Краплі для очей без консервантів: коли вони потрібні

Бензалконію хлорид, найпоширеніший консервант очних крапель, за хімічною природою є мийною речовиною: він руйнує оболонки мікробів, а заразом може пошкоджувати й клітини поверхні ока^[1]. Коли офтальмологи у Франції опитали 4107 людей із глаукомою, виявилося, що печіння, відчуття піску і сльозотеча частіше турбували тих, хто закапував краплі з консервантами, а після переходу на безконсервантні форми ці скарги зменшувалися^[2]. Для того, хто закапує очі раз на тиждень, це дрібниця. Для того, хто робить це щодня роками, склад флакона важить не менше, ніж діюча речовина.

Щоденне закапування очей звичне для людей із сухістю очей або частим подразненням, а краплі призначають і при багатьох хворобах очей. Проте на склад зважають не всі. Багато крапель містять консерванти, які зберігають розчин стерильним, але можуть подразнювати очі. Тому дедалі більше людей обирають варіанти без консервантів. Вони не універсальні, але в деяких ситуаціях справді потрібні.

Що таке краплі без консервантів

Краплі без консервантів — це офтальмологічні засоби, у складі яких немає речовин, що пригнічують ріст бактерій після відкриття упаковки. Найчастіше їх випускають у монодозах: маленьких пластикових тюбик-крапельницях (у побуті їх називають «ампулами»), які використовують одразу або протягом часу, вказаного в інструкції. Так виробник обходиться без консервантів на кшталт бензалконію хлориду (BAK; на етикетках пишуть і «бензалконій хлорид»), найпоширенішого консерванту багаторазових флаконів^[1].

Найчастіше без консервантів роблять препарати штучної сльози, які в побуті так і називають «штучна сльоза» або «зволожувальні краплі». Вони зволожують очі, не додаючи подразнення від консерванту. Причину сухості такі краплі не усувають, але зменшують симптоми: відчуття піску в очах, печіння, почервоніння, чутливість до світла. Якщо ці скарги тривають тижнями, лікар може діагностувати синдром сухого ока, у побуті його називають просто «сухе око». Без консервантів випускають і деякі лікарські краплі, зокрема для лікування глаукоми^[3].

Переваги крапель без консервантів

Для людей із хронічною сухістю очей або підвищеною чутливістю до звичайних крапель безконсервантна форма може мати вирішальне значення. Її радять також тим, хто закапує очі часто або поєднує кілька препаратів^[1].

Серед переваг:

• Відсутність консервантів у складі: ні бензалконію хлориду, ні його аналогів, тож поверхня ока (рогівка і кон'юнктива, тонка прозора оболонка, що вкриває білок ока і внутрішній бік повік) не зазнає їхньої токсичної дії.
• Підходять для частого використання: із кожним закапуванням не накопичується навантаження консервантом, тому частоту обмежують лише рекомендація лікаря та інструкція.
• Зручні при підвищеній чутливості очей: менша ймовірність печіння, свербежу і дискомфорту.
• Зазвичай сумісні з контактними лінзами: у складі немає консерванту, який міг би осідати на лінзі. Проте сумісність із лінзами вказують в інструкції, тож її варто перевірити окремо.

Недоліки й обмеження

Мають ці засоби і недоліки, про які краще знати до початку регулярного застосування.

Перший стосується упаковки. Більшість безконсервантних крапель продають у монодозах, тобто окремих невеликих тюбик-крапельницях, яких вистачає на одне-два закапування. Багатодозові флакони без консервантів теж існують, але трапляються рідше. Відкриту монодозу не можна зберігати довше, ніж дозволяє інструкція.

Другий недолік: після відкриття такий розчин не захищений від мікробів. У лабораторному дослідженні бактерії, внесені в безконсервантну штучну сльозу, розмножувалися значно активніше, ніж у краплях із консервантами, а найсприятливішим середовищем виявилися саме монодози^[4]. Тому, якщо забути про термін використання, зростає ризик забруднення. Третій недолік: ці засоби зазвичай дорожчі за звичайні краплі з консервантами.

Навіщо в очні краплі додають консерванти

Консерванти в очних краплях захищають сам розчин від мікроорганізмів, лікувальної дії на око вони не мають. Коли флакон відкривають і користуються ним багато разів, усередину потрапляє повітря, а з ним і мікроби з повік, вій і пальців. Щоб вони не розмножувалися в рідині, до складу додають речовини, які знищують або пригнічують мікроби. Для звичайних багатодозових флаконів консервант є вимогою регуляторів, а в деяких лікарських краплях він ще й стабілізує розчин та допомагає діючій речовині проникнути в око^[1].

Найпоширеніший консервант очних крапель — бензалконію хлорид. Це поверхнево-активна речовина з групи четвертинних амонієвих сполук^[5], яка добре поєднується з багатьма компонентами ліків і діє на широке коло мікробів. Його використовують уже десятиліттями, тож він став стандартним консервантом для багатьох офтальмологічних препаратів.

Особливо часто цей консервант трапляється у флаконах зі штучною сльозою, в антибактеріальних краплях, які призначають, наприклад, при бактеріальному кон'юнктивіті, в антигістамінних засобах від алергічного кон'юнктивіту і навіть у препаратах для лікування глаукоми. Завдяки йому відкритий флакон можна використовувати кілька тижнів. Але така зручність має свою ціну.

Бензалконію хлорид і потенційна шкода для очей

Як консервант бензалконію хлорид ефективний, проте для ока він не нейтральний. У лабораторних, експериментальних і клінічних дослідженнях він робив нестабільною слізну плівку, знищував келихоподібні клітини кон'юнктиви, які виробляють слиз для зволоження ока, порушував захисний бар'єр рогівки^[5]. Найбільше це стосується людей, які закапують очі щодня або кілька разів на день: скарги й ознаки подразнення наростають разом із кількістю крапель із консервантом^[2]. Тому реакція може з'явитися через місяці, навіть якщо спочатку краплі переносилися добре.

Ризик зростає, коли поєднують кілька засобів із консервантом, наприклад, під час одночасного лікування глаукоми і сухості очей. Міжнародні експерти Товариства слізної плівки й поверхні ока (TFOS) відносять консерванти, зокрема бензалконію хлорид, до чинників, які посилюють сухість ока, спричинену самим лікуванням^[6].

У більшості випадків реакція на бензалконію хлорид виглядає як подразнення або відчуття стороннього тіла в оці. Науковці досі з'ясовують, що переважає, алергія чи пряма токсична дія, але токсичність цього консерванту підтверджується стабільно^[5]. Частина проявів наростає поступово і не одразу пов'язується з краплями.

Міф: якщо краплі печуть після закапування, значить, вони «працюють». Насправді: печіння найчастіше означає подразнення. У згаданому опитуванні людей із глаукомою дискомфорт під час закапування відчували 43% тих, хто користувався краплями з консервантами, і 17% тих, хто закапував безконсервантні^[2].

Характерні реакції на консервант:

• Печіння після закапування: неприємне відчуття майже одразу після того, як крапля потрапила в око.
• Свербіж або подразнення повік: особливо в куточках очей або вздовж війкового краю. Схожі скарги дає і блефарит, запалення країв повік, тому причину тривалого свербежу з'ясовує офтальмолог.
• Відчуття піску або стороннього тіла: ніби в оці щось дряпає або заважає. Якщо в око справді щось потрапило, потрібна перша допомога при потраплянні чужорідного тіла в око.
• Сухість після тривалого використання: парадоксальний ефект, коли краплі мали б зволожувати, а натомість сушать.
• Почервоніння очей: у медицині це називають гіперемією кон'юнктиви; це ознака подразнення поверхневих тканин ока.

Якщо симптоми повторюються або посилюються з часом, це вагомий привід переглянути, якими краплями ви користуєтеся. Краплі від глаукоми самостійно не скасовують і не замінюють: це робить лише лікар.

Коротко: що частіше ви закапуєте краплі з консервантом, то вищий ризик подразнення; при щоденному тривалому використанні безконсервантна форма зазвичай переноситься краще.

Альтернатива: м'які консерванти

Коли безконсервантні краплі недоступні або незручні, обирають засоби з так званими м'якими консервантами. Частина з них розкладається на світлі або після потрапляння в око на нешкідливі сполуки, тому їх ще називають «зникаючими»^[7]. Такі консерванти менш токсичні, ніж бензалконію хлорид^[1], і є проміжним варіантом між звичайними краплями та краплями без консервантів.

М'які консерванти рідше спричиняють побічні реакції, але й вони підходять не всім. Якщо людині доводиться закапувати очі дуже часто або сухість виражена, офтальмологи зазвичай радять усе ж перейти на повністю безконсервантні засоби.

На етикетці чи в інструкції шукайте такі назви:

• Натрію хлорит: один із найуживаніших м'яких консервантів; під дією світла після закапування розкладається на хлорид-іони і воду^[7].
• Натрію перборат: у контакті зі слізною плівкою розкладається на воду і кисень, тому подразнює менше^[7].
• Полікватерніум-1: менш токсичний, ніж бензалконію хлорид^[1]; його використовують і в штучній сльозі^[8], і в краплях для лікування глаукоми.

Жодна з цих речовин не є повністю нейтральною: у лабораторних дослідах на клітинах рогівки людини краплі з полікватерніумом-1 теж знижували життєздатність клітин і посилювали запальні сигнали^[9]. Проте вони можуть бути добрим варіантом, якщо безконсервантні краплі недоступні або не підходять за формою випуску.

Коли варто обирати краплі без консервантів

Переходити на краплі без консервантів потрібно не всім. Але є ситуації, коли це вже необхідність, передусім якщо сухість очей не минає, а звичні зволожувальні засоби не допомагають або самі спричиняють дискомфорт. Тоді зволоження без додаткового подразнення стає пріоритетом.

В огляді, присвяченому консервантам в офтальмології, безконсервантні форми настійно рекомендують людям із хворобами поверхні ока, тим, хто закапує очі часто, має доведену алергію на консерванти або носить контактні лінзи^[1]. Це не означає, що всі краплі з консервантами шкідливі, але при повторному й тривалому використанні вони можуть погіршувати стан ока.

Ось коли варто серйозно подумати про перехід на краплі без консервантів:

• Якщо у вас глаукома: ймовірно, ви вже закапуєте краплі для зниження внутрішньоочного тиску, і багато з них містять консерванти. Глаукома означає ушкодження зорового нерва; у побуті її часто називають просто «підвищеним очним тиском», хоча є й форма, за якої тиск залишається в межах норми^[10]. Метааналіз 10 досліджень за участі 1880 пацієнтів показав, що безконсервантний латанопрост знижує тиск так само, як звичайний, а почервоніння очей спричиняє рідше^[11]. Замінити препарат може лише лікар, який підбирає лікування глаукоми.
• Якщо ви закапуєте краплі частіше ніж чотири рази на добу: загальне навантаження консервантом на рогівку зростає, тому при такій частоті штучну сльозу зазвичай радять обирати без консервантів^[12].
• Якщо у вас помірна або тяжка сухість очей: при хронічній хворобі поверхні ока консервант найбільше з усіх компонентів крапель здатний їй зашкодити^[13]. Іноді сухість пов'язана з іншими хворобами, наприклад з очною розацеа.
• Якщо у вас алергія або чутливість до консервантів: реакція може проявлятися свербежем, почервонінням, печінням.
• Якщо ви носите контактні лінзи: бензалконію хлорид міцно зв'язується з матеріалом м'яких лінз^[14], тож довше контактує з оком. Окреме правило для всіх, хто носить лінзи: спати в контактних лінзах небезпечно.
• Якщо ви проводите багато часу за екранами: під час роботи за монітором люди кліпають у середньому вп'ятеро рідше^[15], і поверхня ока гірше зволожується. Такий стан називають комп'ютерним зоровим синдромом, у побуті кажуть «очі втомилися від комп'ютера». Безконсервантні краплі зменшують ризик додаткового подразнення, а ще таким людям радять перерви і, за потреби, окуляри для роботи за комп'ютером.

У кожному з цих випадків доцільно обирати засіб, максимально м'який для поверхні ока, і краплі без консервантів тут найбезпечніший варіант серед доступних.

Читайте:

Пробіотики й сухе око: дослідження відкриває зв’язок з мікробіомом

Досліди на мишах показали, що кишкові бактерії впливають на стан поверхні ока, а пробіотик L. reuteri зменшував оз...

Вітаміни для очей: що підтверджують дослідження, а що ні

Раціон впливає на зір сильніше, ніж здається. З'ясовуємо, які вітаміни та мінерали справді підтримують очі за ...

Ціна, упаковка і термін використання

Краплі без консервантів зазвичай коштують дорожче, ніж краплі з консервантами. Причина в упаковці та вимогах до виробництва: кожна монодоза стерильна й розрахована на одне закапування або на кілька закапувань протягом доби, якщо це дозволяє інструкція. Це потребує більше матеріалу і контролю стерильності, що й позначається на ціні.

Існують і багатодозові флакони без консервантів: пляшечки з вбудованими фільтрами або клапанами, які не пропускають мікроби всередину. Такі системи вже використовують і для лікарських крапель, зокрема при глаукомі^[3]. В аптеках вони трапляються рідше, ніж монодози, а скільки можна користуватися відкритим флаконом, указано в інструкції.

Монодозу після використання викидають, навіть якщо всередині залишився розчин: без консерванту рідина дуже чутлива до мікробів із довкілля.

Щоб заощадити, корисно порівнювати ціну в перерахунку на одне закапування і стежити за знижками в аптеках.

Правила використання крапель без консервантів

Засоби без консервантів потребують уважнішого ставлення до гігієни. У їхньому складі немає речовин, що пригнічують ріст бактерій, тож навіть незначне порушення правил може призвести до забруднення розчину. Це стосується і монодоз, і багатодозових флаконів зі спеціальною захисною системою.

Щоб уникнути інфекційних ускладнень і не втратити користь від крапель, дотримуйтеся кількох простих, але обов'язкових правил:

• Використовуйте одразу після відкриття: монодозу закапують одразу; якщо інструкція дозволяє закрити її й використати повторно, то лише в межах указаного часу, зазвичай не довше 24 годин.
• Не торкайтеся кінчиком тюбика ока, вій чи пальців: це головна причина забруднення стерильного розчину. Перед закапуванням вимийте руки.
• Не зберігайте відкриту монодозу: залишок розчину викидають, щойно минув дозволений час.
• Стежте за терміном придатності: не використовуйте краплі після зазначеної дати, навіть якщо упаковку не відкривали.

Усе це може здатися надмірною пересторогою, але для засобів без консервантів гігієна вирішальна. Якщо дотримуватися інструкції, ними можна безпечно користуватися й тривалий час.