Токсокароз: паразити від тварин

Є інфекції, які не передаються від людини, не викликають симптомів одразу, але здатні уразити легені, печінку або навіть призвести до втрати зору.

Ми звикли вважати серйозними ті хвороби, які чітко дають про себе знати — піднімається температура, щось болить або порушується звичний ритм життя. Але іноді проблема проходить повз увагу: організм бореться мовчки, поки всередині діють паразити, яких ми навіть не помічаємо. Здається, нічого не сталося — просто торкнувся тварини або грався в піску. Але в деяких випадках цього достатньо, щоб у тілі почали мігрувати чужорідні істоти. І якщо пощастить, усе минеться. А якщо ні — буде запалення, ураження органів або втрата зору. І назва цьому — токсокароз.

Що таке токсокароз і як передається

Токсокароз — це паразитарна інфекція, яка виникає після випадкового потрапляння в організм людини яєць круглих червів Toxocara canis або Toxocara cati. Ці гельмінти зазвичай живуть у кишківнику собак і котів. У людському організмі вони не можуть завершити свій життєвий цикл, але личинки здатні проникати в тканини та мігрувати по тілу, викликаючи запалення й ураження різних органів.

Найчастіше джерелом зараження стають собаки — особливо цуценята. Вони можуть інфікуватися ще до народження або через молоко матері. Через кілька тижнів після появи на світ паразити в їхньому кишечнику вже починають виробляти яйця. Ці яйця виходять із фекаліями та потрапляють у довкілля — на землю, траву, шерсть, предмети. Протягом двох-чотирьох тижнів у яйцях формуються личинки, і після цього вони стають небезпечними для людини.

Людина заражається не від самої тварини, а через контакт із об’єктами, забрудненими її випорожненнями. Яйця можуть бути в ґрунті, піску, на дитячих іграшках або навіть на харчах, якщо їх готували немитими руками. Часто зараження відбувається через ковтання землі, що трапляється в дітей під час гри або у дорослих із пікою — станом, за якого виникає бажання їсти неїстівні речі. Рідко токсокароз може розвинутися після вживання сирого або недостатньо термічно обробленого м’яса.

Від людини до людини токсокароз не передається. Це не вірус і не бактерія — джерелом можуть бути лише фекалії інфікованих тварин. Зовні ці яйця нічим не видають себе: вони невидимі неозброєним оком, не мають запаху й можуть виживати в довкіллі місяцями.

Що відбувається після зараження

Після того як яйця токсокари потрапляють у рот, вони проходять через шлунково-кишковий тракт і досягають тонкого кишківника. Там із них виходять личинки. Саме на цьому етапі починається найважливіше — паразити проникають крізь кишкову стінку й потрапляють у кровотік. Кров переносить їх до різних тканин, де вони осідають і викликають локальні запальні процеси.

У тілі людини ці личинки не здатні дорослішати й розмножуватись. Але це не означає, що вони безпечні. Їхня присутність викликає відповідь імунної системи, і саме ця відповідь часто стає причиною пошкоджень. Найчастіше уражаються печінка та легені, але також можливе проникнення до центральної нервової системи або очей.

Деякі личинки залишаються в тканинах протягом кількох місяців. Вони не зникають одразу, можуть пересуватися між органами й ускладнювати перебіг захворювання. Усе залежить від того, скільки паразитів потрапило в організм і куди саме вони дісталися. Якщо зараження незначне, імунна система справляється самостійно — і людина навіть не дізнається, що мала контакт із паразитом. Але якщо личинок багато або вони досягли життєво важливих структур, можливі серйозні наслідки.

Форми токсокарозу та симптоми

Симптоми токсокарозу залежать від того, куди саме потрапили личинки. Більшість людей не відчувають жодних ознак зараження — організм самостійно справляється з паразитом. Але якщо в тіло потрапила велика кількість яєць або паразити досягли чутливих структур, з’являються характерні прояви. Існує дві основні форми захворювання — вісцеральна та очна.

Вісцеральна форма

Цей варіант виникає, коли личинки мігрують у внутрішні органи. Найчастіше уражаються печінка, легені або селезінка. Симптоми можуть бути схожі на вірусну інфекцію або запалення дихальних шляхів. У деяких випадках ураження настільки виражене, що розвивається пневмонія або збільшення внутрішніх органів. Якщо паразити потрапляють до центральної нервової системи, можливі серйозні порушення, але це трапляється рідко.

До симптомів вісцерального токсокарозу належать:

• лихоманка
• кашель
• хрипи
• виснаження
• біль у животі
• шкірний висип
• збільшення печінки
• збільшення селезінки
• пневмонія

Очна форма

Ураження ока виникає, коли паразит досягає сітківки або інших структур зору. Це зазвичай односторонній процес — інфікується лише одне око. Симптоми можуть проявитися поступово або залишатися непоміченими до моменту, коли зір починає стрімко погіршуватися. У деяких випадках очний токсокароз призводить до незворотної втрати зору.

До симптомів очного токсокарозу належать:

• біль і почервоніння в оці
• рубцювання й ураження сітківки
• порушення зору

Діагностика, перебіг і лікування

У більшості випадків токсокароз проходить безсимптомно, і людина ніколи не дізнається, що була заражена. Організм самостійно виводить паразита, не залишаючи наслідків. Але при масивному зараженні або ураженні чутливих ділянок можуть з’являтися серйозні симптоми — і тоді діагностика набуває значення.

Щоб запідозрити токсокароз, лікар оцінює загальний стан, запитує про контакт із тваринами та можливість ковтання забрудненого ґрунту чи піску. Далі призначається аналіз крові — серологічне дослідження, яке виявляє антитіла до Toxocara. Їхня наявність означає, що імунна система вже стикалась із паразитом. Цей тест є основним способом підтвердження діагнозу, оскільки виявити самих паразитів у тілі складно.

Якщо симптомів немає — лікування зазвичай не потрібне. Але у разі проявів лікар може призначити протипаразитарні препарати. Найчастіше це мебендазол або альбендазол — обидва препарати доступні в Україні. Вони зупиняють розвиток личинок і сприяють їх загибелі. При ураженні ока ситуація складніша: щоб запобігти незворотним змінам, застосовують кортикостероїди, а в деяких випадках потрібне хірургічне втручання. Пацієнта направляють до офтальмолога для спеціалізованого лікування.

Залежно від місця ураження прогноз різниться. При вісцеральній формі — зазвичай сприятливий, особливо при своєчасному лікуванні. У разі очної форми можливе стійке погіршення зору, навіть після видалення паразита.

Профілактика токсокарозу

Щоб знизити ризик зараження токсокарозом, не потрібно кардинально змінювати спосіб життя — достатньо дотримуватись базових заходів безпеки. Найпростіше й найефективніше — регулярно мити руки з милом. Особливо це важливо після контакту з тваринами, після роботи з ґрунтом або перед їжею.

Домашні тварини, зокрема собаки та коти, мають регулярно проходити ветеринарний огляд. У разі потреби лікар призначає дегельмінтизацію. Житлові зони, де перебувають тварини, бажано прибирати щотижня: мити підлогу, прати підстилки або дезінфікувати клітки. Якщо ви прибираєте за твариною на вулиці — закопуйте або викидайте фекалії в смітник і мийте руки після цього.

Дітей варто навчити основ гігієни з раннього віку. Не дозволяйте їм гратись у пісочницях, де можуть бути залишки фекалій, або брати до рота землю. Пісочниці, які розміщені на відкритому повітрі, варто накривати, коли ними не користуються. А головне — пояснити дитині, чому після вулиці завжди треба мити руки.

Що таке токсоплазмоз і як не заразитися

Лямбліоз: симптоми, причини, лікування

Паразити та інфекції у людини: види, симптоми і ризики