Гострий біль в оці: основні причини

Крихітна піщинка під повікою може боліти так, ніби в око встромили голку. Причина в рогівці, прозорому «віконці» на передній поверхні ока: вона належить до найщільніше іннервованих тканин тіла^[1], і нервових закінчень у її поверхневому шарі в 300–600 разів більше, ніж у шкірі^[2]. Тому сила болю погано підказує, наскільки все серйозно. Соринка болить нестерпно, а гострий напад глаукоми, найнебезпечніша для зору причина, може починатися з болю в лобі, нудоти й блювання^[3], тож його легко сплутати з мігренню. Перш ніж щось капати чи терти, варто подивитися на супутні ознаки: сльозотеча і відчуття соринки, виділення, затуманення зору, нудота, біль під час рухів очима. Саме вони підказують, чи можна спостерігати вдома, чи рахунок іде на години.

Читайте:

Хвороби очей: симптоми, причини, лікування

Проблеми із зором трапляються в будь-якому віці, від шкільної короткозорості до глаукоми в літньому віці. Які...

Чому з’являється головний біль і нечіткий зір одночасно

Головний біль і нечіткий зір одночасно: які буденні причини дають таке поєднання, за якими хворобами очей, не...

Зовнішні подразники, що спричиняють біль

Око постійно контактує з довкіллям, і будь-яка дрібна частинка, що потрапила на кон'юнктиву (тонку прозору оболонку на білку ока і внутрішньому боці повік) чи під повіку, здатна спричинити гостру реакцію. Колючий біль, посилена сльозотеча, бажання заплющити око є типовою відповіддю на чужорідне тіло. Проте причина не завжди така очевидна, як вія або порошинка.

Сторонні тіла в оці

Частинки пилу, волосинки, піщинки, металева стружка або уламок скла можуть подряпати поверхню рогівки. Око реагує миттєво: з'являється різкий біль, сльозотеча, неможливо відкрити повіку, або здається, ніби під повікою камінчик. У побуті це називають просто «соринкою в оці». Якщо частинка рухається разом із морганням, біль посилюється. Буває, що стороннє тіло прилипло до поверхні ока чи вросло в неї, і тоді спроба витягти його самостійно лише погіршить ситуацію. Дрібні частинки, як-от вія чи пісок, око часто вимиває саме завдяки морганню і сльозам; терти його не можна^[4].

Якщо в око потрапив дрібний предмет, що не завдав значної травми, спробуйте видалити його обережно, попередньо вимивши руки. Ось що можна зробити:

• Промити око чистою водою або зволожувальними краплями: підійде чиста вода кімнатної температури з-під крана, у пляшці чи кип'ячена, або аптечний фізіологічний розчин без консервантів^[5].
• Використати ватяну паличку: якщо частинка видна на внутрішньому боці повіки чи на білку ока, її можна обережно торкнутися зволоженим кінчиком палички^[4].
• Не торкатися рогівки: частинку на кольоровій частині ока, тобто на рогівці над райдужкою, самостійно не знімають^[4].
• Негайно звернутися до лікаря: якщо в око потрапило скло, метал чи хімічні речовини, якщо щось влетіло в око на великій швидкості (під час роботи з електроінструментом чи косіння трави), або якщо біль не минає після промивання^[5]. Після роботи молотком, шліфувальною машинкою чи з металом будь-які спроби видалити частинку вдома протипоказані^[4].

Що робити до огляду лікаря, крок за кроком пояснює перша допомога при потраплянні чужорідного тіла в око.

Подразнення хімічними речовинами

Пари лаків для волосся, аерозолів, мийних засобів або дим здатні спричинити опік поверхні ока. Біль тоді супроводжується різким почервонінням, рясною сльозотечею, світлобоязню та погіршенням зору. Якщо в око потрапив концентрований засіб (засіб для чищення духовки, відбілювач, розчинник), промивайте його проточною водою з широко розкритими повіками щонайменше 15 хвилин (британська NHS радить 20) і не припиняйте, поки чекаєте на допомогу; упаковку засобу варто взяти із собою до лікарні^[5][6]. Особливо небезпечні луги й кислоти: що довше зволікати з промиванням, то глибше вони пошкоджують рогівку.

Ультрафіолетовий опік ока («зайчики»)

Зварювальники знають це як «нахопитися зайчиків», гірськолижники та альпіністи як «снігову сліпоту». Лікарі називають цей стан фотокератитом, або електроофтальмією: ультрафіолет від зварювальної дуги, відбитого снігом сонця чи бактерицидної лампи пошкоджує поверхневі клітини рогівки, і вони злущуються^[7]. Підступність у затримці: біль, світлобоязнь, сльозотеча і відчуття піску в обох очах з'являються через 30 хвилин–12 годин після опромінення, часто вже вночі^[7]. Рогівка зазвичай відновлюється за 24–72 години; лікування таке саме, як при подряпині рогівки: знеболювальні таблетки, штучні сльози, мазі, а контактні лінзи відкладають до загоєння^[7]. Запобігти легше: зварювальникам потрібен щиток із регульованим ступенем затемнення, а в горах і на снігу окуляри з УФ-фільтром^[7].

Інфекції, які спричиняють різкий біль в оці

Біль в оці буває проявом інфекційного процесу. Коли запалюються оболонки, рогівка чи внутрішні структури ока, біль часто супроводжується виділеннями, почервонінням і світлобоязню. У деяких випадках відлік іде на години: запізніле лікування здатне незворотно погіршити зір.

Кон'юнктивіт

Кон'юнктивіт — це запалення кон'юнктиви, слизової оболонки, яка вкриває внутрішній бік повік і передню поверхню білка ока. Причиною можуть бути віруси, бактерії або алергени. Найчастіше інфекційний кон'юнктивіт спричиняє аденовірус: на нього припадає до 75% усіх випадків кон'юнктивіту^[8]. Типові почервоніння, печіння, виділення та відчуття піску в оці, а кон'юнктивіт зазвичай минає сам за тиждень-два^[9]. Сильний біль для нього нетиповий: якщо очі болять, з'явилися світлобоязнь чи зміни зору, NHS радить терміново звернутися до лікаря^[9].

Залежно від природи збудника, лікування різниться. Найпоширеніші підходи:

• Противірусні засоби: лише при герпетичному ураженні ока, їх призначає офтальмолог. Для аденовірусного кон'юнктивіту зареєстрованих противірусних крапель немає, тому лікування спрямоване на полегшення симптомів^[8]: холодні компреси, штучні сльози, ретельна гігієна рук.
• Антибактеріальні краплі або мазі: лише при бактеріальному запаленні, наприклад хлорамфенікол (у побуті «левоміцетин») або ципрофлоксацин. На вірусний і алергічний кон'юнктивіт антибіотики не діють^[9].
• Антигістамінні засоби: при алергічному кон'юнктивіті, щоб зняти свербіж і почервоніння.

Кератит

Кератит — запалення рогівки, найчутливішої ділянки ока. Він буває травматичним або інфекційним, його спричиняють бактерії, віруси, грибки або найпростіші. Біль зазвичай колючий, іноді пульсуючий, супроводжується зниженням зору, світлобоязню, а іноді гнійними виділеннями. Окремо ризикують ті, хто носить лінзи, особливо якщо звикли спати в контактних лінзах: у дослідженні тяжкого кератиту, через який людей госпіталізували, його щорічна частота становила 2,52 на 10 000 користувачів лінз тривалого носіння, які не знімали їх на ніч, і 0,52 на 10 000 серед тих, хто носив одноденні лінзи^[10]. Найчастішим збудником була синьогнійна паличка^[10]. Вірус простого герпесу після першого епізоду залишається в нервовому вузлі поблизу ока, тому герпетичний кератит схильний повертатися знову^[11].

У лікуванні цього стану використовують:

• Противірусні або протигрибкові засоби: залежно від збудника. При герпетичному кератиті це трифлуридин у краплях, ацикловір у вигляді мазі чи таблеток або гель ганцикловіру^[12], при грибковому зазвичай натаміцин^[13].
• Знеболення під наглядом лікаря: таблетки знеболювальних і краплі, що зменшують спазм. Краплі-анестетики допустимі лише короткочасно і за призначенням: у дослідженні з подряпинами рогівки тетракаїн протягом 24 годин добре знімав біль без додаткових ускладнень^[14], але тривале самостійне закапування належить до найруйнівніших способів пошкодити рогівку^[15].
• Обмеження контактних лінз: під час лікування та ще деякий час після нього лінзи протипоказані.

Флегмона орбіти та ендофтальміт

Ці стани належать до найнебезпечніших очних інфекцій. Флегмона орбіти (орбітальний целюліт) є гнійним запаленням тканин очної ямки навколо очного яблука. Приблизно в 90% випадків інфекція переходить із сусідніх пазух носа, тобто при синуситі, рідше після травми чи інфекції повік^[16]. Типові набряк і почервоніння повік, біль під час рухів очима, двоїння, вибухання ока вперед, гарячка; лікують у стаціонарі антибіотиками внутрішньовенно, бо інфекція може поширитися на венозні пазухи мозку^[16]. Ендофтальміт є інфекцією всередині ока, яку найчастіше спричиняють бактерії, рідше грибки; він виникає після операцій на оці, ін'єкцій в око або проникних травм^[17]. Тут біль поєднується з різким зниженням зору, помутнінням усередині ока й загальними ознаками запалення. Обидва стани потребують невідкладної допомоги; ендофтальміт лікують, не чекаючи аналізів, ін'єкціями антибіотиків в око або операцією^[17].

Подразнення, сухість і травматичні ураження

Очі щодня зазнають дії сухого повітря, екранів, вітру, лінз. Якщо зволоження недостатнє або поверхня рогівки травмована, з'являється біль. Ці стани зазвичай не пов'язані з інфекцією, але можуть бути не менш болючими й помітно заважати жити.

Синдром сухого ока

Синдром сухого ока виникає, коли сліз утворюється замало, вони швидко висихають або мають неправильний склад^[18]. У результаті рогівка залишається частково незахищеною, з'являються подразнення й печіння. Частіше на нього страждають люди після 50 років, жінки, ті, хто носить контактні лінзи або має аутоімунні хвороби на кшталт синдрому Шегрена^[18], а також ті, хто довго дивиться в монітор. Біль зазвичай тупий або пекучий, іноді з відчуттям, ніби в оці щось зайве.

Щоб зменшити дискомфорт, застосовують:

• Штучні сльози без консервантів: для зволоження та відновлення стабільності слізної плівки. Краплі без консервантів особливо доречні тим, хто закапує очі часто: консервант бензалконію хлорид сам може посилювати сухість^[19].
• Захист від зовнішніх чинників: уникати диму, вітру та кондиціонерів, зволожувати повітря вдома і робити перерви під час роботи з екраном^[18].
• Перегляд ліків, які ви приймаєте: антигістамінні засоби, антидепресанти, ліки від підвищеного тиску, ретиноїди та деякі інші препарати можуть посилювати сухість^[19]. Замінити препарат може лише лікар, який його призначив.

Ерозія рогівки (подряпина)

Подряпину рогівки лікарі називають ерозією рогівки. Вона часто трапляється через пил, пісок, нігті, гілки чи необережне знімання лінз. Навіть мікроподряпина спричиняє сильний біль через високу чутливість рогівки. Симптоми: різь, світлобоязнь, сльозотеча, відчуття стороннього тіла, яке не минає після промивання^[20].

Для полегшення стану рекомендують:

• Пов'язку на око не накладати: Міф: пов'язка дає оку спокій і пришвидшує загоєння. Насправді: вона не зменшує біль і може сповільнити загоєння, тому її не рекомендують^[20].
• Відмову від контактних лінз: до повного відновлення поверхневого шару рогівки; при ерозії в тих, хто носить лінзи, лікар призначає краплі, що діють на синьогнійну паличку^[20].
• Знеболення та захист від інфекції: біль знімають таблетки знеболювальних або нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) у краплях, а антибактеріальні краплі часто призначають для профілактики інфекції^[20]. Якщо за добу краще не стало, око має оглянути лікар^[20].

Коротко: при подряпині рогівки око не заклеюють і не «заморожують» знеболювальними краплями самостійно. Якщо біль за добу не слабшає або падає зір, потрібен огляд.

Передній увеїт

Увеїт є запаленням судинної оболонки ока, тобто райдужки, циліарного тіла та хоріоїдеї^[21]. Біль в оці найчастіше дає передній увеїт, коли запалюються райдужка, кольорова частина ока, і циліарне тіло; його ще називають іритом. Хвороба рідкісна, зазвичай уражає одне око, і часто причину так і не знаходять. Серед відомих причин є аутоімунні хвороби (зокрема розсіяний склероз і анкілозивний спондиліт, у побуті «хвороба Бехтерева»), герпесвіруси, токсоплазмоз і травми ока^[22]. Біль ниючий, глибокий, посилюється під час читання, з'являються почервоніння, затуманений зір, світлобоязнь, «мушки» чи спалахи перед очима^[22]. Почервоніння найсильніше навколо рогівки, а хворе око болить навіть тоді, коли світять у здорове; при кон'юнктивіті так буває рідко^[21]. Міф: червоне болюче око означає кон'юнктивіт, і воно мине саме. Насправді: біль, світлобоязнь і погіршення зору є приводом для термінового огляду, бо за ними може стояти увеїт, а без лікування він загрожує втратою зору^[22], підвищенням внутрішньоочного тиску й помутнінням кришталика.

У таких випадках застосовують:

• Кортикостероїдні краплі: для зменшення запалення й набряку райдужки^[21].
• Краплі-циклоплегіки, що розширюють зіницю: розслаблюють м'язи ока, знімають біль^[22] і знижують ризик утворення спайок між райдужкою й кришталиком.
• Регулярне офтальмологічне спостереження: зазвичай офтальмолог оглядає людину протягом 24 годин від звернення, а якщо зір зник, допомога потрібна негайно; далі лікар перевіряє, як діє лікування, чи немає побічних ефектів та ускладнень^[22].

Склерит

Склерит є глибоким запаленням склери, тобто щільної білої оболонки ока («білка»). Його головна ознака: сильний глибокий біль, який часто посилюється вночі й будить зі сну, може віддавати в інші ділянки обличчя^[23]. Найчастіше склерит супроводжує ревматоїдний артрит^[23]. У великому дослідженні 500 людей зі склеритом у 38,7% запалення ока з'явилося раніше, ніж лікарі діагностували системну хворобу, а зір знизився в 15,8%^[24]. Звичайних очних крапель тут замало: у легких випадках призначають нестероїдні протизапальні таблетки, але частіше кортикостероїди всередину^[23].

Неврит зорового нерва

Біль за оком, який посилюється під час рухів очима, разом із погіршенням зору на одне око буває ознакою запалення зорового нерва^[25]. У дослідженні 448 людей із гострим невритом зорового нерва біль супроводжував втрату зору в 92,2% випадків; середній вік хворих становив 31,8 року, а 77,2% були жінки^[26]. Майже в половини з них (48,7%) магнітно-резонансна томографія виявила в мозку зміни, характерні для демієлінізації^[26], тому неврит зорового нерва іноді стає першим проявом розсіяного склерозу. Окрім болю, людина помічає, що кольори здаються тьмянішими^[25].

Глаукома як критична причина болю

Підвищений внутрішньоочний тиск (у побуті «підвищений очний тиск») при глаукомі є чимось більшим, ніж цифра в картці. Звичайна глаукома розвивається непомітно і не болить. У гострих випадках тиск здатен спричинити раптовий сильний біль, що поширюється на лоб, скроню чи навіть щелепу. Біль часто супроводжується нудотою, блюванням, затуманенням зору, райдужними колами навколо джерел світла, почервонінням ока^[27]. Це типова картина гострого нападу глаукоми, який може за кілька годин безповоротно пошкодити зір^[3].

Гостра форма глаукоми

Гостра закритокутова глаукома виникає, коли райдужка перекриває дренажний кут ока, рідина всередині не може вільно відтікати, і тиск стрімко зростає. Частіше напад трапляється в людей із далекозорістю, у жінок, у старшому віці та в тих, у кого в родині вже були такі напади^[3]. Спровокувати його можуть тьмяне освітлення, коли зіниця розширюється, краплі для розширення зіниці, а в анатомічно схильних очах ще й деякі антидепресанти, засоби від закладеності носа, від заколисування, топірамат^[3]. Часто перед великим нападом бувають короткі епізоди болю в оці в напівтемряві чи під час читання^[3].

При гострому нападі глаукоми потрібні негайні дії:

• Ліки, що знижують внутрішньоочний тиск: краплі тимололу й ацетазоламід внутрішньовенно чи в таблетках зменшують утворення рідини в оці; якщо тиск не падає, додають осмотичні засоби, наприклад маніт^[3].
• Препарати, які покращують її відтік: аналоги простагландинів (латанопрост), а коли тиск трохи знизиться, пілокарпін, що звужує зіницю й відтягує райдужку від дренажного кута^[3].
• Лазерна або хірургічна процедура: лазерна периферична іридотомія, тобто крихітний отвір у райдужці, відновлює шлях для рідини; її часто роблять і на другому оці, щоб запобігти нападу в ньому^[3]. Якщо цього замало, офтальмолог може запропонувати фільтраційну операцію.

Сідати за кермо самому не варто: телефонуйте 103 або 112 чи попросіть когось відвезти вас до лікарні^[27].

Коротко: біль в оці разом із нудотою, затуманенням і райдужними колами навколо ламп є приводом їхати до лікаря одразу, не чекаючи ранку.

Біль в оці через головний біль

Буває, що джерело болю не в самому оці. Справжньою причиною може бути головний біль, що віддає в ділянку очей. Такий біль буває пронизливим, пульсуючим або тупим, з одного боку або з обох. Найчастіше йдеться про два типи головного болю: кластерний та мігрень. Вони мають різне походження, але обидва здатні спричиняти виражений біль саме в ділянці очей.

Кластерний головний біль

Кластерний головний біль належить до найболючіших станів. Він виникає раптово і строго з одного боку голови, зазвичай навколо або за оком, у ділянці брови чи скроні. Без лікування напад триває від 15 хвилин до 3 годин і повторюється від одного разу через день до 8 разів на добу, часто в той самий час^[28]. На боці болю око червоніє і сльозиться, закладає ніс, звужується зіниця, опускається повіка, а людина не може всидіти на місці^[28]. Око ніби «вибухає зсередини», хоча саме око здорове.

Лікувати тут треба головний біль, тому схему підбирає невролог індивідуально, залежно від частоти й тяжкості нападів. Окремий напад часто вдається обірвати вдиханням 100% кисню: у рандомізованому дослідженні через 15 хвилин болю не було після 78% нападів, які лікували киснем, і лише після 20% з повітрям^[29].

Мігрень

Мігрень є неврологічною хворобою, що спричиняє інтенсивний, часто однобічний біль, який може охоплювати лоб, скроню, ділянку за оком. Напад зазвичай триває від 4 годин до 3 діб^[30], біль часто супроводжується нудотою, блюванням, чутливістю до світла і звуків. Під час нападу зір може тимчасово погіршуватися: з'являються плями, «спалахи», звуження поля зору. Іноді ці симптоми передують болю, тоді говорять про мігрень з аурою.

Щоб полегшити стан, застосовують:

• Специфічні препарати: триптани (наприклад, суматриптан) і гепанти для зупинки нападу, а для профілактики бета-адреноблокатори, деякі антидепресанти та протиепілептичні (протисудомні) препарати^[30].
• Знеболювальні засоби: ібупрофен, ацетилсаліцилова кислота або парацетамол при легших нападах; їх приймають якомога раніше, але не частіше ніж 2 дні на тиждень, бо інакше головний біль стає частішим^[30].
• Уникнення тригерів: нестачі сну, пропущених прийомів їжі, надлишку кофеїну й алкоголю^[30]. Міф: шоколад є одним із головних харчових тригерів мігрені. Насправді: у жодному з трьох досліджень, де людям із мігренню давали шоколад або плацебо, помітної різниці в кількості нападів не знайшли, тож доказів, що шоколад провокує мігрень, недостатньо^[31]. Автори огляду припускають, що потяг до шоколаду іноді вже є ранньою ознакою нападу^[31].
• Методи саморегуляції: техніки релаксації, когнітивно-поведінкова терапія; для профілактики NHS також згадує акупунктуру^[30].

Якщо головний біль регулярно віддає в око, лікар має встановити його тип і підібрати лікування, інакше симптоми повертатимуться.

Симптоми, які потребують негайної допомоги

Не кожен біль в оці є критичним, але деякі супутні ознаки мають насторожити. Якщо разом із болем з'являються інші тривожні симптоми, це може вказувати на серйозне порушення, що потребує невідкладного огляду. Зволікання або самолікування в таких випадках можуть обернутися втратою зору чи пошкодженням тканин ока.

Небезпечні ознаки, що не терплять зволікань

Якщо біль в оці поєднується з такими проявами, потрібна термінова допомога фахівця^[5]:

• Видима подряпина або сторонній предмет в оці: особливо якщо його не вдається видалити, він застряг в оці або влетів на великій швидкості.
• Раптове погіршення зору: плями, затуманення зору, спалахи чи двоїння в очах.
• Контакт із хімікатами: навіть нетривалий, особливо з лугами чи кислотами.
• Почервоніння, набряк, виділення з ока: у поєднанні з болем свідчать про активне запалення.
• Обмеження рухливості очного яблука: око не рухається чи не відкривається, болить під час погляду вгору, вниз або вбік.
• Нудота, блювання разом із болем в оці: можливий симптом гострої глаукоми, а після травми ще й ознака ураження голови.
• Кров або гній з ока: після травми або без видимої причини.

Із цими ознаками домашня аптечка не допоможе: потрібен якнайшвидший огляд офтальмолога чи відділення невідкладної допомоги. Самому за кермо сідати не варто^[5].