Що таке токсоплазмоз і як не заразитися

Токсоплазмоз — це паразитарна інфекція, що часто протікає непомітно. Але якщо вона виникає під час вагітності або у людей зі слабким імунітетом, наслідки можуть бути дуже серйозними — аж до ураження мозку, очей чи внутрішніх органів.

Інфекцію викликає мікроскопічний паразит Toxoplasma gondii. Заразитись ним можна через сире або недоготоване м’ясо, забруднені овочі, воду чи контакт із котячими випорожненнями. У здорових людей токсоплазмоз часто минає сам по собі, навіть без симптомів. Але в певних випадках — особливо під час вагітності або при зниженому імунітеті — він може спричинити серйозні порушення. У цій статті зібрана вся потрібна інформація про те, як проявляється токсоплазмоз, як його виявити, чим лікувати й на що звертати увагу.

Симптоми токсоплазмозу

Більшість людей навіть не здогадуються, що інфіковані токсоплазмою. У них немає жодних симптомів, і вони почуваються цілком нормально. Але коли імунітет слабшає або інфекція розвивається у новонародженого — ситуація змінюється.

У більшості людей

Звичайна форма токсоплазмозу зазвичай нічим себе не проявляє. Якщо симптоми все ж з’являються, вони схожі на легку застуду або грип. Це може тривати кілька тижнів і пройти без лікування.

Прояви часто обмежуються такими ознаками:

• Лихоманка: температура піднімається трохи підвищується без очевидної причини.
• Міалгія: ниючі болі у м’язах, особливо в ногах і спині.
• Біль у горлі: схожий на дискомфорт при фарингіті, без видимих почервонінь.
• Головний біль: переважно тупий, з локалізацією у лобовій чи скроневій зоні.
• Збільшення лімфовузлів: найчастіше в ділянці шиї або підщелепної зони, іноді безболісне.

У людей зі зниженим імунітетом

У людей, чия імунна система ослаблена через хворобу або лікування (наприклад, хімієтерапію), токсоплазмоз може викликати серйозні ускладнення. Найнебезпечніше — це ураження мозку, легень, очей або внутрішніх органів.

Поширені симптоми включають:

• Судоми та порушення координації: через ураження центральної нервової системи.
• Сплутаність свідомості: зниження концентрації, повільна реакція.
• Задишка, кашель: при ураженні легень (токсоплазмовий пневмоніт).
• Проблеми із зором: біль в очах, нечітке зображення, світлобоязнь.

У новонароджених і дітей

Близько трьох із чотирьох дітей, що народжуються з вродженим токсоплазмозом, не мають симптомів одразу [джерело]. Але іноді ознаки виявляються вже в перші дні життя — і тоді ситуація може бути критичною. Крім того, симптоми можуть з’явитися через місяці або навіть роки.

У разі тяжкого перебігу одразу після народження можуть спостерігатися:

• Погане смоктання та відмова від їжі: ознака слабкості та неврологічних розладів.
• Жовтяниця: жовтизна шкіри та білків очей.
• Збільшення печінки та селезінки: часто супроводжується здуттям живота.
• Судоми: у тяжких випадках.
• Кровоточивість і синці: через зниження кількості тромбоцитів.
• Ознаки ураження мозку: мікроцефалія, гідроцефалія, кальцифікації, а також макроцефалія — збільшений розмір голови.

Через кілька місяців або років можуть з’являтись затримки в розвитку, порушення слуху, проблеми із зором або інтелектуальні розлади. Часто це пов’язано з тим, що інфекція пошкоджує нервову систему ще в утробі.

Причини зараження

Зараження токсоплазмозом відбувається, коли паразит потрапляє в організм людини. Основних шляхів кілька, і всі вони пов’язані з недотриманням гігієни або споживанням забруднених продуктів. Особливо уважними мають бути ті, хто контактує з сирим м’ясом або доглядає за котами.

Коти як основні носії

Паразит Toxoplasma gondii може жити в багатьох теплокровних тваринах, але лише в котах він розмножується. Інфікований кіт виділяє мільйони яйцеклітин паразита з калом протягом одного–трьох тижнів після зараження [джерело]. Самі коти при цьому зазвичай не мають симптомів.

Яйцеклітини стають заразними не одразу, а через 1–5 днів після потрапляння в навколишнє середовище. Саме тому щоденне прибирання лотка зменшує ризик інфікування. Але якщо людина торкається котячого туалету і не миє після цього руки — є ризик зараження.

Домашні коти, які не виходять на вулицю і не їдять сирого м’яса, майже не несуть загрози. Значно більший ризик — у вуличних або тих, що ловлять мишей.

Недоготоване м’ясо і морепродукти

Інший частий шлях зараження — вживання м’яса або морепродуктів, які не пройшли належну термічну обробку. Деякі види продуктів мають вищий ризик:

• Свинина та ягнятина: можуть містити цисти паразита в м’язових волокнах.
• Дичина: м’ясо диких тварин, що не проходить санітарної перевірки.
• Молюски: зокрема мідії, устриці та інші, які фільтрують воду й можуть накопичувати паразита.

Контакт із сирим м’ясом — також ризикований. Якщо після нарізання м’яса не помити руки, можна перенести яйцеклітини паразита на рот. Так само небезпечне використання ножів, дощок чи посуду після сирого м’яса — якщо їх не помити належним чином перед подальшим використанням.

Забруднені продукти й вода

Паразит може потрапити на овочі та фрукти через ґрунт або добрива, що містять фекалії тварин. Тому вживання немитих продуктів — ще один шлях зараження. Навіть шкірка не завжди захищає, якщо руки після очищення не помити.

Також варто уникати вживання сирої води з відкритих джерел або колодязів, адже вона теж може містити T. gondii. Усі овочі, фрукти, а також інвентар для їх обробки повинні митися окремо від сирих продуктів тваринного походження.

Діагностика

Щоб визначити, чи є токсоплазмоз в організмі, використовують аналізи крові або сучасні лабораторні тести. Перш за все лікар шукає антитіла — це білки, які виробляє імунна система у відповідь на паразита. Тип і кількість антитіл допомагає зрозуміти, чи є інфекція активною, чи вона сталася раніше.

Аналіз крові на антитіла

Найпоширеніший метод — це серологічний аналіз. У крові шукають два типи антитіл: IgM і IgG. Їхня присутність і співвідношення дає багато інформації.

• IgM: з’являються першими після зараження. Високий рівень може свідчити про активну інфекцію.
• IgG: формуються пізніше й залишаються на все життя. Їх наявність означає, що людина вже перехворіла токсоплазмозом у минулому.

Щоб точніше встановити, чи інфекція зараз активна, аналіз на IgM часто повторюють через 2 тижні. Якщо рівень зростає — це підтверджує поточну фазу хвороби.

Молекулярні методи

У складніших випадках, особливо під час вагітності, застосовують ПЛР — метод полімеразної ланцюгової реакції. Він виявляє фрагменти ДНК паразита у біологічних рідинах — наприклад, у крові або навколоплідній рідині.

Якщо жінка вагітна і має активну інфекцію, може бути рекомендовано дослідження амніотичної рідини або крові плоду, щоб визначити, чи передався паразит дитині.

У рідкісних випадках беруть зразок тканини (біопсію) для прямої візуалізації паразита. Таке обстеження проводять лише за медичними показами.

Для контролю стану плоду можуть використовуватись ультразвукові дослідження, які дозволяють виявити можливі ознаки ураження — наприклад, зміну розміру голови або наявність рідини в черепі.

Можливі ускладнення

У більшості людей токсоплазмоз не викликає проблем. Але є ситуації, коли інфекція може мати серйозні наслідки — особливо це стосується вагітних і людей зі зниженим імунітетом. Ураження може торкатися мозку, очей, легень або внутрішніх органів, а в деяких випадках — навіть загрожувати життю.

Під час вагітності

Найбільший ризик — це передача токсоплазмозу від матері до плоду через плаценту. Наслідки залежать від терміну вагітності, на якому відбулося зараження. Чим раніше — тим важчі можуть бути ускладнення.

Можливі наслідки для дитини включають викидень, мертвонародження або передчасні пологи. Якщо ж малюк народжується з вродженим токсоплазмозом, у нього можуть бути ураження очей, мозку або затримки розвитку.

У людей з імунодефіцитом

Якщо імунна система не працює належним чином, токсоплазмоз може перейти в агресивну форму. Найчастіше він вражає центральну нервову систему, легені або очі.

Ось які прояви спостерігаються найчастіше:

• Церебральний токсоплазмоз: запалення мозку, яке може викликати головний біль, судоми, зниження пам’яті, сплутаність свідомості або проблеми з рухом.
• Пневмоніт: інфекційне ураження легень із задишкою, кашлем і підвищенням температури.
• Очна форма: запалення сітківки, що проявляється болем, нечіткістю зору або підвищеною чутливістю до світла.

У таких випадках токсоплазмоз може стати загрозливим для життя, особливо якщо вчасно не поставити діагноз і не почати лікування.

Ураження інших органів

Хоча рідше, але токсоплазмоз може впливати й на інші частини тіла. Ураження можливе в серці, печінці, підшлунковій залозі, товстій кишці та яєчках. Такі форми трапляються нечасто, але описані як можливі при тяжкому перебігу інфекції.

Лікування

Багатьом людям із токсоплазмозом лікування взагалі не потрібне. Якщо симптоми слабкі, а імунітет у нормі, організм самостійно впорається з інфекцією за кілька тижнів. Але є ситуації, коли медикаменти обов’язкові — це стосується важких випадків, людей з імунодефіцитом, вагітних та новонароджених.

У здорових людей

Якщо токсоплазмоз протікає м’яко, лікар може обмежитись спостереженням. Лікування не призначається, якщо симптоми не завдають значного дискомфорту і не поширюються на життєво важливі органи.

У складних випадках

Коли інфекція дає серйозні ускладнення, застосовують комбіновану терапію. Зазвичай вона триває від 2 до 4 тижнів. Якщо пацієнт має ослаблений імунітет, лікування може продовжуватись до 6 місяців або більше.

Основні препарати, які використовують:

• Піреметамін: протипаразитарний засіб, який блокує розмноження токсоплазми. Також використовується при малярії.
• Сульфадіазин: антибіотик, що пригнічує ріст бактерій і допомагає знищити паразита.
• Фолінова кислота (лейковорин): знижує побічні ефекти піреметаміну, пов’язані з дефіцитом фолієвої кислоти.

У разі ВІЛ інфекції лікування триває довше — до тих пір, поки імунна система не зміцніє. Це пов’язано з тим, що при низькому рівні імунних клітин (CD4) токсоплазмоз може знову активуватися.

Під час вагітності

Якщо токсоплазмоз виявили під час вагітності, подальше лікування залежить від терміну та того, чи інфекція вже передалась дитині. Якщо зараження сталося до 18 тижня і плід не інфікований, призначають спіраміцин — антибіотик із протипаразитарною дією. Якщо ж паразит уже передався плоду, використовують комбінацію трьох препаратів: піреметамін, сульфадіазин і фолінова кислота.

У новонароджених

Якщо немовля має симптоми токсоплазмозу, лікування може тривати до 12 місяців. Його схема така ж, як у дорослих: піреметамін, сульфадіазин і фолінова кислота. Але через ризик ураження печінки й кісткового мозку, дитині потрібен регулярний контроль аналізів — зокрема крові та функції печінки.

Навіть якщо симптомів при народженні немає, діти з вродженим токсоплазмозом мають проходити обстеження впродовж першого року життя — для своєчасного виявлення затримок розвитку, проблем зору або слуху.

Профілактика

Більшість випадків токсоплазмозу можна попередити. Інфекція зазвичай передається через недоготоване м’ясо, забруднену воду або недотримання базових гігієнічних правил, зокрема при контакті з фекаліями тварин. Прості побутові звички — миття рук, ретельне приготування їжі, обережність у поводженні з котячим туалетом — допомагають суттєво знизити ризик зараження, навіть якщо вдома є кіт або ви працюєте з ґрунтом.

Основні профілактичні кроки:

• Мийте руки: особливо після прибирання котячого туалету, готування їжі чи роботи з ґрунтом.
• Добре готуйте м’ясо: особливо свинину, ягнятину, дичину та морепродукти.
• Не пийте сиру воду: уникайте колодязної або джерельної води без фільтрації.
• Мийте овочі та фрукти: навіть ті, що з’їдаються очищеними.

Якщо вдома є кіт, не випускайте його на вулицю — це знижує ризик, що він заразиться паразитом. Під час вагітності краще, щоб за лотком доглядав хтось інший. Якщо доводиться робити це самостійно — надягайте рукавички, щодня прибирайте і завжди мийте руки після контакту.

Пієлонефрит: інфекція нирок і її симптоми

Гонорея: симптоми, шляхи зараження, лікування

Бореліоз (хвороба Лайма) після укусу кліща: як розпізнати і що робити...