Підвищене лібідо: коли це норма, а коли проблема

Лібідо, або сексуальний потяг, у різних людей дуже різне, і «норми» у вигляді конкретної цифри не існує. Високе лібідо так само може бути варіантом норми, як і низьке. Проблемою воно стає тоді, коли людина втрачає контроль над своєю поведінкою або коли потяг різко змінився без видимої причини.

Читайте:

Лібідо і здоров’я: все, що варто знати

Лібідо, або сексуальний потяг, у кожної людини своє й природно змінюється протягом життя. На нього впливають, ...

Високе лібідо чи розлад

Часта сексуальна активність, яка приносить задоволення і не шкодить ні людині, ні її стосункам, розладом не вважається. У Міжнародній класифікації хвороб 11-го перегляду (МКХ-11) ВООЗ описує інший стан — компульсивний розлад сексуальної поведінки. Його суть не в силі потягу, а у втраті контролю: людина тривалий час не може стримувати інтенсивні сексуальні імпульси, навіть коли це шкодить її здоров'ю, роботі чи стосункам^[1].

На що звертають увагу, ставлячи такий діагноз^[1]:

• сексуальна активність стала центром життя, а здоров'я, інші інтереси й обов'язки відходять на другий план;
• численні спроби зменшити цю поведінку не вдаються;
• поведінка триває попри серйозні наслідки;
• задоволення від сексу стає дедалі менше, а потреба не зникає;
• усе це триває довго, у МКХ-11 — щонайменше близько пів року, і помітно заважає жити.

Якщо людину мучить лише сором через те, що її бажання суперечать моральним чи релігійним переконанням, цього для діагнозу недостатньо^[1].

Проблема не така рідкісна, як здається. В опитуванні 2325 дорослих віком 18–50 років клінічно значущий дистрес через неможливість контролювати сексуальні імпульси й поведінку мали 8,6% учасників: 10,3% чоловіків і 7,0% жінок^[2]. Це результат скринінгового опитувальника, а не діагноз лікаря.

Читайте також:

Що таке сексуальна залежність і як вона проявляється

Сексуальна залежність може здаватися спірним поняттям, але її прояви здатні руйнувати здоров’я, стосунки й ...

Що може посилити потяг

Лібідо природно коливається. У жінок воно змінюється протягом менструального циклу: у щоденниковому дослідженні 390 жінок сексуальне бажання зростало в період овуляції, а в тих, хто приймав гормональні контрацептиви, такого підйому не було^[3]. Але різке, незвичне для людини посилення потягу може мати конкретну причину.

Ліки, що діють на дофамін. Агоністи дофаміну застосовують, зокрема, при хворобі Паркінсона. У дослідженні 3090 пацієнтів з хворобою Паркінсона розлади контролю імпульсів мали 13,6%, зокрема компульсивну сексуальну поведінку — 3,5%. Серед тих, хто приймав агоністи дофаміну, такі розлади траплялися в 17,1% проти 6,9% у решти^[4]. Подібні випадки описані й у людей, які лікують цими препаратами підвищений пролактин; зазвичай після відміни препарату симптоми минали^[5]. Самостійно відміняти такі ліки не можна: про зміни в поведінці треба сказати лікарю, який їх призначив.

Манія при біполярному розладі. Одна з ознак маніакального епізоду — надмірне захоплення ризикованими справами, зокрема сексуальні пригоди, про які людина потім шкодує. Поруч з цим бувають зменшена потреба у сні, незвична балакучість, завищена самооцінка^[6]. У такому разі посилений потяг — лише один із симптомів, і лікувати потрібно сам розлад.

Ураження мозку. Сексуальна розгальмованість трапляється при деяких видах деменції. У дослідженні 552 пацієнтів з деменцією гіперсексуальність мала 9,3% з них, частіше чоловіки й люди з лобово-скроневою деменцією^[7].

Гормони. Тестостерон впливає на сексуальне бажання і в чоловіків, і в жінок. У мета-аналізі 36 рандомізованих досліджень терапія тестостероном у жінок після менопаузи помірно посилювала сексуальне бажання^[8].

Емоції. Для частини людей секс стає способом упоратися з напругою, тривогою чи пригніченим настроєм. У людей з компульсивною сексуальною поведінкою нерідко є й інші психічні розлади, наприклад депресія, і їх враховують, обираючи лікування^[9]. Популярне пояснення, що причина в «нестачі серотоніну», залишається гіпотезою: препарати, які посилюють дію серотоніну, у контрольованих дослідженнях не показали переконливої переваги над плацебо^[10].

Поговорити з лікарем варто, якщо потяг різко посилився без видимої причини, особливо після початку нових ліків. Так само — якщо разом з ним з'явилися інші зміни: людина майже не спить, настрій незвично піднесений, з'явилися імпульсивні витрати. І, звісно, якщо ви не можете контролювати свою поведінку, а вона шкодить вам чи близьким. Почати можна із сімейного лікаря, психотерапевта або психіатра.

Як допомагає лікування

Психотерапія — основний метод. У рандомізованому дослідженні 137 чоловіків з гіперсексуальним розладом 7 тижнів групової когнітивно-поведінкової терапії помітно зменшили симптоми порівняно з групою очікування, і ефект зберігався через 3 і 6 місяців^[11]. Мета-аналіз 20 досліджень (2021 учасник) психотерапії при проблемному перегляді порнографії показав виражений ефект когнітивно-поведінкової терапії й терапії прийняття та відповідальності, хоча якість багатьох досліджень низька^[12].

Ліки допоміжні, і доказів для них мало. Систематичний огляд 13 досліджень зі 141 учасником дійшов висновку, що «чарівної пігулки» немає. Найкращі дані — для налтрексону, а перевага антидепресантів пароксетину й циталопраму над плацебо сумнівна. Автори радять застосовувати ліки від цього розладу переважно в межах досліджень^[10]. Коли причина в препараті чи іншій хворобі, лікують саме її: коригують дозу, замінюють препарат, стабілізують настрій.

Стосунки. Якщо проблемою стала різниця в бажанні між партнерами, а не втрата контролю, допомагає відверта розмова та, за потреби, парна або сексуальна терапія.

Читайте:

Чи шкідливе порно: що показують дослідження

Для одних перегляд порно не створює проблем, для інших стає джерелом конфліктів чи втрати контролю. Чому сам ...

Чи можна знизити лібідо їжею чи травами

У мережі радять корінь солодки і сою як «природні» засоби, що знижують тестостерон. Докази слабкі. У невеликому дослідженні тиждень вживання солодки знизив рівень тестостерону в здорових чоловіків на 26%, але інша група дослідників цього не підтвердила^[13]. Натомість регулярне вживання солодки з гліциризином підвищує тиск і знижує рівень калію в крові^[14]. А мета-аналіз 41 клінічного дослідження показав, що соя та ізофлавони не впливають на рівень тестостерону й естрогенів у чоловіків^[15].

Правда те, що багато ліків знижують лібідо як побічна дія. Наприклад, частина антидепресантів спричиняє сексуальну дисфункцію в 26–80% пацієнтів^[16]. Але це не спосіб лікування: приймати такі препарати заради зниження потягу без показань і нагляду лікаря не можна.

Читайте:

Харчові афродизіаки: правда чи вигадка про продукти для лібідо?

Афродизіаки — це продукти, яким приписують здатність підвищувати сексуальне бажання, хоча наукових доказів ...