Астигматизм: симптоми і корекція зору

Ідеально круглої рогівки майже не буває. Коли данські офтальмологи обстежили жінок-близнючок віком 63–75 років, хоча б мінімальний астигматизм (від 0,25 діоптрії) знайшли у 99,7% з них, а помітний, від 1 діоптрії, у 46,2%^[1]. Більшість людей роками живе з легким астигматизмом і не підозрює про нього, поки дрібний текст не стає важким для читання, дорожні знаки туманними, а очі втомленими.

Що таке астигматизм

Астигматизм виникає тоді, коли заломлювальна поверхня ока має нерівномірну кривизну. У нормі рогівка або кришталик за формою ближчі до рівномірно округлого м'яча. Якщо ж поверхня сплюснута чи витягнута в одному напрямку, як м'яч для регбі або ложка, світлові промені в різних площинах фокусуються в різних точках. Результат: розмитість, викривлення, тінь у зображенні^[2].

Світло спершу проходить прозору рогівку, далі кришталик, який фокусує промені в одній зоні сітківки.

Коли форма рогівки чи кришталика порушена, світло розсіюється. Це схоже на знімок кривим об'єктивом: одна частина кадру різка, інша розмита. Тому людина з астигматизмом може бачити частину нерухомого предмета чітко, а частину нечітко.

Астигматизм часто поєднується з іншими порушеннями рефракції, короткозорістю чи далекозорістю, але й сам здатен помітно погіршувати зір.

До чого це призводить з точки зору оптики:

• промені світла не сходяться в одну фокусну точку
• картинка стає спотвореною або двоїться
• зір втрачає чіткість, особливо на дрібних деталях і контрастах.

Як астигматизм впливає на зір

Викривлення при астигматизмі зберігається на будь-якій відстані, упритул і вдалині.

Спотворення на різних відстанях

Предмети розмиваються і вдалині, як при короткозорості, і зблизька, як при далекозорості. Виникає ефект «вибіркової чіткості»: одна частина предмета контрастна, інша змазана.

Зорове навантаження

Люди з астигматизмом часто скаржаться на напруження очей, особливо після читання, роботи за комп'ютером або водіння^[3]. Око постійно підлаштовує фокус, намагаючись отримати чітку картинку, і до вечора з'являється втома.

Найхарактерніші візуальні ефекти, про які повідомляють пацієнти:

• нездатність зосередитись на деталях, зображення ніби «пливе»
• перевантаження очей навіть після короткого читання або перегляду екрана
• погіршення зору в сутінках або при розсіяному освітленні.

Типи астигматизму

За джерелом порушення розрізняють рогівковий і кришталиковий астигматизм. За тим, де лежать фокуси відносно сітківки, виділяють прості, складні та змішаний варіанти^[2].

Рогівковий астигматизм

Цей тип трапляється найчастіше. Кривизна рогівки, зовнішньої прозорої оболонки ока, нерівномірна, і світло фокусується в кількох зонах.

Кришталиковий астигматизм

Тут джерелом проблеми є сам кришталик, природна «лінза» всередині ока^[2]. Він може змінити форму внаслідок вікових змін або катаракти. Такий астигматизм трапляється рідше, але може відчутно впливати на зір, особливо в літньому віці.

Змішаний астигматизм

У змішаному астигматизмі один фокус лежить перед сітківкою, інший позаду неї: в одній площині око короткозоре, в іншій далекозоре^[2]. Такий оптичний профіль складніший і потребує ретельного підбору корекції.

Хто стикається з астигматизмом

Астигматизм може виникнути в будь-кого. Частина людей народжується з ним, але багато хто набуває його в дитинстві або молодому віці^[3].

Це одне з найпоширеніших порушень рефракції. За метааналізом досліджень з різних регіонів світу, астигматизм мають 40,4% дорослих і 14,9% дітей^[4].

Причини можуть бути як вродженими, так і набутими:

• вроджений астигматизм виявляється ще в дитинстві
• набутий розвивається після травм, операцій або вікових змін
• з віком астигматизм може дещо змінювати свій характер, частіше без чіткої причини.

У дітей астигматизм часто лишається непоміченим. Вони не скаржаться, бо не знають, яким має бути нормальний зір. Тому дорослим слід звертати увагу на сигнали: мруження, тертя очей, труднощі з читанням, небажання дивитися в книжку чи екран.

Симптоми астигматизму

Основна ознака астигматизму, затуманення зору, проявляється по-різному і часто списується на перевтому чи «втомлені очі». Легкий астигматизм може взагалі не давати симптомів^[3].

Запідозрити астигматизм допомагають симптоми, що повторюються:

• розпливчасте бачення предметів на будь-якій відстані
• ускладнення при читанні дрібного тексту або номерів транспорту
• поява світлових ореолів навколо ламп або фар уночі
• часте мруження, щоб побачити чіткіше
• головні болі, особливо в ділянці чола або навколо очей
• швидка втомлюваність під час візуальної роботи.

Симптоми у дітей

Малюки та молодші школярі рідко самі скаржаться на зір. Сигнали для батьків:

• дитина нахиляє голову під час читання або перегляду мультфільмів
• часто тре очі або скаржиться на головний біль
• має труднощі з навчанням, не пов'язані з інтелектом (їх інколи помилково сприймають як дислексію).

Раннє виявлення астигматизму в дитинстві дає змогу запобігти амбліопії («ледачому оку») і порушенням бінокулярного зору. У дослідженні 132 дітей 4–11 років з меридіональною амбліопією, спричиненою астигматизмом, самі лише окуляри покращили гостроту зору без корекції в середньому з 0,73 до 0,35 logMAR^[5].

Причини астигматизму

Точну причину більшості випадків астигматизму не встановлено^[3]. Суттєву роль відіграють гени: у дослідженні корейських близнюків успадковуваність рогівкового астигматизму оцінили в 70%^[6], у літніх данських близнючок гени пояснювали третину відмінностей^[1]. Крім вроджених форм, існують і набуті, пов'язані з травмами, хворобами чи операціями.

Найпоширенішими причинами астигматизму є:

• Спадковість: передається генетично, часто разом із короткозорістю або далекозорістю
• Тривалий механічний тиск повік на рогівку: опущена повіка, халязіон, надлишок шкіри повік чи офтальмопатія Грейвса здатні помітно змінювати кривизну рогівки^[7]; часте тертя очей, зокрема при алергії чи алергічному кон'юнктивіті, асоціюється з кератоконусом (у метааналізі ВШ 5,22)^[8]
• Травми: поранення, сильні удари або чужорідне тіло в оці, що залишає рубець на рогівці^[3]
• Захворювання рогівки, зокрема кератоконус: рогівка стоншується й деформується; ризик кератоконусу майже в 7 разів вищий, якщо він є в родичів (ВШ 6,67)^[8]
• Ускладнення після хірургічного втручання: особливо після операцій на рогівці або кришталику.

Рідше астигматизм залишається після запалень рогівки, що лишають рубці.

Коротко: свербіж очей при алергії варто лікувати: звичка терти очі пов'язана з кератоконусом, найнебезпечнішою причиною набутого астигматизму.

Як діагностують астигматизм

Для діагнозу однієї перевірки за таблицею недостатньо: потрібні прилади, які вимірюють, як заломлюється світло в оці.

Під час обстеження лікар застосовує кілька методів:

• Перевірка гостроти зору: класичний тест із таблицею літер або символів, щоб визначити, наскільки чітко ви бачите на різних відстанях.
• Рефракційний тест: авторефрактометр або набір пробних лінз показує, як заломлюються промені, і дає змогу точно визначити ступінь і вісь астигматизму.
• Кератометрія: вимірює кривизну рогівки в різних напрямках і показує, де саме порушена її форма.
• Обстеження зі щілинною лампою: дає змогу оцінити рогівку, райдужку, кришталик та інші структури переднього відрізка ока під мікроскопом і з різним освітленням.

Топографія або томографія рогівки виявляє тонкі деформації, непомітні під час звичайного огляду, і потрібна для раннього виявлення кератоконусу.

Методи корекції та лікування

Легкий астигматизм без скарг може взагалі не потребувати корекції^[3]. Якщо ж є напруження, головний біль чи затуманений зір, вони самі не минуть. Форму ока без операції змінити неможливо, але оптика повертає чіткість надійно.

Окуляри та контактні лінзи

Окуляри й контактні лінзи є найпоширенішим лікуванням астигматизму^[3]. Циліндричні (торичні) лінзи окулярів враховують вісь викривлення рогівки й компенсують нерівномірне заломлення світла.

Міф: якщо постійно носити окуляри, очі «звикнуть» і зір погіршиться. Насправді: окуляри не змінюють будову ока і не створюють залежності; навіть окуляри з неточним рецептом не псують зір, вони лише гірше коригують його^[9].

Торичні контактні лінзи теж ефективні й можуть давати чіткіше зображення завдяки щільному приляганню до ока. Але контактні лінзи потребують ретельного догляду й підходять не всім, особливо людям із синдромом сухого ока або високою чутливістю до сторонніх тіл.

Лазерна корекція зору

Тим, хто не хоче носити окуляри чи лінзи, пропонують хірургічну корекцію, найчастіше LASIK і PRK (фоторефракційну кератектомію).

Обидва методи змінюють форму рогівки лазером, щоб світло фокусувалося точно на сітківці^[3]. Процедури проводять амбулаторно, сам лазерний етап триває кілька хвилин.

Умови для операції^[10]:

• стабільний рецепт окулярів або лінз щонайменше протягом року
• відсутність запальних чи дегенеративних захворювань ока; аутоімунні хвороби, імунодефіцит і цукровий діабет можуть порушувати загоєння, а наявна сухість ока після LASIK зазвичай посилюється
• вік від 18 років: для молодших пацієнтів жоден лазер для LASIK не схвалено
• достатня товщина рогівки, бо операція на надто тонкій рогівці загрожує тяжкими ускладненнями аж до втрати зору.

Корекція під час операції на катаракту

Пацієнтам із катарактою й астигматизмом під час заміни кришталика можна імплантувати торичну інтраокулярну лінзу, яка одразу компенсує астигматизм. У метааналізі 13 рандомізованих досліджень торичні лінзи давали кращий зір вдалину без окулярів і вдвічі знижували потребу в окулярах для дали (ВР 0,51) порівняно зі звичайними, без зростання ризику ускладнень^[11]. Окуляри для читання після монофокальної торичної лінзи зазвичай все одно знадобляться.

Цей варіант потребує точних попередніх вимірювань і хірурга з досвідом імплантації торичних лінз.

Коротко: перед лазерною корекцією рецепт має бути незмінним хоча б рік, а при катаракті астигматизм можна виправити тією ж операцією, замовивши торичну лінзу.

Прогноз і якість життя з астигматизмом

Астигматизм сам по собі не шкодить здоров'ю очей, але без корекції помітно знижує якість життя: нечіткий зір, постійне напруження, головний біль заважають працювати, навчатися, керувати автомобілем і тримати концентрацію.

Що очікувати при стабільному стані

Якщо корекція підібрана правильно, людина живе без обмежень. Регулярні перевірки в офтальмолога допомагають вчасно оновлювати рецепт окулярів або лінз.

Якщо астигматизм посилюється

Міф: астигматизм є хворобою, яка невпинно прогресує. Насправді: у 10-річному дослідженні дорослих величина рогівкового астигматизму не змінилася; після 40 років поступово зміщувалася лише його вісь (у бік так званого зворотного астигматизму), і це зміщення не прискорювалося з віком^[12]. Такі вікові зміни вимагають хіба що оновити рецепт. Насторожити має швидке наростання астигматизму в молодому віці: воно характерне для кератоконусу^[8].

Після операцій на оці показники теж можуть змінитися; тоді міняють лінзи чи окуляри, рідше повторюють рефракційну процедуру.

Профілактика та регулярні обстеження

Запобігти астигматизму не вдається^[3], і ні продукти для зору, ні вітаміни для очей форму рогівки не змінюють. Своєчасна корекція рятує від втоми, головного болю, проблем з увагою, а в дітей від стійкого зниження зору.

Міф: астигматизм з'являється від читання при поганому світлі. Насправді: читання в напівтемряві втомлює очі, але не шкодить їм і не змінює форму рогівки^[9].

Після 40 років огляд у офтальмолога потрібен ще й для раннього виявлення глаукоми та макулодистрофії.

Орієнтири для дорослих без факторів ризику дає Американська академія офтальмології (AAO)^[13]:

• Діти: перевірка зору на профілактичних оглядах до школи, далі за графіком, який радить лікар
• Дорослі до 40 років: без скарг планові огляди не потрібні; перевірити зір варто при будь-яких змінах
• Від 40 до 54 років: кожні 2–4 роки
• Від 55 до 64 років: кожні 1–3 роки
• Від 65 років: кожні 1–2 роки, навіть без симптомів
• Люди з окулярами, лінзами або хронічними хворобами очей: індивідуальний графік за рекомендацією офтальмолога.

Окремої уваги потребують люди з діабетом через ризик ураження сітківки. При діабеті 2 типу огляд у офтальмолога проводять уже під час встановлення діагнозу, при діабеті 1 типу через 5 років від початку хвороби, а далі щонайменше раз на рік, навіть без скарг^[13].

Коли звертатися до офтальмолога

Зміни зору часто наростають поступово, і людина звикає до них.

Є ситуації, коли зволікати з візитом до спеціаліста не слід:

• раптове погіршення чіткості зору
• поява викривлень контурів предметів або «тіней»
• постійні головні болі після роботи за комп'ютером чи читання
• посилене мруження, тертя очей, відчуття перевтоми
• погіршення нічного зору, особливо при керуванні транспортом
• поява світлових ореолів навколо джерел світла, особливо ввечері.

Не відкладайте огляд і тоді, коли окуляри чи лінзи перестали давати колишню чіткість: це може свідчити про зміну рефракції. Гострий біль в оці, світлобоязнь чи почервоніння очей не типові для астигматизму; разом вони можуть вказувати на запалення, наприклад увеїт, і потребують огляду в той самий день. Якщо ж головний біль поєднується з нечітким зором раптово, звертайтеся по невідкладну допомогу.

Читайте:

Всесвітній день зору

Всесвітній день зору припадає на другий четвер жовтня й нагадує, що перевірка очей має бути доступною кожном...