Біль у кліторі: причини і лікування

Клітор належить до найчутливіших ділянок тіла, тож навіть невелике подразнення тут відчувається сильно. Про такий біль часто соромно говорити навіть із лікарем. Тим часом у більшості випадків причину можна знайти й лікувати.

Біль у кліторі називають клітородинією. Він буває постійним або з’являється лише від дотику, одягу, сидіння чи сексу. Кожен варіант підказує, де шукати причину.

Читайте:

Причини та лікування болю у вульві

Біль у вульві: як він проявляється в різних її ділянках, які інфекції, хвороби шкіри, травми, гормональні та не...

Як відчувається біль у кліторі

Біль буває ледь помітним або дуже сильним, турбує щодня або з’являється лише за певних дій. Жінки описують його різними словами^[1]:

• Печіння або поколювання. Від легкого дискомфорту до відчуття опіку, яке посилюється від дотику чи руху.
• Тупий або пульсуючий біль. Часто постійний і тому виснажливий, посилюється від тісного одягу чи спорту.
• Свербіж. Може супроводжувати біль і свідчити про подразнення або запалення.
• Різкий, простріливий біль. Виникає раптово, ніби укол ножем.

Біль нерідко не обмежується клітором і охоплює всю вульву^[2]. Буває й навпаки: джерело болю розташоване в іншій ділянці вульви^[3] або в напружених м’язах тазового дна, а відчувається він саме в кліторі^[1]. Через це болісними можуть ставати секс, сечовипускання, душ, тривале сидіння, тісний одяг, ходьба, біг, велосипед та інші вправи^[1].

Якщо біль спричинила інфекція, до нього можуть додаватися гарячка, озноб і ломота в усьому тілі^[2].

Клітородинія: симптом чи діагноз

Міжнародні товариства з вивчення вульвовагінальних хвороб і тазового болю розділяють біль у вульві на два типи. Перший спричиняє конкретна хвороба: інфекція, запалення, хвороба шкіри, травма, ураження нерва. Другий тип: вульводинія, тобто біль, що триває щонайменше три місяці без явної причини^[4]. Біль саме в кліторі без видимої причини вважають локалізованою формою вульводинії^[5].

Це не рідкість. В опитуваннях жінок 18–40 років симптоми, схожі на вульводинію, до 40 років мали 7–8%. Чимало з них ніколи не зверталися по допомогу, а понад половина тих, хто звернувся, діагнозу так і не отримали^[6].

Найчастіші причини

Зручно розділяти причини на «структурні», які видно під час огляду, і нервові^[5].

• Зрощення каптура клітора й кератинові перлини. Каптур (крайня плоть клітора) має вільно зсуватися. Коли він прилипає до голівки, під ним накопичуються виділення, виникають подразнення, запалення, щільні кератинові «перлини». У клініці сексуальної медицини зрощення виявили в 23% із 614 жінок, і 14% із них мали клітородинію. Серед чинників ризику: біль під час сексу, молочниця, інфекції сечових шляхів, травми, ліхен склероз^[7][8].
• Хвороби шкіри. Ліхен склероз є хронічним запаленням шкіри вульви, яке спричиняє свербіж, біль і з часом може змінювати анатомію статевих органів^[9]. Схожі скарги дає й червоний плоский лишай.
• Інфекції. Вагінальний кандидоз (молочниця), генітальний герпес та інші статеві інфекції можуть спричиняти печіння й біль у зовнішніх статевих органах^[10]. Хламідіоз найчастіше перебігає взагалі без симптомів, але може давати незвичні виділення й печіння під час сечовипускання^[11]. Бактеріальний вагіноз теж часто безсимптомний, а коли симптоми є, це сірувато-білі виділення з рибним запахом, біль, печіння під час сечовипускання і свербіж навколо входу в піхву^[12].
• Подразнення й алергія. Контактний дерматит вульви буває частим: його провокують ароматизатори, консерванти, компоненти косметики, ліки для місцевого застосування, латекс і метали^[13].
• Ураження нервів. Пудендальна невралгія, тобто біль через подразнення статевого нерва, зазвичай посилюється в положенні сидячи^[14]. Рідше причиною бувають проблеми в хребті^[5]. Навіть тісний одяг може тиснути на нерви клітора^[1].
• Загальні хвороби. Серед можливих причин називають також цукровий діабет, розсіяний склероз і артрит^[1]. При діабеті діабетична нейропатія може пошкоджувати нерви ділянки вульви^[3], а в жінок із розсіяним склерозом спеціальні тести виявляють порушену чутливість статевих органів, особливо клітора^[15].
• Травми. Удари, пологи, операції, грубий секс і сексуальне насильство теж можуть залишати біль. Якщо ви пережили насильство, лікар і психолог допоможуть упоратися і з тілесними, і з душевними наслідками.

Рідкісний, але важливий випадок становить пріапізм клітора: тривала болісна ерекція й набряк, описані зокрема як побічна дія деяких антидепресантів і протисудомних препаратів^[16]. Такий стан потребує швидкого огляду.

Читайте:

Вульводинія: що потрібно знати

Вульводинія, тобто хронічний біль у вульві без встановленої причини: як її визначають лікарі, які бувають фор...

Як лікар шукає причину

Лікар розпитає, коли болить і що посилює біль, і огляне вульву. Важливо, щоб під час огляду він відвів каптур і побачив усю голівку клітора. Інакше зрощення легко пропустити, тож автори дослідження радять оглядати голівку клітора всім жінкам зі скаргами на сексуальне здоров’я^[7].

За підозри на інфекцію беруть мазок. Діагноз ліхен склерозу остаточно підтверджує біопсія^[9]. Якщо підозрюють невралгію, діагноз ставлять за клінічними критеріями, а блокада нерва допомагає і в діагностиці, і в лікуванні^[14].

Коли причина неочевидна, призначають додаткові обстеження. Зазвичай це аналізи крові^[2], а якщо біль віддає в таз, ще й аналіз сечі, тести на статеві інфекції та УЗД органів малого таза^[17]. Щоб знайти нервову причину, застосовують візуалізацію і нейрофізіологічні тести, тобто вимірювання того, як нерви проводять сигнал^[5].

Як лікують біль у кліторі

Лікування залежить від причини:

• Інфекції лікують протигрибковими, противірусними чи антибактеріальними препаратами за результатами обстеження^[10].
• Ліхен склероз. Найефективніше діють кортикостероїдні мазі для місцевого застосування. Альтернативою є такролімус чи пімекролімус^[9]. У мережевому метааналізі клобетазол посів перше місце за ймовірністю ремісії, хоча переваги над такролімусом остаточно не доведені^[18]. Лікування буває довгим, і регулярність важлива. У 507 жінок, які дотримувалися підтримувальної терапії, за приблизно 5 років не виникло жодного раку чи передракового стану, а серед тих, хто лікувався нерегулярно, їх мали 4,7%^[19]. Загалом рак вульви розвивається в кількох відсотків жінок із ліхен склерозом, частіше в старшому віці^[20].
• Зрощення й кератинові перлини усувають у кабінеті лікаря. Серед 32 жінок, які відповіли на опитування після процедури, біль знизився в середньому з 6,9 до 2,5 бала з 10. Процедура болісна, а зрощення повертаються приблизно в кожної четвертої^[21].
• Вульводинія. Тут найкращі докази має фізична терапія тазового дна, а не таблетки. У рандомізованому дослідженні 212 жінок із болем на вході в піхву після 10 тижнів фізичної терапії значне покращення відзначили 79% проти 39% у групі з мазь лідокаїну^[22]. Когнітивно-поведінкова терапія для пари теж виявилася кориснішою за лідокаїн^[23].
• Сексуальна терапія й консультування. Коли біль заважає близькості, сексолог або психотерапевт допомагає впоратися зі страхом болю й напругою та повернути комфорт у стосунках. Сеанси бувають індивідуальними або разом із партнером^[1].
• Ліки від нервового болю. Якщо біль пов’язаний із нервами, лікар може призначити антидепресанти або протисудомні препарати, які полегшують нервовий біль^[1].

Щодо ліків при вульводинії дані невтішні. Мазь лідокаїну й антидепресант дезипрамін у рандомізованому дослідженні не допомогли краще за плацебо, хоча в усіх групах біль зменшився на 20–36%^[24]. Габапентин також не перевершив плацебо^[25]. Тож чимале покращення дає сама увага до проблеми й час, але підбирати лікування варто з лікарем.

Що можна зробити самостійно

Поки ви чекаєте на прийом, варто прибрати можливі подразники. Мийте інтимну зону теплою водою без ароматизованих засобів, відмовтеся від прокладок із запахом, спреїв і нових засобів, бо саме ароматизатори й консерванти найчастіше спричиняють контактний дерматит^[13]. Олії, трав’яні настої чи «натуральні» мазі теж можуть подразнювати, тому без лікаря їх краще не наносити.

Холодний компрес, сидяча ванночка, вільна бавовняна білизна, змащувальні засоби під час сексу: це поширені поради для полегшення. Досліджень саме при клітородинії про них немає, але вони безпечні, якщо не посилюють біль. Звичайні знеболювальні (парацетамол, ібупрофен) можуть тимчасово зменшити дискомфорт, проте при вульводинії їхня ефективність не досліджена.

Під час сексу обирайте ніжніші й повільніші рухи без сильного тиску на клітор, а після близькості можна прикласти холодний компрес^[1]. Якщо біль посилюють тривале сидіння, тісні джинси чи велосипед, робіть перерви й на час лікування обирайте вільніший одяг та інші види руху^[1].

Читайте:

Фізична терапія тазового дна: що дає і кому вона потрібна

Фізична терапія тазового дна: що це за метод, кому він потрібен після пологів, операцій, при нетриманні сечі ч...

Коли до лікаря треба терміново

• Температура понад 38 °C, прискорене серцебиття, сильний біль у животі, попереку чи тазу разом із болем у кліторі: зрідка це ознаки невідкладного стану, тож допомога потрібна негайно^[2].
• Температура, біль унизу живота, незвичні виділення можуть свідчити про запальне захворювання органів малого таза, яке потребує швидкого лікування^[10].
• Пухирці чи виразки на статевих органах можуть означати герпес або іншу статеву інфекцію^[10].
• Набряк і тривала болісна «ерекція» клітора, особливо після початку нових ліків^[16].
• Травма або насильство.
• Біль, свербіж чи побіління шкіри, які тривають тижнями^[9].