Американський офтальмолог Чарлз Келман одного разу сидів у кріслі стоматолога, який чистив йому зуби ультразвуком, і зрозумів, що так само можна подрібнити помутнілий кришталик ока й вивести його через крихітний розріз[1]. З цієї ідеї виросла факоемульсифікація, найпоширеніша сучасна операція на катаракті[2]. Потреба в ній величезна: у 2020 році катаракта була головною причиною сліпоти серед людей після 50 років у світі, 15,2 млн випадків[3]. При цьому таку сліпоту можна усунути. Катаракта підкрадається повільно: обличчя розпливаються, літери зливаються, улюблена книжка чи знайомий маршрут виглядають інакше. Вона справді пов'язана з віком, але вважати її нормою і терпіти немає потреби.

Що таке катаракта

Катаракта — це помутніння кришталика ока[4]. Кришталик має бути повністю прозорим, щоб світло без перешкод проходило до сітківки й утворювало чітке зображення. З віком білки в ньому змінюються, злипаються і втрачають прозорість, тому світло розсіюється: картинка стає розмитою, кольори блякнуть, зір мутніє[5].

Кришталик є внутрішньою лінзою ока, розташованою за райдужкою; він фокусує світло на сітківці[5]. Коли він мутніє, людина ніби дивиться крізь запітніле вікно. У побуті катаракту іноді називають «більмом» або кажуть про «полуду на оці», але це неточно. Більмо (лейкома) лікарі називають помутнінням рогівки, прозорої «шибки» на самій поверхні ока[6], а катаракта ховається глибше, у кришталику. Катаракта часто вражає обидва ока, але симптоми в кожному можуть бути різними[7].

На відміну від деяких хвороб очей, катаракта розвивається поступово[4]. Спочатку це дрібні незручності: для читання потрібно більше світла, у сутінках гірше видно. Згодом стає важко водити авто, дивитися телевізор, впізнавати обличчя. Катаракта не спричиняє болю[8], але цілком здатна суттєво обмежити звичні справи.

Основні типи катаракти

Катаракта буває кількох видів, які різняться причинами, віком появи та перебігом. Найчастіше трапляється вікова, але є й інші: вроджена, після травми, пов'язана з ліками чи хворобами[5].

Вікова катаракта

Це найпоширеніший варіант[5]. З роками білки кришталика втрачають свою нормальну форму, злипаються й утворюють каламутні ділянки. Така катаракта розвивається повільно й на перших етапах часто непомітно.

Найчастіше вона з'являється після 60 років[7], хоча може початися й раніше. Перебіг буває асиметричним: одне око бачить краще, інше гірше, і це створює ілюзію, що «все ще нормально».

Кілька типових ознак вікової катаракти:

  • спочатку погіршується зір на відстані, а читати ще вдається
  • важко кермувати в сутінках, бо світло ліхтарів засліплює
  • рецепт на окуляри доводиться часто змінювати, а якість зору не покращується[9]
  • катаракта може виникати на обох очах, але не одночасно.

Вроджена й дитяча катаракта

Катаракта може бути вродженою або з'явитися в дитячому віці. Це трапляється нечасто: від 1 до 15 дітей на 10 000[10]. Проте така катаракта потребує швидкого лікування, щоб запобігти тяжким наслідкам, як-от амбліопія («ліниве око»), коли мозок «вимикає» погано видюче око. Причинами бувають спадкові зміни генів, порушення обміну речовин (наприклад, галактоземія), інфекції, перенесені під час вагітності, зокрема краснуха, а також травми ока[10].

Дитяча катаракта вимагає максимально ранньої діагностики, адже око дитини активно розвивається, і будь-яка перешкода для світла впливає на формування зору[10].

На що звернути увагу:

  • біляста пляма в зіниці, помітна на фото зі спалахом; лікарі називають це лейкокорією («біла зіниця»). Вона буває і при інших небезпечних хворобах, зокрема при пухлині сітківки, тому дитину з таким симптомом треба терміново показати офтальмологу[11]
  • дитина не реагує на обличчя або іграшки з відстані
  • погляд «повз» предмети, труднощі з фіксацією погляду, косоокість[10]
  • затримка в розвитку навичок, пов'язаних із зором (малювання, конструктори).

Травматична катаракта

Може виникнути після удару, поранення, хімічного чи електричного ураження або опромінення[12]. Помутніння з'являється одразу або через місяці й навіть роки після травми[12], коли пошкоджено кришталик чи його капсулу. Наприклад, серед 29 людей, яким уламок металу потрапив усередину ока під час роботи молотком і зубилом, травматична катаракта виникла у 21[13].

Часто супроводжується іншими ураженнями ока: крововиливами, зміщенням (підвивихом) кришталика, ушкодженням райдужки[12].

Що характерно для травматичної катаракти:

  • раптове погіршення зору після травми або через кілька тижнів
  • деформація зіниці або райдужки
  • зміна кольору кришталика
  • може ускладнюватися підвищенням внутрішньоочного тиску.

Вторинна катаракта

Попри назву, це не повернення хвороби. Так у побуті називають помутніння задньої капсули кришталика, ускладнення, яке з'являється через місяці чи роки після операції[14]. Під час операції тонку прозору оболонку, в якій лежав кришталик, залишають, і в неї вставляють штучну лінзу. Згодом ця капсула може помутніти. У великому дослідженні понад 10 тис. очей лазерне лікування такого помутніння протягом 5 років знадобилося 13,2%[15].

Нова операція не потрібна: лазером роблять невеликий отвір у помутнілій капсулі, щоб світло знову проходило до сітківки[16]. Процедуру називають YAG-лазерною капсулотомією, її виконують амбулаторно, і триває вона кілька хвилин.

Як її розпізнати:

  • зір знову погіршується після вже перенесеної операції
  • з'являється розпливчастість, схожа на початкову катаракту
  • інколи виникають світлові «ореоли» навколо джерел світла
  • жодні окуляри чи краплі не допомагають.
Реклама

Види вікової катаракти за місцем ураження

Кришталик має кілька шарів: центральну частину (ядро), середній шар (кору) і зовнішню оболонку (капсулу). У кожній із цих зон можуть виникати помутніння, і саме їхнє розташування визначає тип вікової катаракти, її перебіг і симптоми[9]. В однієї людини може бути один тип або кілька одночасно.

Ядерна катаракта

Цей тип уражає центр кришталика, тобто ядро; лікарі ще кажуть «ядерний склероз». Ядро поступово ущільнюється, жовтіє, а потім буріє, і далекі предмети стають розмитими[9]. Це найтиповіший тип вікової катаракти. Іноді люди несподівано помічають, що краще бачать зблизька без окулярів: ущільнене ядро діє як сильніша лінза. У побуті це називають «другою молодістю зору», але ефект тимчасовий і зникає, коли помутніння наростає[16].

Що характерно для ядерної форми:

  • погіршення зору вдалину (наприклад, за кермом)
  • зміна сприйняття кольорів: усе здається жовтуватим або тьмяним
  • може створювати враження «нічого страшного», бо зір зблизька покращився
  • часто супроводжується повільним, майже непомітним прогресуванням.

Кіркова катаракта

Помутніння виникає в корі кришталика, яка оточує ядро, переважно по периферії. Світло, проходячи крізь ці ділянки, заломлюється нерівномірно, тому з'являються відблиски, через які важко бачити при яскравому світлі[9]. Кіркову форму (її ще називають кортикальною) помічають не відразу, бо центральний зір ще може бути непоганим.

Ця форма характерна для тих, хто скаржиться на засліплення ліхтарями чи фарами, хоча при денному освітленні проблем майже немає.

Типові прояви кіркової катаракти:

  • поява «спиць» або розводів навколо джерел світла
  • різке погіршення зору в темряві
  • труднощі з адаптацією при зміні освітлення (з темного в світле приміщення і навпаки)
  • неприємні відблиски або світлові плями на білому тлі.

Задня субкапсулярна катаракта

Цей тип утворюється в задньому зовнішньому шарі кришталика, безпосередньо під капсулою[9]. Помутніння лежить на шляху світла, тому навіть невелика пляма помітно погіршує зір, особливо при яскравому світлі. Часто виникає в людей, які тривало застосовують кортикостероїди[17] або мають цукровий діабет.

Задня субкапсулярна катаракта зазвичай росте швидше за інші типи[9], тому операція при ній часто потрібна раніше.

Основні ознаки:

  • погіршення зору при яскравому сонячному або штучному світлі
  • відчуття, що в сутінках бачиш краще, ніж удень
  • складно читати або працювати з дрібними деталями при увімкненому світлі
  • часте моргання або примружування під час читання чи перегляду екрана.

Як часто буває катаракта і коли вона з'являється

Катаракта є однією з найпоширеніших причин погіршення зору в дорослих: у світі через неї помірно або тяжко погано бачать 78,8 млн людей після 50 років[3]. Виникає вона поступово і довго залишається непоміченою. Перші відчутні зміни в зорі зазвичай з'являються після 60 років, а раніше, якщо є супутні чинники, наприклад цукровий діабет або куріння[7].

У старшому віці катаракта трапляється в більшості людей. Понад половина людей віком від 80 років або мають катаракту, або вже перенесли операцію з її видалення[18]; в оглядовій статті 2025 року йдеться приблизно про дві третини людей після 80[8]. Часто людина навіть не здогадується, що зір погіршується саме через катаракту, доки не пройде обстеження в офтальмолога.

Читайте:

Макулодистрофія: симптоми, причини, діагностика та лікування
Макулодистрофія: симптоми, причини, діагностика та лікування
Макулодистрофія, або вікова макулярна дегенерація: що відбувається з центральним зором після 50 років, чим ві...

Діабетична ретинопатія: симптоми і лікування
Діабетична ретинопатія: симптоми і лікування
Діабетична ретинопатія: що це за ускладнення цукрового діабету, чому воно роками не дає симптомів, як його ви...

Симптоми катаракти

Катаракта не починається раптово. Зміни в зорі накопичуються поступово, тому багато людей довго не звертають на них уваги. Замість чіткого зображення все частіше з'являється легке затуманення, ніби світ видно крізь запітніле скло. Спершу це здається дрібницею, але з часом заважає читати, водити машину, орієнтуватися в темряві чи працювати з дрібними деталями.

Основні прояви, на які слід звернути увагу

  • помутніння або розмитість зору, ніби перед очима легка плівка
  • зміна сприйняття кольорів: вони виглядають менш яскравими, «вицвілими» або жовтуватими
  • підвищена чутливість до яскравого світла: денного, ламп або фар автомобілів
  • поява світлових «ореолів», розводів або відблисків навколо джерел світла
  • погіршення нічного зору, особливо за кермом або під час ходьби в темряві
  • потреба частіше змінювати окуляри або контактні лінзи, але без покращення якості зору
  • відчуття, що для читання або ручної роботи потрібно більше світла, ніж раніше
  • двоїння в очах на одне око, яке не зникає, коли друге око прикрити[9].

Чи супроводжується катаракта болем?

Катаракта майже ніколи не спричиняє болю[16]. Вона не подразнює око, не викликає печіння чи свербежу. Проте в яскравому світлі може бути неприємно: хочеться примружитися або відвернутися від джерела світла. Дуже рідко запущена катаракта набрякає і підвищує тиск в оці[16]; тоді з'являються біль і почервоніння, і це вже привід для невідкладного звернення.

Причини й фактори ризику

Основна причина катаракти пов'язана з віковими змінами білків кришталика. Протягом життя в ньому накопичується окисне пошкодження, яке спричиняють нестабільні молекули (вільні радикали), і з часом білки злипаються в каламутні ділянки[5]. Старіння є головним, але не єдиним чинником: є й такі, що прискорюють розвиток катаракти або спричиняють її в молодому віці[8].

Екологічні чинники

Це впливи навколишнього середовища та звички, які підвищують ризик катаракти навіть у людей без генетичної схильності:

  • тривале перебування на сонці без захисних окулярів: ультрафіолет типу B найпереконливіше пов'язаний із кірковою катарактою[19]
  • тютюновий дим: для куріння зв'язок із катарактою найнадійніший серед усіх вивчених способу життя чинників[20], а в людей, які зазнавали впливу тютюнового диму ще в дитинстві чи підлітковому віці, катаракта в старшому віці виникала частіше[21]
  • вживання алкоголю у великих кількостях: у метааналізі 10 досліджень надмірне вживання підвищувало ризик вікової катаракти на 26%, хоча після врахування куріння зв'язок слабшав[22]
  • дим від спалювання вугілля чи дров у побуті (у великому дослідженні ризик катаракти був на 17% вищим, ніж у тих, хто готує на газі чи електриці[23]); щодо промислових хімікатів і пестицидів переконливих даних поки бракує
  • опромінення ділянки ока, наприклад під час променевої терапії пухлин[16]; кришталик є однією з найчутливіших до іонізуючого випромінювання тканин організму[24].

Медичні чинники

Деякі хвороби та ліки роблять кришталик вразливішим. Вони часто діють повільно, але помітно підвищують ймовірність катаракти:

  • цукровий діабет або постійно підвищений рівень цукру в крові: у людей із діабетом катаракта виникає приблизно вдвічі частіше[25]
  • тривале застосування кортикостероїдів (таблетки, ін'єкції або очні краплі); навіть інгаляційні кортикостероїди при астмі й хронічному обструктивному захворюванні легень у середньому вдвічі підвищували ризик катаракти, особливо у високих дозах[26]
  • перенесені операції на очах, зокрема операції при глаукомі[18]
  • запальні захворювання ока, зокрема увеїт[16]; до катаракти схильні й люди з пігментним ретинітом (спадковою дистрофією сітківки)[8]
  • інші хронічні стани: ожиріння, високий артеріальний тиск, тяжкий дерматит[9][7].

Генетичні чинники

Спадковість має велике значення. Якщо в когось із близьких родичів була катаракта, ризик її розвитку зростає[9]. У дослідженні близнюків гени пояснювали 48% відмінностей у тяжкості ядерної катаракти, а вік 38%[27].

Генетичні чинники особливо важливі при вродженій і ранній катаракті: у частині сімей вона передається від одного з батьків[10]. При віковій формі гени впливають на те, як рано і як швидко мутніє кришталик.

Реклама

Діагностика катаракти

Більшість людей помічають катаракту, коли зір уже суттєво погіршився. Офтальмолог здатен виявити помутніння значно раніше, ще до явних симптомів, тому оглядатися варто регулярно, особливо після 60 років або за наявності чинників ризику. Людям із цукровим діабетом радять повний огляд із розширенням зіниці щонайменше раз на рік[25].

Діагностика не потребує болісних процедур. Обстеження проводять амбулаторно, і триває воно недовго.

Що входить до обстеження

Під час огляду лікар перевіряє зір, розпитує про скарги та оцінює прозорість кришталика[8]. Для цього використовують кілька методик:

  • Перевірка гостроти зору (візометрія): стандартний тест із літерами або знаками, який показує, наскільки чітко людина бачить на різних відстанях.
  • Огляд щілинною лампою (біомікроскопія): мікроскоп із вузьким пучком світла дозволяє роздивитися передню частину ока й побачити помутніння кришталика.
  • Огляд із розширеною зіницею: після спеціальних крапель зіниця розширюється, і лікар бачить увесь кришталик і сітківку[18].
  • Вимірювання внутрішньоочного тиску (тонометрія): безпосередньо з катарактою не пов'язане, але допомагає не пропустити глаукому.
  • Порівняння очей між собою: катаракта часто вражає одне око сильніше, і це допомагає підтвердити діагноз.

Лікар також запитає про труднощі в повсякденному житті: чи складно водити машину, читати, працювати за комп'ютером або орієнтуватися в темряві. Для рішення про операцію ці відомості важать більше, ніж одна цифра гостроти зору: британські настанови прямо забороняють відмовляти в операції лише через «недостатньо низьку» гостроту зору, бо цей тест часто не виявляє відблисків, втрати контрастності та проблем із нічним водінням[28].

Лікування катаракти

Катаракта добре піддається лікуванню, але лише одному: операції. Жодні краплі, таблетки чи окуляри не зупиняють помутніння кришталика і не повертають йому прозорість[16]. У європейських настановах 2024 року операцію названо єдиним ефективним лікуванням[29].

Міф: існують краплі, які «розсмоктують» катаракту. Насправді: найвідоміші з них, із N-ацетилкарнозином, перевіряли в Кокранівському огляді: переконливих доказів, що вони зменшують помутніння чи хоча б гальмують його, немає[30].

Чи можна обійтися без операції

На ранніх етапах, коли зміни ще незначні, операцію можна відкласти. Людині підбирають нові окуляри, радять яскравіше освітлення, менше їздити вночі; деякий час це допомагає[7]. Але це тимчасове рішення: помутніння прогресує, і згодом ці методи перестають працювати.

Міф: катаракта має «дозріти», перш ніж її оперувати. Насправді: оперують тоді, коли погіршення зору заважає звичним справам[8]. Якщо ж довго чекати, запущена катаракта може ускладнитися глаукомою чи запаленням ока[5].

Коротко: чекати, поки катаракта «дозріє», не треба: операцію планують тоді, коли зір заважає читати, водити чи впізнавати обличчя, а краплі, що «розчиняють» катаракту, не працюють.

Основне лікування — операція

Під час операції каламутний кришталик видаляють і замінюють прозорою штучною лінзою, яку називають інтраокулярною лінзою (ІОЛ), а в побуті кажуть «штучний кришталик». Найчастіше це роблять методом факоемульсифікації: через розріз завдовжки близько 3 мм ультразвуковий наконечник подрібнює й відсмоктує вміст кришталика, а на його місце вводять складену м'яку лінзу, яка розправляється всередині капсули[2]. Лінза виконує роботу природного кришталика: фокусує зображення на сітківці.

Що дає заміна кришталика:

  • відновлюється прозорість оптичного середовища ока, і зображення знову стає чітким: зір покращується приблизно в 9 із 10 прооперованих[18]
  • можна скоригувати короткозорість, далекозорість або навіть астигматизм: для астигматизму від 1 діоптрії радять спеціальні торичні лінзи[29]
  • зменшується або зникає потреба в окулярах; мультифокальні лінзи дають більше свободи від окулярів, але коштують дорожче[8]
  • зір покращується вже в перші дні після втручання[14].

Користь виходить за межі гостроти зору. Після операції люди рідше падають (більш ніж на 30%), а ризик деменції в спостережних дослідженнях нижчий на 20–30%[8]. В аналізі понад 559 тис. пацієнтів після операції водії потрапляли в аварії на 9% рідше[31].

Операція зазвичай триває від 20 до 45 хвилин, людина при цьому не спить і не відчуває болю, а додому повертається того самого дня[14]. Найчастіше око знеболюють краплями[29]. Якщо катаракта на обох очах, їх зазвичай оперують у різні дні[7], хоча за чіткими правилами безпеки можна оперувати й обидва ока за один день[29]. Окремі етапи іноді виконують фемтосекундним лазером, але така операція виявилася настільки ж безпечною та ефективною, як звичайна[29].

Наскільки це безпечно

Операція з видалення катаракти належить до найчастіше виконуваних у світі: за даними огляду 2025 року, лише в США їх роблять понад 3,5 млн щороку[8]. Серйозні ускладнення рідкісні[14], особливо за відсутності тяжких супутніх хвороб. Ризик вищий, якщо є захворювання сітківки, глаукома чи системні хвороби, що погіршують загоєння. Ліки для розрідження крові перед такою операцією зазвичай не скасовують, а от про тамсулозин, який чоловіки приймають при збільшенні передміхурової залози, хірурга треба попередити: він підвищує ризик ускладнень[8].

Можливі ускладнення, про які слід знати:

  • інфекція всередині ока (ендофтальміт): завдяки антибіотику, який вводять в око під час операції, її частота знизилася з 0,07% до 0,02%[8], але при підозрі потрібне термінове лікування
  • підвищення внутрішньоочного тиску після операції
  • набряк рогівки або центральної ділянки сітківки (макули); для профілактики набряку макули призначають протизапальні краплі[29]
  • відшарування сітківки: рідкісне ускладнення, приблизно 1 випадок на 1000 операцій[32], але серйозне; ризик значно вищий у людей із сильною короткозорістю і довгим оком, особливо в чоловіків[33].

Перед втручанням лікар оцінює всі фактори ризику й обговорює з пацієнтом індивідуальні особливості, зокрема тип штучної лінзи.

Післяопераційне відновлення

Операція проходить швидко, але зору потрібен час, щоб остаточно налаштуватися. Більшість людей помічають покращення вже в перші дні[14], а остаточно зір стабілізується за 4–6 тижнів[2].

У перші години після операції можливі легкий дискомфорт, відчуття «піску» в оці або сльозотеча; зазвичай це минає саме. Лікар призначає очні краплі проти запалення й інфекції, які закрапують зазвичай близько 4 тижнів, а на ніч око можуть закривати захисним щитком[14]. Після операції частіше з'являється синдром сухого ока[34]; якщо турбує сухість, лікар може порадити зволожувальні краплі без консервантів.

Поки око відновлюється, слід дотримуватися певних обмежень[14]:

  • не терти око й не натискати на нього
  • не піднімати важке й не займатися спортом у перші дні
  • не плавати в басейні або відкритій воді, навіть в окулярах для плавання, доки лікар не дозволить
  • захищати око пов'язкою або окулярами на вулиці, особливо в сонячну погоду, і не користуватися косметикою для очей
  • закрапувати призначені лікарем препарати строго за схемою.

До легких щоденних справ більшість людей повертається швидко. Кермувати можна лише тоді, коли зір повернувся до норми[14], а про роботу й фізичні навантаження домовляються з лікарем індивідуально.

Як уповільнити розвиток катаракти

Вік не єдина причина катаракти. Деякі чинники здатні прискорити її появу, тож є сенс впливати на те, що піддається контролю. Довести, що якийсь спосіб запобігає катаракті чи зупиняє її, поки не вдалося[9], але ці заходи зменшують відомі ризики.

Корисні звички, які допомагають зберегти прозорість кришталика

  • Відмова від куріння: куріння є найбільш доведеним чинником ризику катаракти, на який людина може вплинути[20].
  • Захист очей від ультрафіолету: сонцезахисні окуляри з повним захистом від ультрафіолету (маркування UV400) і капелюх із широкими полями[18].
  • Регулярні огляди в офтальмолога: навіть якщо зір не турбує, огляд після 60 років допоможе вчасно помітити зміни.
  • Контроль рівня цукру в крові: хронічна гіперглікемія прискорює помутніння кришталика, тому при діабеті катаракта з'являється частіше[25].
  • Збалансоване харчування: раціон з овочами й фруктами пов'язаний із меншим ризиком катаракти, як і вищий вміст у їжі вітаміну C, лютеїну, зеаксантину та омега-3 жирних кислот, хоча ці дані спостережні[20].

Міф: вітаміни для очей у таблетках захищають від катаракти. Насправді: у 9 рандомізованих дослідженнях за участю 117 272 людей добавки вітаміну E, бета-каротину та інших антиоксидантів не знижували ризик катаракти й не гальмували її розвиток[35].

Жоден із цих кроків не гарантує повного захисту, але разом вони знижують ризик ранньої катаракти й дають змогу довше зберігати якісний зір без операції.

Як жити з катарактою до операції

Катаракта може розвиватися повільно й не завжди потребує негайної операції. Якщо лікар підтвердив діагноз, але зір ще дозволяє жити звично, побут можна зробити зручнішим.

Поради, які справді допомагають у щоденному житті

  • Яскраві джерела світла вдома: замініть звичайні лампочки на потужніші, особливо там, де читаєте, шиєте чи працюєте за комп'ютером[7].
  • Лупа для читання: якщо текст розпливається, збільшення допомагає краще розрізняти літери без перенапруження.
  • Поляризовані сонцезахисні окуляри: вони зменшують відблиски й підвищують комфорт на вулиці, особливо в сонячну погоду або на снігу.
  • Оновлення рецепта на окуляри: це не лікує катаракту, але правильні окуляри частково компенсують зміни зору[7].
  • Уникання нічного водіння: фари зустрічних авто можуть засліплювати. Якщо зір помітно погіршився, краще утриматися від поїздок у темну пору доби.

Зір при цьому слід регулярно перевіряти, бо катаракта може прогресувати швидше, ніж очікувалося. Якщо світло раптом стало надто яскравим, обличчя невиразними, а читання втомлює, час повернутися до офтальмолога й обговорити операцію.

Коли варто негайно звернутися до лікаря

Катаракта зазвичай розвивається повільно й не спричиняє гострих станів. Але є ситуації, коли зволікати не можна. Іноді симптоми, схожі на катаракту, свідчать про значно серйознішу проблему, наприклад відшарування сітківки, а це загроза раптової втрати зору.

Тривожні ознаки, при яких потрібна термінова консультація

  • раптова поява або збільшення кількості «мушок», темних плаваючих плям у полі зору
  • раптові спалахи світла, навіть коли очі заплющені
  • відчуття, ніби з одного боку з'явилася тінь або «шторка», що закриває частину зору
  • раптове погіршення зору на одному оці без очевидної причини[14].

Такі симптоми можуть свідчити про відшарування сітківки. Воно трапляється як після операції, так і незалежно від неї, особливо в людей із сильною короткозорістю[33]. Зволікання може призвести до непоправної втрати зору, тому при появі хоча б одного з цих симптомів треба якнайшвидше звернутися до офтальмолога або в приймальне відділення лікарні. Якщо після операції зір раптово затуманився, це теж привід для негайного звернення[14].

Звернутися до лікаря слід і тоді, коли вже діагностована катаракта починає швидко прогресувати: стає важко читати, бачити обличчя чи розпізнавати дорожні знаки. Це означає, що час планувати операцію.

Коротко: «мушки», спалахи чи «шторка» перед оком, а після операції ще й раптове затуманення зору, означають, що до офтальмолога треба в той самий день.

Підсумок

Катаракта, тобто помутніння кришталика, з віком з'являється в більшості людей, але це не вирок для зору. Краплі й вітаміни її не розчиняють, а єдине ефективне лікування дає операція: помутнілий кришталик подрібнюють ультразвуком і замінюють штучною лінзою, людина повертається додому того самого дня, а зір відновлюється приблизно за місяць. Чекати «дозрівання» не потрібно: про операцію говорять тоді, коли засліплюють фари, кольори стали тьмяними, а читати й водити дедалі важче. Відмова від куріння, сонцезахисні окуляри й контроль цукру допомагають відсунути цей момент, а «мушки», спалахи чи тінь перед оком потребують огляду в той самий день.

Джерела35
  1. Огляд. Pandey SK. та ін. A tribute to Charles David Kelman MD: ophthalmologist, inventor and pioneer of phacoemulsification surgery. Clin Exp Ophthalmol, 2004.
  2. Довідник. Gurnani B. та ін. Phacoemulsification. 2023.
  3. Мета-аналіз. Causes of blindness and vision impairment in 2020 and trends over 30 years, and prevalence of avoidable blindness in relation to VISION 2020: the Right to Sight: an analysis for the Global Burden of Disease Study. Lancet Glob Health, 2021.
  4. Довідник. Nizami AA. та ін. Cataract. 2024.
  5. Довідник. Moshirfar M. та ін. Cataract Surgery. 2023.
  6. Код ICD-10: Другие центральные помутнения роговицы.
  7. Cataracts in adults. NHS.
  8. Огляд. Chen SP. та ін. Cataracts: A Review. JAMA, 2025.
  9. Mayo Clinic
  10. Довідник. Ray A. та ін. Pediatric Cataract. 2026.
  11. Довідник. Kanukollu VM. та ін. Leukocoria. 2023.
  12. Довідник. Okoye GS. та ін. Traumatic Cataract. 2026.
  13. Дослідження. Naharwal A. та ін. Clinical profile and outcomes of posterior segment metallic intraocular foreign bodies following chisel-hammer injury managed with pars plana vitrectomy. Indian J Ophthalmol, 2026.
  14. Cataract surgery. NHS.
  15. Дослідження. Lindholm JM. та ін. Five-Year Cumulative Incidence and Risk Factors of Nd:YAG Capsulotomy in 10 044 Hydrophobic Acrylic 1-Piece and 3-Piece Intraocular Lenses. Am J Ophthalmol, 2019.
  16. Cataract - Eye Disorders. MSD Manual Consumer Version.
  17. Довідник. Zeppieri M. та ін. Steroid-Induced Glaucoma. 2026.
  18. Cataracts | National Eye Institute. NIH.
  19. Огляд. McCarty CA. та ін. A review of the epidemiologic evidence linking ultraviolet radiation and cataracts. Dev Ophthalmol, 2002.
  20. Мета-аналіз. Kai JY. та ін. Smoking, dietary factors and major age-related eye disorders: an umbrella review of systematic reviews and meta-analyses. Br J Ophthalmol, 2023.
  21. Дослідження. Lai C. та ін. In Utero/Childhood/ Adolescence Exposure to Tobacco Smoke and Elderly-Onset Cataract: A Large Prospective Cohort Study. Transl Vis Sci Technol, 2024.
  22. Мета-аналіз. Gong Y. та ін. Different amounts of alcohol consumption and cataract: a meta-analysis. Optom Vis Sci, 2015.
  23. Дослідження. Chan KH. та ін. Long-term solid fuel use and risks of major eye diseases in China: A population-based cohort study of 486,532 adults. PLoS Med, 2021.
  24. Огляд. Hamada N. та ін. An update on effects of ionizing radiation exposure on the eye. Br J Radiol, 2020.
  25. NIH
  26. Мета-аналіз. Savran O. та ін. Inhaled Corticosteroid Exposure and Risk of Cataract in Patients with Asthma and COPD: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Ophthalmol, 2023.
  27. Дослідження. Hammond CJ. та ін. Genetic and environmental factors in age-related nuclear cataracts in monozygotic and dizygotic twins. N Engl J Med, 2000.
  28. Довідник. Quality statement 2: Referral for cataract surgery | Serious eye disorders | Quality standards | NICE.
  29. Довідник. Wanten JC. та ін. ESCRS guideline for cataract surgery 2024: executive summary. J Cataract Refract Surg, 2026.
  30. Мета-аналіз. Dubois VD. та ін. N-acetylcarnosine (NAC) drops for age-related cataract. Cochrane Database Syst Rev, 2017.
  31. Дослідження. Schlenker MB. та ін. Association of Cataract Surgery With Traffic Crashes. JAMA Ophthalmol, 2018.
  32. Мета-аналіз. Passaro ML. та ін. Retinal detachment incidence in refractive lens exchange versus cataract surgery: uncommon versus rare - systematic review and meta-analysis. Br J Ophthalmol, 2025.
  33. Дослідження. Holm DL. та ін. Axial length as a risk factor for pseudophakic rhegmatogenous retinal detachment: A Danish registry study. Acta Ophthalmol, 2026.
  34. Огляд. Gomes JAP. та ін. TFOS DEWS II iatrogenic report. Ocul Surf, 2017.
  35. Мета-аналіз. Mathew MC. та ін. Antioxidant vitamin supplementation for preventing and slowing the progression of age-related cataract. Cochrane Database Syst Rev, 2012.