Тинітус: Як зупинити шум у вухах

Якщо посадити людину з нормальним слухом у звукоізольовану кімнату, вона дуже скоро почує власний «тинітус». У дослідженні 120 молодих людей 64% почули дзвін, гул чи шипіння вже за 20 хвилин тиші, причому більшість протягом перших 4 хвилин^[1]. Мозок постійно «прислухається», і коли зовнішніх звуків бракує, він ніби підвищує гучність. Саме цей механізм лежить в основі хронічного шуму у вухах, і розуміння його пояснює, чому одні методи допомагають, а інші ні.

Що таке тинітус

Тинітусом називають відчуття звуку, якого немає довкола і якого не чують інші люди. Це може бути дзвін, гул, шипіння, свист чи клацання^[2]. Тинітус є симптомом, а не окремою хворобою^[3].

Метааналіз 113 досліджень показав, що тинітус має 14,4% дорослих. Із віком він трапляється частіше: у 18–44 роки в 9,7%, а після 65 років уже в 23,6%. Загалом у світі шум у вухах мають понад 740 мільйонів дорослих, і понад 120 мільйонів із них сприймають його як серйозну проблему^[4]. Тяжкий тинітус, який значно погіршує якість життя, мають близько 2% людей^[4].

Види тинітусу

Суб'єктивний тинітус чує лише сама людина. Це найпоширеніший варіант^[2].

Пульсуючий тинітус звучить у ритмі серцебиття. Інколи його може почути й лікар за допомогою стетоскопа. Він потребує окремого обстеження, бо може бути пов'язаний із судинними аномаліями, підвищеним внутрішньочерепним тиском чи звуженням венозних синусів. Частину таких причин можна усунути^[5].

Чому виникає шум у вухах

Колись вважали, що тинітус «живе» у вусі. Тепер відомо, що він виникає в мозку. Коли внутрішнє вухо через пошкодження передає менше сигналів, слухові центри мозку компенсують цю нестачу: нейрони стають активнішими й синхронніше працюють, і мозок створює звук, якого немає^[6]. Тому найчастіше тинітус супроводжує втрату слуху.

У дослідженні понад 168 тисяч дорослих тинітус пов'язувався з віком, проблемами зі слухом, шумом на роботі, ототоксичними ліками й схильністю до тривожності^[7]. Серед інших причин^[2][8]:

• сірчана пробка чи вушна інфекція, зокрема грибкова інфекція вуха;
• травма голови чи шиї;
• хвороба Меньєра;
• проблеми зі скронево-нижньощелепним суглобом, через які виникає біль у щелепі;
• ліки, які можуть шкодити слуху, зокрема великі дози ацетилсаліцилової кислоти, аміноглікозидні антибіотики, цисплатин і петльові діуретики;
• отосклероз, тобто надмірне розростання кісткової тканини в середньому вусі, через яке слухові кісточки стають менш рухливими^[9];
• високий артеріальний тиск, атеросклероз і вади судин поблизу вуха, які змінюють кровотік^[2]; коли шум пульсує, причиною бувають звуження сонної артерії чи венозних синусів, аневризми й артеріовенозні мальформації^[10];
• захворювання щитоподібної залози й діабет.

Великі дози саліцилатів спричиняють тинітус і погіршення слуху, які зазвичай минають після відміни^[11]. Йдеться саме про великі дози, а не про низькі дози ацетилсаліцилової кислоти для серця.

Стрес часто супроводжує тинітус: в одному дослідженні 65% людей з хронічним шумом у вухах мали ознаки стресу, і що сильніше він заважав, то вищим був стрес^[12]. Але це зв'язок, а не доведена причина, хоча вплив стресу на організм загалом добре відомий.

Чи минає тинітус сам

Нерідко так. Національний інститут охорони здоров'я та досконалості допомоги Великої Британії (NICE) радить пояснювати людям, що тинітус поширений і може минути сам^[13]. У великому дослідженні через 4 роки 18% тих, хто мав тинітус, його вже не відзначали^[7].

Чи можна вилікувати тинітус? Універсального лікування немає, але шум може зникнути, якщо усунути причину, наприклад сірчану пробку, інфекцію чи судинну проблему, а в частини людей він минає сам. В інших випадках можна значно зменшити його вплив на життя^[2][7]. Це добре підтверджено дослідженнями.

Що справді допомагає

Когнітивно-поведінкова терапія. Це найкраще вивчений метод. Кокранівський огляд 28 рандомізованих досліджень із 2733 учасниками показав, що КПТ зменшує вплив тинітусу на життя помітніше, ніж очікування, а також може зменшувати депресію й тривогу^[14]. При цьому сама гучність шуму не змінюється^[15]: терапія вчить мозок інакше на нього реагувати. NICE радить починати з цифрових програм КПТ, а за потреби переходити до групових чи індивідуальних занять^[13].

Під час КПТ людина зазвичай вчиться^[2][8]:

• помічати думки, які викликають тривогу через шум, наприклад «це ознака страшної хвороби» чи «я ніколи не зможу з цим жити»;
• замінювати їх реалістичнішими: тинітус неприємний, але не небезпечний, і з ним можна нормально жити;
• розслаблятися за допомогою дихальних вправ і релаксації;
• переключати увагу з шуму на справи, розмови й інші звуки довкола.

Чи робить когнітивно-поведінкова терапія шум тихішим? Ні. Вона зменшує дистрес і вплив тинітусу на повсякденне життя, а також тривогу й депресію, але гучність шуму не змінює^[14][15]. Дані досить переконливі, хоча й не остаточні.

Слухові апарати. Якщо тинітус супроводжує втрату слуху, апарат підсилює зовнішні звуки, і шум стає менш помітним. Американська академія отоларингології радить оцінити потребу в слуховому апараті всім людям з тинітусом і втратою слуху^[16], хоча Кокранівський огляд мав для аналізу лише одне дослідження^[17]. Людям без втрати слуху NICE слухові апарати не рекомендує^[13].

Чи допомагають слухові апарати при тинітусі? Так, якщо є втрата слуху. Так рекомендують міжнародні настанови, хоча досліджень саме тинітусу небагато, а без втрати слуху апарати не потрібні^[16][17]. Доказів поки мало.

Звукова терапія. Тихий фоновий звук, наприклад шум вентилятора чи кондиціонера, генератор білого шуму, звуки дощу чи хвиль або рожевий шум, робить тинітус менш помітним, особливо вночі^[18]. Людям зі зниженим слухом можуть запропонувати комбіновані пристрої: вони вставляються у вухо, як слуховий апарат, і водночас підсилюють звуки довкола та генерують тихий фоновий звук^[2]. Кокранівський огляд не довів, що звукова терапія ефективніша за очікування чи плацебо^[19], тому її варто розглядати як засіб комфорту, а не лікування. Головне не сидіти в повній тиші, яка робить шум гучнішим.

Терапія перенавчання тинітусу. Цей метод поєднує дві складові^[18]:

• звукову: тихий фоновий шум, наприклад білий шум чи звуки природи, зменшує контраст між тинітусом і тишею;
• консультування: людину вчать сприймати тинітус як нейтральний звук, на який не варто зважати, так само як ми не помічаємо гудіння холодильника.

Курс триває місяцями. Однак у рандомізованому дослідженні 151 військового через 18 місяців він не мав переваг перед стандартним доглядом, хоча покращення відзначали в усіх групах, а приблизно в половини учасників вплив шуму на життя помітно зменшився^[20].

Бімодальна нейромодуляція. Новий пристрій поєднує звуки в навушниках зі слабкою електростимуляцією язика. У дослідженні 326 дорослих вираженість тинітусу помітно знижувалася, а ефект у частини учасників тримався до року^[21]. Проте в дослідженні не було групи з імітацією лікування, тож висновки потребують підтвердження.

Транскраніальна магнітна стимуляція. Результати досліджень суперечливі, і американські настанови не рекомендують її для рутинного лікування^[16].

Читайте:

Що таке когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): на чому ґрунтується цей метод психотерапії, як побудовані сеанси, з яки...

Чому таблетки не допомагають

Відповідь на питання, чи є таблетки від шуму у вухах, поки що негативна: жодного препарату, затвердженого для лікування тинітусу, немає^[2]. Американські настанови не радять призначати від шуму у вухах антидепресанти, протисудомні, заспокійливі препарати чи ін'єкції в барабанну порожнину^[16], а NICE окремо не рекомендує бетагістин^[13]. Кокранівські огляди не підтвердили користі ні антидепресантів, ні протисудомних засобів, а побічні ефекти траплялися часто^[22][23]. Бензодіазепіни ще й викликають залежність^[24]. Проте якщо разом із тинітусом є депресія, тривога чи безсоння, їх лікують як окремі стани.

Добавки. Кокранівський огляд 12 досліджень із майже 2 тисячами учасників показав, що гінкго білоба майже не впливає на тинітус^[25]. Добавки цинку також не дали користі^[26], а в рандомізованому дослідженні 140 пацієнтів вітамін B12 не відрізнявся від плацебо^[27]. Мелатонін може покращувати сон, але на сам шум не впливає^[28].

Чи допомагає гінкго білоба від шуму у вухах? Ні. Кокранівський огляд 12 досліджень показав, що вона майже не впливає на вираженість і гучність тинітусу^[25]. Якість цих даних низька.

Окремий напрям досліджень стосується того, чи впливає харчування на тинітус, і які продукти пов'язані з нижчим ризиком шуму у вухах.

Альтернативні методи

Дехто шукає допомоги в трав'яних засобах і голковколюванні. Ось що про них відомо:

• Женьшень. У невеликому відкритому дослідженні, де курс завершили 59 людей, червоний женьшень по 3000 мг на добу протягом 4 тижнів зменшував вплив тинітусу на життя й покращував емоційний стан, але оцінка гучності шуму не змінилася^[29]. Учасники знали, що приймають, тож ефект очікування тут не виключений, а американські настанови не радять добавки від тинітусу^[16].
• Акупунктура. Огляд 44 систематичних оглядів показав, що користь голковколювання при тинітусі невелика або непослідовна, а результати досліджень дуже різняться^[30].

Такі методи не замінюють основного лікування, тож перед будь-якими добавками варто порадитися з лікарем.

Як жити з тинітусом щодня

Поки шум не зник, важливо, щоб він якомога менше заважав. Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) радить^[8]:

• не залишатися в повній тиші: тиха музика чи фонові звуки відволікають від шуму;
• не зосереджуватися на тинітусі, бо від цього він здається гучнішим, а захоплення й справи відволікають увагу;
• вчитися розслаблятися, наприклад за допомогою дихальних вправ чи йоги;
• налагодити сон: лягати в один і той самий час і менше вживати кофеїну;
• уникати того, що посилює шум, зокрема стресу й гучного фону;
• приєднатися до групи підтримки, бо розмова з людьми з такою самою проблемою допомагає легше її переносити.

Коли шум заважає заснути, допомагають ті самі прийоми, що й при безсонні, а тривогу перед сном можна зменшити, якщо знати, як впоратися з нічною тривожністю.

Як захистити слух

Шум є найважливішим чинником, на який можна вплинути. ВООЗ оцінює, що понад мільярд молодих людей ризикують слухом через небезпечне прослуховування^[31]. Метааналіз показав, що небезпечну гучність у навушниках використовують 23,8% людей віком 12–34 роки, а на гучних заходах таким звукам піддаються майже половина^[32].

ВООЗ радить^[33]:

• не вмикати звук у навушниках гучніше 60% від максимуму;
• пам'ятати про безпечні межі: звук 80 дБ можна слухати до 40 годин на тиждень, 90 дБ лише 4 години, а 100 дБ лише 20 хвилин;
• робити часті перерви від гучних звуків;
• використовувати беруші на концертах і шумній роботі, а навушники з шумозаглушенням, щоб не підвищувати гучність у транспорті;
• регулярно перевіряти слух.

Стійкий шум у вухах після гучних звуків ВООЗ вважає ранньою ознакою пошкодження слуху^[33]. Привернути увагу до цього покликаний Всесвітній день слуху.

Інші поради для захисту слуху

• Дотримуйтеся правила «60/60»: гучність навушників близько 60%, слухати приблизно годину, потім 10–15 хвилин перерви^[34].
• Не чистіть вуха ватними паличками. Замість того щоб вийняти сірку, вони зазвичай заштовхують її глибше, а слуховий прохід і барабанна перетинка легко травмуються. Сірчана пробка сама може спричиняти шум у вухах^[35].
• Якщо працюєте в шумі, наприклад на будівництві, у музичній індустрії чи авіації, перевіряйте слух щороку. Для працівників, які зазнають шуму від 85 дБ, щорічна перевірка слуху передбачена програмами збереження слуху^[36].

Коротко: тинітус часто пов'язаний із втратою слуху й шумом, тож захист слуху є найкращою профілактикою, а найбільше людям з хронічним шумом допомагають когнітивно-поведінкова терапія та, за втрати слуху, слухові апарати.

Як обстежують людей з тинітусом

Обстеження починається з огляду вух і аудіометрії, тобто перевірки слуху. Американські настанови радять повне обстеження слуху, якщо тинітус однобічний, триває пів року й довше або супроводжується погіршенням слуху^[16]. МРТ потрібна, якщо шум однобічний чи слух погіршився асиметрично, щоб виключити пухлину слухового нерва, а також при неврологічних симптомах^[13]. При пульсуючому тинітусі NICE рекомендує МРТ чи КТ^[13]. А от людям з двобічним непульсуючим шумом без інших ознак візуалізація не потрібна^[16].

Зазвичай допомагають такі фахівці:

• лікар-отоларинголог (ЛОР) оглядає вухо, ніс і горло, шукає сірчану пробку, інфекцію чи іншу причину шуму;
• аудіолог перевіряє слух, визначає ступінь його втрати й допомагає підібрати слуховий апарат чи звукові пристрої;
• невролог і психотерапевт потрібні за неврологічних симптомів або коли шум спричиняє тривогу, депресію чи безсоння.

Бетховен і ветерани США

• Людвіг ван Бетховен із приблизно 26 років втрачав слух і страждав від тинітусу. У листах він писав, що його вуха гудуть і шумлять день і ніч^[37].
• Тинітус є найпоширенішим захворюванням, пов'язаним зі службою, серед ветеранів США^[38].