Причини та лікування болю у вульві

Біль у вульві може мати різне походження — від подразнення чи інфекції до хронічних станів. Симптоми варто сприймати серйозно, адже вони впливають на повсякденне життя.

Дискомфорт у ділянці зовнішніх статевих органів часто стає несподіваним і порушує звичний ритм. Він може проявлятися по-різному — як легке печіння чи як різкий біль. Такий стан здатен змінювати якість щоденних відчуттів і викликати чимало запитань, адже джерело проблеми не завжди очевидне. Усвідомлення багатогранності причин допомагає зрозуміти складність цього симптому й налаштовує на уважне ставлення до сигналів організму.

Як проявляється біль в області вульви

Біль у вульві не має єдиного сценарію прояву. В одних він з’являється лише у відповідь на дотик чи тиск, в інших виникає без будь-якого подразника. Симптоми можуть змінюватися протягом дня: від легкого поколювання до відчуття сильного жару, яке заважає навіть сидіти чи ходити. У когось дискомфорт охоплює всю поверхню вульви, а в когось обмежується маленькою ділянкою, створюючи враження локального ураження. Такий стан може тривати недовго, а може ставати постійним супутником, впливаючи на повсякденні справи.

Опис відчуттів дуже різний, і саме ця різноманітність допомагає краще зрозуміти, що саме відбувається з тканинами. Люди вживають як загальні формулювання на кшталт «дратівливість» чи «подразненість», так і дуже точні визначення, наприклад «стискає» або «пульсує». Це створює широку картину, яка дозволяє лікарю зрозуміти характер проблеми:

• Печіння: інтенсивне відчуття жару, що може з’являтися раптово або тривати постійно.
• Свербіж: настирливе бажання почухати, яке супроводжується почервонінням і посилює подразнення.
• Колючий біль: гострі короткі напади, схожі на уколи чи дрібні різкі поштовхи.
• Різь і подразнення: подразнена шкіра, що болісно реагує навіть на легкий дотик білизни.
• Ниючий біль: тривалий фон дискомфорту, що поступово виснажує й не дає зосередитися.
• Пульсація: відчуття ударів чи хвилеподібного болю, яке посилюється при сидінні або ходьбі.

Поєднання цих характеристик дає змогу визначити не тільки ступінь болю, але й його тип — чи він викликаний подразненням поверхні, чи пов’язаний з глибшими нервовими структурами. Завдяки детальному опису легше зрозуміти, чому біль виникає саме так і чим він відрізняється у різних людей.

Біль у вестибулі

Переддень піхви або вестибуль — одна з найчутливіших ділянок вульви. Біль тут може виникати під час повсякденних ситуацій: під час статевого акту, введення тампона, носіння вузьких джинсів чи навіть при тривалому сидінні. Подібний дискомфорт стає проблемою не лише фізичною, а й емоційною, адже він обмежує рухливість та природні потреби людини. Для багатьох це виявляється несподіванкою: ще вчора все було нормально, а сьогодні будь-який дотик викликає гостру реакцію.

Вестибулодинія

Вестибулодинія – термін, який описує біль у вестибулі, що виникає після подразнення. Його ще називають «спровокованим болем», оскільки він з’являється саме у відповідь на дію. 

Найчастіші ситуації, коли виникає біль у переддні піхви:

• Статевий акт: біль з’являється у момент проникнення.
• Введення тампона: подразнення слизової викликає гострий дискомфорт.
• Тісний одяг: вузькі чи облягаючі джинси створюють додатковий тиск.
• Сидіння: тривале перебування в одному положенні може провокувати біль.
• Гінекологічний огляд: дотик інструментів викликає болісну реакцію.

Людина відчуває печіння, різь або гострий біль у момент контакту.

Вульводинія

Якщо біль у вестибулі триває понад три місяці й не має очевидної причини] [джерело], йдеться про вульводинію. Це хронічний стан, пов’язаний із підвищеною чутливістю нервових закінчень у шкірі вульви. Біль може бути постійним або періодичним, але завжди знижує якість життя, оскільки робить будь-який контакт з ділянкою болісним. Відмінність полягає в тому, що подразник може бути мінімальним або взагалі відсутнім, а дискомфорт усе одно присутній.

Ерозивна форма червоного плоского лишаю

Однією з відомих причин вульводинії є ерозивна форма червоного плоского лишаю — хронічне захворювання шкіри й слизових оболонок. Воно проявляється болісними виразками, які можуть з’являтися одночасно у ротовій порожнині та на статевих органах. Ураження часто охоплюють переддень піхви й поширюються на малі статеві губи. Симптоми включають відчуття печіння, постійну вологість у ділянці ураження, різкий біль і труднощі під час статевого життя. Перебіг хвороби зазвичай тривалий і має схильність до рецидивів, що потребує підвищеної уваги та контролю.

Біль у великих статевих губах

Великі статеві губи виконують захисну функцію — вони прикривають інші структури вульви. Зовнішня поверхня зазвичай вкрита волоссям, тому тут можливі захворювання, які пов’язані саме з волосяними фолікулами чи зі станом шкіри. Біль у цій ділянці часто виникає при подразненні, інфекціях або хронічних дерматозах. Залежно від причини, він може мати вигляд дрібних болючих вузликів, постійного свербежу чи відчуття печіння, що посилюється при русі.

Фолікуліт

Коли бактерії потрапляють у волосяний фолікул, розвивається запалення — фолікуліт. Він найчастіше виникає після:

• гоління
• депіляції
• носіння тісної білизни
• внаслідок тертя.

На шкірі з’являються маленькі червоні болючі горбики, що можуть супроводжуватися свербежем і печінням. Вони роблять ділянку чутливою навіть до легких дотиків.

Шкірні захворювання

Великі статеві губи, як і будь-яка інша ділянка шкіри, можуть уражатися хронічними хворобами. Серед них — псоріаз, екзема та контактний дерматит. Ці стани проявляються почервонінням, утворенням кірок, мокнучими ділянками чи тріщинами. Вони викликають нестерпний свербіж, а в разі ураження вестибулю ще й сильне печіння та різь.

Ліхен простий хронічний

Довготривала екзема або контактний дерматит можуть призвести до розвитку лишаю простого хронічного лишаю. Це стан, коли шкіра поступово потовщується, стає шорсткою і лущиться. Симптоми часто посилюються вночі: свербіж стає особливо нав’язливим, що заважає сну. Якщо процес охоплює вестибуль, біль і печіння стають більш вираженими.

Таким чином, великі статеві губи можуть уражатися як інфекційними, так і хронічними захворюваннями шкіри. Характер проявів — від дрібних болючих вузликів до тривалого свербежу — залежить від конкретної причини, але у всіх випадках вони впливають на якість життя.

Біль у малих статевих губах

Малі статеві губи розташовані всередині великих і не мають волосся. Вони формують своєрідні складки, які з’єднуються у ділянці клітора, утворюючи крайню плоть — «капюшон», що захищає чутливу частину. Ця зона виконує важливу функцію зволоження та захисту завдяки роботі бартолінових залоз. Проте саме тут можуть виникати стани, які супроводжуються вираженим болем і дискомфортом.

Бартолінові залози

Бартолінові залози розташовані по обидва боки входу до піхви й виділяють рідину, що зволожує слизову та забезпечує ковзання. Якщо протока залози блокується, формується бартолінова кіста. Вона може довго не викликати дискомфорту й залишатися непомітною, поки не приєднається інфекція.

Кіста бартолінової залози

У разі інфікування кіста швидко збільшується й стає болючою. Людина відчуває біль під час ходьби, рухів або статевого акту. Можуть з’являтися додаткові симптоми — підвищення температури тіла, озноб, загальне погіршення стану. У такому випадку просте блокування перетворюється на серйозне запалення, яке потребує медичного втручання.

Біль у кліторі

Клітор — одна з найбільш чутливих ділянок вульви, адже він містить велику кількість нервових закінчень. Цей орган наповнюється кров’ю під час сексуального збудження, що робить його ще вразливішим до подразнень. Біль у кліторі може виникати раптово й відчуватися як різкий укол, пекуче відчуття чи постійне поколювання. Симптоми нерідко посилюються під час дотику, ходьби або навіть при носінні тісної білизни.

Клітородинія

Біль у кліторі, або Клітородинія, — це стан, коли біль локалізується саме в ділянці клітора. Він може мати різний характер: від гострого колючого до пекучого чи різального. Для багатьох цей синдром стає серйозною проблемою, адже навіть найменший дотик викликає різкий дискомфорт. Біль здатен посилюватися під час рухів, змін положення тіла чи носіння вузької білизни.

Лишай склерозуючий

Ще одне захворювання, яке може вражати ділянку клітора, — ліхен склероз (лишай склерозуючий). Це хронічний дерматоз, що зазвичай починається з ділянки крайньої плоті клітора й може поширюватися на малі статеві губи та промежину. Для нього характерні постійний свербіж, печіння й біль. Шкіра стає вразливою й легко травмується, тому статевий акт супроводжується додатковими неприємними відчуттями. Хвороба має схильність до прогресування і може спричиняти постійні зміни структури вульви.

Стані, що вражають усю вульву

Біль не завжди обмежується певною ділянкою. Іноді симптоми охоплюють усю вульву — від переддня піхви до клітора і статевих губ. У таких випадках причини можуть бути різноманітними: від інфекцій до онкологічних процесів. Важливо розрізняти їх, адже перебіг і наслідки суттєво відрізняються.

Інфекції

Хронічні грибкові інфекції, зокрема кандидоз, можуть одночасно уражати піхву та вульву. Симптоми включають свербіж, набряк, почервоніння, печіння й густі білі виділення. Деякі випадки протікають майже безсимптомно, але зазвичай дискомфорт наростає поступово. Інші інфекції, зокрема вірус простого герпесу чи бактеріальний вагіноз, також викликають біль і подразнення. Герпес проявляється болючими пухирцями та виразками, а бактеріальний вагіноз супроводжується специфічними виділеннями й неприємним запахом.

Рак вульви

Онкологічні процеси теж можуть стати причиною болю у вульві. Рак вульви супроводжується симптомами, що не минають протягом тривалого часу: свербіж і печіння, набряк, зміни кольору шкіри, поява ущільнень чи виразок, які не загоюються понад місяць. У деяких випадках утворення мають бородавкоподібний або шорсткий вигляд [джерело]. Можливі також додаткові прояви: виділення, зміна розміру чи кольору родимок, червона луската поверхня, яка може свідчити про хворобу Педжета. Цей різновид раку становить близько 0,7% усіх онкологічних випадків у жінок, і ризик протягом життя становить приблизно 1 на 333 [джерело].

Вульварна інтраепітеліальна неоплазія

Це передраковий стан, за якого клітини в епітелії змінюються, але ще не переростають у злоякісні. Він може проявлятися свербежем, печінням, а також зміною кольору чи текстури шкіри. Лікарі зазвичай лікують його одразу після виявлення, щоб знизити ризик подальшого розвитку раку.

Інші причини

Біль у вульві може мати найрізноманітніше походження. Окрім інфекцій чи шкірних захворювань, існують стани, які впливають на нерви, слизові оболонки або тканини непрямо. Вони здатні діяти окремо або поєднуватися, створюючи складну картину симптомів і посилюючи неприємні відчуття.

Хронічні стани

Часто вульводинія поєднується з іншими тривалими захворюваннями. Вони формують підвищену чутливість організму та посилюють больові відчуття у ділянці вульви.

Найчастіше йдеться про такі стани:

• Фіброміалгія: хронічний м’язовий біль, який знижує витривалість і погіршує самопочуття.
• Інтерстиціальний цистит: постійний біль у ділянці таза та часті позиви до сечовипускання.
• Синдром подразненого кишківника: порушення роботи травної системи, що супроводжується болем і здуттям живота.

Поєднання цих станів робить перебіг вульводинії складнішим і пояснює, чому дискомфорт може зберігатися навіть без видимих причин.

Травма

Механічні пошкодження — поширене джерело болю. Вони виникають після пологів, унаслідок активної сексуальної діяльності чи під час занять спортом, наприклад при їзді на велосипеді або коні. Такі навантаження провокують мікротріщини, подразнення або набряк тканин, що супроводжується болем.

Неврологічні причини

У деяких випадках біль зумовлений роботою нервової системи. Нейропатія, защемлення нервових закінчень чи кісти Тарлова порушують передачу сигналів. Через це виникає біль навіть без зовнішніх проявів на шкірі чи слизових оболонках.

Гормональні зміни

Коливання гормонального фону теж здатні провокувати біль. У період менопаузи слизові оболонки стають сухими й тоншими, тому швидко подразнюються. Під час менструації тканини можуть набрякати й боліти, що посилює дискомфорт. Також гормональні зміни відображаються на роботі сечового міхура, викликаючи додаткові неприємні симптоми.

Лікування

Підхід до лікування болю у вульві залежить від причини. Одним пацієнткам допомагають ліки, іншим — фізічна терапія чи хірургічне втручання. У багатьох випадках застосовують кілька методів одночасно, щоб зменшити біль і полегшити повсякденне життя.

Медикаментозне лікування

Найчастіше починають із лікарських засобів, які діють безпосередньо на причину. Якщо біль спричинений інфекцією, призначають протигрибкові, противірусні або антибактеріальні препарати. Для зменшення свербежу та запалення використовують місцеві стероїдні мазі. У разі гормональних змін допомагає замісна гормональна терапія. Коли біль надто інтенсивний, додатково застосовують знеболювальні засоби.

Основні приклади медикаментозних підходів:

• Протигрибкові препарати: усувають кандидоз та інші грибкові інфекції.
• Антибактеріальні та противірусні засоби: лікують бактеріальні інфекції та герпес.
• Місцеві стероїди: зменшують запалення й алергічні реакції.
• Гормональна терапія: полегшує сухість і біль при менопаузальних змінах.
• Знеболювальні: допомагають контролювати інтенсивність болю.

Такий підхід дозволяє швидко впливати на симптоми й покращувати якість життя, поки вирішується основна проблема.

Лікування онкологічних процесів

Якщо виявлено рак або передракові зміни, лікування базується на хірургічному втручанні. Залежно від стадії, його поєднують із променевою терапією чи хіміотерапією. Вибір методу визначається видом раку та поширеністю процесу. Такий підхід спрямований на видалення патологічних клітин і запобігання їх подальшому росту.

Інші методи

Окрім лікарських засобів, застосовують підходи, що впливають на м’язи тазового дна та роботу нервової системи. Фізична терапія допомагає зменшити напруження, відновити контроль над м’язами й полегшити реакцію на тригери болю.

До немедикаментозних підходів належать:

• Біофідбек: тренування розслаблення м’язів тазового дна та контроль тілесних реакцій на біль [джерело].
• Фізична терапія тазового дна: вправи, м’які мануальні техніки, робота з м’якими тканинами та мобілізація суглобів [джерело].
• Місцеві анестетики: мазі/креми для знечулення, які наносять за 20–30 хвилин до статевої активності.
• Блокади нервів: ін’єкції анестетиків до нервів зовнішніх статевих органів для тимчасового вимкнення больових сигналів.
• Ін’єкції ботулотоксину: варіант при локалізованій провокованій вульводинії [джерело].
• Вестибулектомія: хірургічний варіант при рефрактерному болю [джерело].

Ці методи часто комбінують, щоб досягти помітного полегшення та повернути комфорт у щоденних діях.

Домашні засоби

Окрім медикаментозних і хірургічних методів, існують стратегії догляду, які можна застосовувати самостійно вдома. Вони допомагають зменшити подразнення, підтримати комфорт і уникати факторів, що провокують біль. Такі підходи особливо важливі для тих, хто має хронічні прояви, адже дозволяють краще контролювати симптоми у повсякденному житті.

До корисних порад належать:

• Гігієна: уникати ароматизованих засобів, агресивного мила та спринцювань, оскільки вони подразнюють слизову.
• Бавовняна білизна й прокладки: натуральні матеріали знижують тертя й забезпечують вентиляцію, тоді як синтетика та пластик можуть провокувати дискомфорт.
• Вільний одяг: уникання тісних речей, що тиснуть або натирають ділянку вульви.
• Теплі сидячі ванночки: кілька хвилин у воді з невеликою кількістю солі Епсома знімають подразнення й полегшують свербіж.
• Акуратне вмивання: достатньо промивати ділянку чистою теплою водою та ніжно висушувати рушником.
• Психологічна підтримка: групи підтримки чи робота з терапевтом допомагають впоратися з впливом болю на самооцінку та інтимне життя.

Такі кроки не усувають причину захворювання, але допомагають зробити симптоми менш відчутними й знизити вплив болю на щоденну активність.

Коли звертатися до лікаря

Деяким людям може бути ніяково говорити про біль чи дискомфорт у ділянці вульви. Важливо пам’ятати: лікарі — це підготовлені фахівці, які працюють з будь-якими медичними проблемами. Якщо людині буде спокійніше, можна попросити, щоб огляд провела жінка-лікар.

Біль в області вульви впливає на якість життя і в окремих випадках сигналізує про серйозні стани, наприклад інфекцію чи онкологічний процес. У таких ситуаціях зволікати не варто. Лікар може підібрати ефективні варіанти лікування залежно від причини болю.

Підвищений рівень тестостерону у жінок: що робити

Ендометріоз: що потрібно знати

Менструальний цикл: що потрібно знати