

Типи

Лікарі розрізняють кілька основних варіантів червоного плоского лишаю [джерело]:

• Шкірний: проявляється висипом на тілі.
• Слизових оболонок: найчастіше уражається ротова порожнина.
• Волосистої частини голови: супроводжується випадінням волосся.
• Нігтів: призводить до борозен, розщеплення або втрати нігтя.
• Лікарсько-індукований: висип, спричинений прийомом певних медикаментів.

Наявність кількох форм одночасно не виключається: наприклад, ураження шкіри може поєднуватися з оральним чи нігтьовим лишаєм.

Причини і механізм розвитку

Червоний плоский лишай належить до ідіопатичних захворювань, тобто його справжня причина досі невідома. Водночас більшість дослідників відносить його до аутоімунних хвороб. Це означає, що імунна система, яка зазвичай захищає організм від вірусів і бактерій, починає помилково атакувати власні тканини шкіри та слизових. У процесі беруть участь Т-лімфоцити, що спричиняє запалення і появу характерних висипів. [джерело]

Чому відбувається така зміна в роботі імунітету, залишається неясним. Проте виявлено чинники, які здатні провокувати або посилювати прояви хвороби. Їх не можна вважати прямою причиною, але вони часто запускають загострення [джерело]:

• Вірусні інфекції: зокрема гепатит C та оперізувальний лишай (herpes zoster).
• Ліки: антималярійні препарати, тіазидні діуретики, бета-блокатори, нестероїдні протизапальні засоби, препарати золота, інгібітори ФНП-альфа та інгібітори АПФ.
• Контактні алергії: наприклад, на ртуть у стоматологічних пломбах чи хімікати, що використовуються у фотопроцесі.
• Дефіцит вітаміну D: може підвищувати ризик ураження.
• Фізичні та емоційні навантаження: стрес та травми шкіри здатні провокувати нові висипання.

Таким чином, червоний плоский лишай має аутоімунний характер, а зовнішні чи внутрішні фактори лише впливають на його перебіг і частоту загострень.

Чим відрізняється від інших хвороб

Червоний плоский лишай може мати подібні прояви до інших дерматологічних станів, однак відрізняється за перебігом і локалізацією. Найчастіше його порівнюють із ліхен склерозом та псоріазом, адже вони теж мають хронічний характер і можуть розглядатися як аутоімунні захворювання.

Відмінність від ліхен склероз

Ліхен склероз викликає поступове стоншення шкіри, сильний свербіж і формування рубців. Найчастіше уражаються статеві органи та анальна ділянка, тоді як слизова рота практично не зачіпається. Обидва стани можуть мати аутоімунну природу, проте клінічні прояви суттєво різняться. Червоний плоский лишай часто проявляється у ротовій порожнині, чого майже не буває при ліхен склерозі.

Відмінність від псоріазу

Псоріаз проявляється лускатими бляшками, що вкривають великі ділянки шкіри, і має інший механізм розвитку: клітини епідермісу діляться надто швидко. Цей стан також вважають аутоімунним, але його природа відмінна від червоного плоского лишаю. Важлива різниця полягає у тому, що псоріаз зазвичай не уражає слизову оболонку рота, тоді як лишай часто має оральну форму.

Кого вражає і наскільки поширений

Червоний плоский лишай може виникнути у будь-якої людини, але найбільш схильними є дорослі жінки середнього віку. Найчастіше його діагностують у віковому діапазоні від 30 до 60 років. Жінки хворіють приблизно в 1.5 рази частіше за чоловіків. У жінок симптоми частіше з’являються після 60 років, тоді як у чоловіків пік припадає на 40-річний вік. [джерело]

За даними огляду 2023 року, оральна форма є найпоширенішою: вона трапляється у 1–4% населення світу. Шкірний варіант, відомий як cutaneous lichen planus, діагностують у 0,2–1% людей. Таким чином, слизові оболонки уражаються частіше, ніж шкіра. У багатьох випадках ці форми поєднуються: якщо є висипання на тілі, то у 50–75% пацієнтів знаходять і зміни в ротовій порожнині. [огляд]

Ураження може зачіпати різні ділянки: від шкіри до нігтів та статевих органів. Проте незалежно від локалізації, захворювання не є заразним і не передається від людини до людини. Це підкреслює його імунний, а не інфекційний характер.

Як проявляється

Симптоми червоного плоского лишаю різняться залежно від того, яку ділянку він уражає. Висип може виникати на шкірі, слизових оболонках, у роті, на нігтях, у ділянці статевих органів або на волосистій частині голови. У кожному випадку прояви мають свої особливості.

Шкіра

На тілі з’являються блискучі папули діаметром 3–5 міліметрів із плоскою поверхнею та червонувато-фіолетовим кольором [джерело]. На них можуть проступати характерні білі лінії, відомі як сітка Вікхема. Папули часто зливаються у більші бляшки, іноді стають потовщеними й лускатими. Найчастіше висип локалізується на зап’ястках, щиколотках і попереку. На ногах ураження можуть бути темнішими. У поодиноких випадках з’являються пухирі.

Ротова порожнина

Оральна форма найчастіше проявляється білими цятками та лініями у вигляді мережива на слизовій оболонці щік. Вона також може зачіпати язик, губи й ясна. Окрім типових візерунків, виникають набряк, почервоніння, лущення, а іноді болючі виразки, що ускладнюють харчування та розмову.

Волосиста частина голови

Лишай на шкірі голови відомий як lichen planopilaris. Він викликає запалення, подразнення та дрібні вузлики навколо волосяних фолікулів. Волосся в уражених ділянках стоншується, з’являються вогнища випадіння, які можуть бути незворотними [джерело].

Нігті

При ураженні нігтів з’являються борозни та жолобки, пластини стають тонкими, крихкими, можуть розщеплюватися. Іноді ріст нігтів припиняється повністю. Втрата може бути як тимчасовою, так і постійною.

Статеві органи

У чоловіків формуються папули й білі смуги у вигляді кільця навколо голівки статевого члена. У жінок висипання з’являються на статевих губах і біля входу до піхви, де утворюють мереживний малюнок. Можливі виразки та ерозивний вагініт із виділеннями, які спричиняють біль і дискомфорт. У частини пацієнтів виникає рубцювання.

Діагностика

У більшості випадків діагноз червоного плоского лишаю встановлюють під час огляду. Лікар оцінює вигляд висипу, його форму, колір і локалізацію на шкірі, у роті чи на нігтях. У характерних випадках цього достатньо для постановки діагнозу.

У дерматології існує опис «шість P», який допомагає розпізнати лишай:

• Pruritic (свербіжний): висип часто супроводжується свербежем.
• Polygonal (багатокутний): папули мають кутасту форму.
• Planar (плоский): верхівка рівна, без підйому над шкірою.
• Purple (фіолетовий): колір коливається від червонувато-фіолетового до насиченого.
• Papules (папули): висип складається з дрібних щільних вузликів.
• Plaques (бляшки): при злитті папул утворюються більші підняті ділянки.

Коли діагноз викликає сумнів, застосовують додаткові методи. Біопсія передбачає взяття зразка тканини для мікроскопічного аналізу. Це дає можливість підтвердити запальний характер уражень. У деяких випадках призначають аналізи крові, щоб виключити інші захворювання зі схожими проявами. Також можливе тестування на гепатит C, адже він може поєднуватися з червоним плоским лишаєм.

Лікування

Червоний плоский лишай не має остаточного лікування, проте існує багато методів, які допомагають полегшити симптоми та зробити перебіг менш вираженим. У легких випадках достатньо спостереження й періодичних оглядів, адже висип може зникнути самостійно. При більш тяжкому перебігу застосовують медикаментозні засоби та спеціальні процедури.

Медикаментозне

Найчастіше лікування починають із місцевих засобів. Використовуються кортикостероїдні креми й мазі, які зменшують запалення і свербіж. Для контролю дискомфорту можуть призначати антигістамінні препарати. У випадках, коли висип не піддається стандартній терапії, застосовують системні кортикостероїди.

Додатковими варіантами є [джерело]:

• Фототерапія: використання ультрафіолетового випромінювання, зокрема PUVA (псоріален + UVA), що впливає на клітини шкіри.
• Ретиноїди: похідні вітаміну A, у тому числі ретиноєва кислота, яку призначають у таблетках або місцево.
• Імунодепресанти: азатіоприн, циклоспорин та мікофенолат мофетил, що пригнічують активність імунної системи.
• Інгібітори кальциневрину: такролімус (мазь) та пімекролімус (крем), які застосовуються місцево при резистентних формах.

Лікування оральної форми

При ураженні ротової порожнини важливо дотримуватись гігієни та уникати подразників. Лікар може призначати спеціальні ополіскувачі та спреї для зменшення болю й запалення, а також системні препарати у вигляді таблеток. Регулярний стоматологічний догляд допомагає зменшити ризик ускладнень.

Домашні методи

Домашній догляд не усуває причину хвороби, проте може значно полегшити симптоми та зменшити подразнення. Рекомендації відрізняються залежно від локалізації лишаю.

Шкіра

При ураженні шкіри важливо мінімізувати подразники та зменшувати свербіж. Корисними можуть бути такі заходи:

• Тепла вода: під час миття слід уникати мила та гелів для душу, використовуючи лише воду.
• Миття голови окремо: щоб шампунь не потрапляв на інші ділянки шкіри, краще мити волосся над умивальником.
• Прохолодні компреси: змочена тканина або ванна з колоїдним вівсяним борошном зменшує свербіж.
• Уникати розчісування: подряпини можуть погіршувати стан.
• Зволоження: емолієнтні креми чи мазі варто застосовувати лише за рекомендацією лікаря.

Ротова порожнина

Для оральної форми ключове значення має ретельна гігієна:

• чистити зуби двічі на день
• користуватися зубною ниткою щодня
• полоскати рот безалкогольною зубною водою
• відвідувати стоматолога щонайменше двічі на рік.

Варто уникати алкоголю, куріння та жувального тютюну, а також гострих, солоних і кислих продуктів, які підсилюють подразнення.

Статеві органи

Коли лишай вражає геніталії, корисними будуть наступні поради:

• Душ замість ванни: це зменшує подразнення шкіри.
• Холодні компреси: наприклад, пакет замороженого горошку у чистому рушнику для зняття свербежу та набряку.
• Обережне висушування: після сечовипускання слід акуратно промокати шкіру, уникаючи тертя.
• Лубриканти: знижують біль під час статевого контакту.
• Вільний одяг: краще уникати тісної білизни та колготок.

Дотримання цих порад допомагає зробити перебіг хвороби більш контрольованим та зменшити щоденний дискомфорт.

Перебіг і прогноз

Червоний плоский лишай має різний перебіг залежно від локалізації. Шкірна форма у багатьох випадках зникає самостійно протягом 1–2 років. Проте після зникнення можуть залишатися темніші плями — гіперпігментація, яка поступово світлішає. Хвороба схильна до рецидивів, тому навіть після періоду ремісії висип може з’явитися знову. [джерело]

Оральна форма вважається більш стійкою. Вона може тривати до п’яти років і часто має хронічний перебіг. Іноді симптоми повертаються навіть після довгого періоду полегшення. Через це саме зміни у ротовій порожнині потребують регулярного контролю.

При ураженні нігтів або волосистої частини голови можливі незворотні наслідки: випадіння нігтів чи вогнищева алопеція, що не завжди піддаються лікуванню. Ураження статевих органів також можуть бути тривалими та викликати значний дискомфорт.

Загалом лишай не є небезпечним для життя і не передається від людини до людини, але його перебіг може суттєво впливати на повсякденний комфорт і якість життя.

Можливі ускладнення

У частини людей червоний плоский лишай набуває ерозивної форми. Це хронічний перебіг, коли на слизових оболонках і статевих органах утворюються болісні виразки. Вони викликають печіння, дискомфорт під час розмови, прийому їжі чи статевого життя. Така форма часто супроводжується рубцюванням, що може призводити до звуження уражених ділянок і тривалих проблем із якістю життя.

Довготривалі запальні зміни становлять ще одну небезпеку. У близько 2% випадків ерозивний лишай може перероджуватися в онкологічні захворювання [джерело]. Найчастіше це стосується раку ротової порожнини, вульви або статевого члена. Саме тому пацієнтам із тривалими виразковими формами рекомендовано регулярне медичне спостереження.

Таким чином, хоча лишай і не є заразним чи смертельним захворюванням, його ускладнення можуть суттєво впливати на життя, а в окремих випадках становити загрозу для здоров’я.

Коли звертатися до лікаря

Звернення до лікаря потрібне, якщо висип не минає кілька місяців, прогресує або з’являються нові симптоми. Сигналом для консультації є біль, набряк, поява гнійних виділень чи сірого нальоту, що вказує на інфекцію. Особливо важливо не зволікати, коли виникають болісні виразки в роті або на статевих органах, які заважають їсти, розмовляти чи вести інтимне життя.

Ще один привід для обстеження — якщо висип з’явився після початку прийому нових ліків. У такому випадку можливий лікарсько-індукований лишай, і терапію слід скоригувати. Також варто звернутися при тривалих виділеннях або підозрі на ерозивну форму. Своєчасна діагностика дає можливість уникнути ускладнень і підібрати адекватне лікування.

Як харчування впливає на екзему: поради для здорової шкіри

Що таке вишнева ангіома і як її безпечно видалити

Ревматоїдний артрит: що це і як жити з ним?