Що таке аутоімунний тиреоїдит

Аутоімунний тиреоїдит (АІТ), або тиреоїдит Хашимото, — хронічне запалення щитоподібної залози, за якого імунна система помилково атакує її власні клітини. Залоза поступово втрачає здатність виробляти гормони, і в багатьох людей з часом розвивається гіпотиреоз. У регіонах, де йоду в харчуванні достатньо, саме АІТ є найчастішою причиною гіпотиреозу[1].

Хвороба дуже поширена: за оцінками, АІТ має близько 7,5% людей у світі. Жінки хворіють щонайменше в 4–10 разів частіше за чоловіків, найчастіше у віці 30–50 років, хоча недуга трапляється й у підлітків[2][1].

Точна причина невідома. Важливу роль відіграє спадковість, а на тлі генетичної схильності хворобу можуть запускати чинники довкілля. Серед них найкраще вивчений надлишок йоду[1].

Читайте:

Як проявляється

На початку АІТ часто нічим себе не виявляє: залоза ще справляється, аналізи гормонів у нормі, а підвищені лише антитіла. Коли гормонів стає замало, з'являються ознаки гіпотиреозу. Вони наростають повільно, місяцями й роками, тому їх легко списати на втому чи вік[2]:

  • втома і сонливість;
  • набір ваги;
  • мерзлякуватість;
  • біль у суглобах і м'язах;
  • закрепи;
  • суха шкіра, сухе й ламке волосся, випадіння волосся;
  • рясні або нерегулярні менструації, проблеми з заплідненням;
  • сповільнене серцебиття — брадикардія;
  • пригнічений настрій, гірша пам'ять і зосередженість.

У частини людей щитоподібна залоза збільшується — з'являється зоб. Зрідка на початку хвороби, коли зруйновані клітини вивільняють запаси гормонів у кров, буває короткий період симптомів надлишку гормонів[2].

Реклама

Коди за класифікаціями

МКХ-10: E06.3 — аутоімунний тиреоїдит. МКХ-11: 5A03.20 — хронічний аутоімунний тиреоїдит.

Хто в групі ризику

Імовірність АІТ вища[2]:

Буває й навпаки: у людей з АІТ частіше виявляють целіакію та аутоімунний гастрит[1].

Діагностика

Одних симптомів для діагнозу недостатньо. Основа — аналізи крові[2]:

  • ТТГ і вільний T4 показують, чи достатньо залоза виробляє гормонів. Підвищений ТТГ при нормальному T4 означає субклінічний гіпотиреоз, при зниженому T4 — явний;
  • антитіла до тиреопероксидази (АТ-ТПО) виявляють більш ніж у 90% людей з АІТ, антитіла до тиреоглобуліну — у 50–80%[1].

УЗД щитоподібної залози роблять, якщо вона збільшена або прощупуються вузли: обстеження підтверджує характерні зміни тканини й допомагає не пропустити вузлові утворення[2][1].

Читайте:

Лікування

Саме по собі аутоімунне запалення ліками не зупиняють. Лікують наслідок — нестачу гормонів. Якщо розвинувся гіпотиреоз, призначають левотироксин: це синтетичний аналог тироксину, ідентичний гормону здорової залози[3]. Дозу підбирають індивідуально (у середньому 1,4–1,8 мкг на кілограм маси тіла на добу) і коригують за рівнем ТТГ[1]. Перший контроль аналізів — через 6–8 тижнів після початку лікування чи зміни дози, далі — рідше[3].

Якщо гормони в нормі, а підвищені лише антитіла, лікування зазвичай не потрібне, але варто періодично перевіряти ТТГ. Чи лікувати субклінічний гіпотиреоз, лікар вирішує з урахуванням рівня ТТГ, віку, симптомів і планів на вагітність[1].

Операцію при АІТ роблять рідко: коли великий зоб здавлює органи шиї або є підозрілі вузли. Людям з АІТ дещо частіше, ніж іншим, трапляється лімфома щитоподібної залози, тож швидке збільшення залози — привід негайно звернутися до ендокринолога[1].

АІТ і вагітність

Жінкам з антитілами до ТПО під час вагітності радять регулярно контролювати ТТГ, бо потреба в гормонах зростає, і залоза може не впоратися. Тим, хто вже приймає левотироксин, дозу зазвичай збільшують одразу після підтвердження вагітності[4].

Харчування

Особливої «дієти від Хашимото» не існує. Найкраще працює звичайне збалансоване харчування з достатньою кількістю білка, овочів, фруктів і цільнозернових продуктів. Є кілька моментів, які варто знати.

Йод

Йод потрібен для синтезу гормонів, але при АІТ його надлишок шкодить: продукти з дуже високим вмістом йоду (ламінарія та інші морські водорості) і йодовмісні добавки можуть спричинити або посилити гіпотиреоз[2]. Звичайної йодованої солі та різноманітного раціону достатньо. Вагітним потреба в йоді вища, і питання добавок варто обговорити з лікарем.

Селен

Селен входить до ферментів, що активують гормони щитоподібної залози. Добавки селену можуть знижувати рівень антитіл, але переконливих доказів, що це поліпшує самопочуття чи перебіг хвороби, немає[5][6]. Безпечна верхня межа — 400 мкг на добу; всього один бразильський горіх містить 68–91 мкг селену, тож захоплюватися ними не варто[6].

Глютен

Безглютенова дієта обов'язкова лише тим, у кого є целіакія, — а її при АІТ справді варто перевірити. Для людей з АІТ без целіакії даних мало: в мета-аналізі чотирьох невеликих досліджень (загалом 87 пацієнтів) відмова від глютену дещо знижувала ТТГ, але ефект на антитіла був статистично незначущим[7].

Капуста, соя та інші «гойтрогени»

Хрестоцвіті овочі та соя в звичайних кількостях не шкодять щитоподібній залозі, якщо йоду в раціоні достатньо[8]. Єдине застереження стосується сої, кави, кальцію й заліза: вони можуть заважати всмоктуванню левотироксину, тому таблетку приймають окремо від них[9].

Вітамін D, залізо та B12

Їх приймають лише тоді, коли аналізи показали дефіцит. При АІТ це буває частіше, бо супутній аутоімунний гастрит порушує засвоєння заліза та вітаміну B12[1]. Щодо вітаміну D конкретних рекомендацій для людей з АІТ поки немає[2].

Читайте:

Джерела9
  1. Огляд. Kaur J. та ін. Hashimoto Thyroiditis. 2026.
  2. Hashimoto's Disease. NIDDK.
  3. Hypothyroidism (Underactive Thyroid). NIDDK.
  4. Настанова. Alexander EK. та ін. 2017 Guidelines of the American Thyroid Association for the Diagnosis and Management of Thyroid Disease During Pregnancy and the Postpartum. Thyroid, 2017.
  5. Огляд. van Zuuren EJ. та ін. Selenium supplementation for Hashimoto's thyroiditis. Cochrane Database Syst Rev, 2013.
  6. NIH Office of Dietary Supplements
  7. Мета-аналіз. Piticchio T. та ін. Effect of gluten-free diet on autoimmune thyroiditis progression in patients with no symptoms or histology of celiac disease: a meta-analysis. Front Endocrinol (Lausanne), 2023.
  8. NIH Office of Dietary Supplements
  9. Огляд. Wiesner A. та ін. Levothyroxine Interactions with Food and Dietary Supplements-A Systematic Review. Pharmaceuticals (Basel), 2021.