Міноксидил у таблетках для волосся

У серпні 2022 року The New York Times опублікувала статтю про «старі ліки, що відрощують волосся за копійки на день». В одній великій мережі дерматологічних клінік кількість призначень перорального міноксидилу при алопеції зросла зі 107 у 2020 році до 1626 у 2022-му^[1]. Випадіння волосся б'є по самооцінці, тому інтерес до простого рішення зрозумілий.

Пероральний міноксидил став варіантом для тих, кому не підійшли розчини та піни. Його застосовують поза офіційними показаннями (off-label), і доказова база за останні роки помітно зросла^[2].

Читайте:

Випадає волосся: причини і лікування

Порідіння волосся може наростати роками або з'явитися за кілька місяців. Чим воно відрізняється від випадінн...

Як пероральний міноксидил діє?

Історія міноксидилу почалася з лікування гіпертонії. Спочатку його розробили для розширення кровоносних судин і зниження артеріального тиску. Але під час клінічних випробувань учені помітили несподіваний побічний ефект: у пацієнтів почало інтенсивно рости волосся. Це відкрило новий напрямок у використанні препарату для лікування алопеції.

Тиск міноксидил знижує через свій метаболіт, міноксидилу сульфат, який відкриває АТФ-залежні калієві канали і розслаблює гладкі м'язи судин. Імовірно, на волосся діє той самий механізм, хоча остаточно це не доведено^[3]. Препарат вкорочує фазу спокою (телоген), переводить фолікули в активну фазу росту, яку називають анагеном, і подовжує її^[3]. Покращення кровообігу шкіри голови довго вважали головним поясненням, але сьогодні його розглядають як один із кількох можливих механізмів.

Окрім цього, міноксидил здатний «розбудити» фолікули, які перейшли у фазу спокою, і збільшує розмір самих фолікулів^[3]. Так він протидіє мініатюризації, процесу, коли фолікули зменшуються і виробляють тонке, ламке волосся, яке легко випадає.

Сульфат утворює фермент сульфотрансфераза, зокрема у волосяних фолікулах, і від її активності залежить, чи подіє розчин на шкірі голови^[4]. Під час прийому таблеток міноксидил сульфатується ще й у печінці. У дослідженні з 41 пацієнтом таблетки краще допомагали саме людям із низькою активністю ферменту у фолікулах: 85% проти 43%^[5]. Це пояснює, чому частина «нечутливих» до розчину пацієнтів відповідає на пероральну форму.

Коротко: дія міноксидилу не є постійною: після припинення прийому стан волосся поступово повертається до попереднього рівня, тому для збереження результату препарат приймають регулярно.

Чому таблетки зручні

Одна з головних переваг перорального міноксидилу полягає у зручності. Вам не потрібно наносити розчини, спреї чи пінки на шкіру голови двічі на день. Прийом таблетки займає кілька секунд, і серед переваг дослідники називають кращу прихильність до лікування^[2].

Для волосся використовують дози, у рази менші за «тискові». Огляд досліджень наводить діапазон 0,25–2,5 мг на добу для жінок і 1,25–5 мг для чоловіків^[6], а міжнародний консенсус радить починати з 1,25 мг для жінок і 2,5 мг для чоловіків^[2]. Таблетки зазвичай коштують дешевше, ніж тривале використання місцевих засобів^[2]. Системна дія охоплює всю шкіру голови рівномірно, але з тієї ж причини волосся може активніше рости й на обличчі та тілі.

Крім того, таблетки підходять людям із чутливою шкірою голови. Місцеві засоби можуть викликати подразнення: у дослідженні з жінками свербіж шкіри голови від 5% розчину мали 19% учасниць^[7]. Пероральний прийом цієї проблеми не має.

Результати досліджень

Перші дані були обнадійливими. У ретроспективній серії випадків із 51 пацієнтом, які приймали низькі дози міноксидилу, у 65% посилився ріст волосся, а у 27% зменшилося випадіння [дослідження]^[8]. Метааналіз 27 досліджень із 2933 пацієнтами показав виражене покращення у 35% учасників і будь-яке покращення у 47%, причому краще працювали дози понад 1 мг^[9].

Рандомізовані дослідження порівнювали таблетки з розчином. У 52 жінок за 24 тижні 1 мг міноксидилу всередину збільшив загальну густоту волосся на 12%, а 5% розчин на 7,2%, різниця статистично незначуща^[7]. В іншому дослідженні 1 мг таблеток порівнювали з місцевим засобом із тією ж активною речовиною [дослідження]^[10]. За шість місяців в обох групах товщина волосся зросла, суттєвої різниці між групами не було, а задоволені лікуванням були понад 60% пацієнтів у кожній групі. У чоловіків 5 мг таблеток за 24 тижні не перевершили 5% розчин за густотою волосся^[11]. Метааналіз чотирьох таких досліджень (279 пацієнтів) також не знайшов різниці в густоті та товщині волосся^[12].

Попри обнадійливі дані, більшість досліджень невеликі й короткі, тому довготривалу ефективність і безпечність ще потрібно підтвердити. Відкритими лишаються питання оптимальних доз для різних груп пацієнтів і ризиків тривалого прийому^[13]. Експерти очікують відповіді на лікування через 4–6 місяців^[14].

Висновки цих досліджень підтверджують, що пероральний міноксидил є дієвою альтернативою розчину, приблизно рівною йому за ефектом.

Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, пероральний міноксидил має потенційні побічні ефекти^[15], які слід враховувати перед початком лікування. Найбільше дослідження безпеки охопило 1404 пацієнти: серйозних загрозливих для життя ускладнень не виявили, а через системні побічні ефекти лікування припинили 1,2%^[16].

Коротко: найчастіший побічний ефект таблеток, посилений ріст волосся на обличчі чи руках (приблизно у 15% пацієнтів), здоров'ю не загрожує, але може створити естетичний дискомфорт, особливо для жінок^[16].

Деякі пацієнти відчувають запаморочення (1,7%) або головний біль (0,4%). Затримка рідини з невеликими набряками трапляється в 1,3% випадків^[16].

Пришвидшене серцебиття спостерігали у 0,9% пацієнтів^[16]. Дуже рідко міноксидил спричиняє накопичення рідини навколо серця (перикардіальний випіт), що може перейти в тампонаду серця: таке попередження міститься в інструкції до таблеток^[17]. Описано випадок перикардіального і плеврального випоту з масивними набряками в жінки, яка приймала низьку дозу міноксидилу для волосся^[18]. Якщо такі симптоми виникають, важливо негайно звернутися до лікаря.

На початку лікування волосся може тимчасово випадати сильніше, бо фолікули скидають старе волосся перед новим циклом; це описують у 16–22% пацієнтів^[2]. А після припинення прийому волосся протягом кількох місяців поступово повертається до стану, який був до лікування.

Пацієнтам рекомендується уважно стежити за своїм самопочуттям і негайно звертатися за медичною допомогою, якщо з'являються такі серйозні симптоми:

• Утруднене дихання або задишка.
• Сильне запаморочення чи втрата свідомості.
• Значні набряки кінцівок, обличчя або інші ознаки затримки рідини.
• Відчуття пришвидшеного чи нерегулярного серцебиття.

Кому слід уникати прийому міноксидилу?

Пероральний міноксидил підходить не всім. Перед початком лікування експерти радять виміряти артеріальний тиск і масу тіла^[14].

Пацієнтам із серйозними захворюваннями серцево-судинної системи, такими як серцева недостатність, аритмія чи стеноз мітрального клапана, цей препарат не рекомендують. Затримка рідини може погіршити перебіг серцевої недостатності^[19], а захворювання перикарда і неконтрольована гіпертензія належать до протипоказань^[2]. Інструкція до таблеток прямо забороняє їх при феохромоцитомі, пухлині надниркових залоз^[17]. Людям із порушеннями функції печінки чи нирок дозу підбирають з обережністю^[2].

Людям, які мають алергію на активні компоненти міноксидилу або інші речовини, що входять до складу препарату, слід уникати його використання^[17]. Алергічні реакції можуть бути непередбачуваними, тому перед початком лікування повідомте лікаря про вашу історію алергій.

Вагітним жінкам прийом міноксидилу не рекомендують: якісних досліджень безпеки немає, а в новонароджених після впливу препарату під час вагітності описували надмірне оволосіння^[17]. Міноксидил потрапляє в грудне молоко, тому під час годування груддю його не призначають.

Альтернативні методи лікування

Таблетки міноксидилу є лише одним із можливих варіантів лікування випадіння волосся. Залежно від причин алопеції (наприклад, дефіцит заліза лікують зовсім інакше), стадії випадіння, бюджету та очікувань пацієнта існують інші методи. Найпростіший із них це той самий міноксидил у вигляді розчину чи піни.

Одним із найбільш популярних варіантів є фінастерид, препарат, схвалений для лікування андрогенетичної алопеції в чоловіків. Він блокує фермент 5-альфа-редуктазу, що перетворює тестостерон у дигідротестостерон (ДГТ), один з основних чинників випадіння волосся. Споріднений дутастерид у метааналізі трьох досліджень діяв сильніше за фінастерид за подібної частоти побічних ефектів^[20]. Обидва препарати підвищують ризик сексуальних побічних ефектів, зокрема зниження лібідо та еректильної дисфункції: для фінастериду відносний ризик становив 1,66^[21]. Жінкам лікарі часто призначають спіронолактон, нерідко разом із низькою дозою міноксидилу: у пілотному дослідженні зі 100 жінками така комбінація зменшувала випадіння за 6–12 місяців^[22].

Для тих, хто не хоче використовувати медикаменти, існують нехірургічні підходи, такі як лазерна терапія. Цей метод передбачає застосування спеціальних пристроїв, наприклад, лазерних гребінців чи шапок, які стимулюють волосяні фолікули низькоінтенсивним лазерним світлом. За метааналізом, він у середньому додавав 18,6 волосини на квадратний сантиметр порівняно з неактивним пристроєм^[23]. Для стійкого результату метод потрібно застосовувати регулярно і тривалий час.

Ще одним популярним підходом є ін'єкції плазми, збагаченої тромбоцитами (PRP). У ході цієї процедури у пацієнта беруть невелику кількість крові, обробляють її для виділення плазми з високою концентрацією тромбоцитів, а потім вводять цю плазму у шкіру голови. Метааналіз визнає PRP відносно безпечним і помірно ефективним для густоти волосся, але протоколи приготування плазми сильно різняться, і це ускладнює порівняння досліджень^[24]. Процедури потрібно повторювати, зазвичай кожні кілька місяців.

Для людей із значною втратою волосся підходить трансплантація волосся. Це хірургічний метод, під час якого здорові фолікули пересаджують із донорських зон (зазвичай із потилиці) у зони випадіння. Сучасні методики, такі як FUE (екстракція фолікулярних одиниць), дозволяють досягти природного вигляду волосся. Проте трансплантація є дорогою процедурою, яка може вимагати кількох сеансів, а період відновлення може займати кілька місяців. Після пересадки низькі дози міноксидилу зазвичай можна відновити вже через 1–3 дні^[14].