Склерит — це запалення білої оболонки ока, яке викликає біль і почервоніння. Без лікування може призвести до незворотних змін і втрати зору.

Біль в оці не завжди сигналізує про втому чи подразнення. Іноді за ним стоїть серйозний запальний процес, який вражає глибокі шари ока. Йдеться не про поверхневу проблему, а про стан, що може зачепити структури, важливі для збереження зору. Саме тому до болю, почервоніння й набряку ока варто ставитись уважно, особливо якщо ці симптоми виникають без очевидної причини або не минають.

Що таке склерит

Склерит — це запальний процес, що вражає склеру, тобто білу оболонку ока. Це не поверхневе подразнення, а глибоке запалення, яке зачіпає щільну волокнисту тканину, що формує основний зовнішній каркас ока. У більшості випадків воно проявляється сильним болем, який посилюється під час руху очей, і вираженим почервонінням. Склерит не просто викликає дискомфорт — у разі відсутності лікування він може пошкодити тканини ока настільки, що призведе до втрати зору.

Типи склериту

Склерит буває різним не лише за тяжкістю перебігу, а й за місцем запалення. Найчастіше він уражає передню частину склери — ту, що легко побачити неозброєним оком. Такий тип вважається типовим і зустрічається у більшості випадків. Рідше виникає задній склерит — запалення, яке розташоване глибше, позаду очного яблука. Його складніше виявити без спеціального обстеження, і він трапляється приблизно у 10% людей зі склеритом.

Крім локалізації, є ще одна класифікація — за формою ураження. Запалення може бути поширеним, вузловим або руйнівним. Ці варіанти мають різну інтенсивність симптомів і потенційну небезпеку для зору.

  • Дифузний склерит: найчастіша форма. Запалення охоплює велику площу склери, поширене рівномірно і зазвичай супроводжується тривалим болем.
  • Вузловий склерит: запалення обмежується окремою ділянкою, на якій видно ущільнення. Такий вузол добре помітний і болючий при натисканні або русі очима.
  • Некротизуючий склерит: найнебезпечніша форма, при якій тканина склери буквально руйнується. Є й безболісний варіант — scleromalacia perforans, який призводить до утворення отворів у склері. На цей тип припадає близько 4% усіх випадків.

Деякі форми перебігають агресивно й швидко погіршують стан ока. Інші розвиваються повільніше, але все одно потребують спостереження й терапії.

Хто хворіє та поширеність

Склерит може виникнути в будь-якому віці, але найчастіше з’являється у людей від 47 до 60 років. Це не означає, що молодші чи старші не стикаються з цією проблемою — випадки фіксують у різних вікових групах.

Жінки хворіють частіше, що пов’язано з більшою поширеністю аутоімунних захворювань серед них. Натомість у чоловіків склерит частіше має інфекційне походження. Така різниця пояснюється не статтю як такою, а переважанням певних причин у різних групах.

За статистикою, щороку виявляють приблизно 4–6 нових випадків склериту на кожні 100 000 людей. Це робить його досить рідкісним захворюванням, але недостатньо рідкісним, щоб про нього не знати. У деяких випадках хвороба розвивається непомітно, особливо якщо це задній склерит, тому важливо звертати увагу на навіть незначні зміни в очах.

Симптоми

Склерит зазвичай має чітко виражені прояви, які складно не помітити. Це не поверхневе подразнення, а глибокий запальний процес. Основним симптомом є сильний біль в оці — він може бути настільки інтенсивним, що не дає спати, або навіть поширюється на сусідні ділянки обличчя. Також характерна чутливість до світла, через яку важко дивитися навіть у напівтемряві.

Інші поширені симптоми виглядають так:

  • Почервоніння склери: білкова оболонка ока набуває яскраво-червоного відтінку.
  • Набряк: тканини виглядають ущільненими або злегка випнутими.
  • Сльозотеча: око постійно зволожене, навіть без подразнення.
  • Світлобоязнь: будь-яке освітлення викликає неприємні відчуття.

На відміну від кон’юнктивіту, склерит не супроводжується виділеннями, але больовий синдром значно сильніший. Саме інтенсивність болю і тривалість симптомів допомагають запідозрити саме це захворювання.

Причини

У більшості випадків склерит виникає на фоні інших станів. Хоча бувають і безпричинні — ідіопатичні — форми, найчастіше це прояв системного захворювання, інфекції або наслідок механічного чи медикаментозного впливу. Порушення в імунній системі займають особливе місце серед усіх можливих причин. Склерит також нерідко з’являється після операцій на очах або при використанні окремих препаратів.

Серед основних захворювань, які асоціюються зі склеритом:

Окрім аутоімунних станів, причинами можуть бути бактеріальні, вірусні або грибкові інфекції. Найбільш несприятливий прогноз — при грибковому ураженні. Склерит також може з’явитися після операцій, травм або як реакція на бісфосфонати — препарати для зміцнення кісткової тканини.

Діагностика

Щоб підтвердити склерит, лікар оглядає око за допомогою спеціальних інструментів. Найважливішим є обстеження зі щілинною лампою — це дозволяє детально побачити структуру склери, визначити характер почервоніння, набряку й оцінити глибину ураження. Такий огляд проводиться під мікроскопом із направленим пучком світла і є стандартною процедурою в офтальмології.

Якщо є підозра на задній склерит, візуального огляду недостатньо. У такому разі може знадобитися ультразвукове дослідження ока або комп’ютерна томографія. Ці методи дозволяють побачити зміни в глибших шарах, які не видно при звичайному світловому огляді.

Якщо склерит має інфекційне походження, іноді лікар бере зразок виділень із ока для лабораторного аналізу. Це допомагає визначити тип збудника — бактерію, грибок або вірус — і підібрати відповідне лікування. У дуже рідкісних випадках, коли діагноз залишається неясним, може проводитись біопсія ділянки склери.

Лікування

Склерит не минає сам і завжди потребує медичної терапії. Вибір методів залежить від тяжкості перебігу та причини. Якщо запалення легке, іноді достатньо нестероїдних протизапальних препаратів. Але частіше призначаються сильніші засоби — системні кортикостероїди, які пригнічують запалення в усьому організмі. Їх зазвичай призначають на термін від семи до десяти днів.

У випадках повторного загострення або неефективності таблеток можуть використовуватись кортикостероїди у вигляді внутрішньовенних ін’єкцій. Це дозволяє швидше зняти запалення та уникнути ускладнень. Якщо встановлено, що склерит викликаний інфекцією, лікування проводиться відповідними засобами — антибіотиками, противірусними або протигрибковими препаратами.

У більш тяжких формах, особливо при некротизуючому склериті, терапія може включати імуносупресивні препарати. До них належать метотрексат, мікофенолат мофетил, циклофосфамід та біологічні засоби, такі як адалімумаб або ритуксимаб. У таких випадках лікування часто проводиться у співпраці з ревматологом.

Якщо запалення призвело до пошкодження тканин, можливе хірургічне втручання. Зазвичай це або укріплення склери за допомогою латки, або пересадка тканин. Такі методи дозволяють відновити цілісність оболонки ока та запобігти подальшим ускладненням.

Прогноз

Якщо склерит не лікувати, запалення може поширитися й ушкодити тканини ока настільки, що призведе до часткової або повної втрати зору. Найбільшу небезпеку становить некротизуючий задній склерит — саме ця форма викликає найагресивніший перебіг і найвищий ризик ускладнень.

Навіть при ефективному лікуванні важливо враховувати, що склерит рідко буває ізольованим захворюванням. У багатьох випадках він пов'язаний з іншими хронічними порушеннями — насамперед аутоімунного характеру. Саме тому тривалий контроль над основним захворюванням відіграє ключову роль у прогнозі. Зменшення активності імунної відповіді часто дозволяє не лише уникнути рецидивів, а й поліпшити загальний стан очей.

Профілактика

Склерит часто виникає як ускладнення інших станів, тому повністю уникнути його розвитку не завжди реально. Проте є базові правила, які допомагають зменшити ризик — особливо в тих, хто вже має проблеми із запальними процесами або користується контактною оптикою. У разі повторних запалень або операцій на очах ці рекомендації мають особливе значення.

Щоб знизити ймовірність подразнення та інфекцій, варто дотримуватись кількох простих правил:

  • Захист очей: використовуйте спеціальні окуляри або щитки при роботі з хімікатами, у майстернях або при заняттях контактними видами спорту.
  • Гігієна рук: мийте руки перед тим, як торкатися обличчя або очей, особливо якщо користуєтесь лінзами.
  • Догляд за лінзами: очищайте їх відповідно до інструкції, зберігайте у чистому контейнері, не перевищуйте терміни носіння.

Хоч ці поради не гарантують повного захисту, вони значно зменшують ризик інфікування й додаткового подразнення очей. Особливо це важливо для людей зі зниженим імунітетом або вже діагностованими хронічними запаленнями.

Життя зі склеритом

Будь-які зміни в очах — особливо біль, почервоніння чи набряк — не варто залишати без уваги. Це особливо важливо для людей із вже діагностованими аутоімунними або запальними захворюваннями. Склерит рідко розвивається миттєво, але його симптоми здатні посилюватись поступово й непомітно. Важливо не чекати моменту, коли дискомфорт стане нестерпним або почне погіршуватись зір.

Звертатися до фахівця слід уже при перших ознаках — навіть якщо це просто незвичне почервоніння чи відчуття тиску в оці. У поєднанні з іншими захворюваннями склерит може бути сигналом про загострення системного процесу. Регулярний контроль і уважність до дрібниць у цьому випадку відіграють вирішальну роль.

Часті питання

У чому різниця між склеритом і епісклеритом?

Епісклерит — це запалення зовнішнього шару склери. Його симптоми легші: почервоніння зазвичай не супроводжується сильним болем, а сам процес минає без лікування. Склерит — це глибше запалення, яке викликає інтенсивний біль і може ушкодити тканини ока.

Чим відрізняється склерит від увеїту?

Увеїт вражає судинну оболонку (увею), розташовану під склерою. Обидва стани можуть викликати біль і почервоніння, але зачіпають різні частини ока. Іноді вони виникають одночасно, що ускладнює діагностику.

Як відрізнити склерит від кон’юнктивіту?

Кон’юнктивіт — це запалення слизової оболонки, яка покриває склеру й внутрішню поверхню повік. Він викликає почервоніння, свербіж і виділення, але не пов’язаний з сильним болем. Склерит, навпаки, дає різкий біль і не супроводжується виділеннями.

Підсумок

Склерит — це не просто почервоніння ока чи тимчасовий дискомфорт. Це запалення, яке може мати глибоке походження й серйозні наслідки. Ігнорування симптомів або спроби чекати, поки “саме пройде”, можуть закінчитись втратою зору.