Що таке увеїт і як він впливає на зір

Увеїт — це запалення середньої оболонки ока, яке може виникати зненацька. Він здатен викликати біль, затуманення зору, а в окремих випадках — навіть призвести до сліпоти, якщо його вчасно не лікувати.

Наші очі — дуже чутлива система. Усередині них практично немає «запасного простору», тож навіть незначне запалення може змінити форму ока або тиск усередині. А це — прямий шлях до зорових порушень. Увеїт — саме той випадок, коли здається, що «просто трохи пече», а насправді йдеться про стан, який потребує уваги з перших днів.

Що таке увеїт

Увеїт — це не просто запалення в оці. Це запалення середнього шару, який називають увеєю або судинною оболонкою. Увея складається з трьох частин: райдужки (те, що відповідає за колір очей), циліарного тіла (регулює форму кришталика) і судинної оболонки (живить сітківку). І от коли в цій зоні починається запальний процес — зір може помітно погіршитися.

Цей стан може бути гострим — тобто з’явитися раптово з різкими симптомами, або хронічним — розвиватися повільно, але тривало. Іноді увеїт проходить хвилями: загострення чергуються з періодами затишшя. Запалення може виникнути в одному або відразу в обох очах.

Медики виділяють чотири основні форми увеїту — залежно від того, яка частина увеї запалюється:

• Передній увеїт: уражена райдужка або циліарне тіло. Найпоширеніший варіант, симптоми зазвичай помітні одразу.
• Проміжний увеїт: запалення в зоні склистого тіла — ближче до середини ока.
• Задній увеїт: страждає судинна оболонка або сітківка, що безпосередньо впливає на якість зору.
• Панувеїт: коли запалення охоплює всі частини увеї одночасно — це найважчий варіант.

При передньому увеїті симптоми видно неозброєним оком — почервоніння, звуження зіниці, біль. А от проміжний і задній часто проявляються лише як "мушки" в полі зору або розмитість, які людина не завжди пов’язує з проблемами в оці. І саме тому такий увеїт небезпечніший — його легко пропустити.

Щороку у світі фіксується приблизно 4 мільйони нових випадків увеїту. Найчастіше хворіють дорослі, причому ризик зростає з віком. У дітей ця патологія трапляється значно рідше — до 20% усіх випадків.

Симптоми увеїту

Ознаки увеїту залежать від того, яка саме частина ока уражена. У деяких випадках симптоми дуже помітні: болить, червоніє, заважає світло. А буває, що зміни відбуваються глибоко всередині — й людина просто помічає, що щось "не так із зором", без видимих причин. Усе це — прояви одного й того ж запалення.

Передній увеїт

Це найпоширеніша форма. Симптоми можуть бути досить вираженими, й часто саме з них починається звернення до офтальмолога.

Основні ознаки, які помітні вже на перших етапах:

• Біль в оці: найчастіше ниючий, може посилюватися при спробі дивитися вбік або при морганні.
• Почервоніння: зазвичай навколо райдужки, а не на всьому білку.
• Світлобоязнь: яскраве світло викликає неприємні відчуття, навіть сльозотечу.
• Зміна зіниці: вона може звужуватися, втрачати округлу форму або навіть злипатися з кришталиком (синехія).
• Гіпопіон: поява білого осаду в нижній частині ока — скупчення імунних клітин.

Проміжний і задній увеїт

Коли запалення розвивається глибше в оці — ближче до склистого тіла або сітківки — симптоми стають менш очевидними. Іноді людині здається, що вона просто "втомилася" або що зір трохи "плаває".

На які прояви варто звернути увагу:

• Плаваючі "мушки" перед очима (міодесопсії): темні цятки або ниточки, які рухаються разом з поглядом.
• Розмитість зору: зображення стає нечітким, ніби крізь туман.
• Випадіння частини поля зору: зникають окремі ділянки картинки — наче "дірки" в полі зору.
• Зниження гостроти зору: складно читати або впізнавати обличчя з відстані, навіть із корекцією.

У найважчих випадках симптоми можуть наростати поступово, і лише при значному ураженні сітківки або зорового нерва людина помічає, що зір суттєво погіршився. Тому будь-яка з цих ознак — привід не відкладати візит до офтальмолога.

Можливі причини увеїту

Запалення увеї може виникати з різних причин — і не завжди їх вдається знайти. У половині або навіть у 70% випадків лікарі називають діагноз "ідіопатичний увеїт", тобто без встановленої причини. Але є й цілий перелік чинників, які можуть викликати або сприяти розвитку цього стану.

Інфекційні фактори

Інфекції — одна з найчастіших і добре вивчених причин. Вони зазвичай уражають одне око, але можуть поширюватися й далі, якщо не вжити заходів. Джерелом можуть бути як зовнішні контакти, так і хронічні процеси в організмі.

Найчастіші інфекційні причини включають:

• Віруси: герпес, цитомегаловірус, вірус вітряної віспи, краснуха.
• Бактерії: Treponema pallidum (сифіліс), Mycobacterium tuberculosis (туберкульоз).
• Грибкові інфекції: Candida, Aspergillus — особливо у людей зі зниженим імунітетом.
• Паразити: токсоплазма (від контакту з котами або сирим м’ясом), токсокара (від собак), цистицерк (через недоварену свинину).

Системні захворювання

Іноді увеїт — це не окреме очне захворювання, а частина загального запального процесу в організмі. Такі випадки частіше вражають обидва ока одночасно, а запалення може тривати довго або рецидивувати.

До таких системних причин належать:

• Аутоімунні хвороби: системний червоний вовчак, саркоїдоз, хвороба Бехчета.
• Запальні артрити, пов’язані з геном HLA-B27: анкілозивний спондиліт, реактивний артрит, псоріатичний артрит, ювенільний ідіопатичний артрит.
• Запальні захворювання кишківника: хвороба Крона, виразковий коліт.
• Рідкісні синдроми: синдром TINU (тубулоінтерстиціальний нефрит та увеїт).

Травми та втручання

Будь-яке пошкодження очного яблука, зокрема мікротравми, операції або навіть сторонні тіла, можуть спричинити запальну реакцію. Після хірургічного втручання запалення буває нормальним явищем, але якщо воно затягується — це вже не просто реакція, а патологія.

До потенційних травматичних причин належать:

• Проникаючі або тупі травми ока.
• Офтальмологічні операції: наприклад, з приводу катаракти або глаукоми.

Медикаменти

У деяких випадках увеїт виникає як побічна дія ліків. Такі реакції зустрічаються нечасто, але про них варто знати.

Найбільш відомі препарати, які можуть викликати увеїт:

• Рифабутин: антибіотик, що застосовується при туберкульозі.
• Цидофовір: противірусний засіб (уже неактуальний для широкого використання).
• Бісфосфонати: препарати проти остеопорозу.
• Деякі очні краплі: зокрема, з бримонідином (застосовуються при глаукомі).

Чи є увеїт заразним

Ні, сам по собі увеїт не передається від людини до людини. Але іноді його спричиняють інфекції, які є заразними. Наприклад, токсоплазмоз може передаватися людині від котів через заражений послід. Так само деякі вірусні або бактеріальні збудники увеїту — зокрема, герпес чи туберкульоз — передаються повітряно-крапельним шляхом або контактно, але не сам увеїт як прояв.

Ускладнення увеїту

Увеїт — це не просто запалення, яке можна "перетерпіти". Якщо його не виявити й не лікувати вчасно, він здатен запустити цілий ланцюг змін усередині ока. Частина з них може бути незворотною й навіть призвести до часткової або повної втрати зору. І що довше триває запалення, то вищий ризик таких наслідків.

Серед найпоширеніших ускладнень:

• Катаракта: помутніння кришталика, яке порушує чіткість зору. Часто виникає внаслідок самого запалення або тривалого застосування стероїдних препаратів.
• Глаукома: підвищення внутрішньоочного тиску, що ушкоджує зоровий нерв. Може розвинутися поступово, без болю — і саме тому небезпечна.
• Набряк макули: затримка рідини в центральній частині сітківки, яка відповідає за деталізацію зору. Людина починає гірше бачити дрібні об'єкти або літери.
• Синехії: це коли краї райдужки злипаються з кришталиком або рогівкою. Через це зіниця втрачає рухливість і здатність реагувати на світло.
• Ураження зорового нерва: запалення або тиск можуть пошкодити нервові волокна — і тоді зір не відновлюється навіть після лікування увеїту.

Окремо варто згадати відшарування сітківки — це критичний стан, коли сітківка "відходить" від задньої стінки ока. Він може стати фінальним наслідком запущеного увеїту, особливо якщо з’являються рубці, набряки або порушення живлення тканин.

Усі ці ускладнення не з’являються за день. Але якщо увеїт ігнорувати, організм починає компенсувати запалення по-своєму — а це часто шкодить зору ще більше. Саме тому важливо реагувати на симптоми одразу, а не чекати, поки все «саме пройде».

Як діагностують увеїт

Поставити діагноз «увеїт» може тільки офтальмолог після спеціального огляду. Зовнішніх ознак може бути недостатньо — особливо якщо запалення в середині ока. Тому для точної діагностики потрібні інструменти, які дозволяють заглянути в глибину ока й перевірити не лише стан оболонок, а й зоровий нерв, сітківку та внутрішньоочний тиск.

Ось що зазвичай включає обстеження:

• Щілинна лампа: спеціальна мікроскопічна лампа, яка дозволяє побачити навіть дрібні зміни в передній частині ока — запалення, осади, зміну форми зіниці.
• ОКТ (оптична когерентна томографія): дає змогу побачити структури сітківки й виявити набряки або рубцеві зміни на ранній стадії.
• Тонометрія: вимірювання внутрішньоочного тиску. Важливо виявити, чи немає ознак глаукоми — одного з можливих ускладнень.
• Оцінка зору: стандартна перевірка гостроти зору на таблиці — це не формальність, а базова точка для розуміння, наскільки зір постраждав.
• Аналізи крові: допомагають виявити інфекції, маркери запалення або аутоімунні захворювання.
• Флюоресцеїнова ангіографія: при підозрі на порушення кровотоку в сітківці — вводиться барвник у вену й за його допомогою фотографується очне дно.
• МРТ або рентген: призначаються, якщо є підозра на системне захворювання або ураження нервової системи.

Набір обстежень залежить від конкретного випадку. Іноді все обмежується оглядом і аналізом крові, а іноді потрібна серія складних досліджень. Це не тому, що лікар «перестраховується», а тому що увеїт часто є лише частиною ширшої проблеми — й потрібно знайти джерело.

Лікування увеїту

Оскільки причин увеїту багато, і кожна з них вимагає свого підходу, лікування завжди підбирається індивідуально. Іноді потрібно лише зняти запалення, іноді — боротися з інфекцією, а в окремих випадках — стримувати надмірну активність імунної системи. Усе залежить від конкретної ситуації, тяжкості перебігу й того, як швидко звернулися по допомогу.

Знеболення та спазмолітики

Увеїт може супроводжуватись неприємними відчуттями — болем, спазмами м’язів всередині ока, підвищеним тиском. Щоб зменшити дискомфорт, лікарі часто призначають препарати, які розслаблюють циліарний м’яз і тимчасово знерухомлюють райдужку. Це не тільки зменшує біль, а й знижує ризик ускладнень — наприклад, синехій.

Протизапальні препарати

Центральний елемент лікування увеїту — боротьба із запаленням. Якщо не стримати запальну реакцію, вона може викликати незворотні зміни у структурі ока.

Для цього застосовують кілька типів ліків:

• Кортикостероїди: найпоширеніший варіант. Їх можуть призначати у вигляді крапель (наприклад, дексаметазон або преднізолон), ін'єкцій або таблеток — залежно від тяжкості запалення.
• НПЗЗ: нестероїдні протизапальні засоби, як-от ібупрофен чи диклофенак, застосовуються при легкому перебігу або як допоміжна терапія.
• Імуносупресори: препарати, які пригнічують активність імунної системи (наприклад, метотрексат), використовують при хронічному або рецидивному увеїті, особливо коли інші ліки не дають ефекту.

Антиінфекційне лікування

Якщо причина — конкретний збудник, тоді лікування буде спрямоване саме на нього. Наприклад, при токсоплазмозі призначають протипаразитарні засоби, при туберкульозі — специфічні антибіотики, при герпес-асоційованому увеїті — противірусні препарати (ацикловір, валацикловір). Важливо не плутати: антибіотики не діють на віруси, а протигрибкові не допомагають при бактеріях.

Іноді до медикаментів додається місцева терапія — компреси, спеціальні краплі для зволоження або підтримки очного тиску. А в деяких складних випадках — хірургічне втручання, особливо якщо розвинулися ускладнення (катаракта, відшарування сітківки, глаукома).

Головне в лікуванні увеїту — не запускати. Навіть якщо симптоми зникають самі по собі, це не означає, що процес зупинився. Без контролю він може повернутися з новою силою, і кожен наступний епізод забирає частину зору, яку вже не відновити.

Прогноз і перебіг

Увеїт може мати дуже різний перебіг. У когось він виникає один раз, минає після курсу крапель — і більше не турбує. У інших — повторюється регулярно, переходить у хронічну форму, або супроводжує інше захворювання, яке постійно "підкидає дров у вогонь". Тож усе залежить від кількох важливих факторів.

Що впливає на прогноз:

• Своєчасність діагностики: чим раніше виявити увеїт, тим вищі шанси зберегти зір повністю.
• Локалізація запалення: передній увеїт зазвичай легше піддається лікуванню, ніж задній чи панувеїт.
• Причина: якщо вдалося знайти точну причину й вплинути на неї, ризик рецидивів зменшується.
• Загальний стан організму: при імунодефіцитах, хронічних хворобах або аутоімунних розладах перебіг зазвичай складніший.

У важких випадках, коли увеїт розвивається тривалий час або супроводжується ускладненнями, може відбутися часткова втрата зору або навіть повна сліпота. Статистика каже, що увеїт — одна з основних причин незворотної втрати зору серед людей працездатного віку.

Але є й хороші новини: сучасні методи лікування дозволяють зупинити запалення, контролювати тиск, зменшити ризик набряків і підтримати зір. Головне — не ігнорувати симптоми, не займатися самолікуванням і не "затягувати" з повторними обстеженнями. Бо іноді найменші зміни — сигнал про нове загострення.

Чи можна запобігти увеїту

Повністю вберегтись від увеїту, на жаль, неможливо — надто багато чинників можуть викликати запалення, і більшість із них не піддаються контролю. Але це не означає, що нічого не можна зробити. Є кілька речей, які допоможуть знизити ризик або принаймні вчасно помітити проблему.

Ось що справді має сенс:

• Захищайте очі: використовуйте захисні окуляри на виробництві, під час занять спортом або роботи з хімікатами. Навіть незначна травма може викликати запалення.
• Лікуйте інфекції: не ігноруйте вірусні або бактеріальні хвороби, особливо якщо вони дають ускладнення на очі (як-от герпес або туберкульоз).
• Проходьте обстеження регулярно: якщо у вас є аутоімунні чи запальні захворювання, стежити за станом очей потрібно частіше — не рідше одного разу на рік, а іноді й частіше.
• Дбайте про загальне здоров’я: підтримка імунної системи, повноцінний сон, відсутність хронічного стресу зменшують ризик запальних реакцій в організмі, зокрема й в очах.

Профілактика не гарантує, що увеїт не виникне. Але якщо дотримуватися базових заходів безпеки, шанси на ускладнений перебіг або повторення хвороби будуть значно нижчими. А ще — ви зможете помітити зміни на ранній стадії, коли лікування дає найкращі результати.

Варіанти лікування глаукоми: краплі, лазер, операції

Синдром сухого ока: причини, симптоми, лікування

5 можливих причин затуманення зору