Варіанти лікування глаукоми: краплі, лазер, операції

Глаукома не виліковується повністю, але сучасні методи лікування дозволяють ефективно знижувати внутрішньоочний тиск, сповільнювати прогресування хвороби й зберігати зір.

Підвищений тиск в оці — це не просто цифра в аналізі, а ключовий чинник, що з часом ушкоджує зоровий нерв. Саме це і є суть глаукоми. Більшість людей не відчуває жодних симптомів, доки вже не з'являються порушення зору. Щоб не допустити цього моменту, потрібне своєчасне і постійне лікування. Медикаментозні краплі, лазерні втручання та хірургічні операції — кожен метод має свою роль, і вибір залежить не лише від форми глаукоми, а й від того, як очі реагують на попередні спроби терапії.

Читайте:

Глаукома: причина, симптоми, лікування

Глаукома — складне захворювання очей, що непомітно підвищує внутрішньоочний тиск і поступово пошкоджує зор...

Очні краплі

Першим етапом лікування глаукоми зазвичай є саме краплі. Вони найменш інвазивні й можуть ефективно знижувати внутрішньоочний тиск. Але щоб вони діяли, потрібно чітко дотримуватися режиму застосування — щодня, часто довічно, іноді кілька разів на день. Існує кілька типів препаратів, що діють за різними механізмами.

Як діють основні групи крапель:

• Простагландини: підвищують відтік рідини через альтернативний шлях
• Інгібітори Rho-кінази: поєднують зменшення продукції та покращення дренажу
• Міотики: механічно відкривають кут для відтоку рідини
• Бета-блокатори: пригнічують вироблення внутрішньоочної рідини

Простагландини

Це основна група засобів першої лінії. Вони збільшують відтік внутрішньоочної рідини через увеосклеральний шлях. Найчастіше їх закрапують один раз на добу ввечері. Серед доступних препаратів:

• Ксалатан (латанопрост)
• Траватан (травопрост)
• Луміган (біматопрост) 
• Монопрост (латанопрост).

Можливі побічні ефекти: почервоніння очей, зміна кольору райдужки (зазвичай потемніння), потовщення та подовження вій, пігментація шкіри повік. Ці зміни можуть бути постійними.

Інгібітори Rho-кінази

До цієї групи належить Рокланда (нетарсудил), яка знижує тиск шляхом посилення відтоку через трабекулярну мережу та зменшення утворення внутрішньоочної рідини. Препарат закрапують один раз на день увечері. Найчастіший побічний ефект — помітне почервоніння очей, яке може зберігатися тривалий час.

Міотики (холіноміметики)

Пілокарпін сприяє звуженню зіниці, що відкриває кут передньої камери та покращує дренаж. Його застосовують кілька разів на день. Препарат здебільшого використовують при вузькокутовій або вторинній глаукомі.

Побічні ефекти включають біль у надбрівній ділянці, затуманення зору в умовах низького освітлення, звуження поля зору. Ці прояви пов’язані зі звуженням зіниці та спазмом війкового м’яза.

Бета-блокатори

Ці препарати знижують утворення внутрішньоочної рідини. Доступні Тимолол (Тимоптик, Окумед) — застосовується один або два рази на день. Його часто комбінують з іншими засобами для досягнення кращого ефекту.

Бета-блокатори можуть викликати місцеві реакції — сухість, печіння, набряк повік, а також системні побічні ефекти, особливо у пацієнтів із бронхіальною астмою, хронічними захворюваннями легень або порушеннями серцевого ритму.

Лазерні процедури

Коли краплі не дають достатнього ефекту або викликають побічні реакції, наступним кроком можуть стати лазерні процедури. Іноді їх застосовують навіть як перший метод лікування, особливо у випадках відкритокутової глаукоми. Ці втручання не потребують госпіталізації, проводяться амбулаторно і мають короткий період відновлення.

Лазерна трабекулопластика

Ця процедура покликана покращити функцію трабекулярної мережі — структури, через яку внутрішньоочна рідина потрапляє в дренажну систему ока. Лазер створює точкові мікропошкодження, які стимулюють ремоделювання тканин і поліпшення відтоку. Підходить при відкритокутовій глаукомі.

Можливі ускладнення — короткочасне запалення райдужки або набряк рогівки. Зазвичай симптоми минають протягом кількох днів після процедури.

Циклофотокоагуляція

Проводиться при важких формах глаукоми або коли інші методи не дали результату. Лазер спрямовується на циліарне тіло — зону, відповідальну за вироблення внутрішньоочної рідини. Результат — зниження тиску через зменшення її продукції.

Ця процедура більш агресивна, тому супроводжується підвищеним ризиком: можливі крововилив у передню камеру ока (гіфема), надто низький внутрішньоочний тиск (гіпотонія) або запалення.

Іридотомія

У випадках, коли діагностується закритокутова або вузькокутова глаукома, застосовується лазерна іридотомія. Її суть — створити крихітний отвір у райдужці для нормалізації циркуляції внутрішньоочної рідини між задньою і передньою камерами ока.

Процедура проводиться один раз, під місцевою анестезією. Ускладненнями можуть бути тимчасовий біль або почервоніння ока, які зазвичай зникають самостійно.

Хірургічні втручання

Якщо очні краплі та лазерні процедури не забезпечують належного контролю тиску, настає час для хірургічного втручання. У більшості випадків операцію призначають при прогресуванні глаукоми, незважаючи на медикаментозне лікування. Хірургія також може бути показана при високому ризику ускладнень або тоді, коли пацієнт не переносить краплі. Сучасна офтальмохірургія пропонує кілька варіантів.

Трабекулектомія

Це класичне хірургічне втручання, під час якого створюється новий дренажний канал для відтоку внутрішньоочної рідини. Офтальмохірург формує отвір у склері (білій оболонці ока), через який рідина виводиться під кон’юнктиву, утворюючи фільтраційну подушку.

Процедура ефективна при різних формах глаукоми і може значно знизити тиск. Але вона вимагає ретельного післяопераційного спостереження. Серед потенційних ризиків — інфекція, гіпотонія (надмірно низький тиск), надмірне рубцювання, яке може зменшити ефект операції.

Повне відновлення після трабекулектомії може тривати до 8 тижнів.

Дренажні пристрої

Цей підхід передбачає встановлення спеціального шунта — гнучкої силіконової трубки з резервуаром, яка забезпечує постійний відтік внутрішньоочної рідини. В Україні використовуються пристрої, схожі на моделі Ahmed або Baerveldt.

Їх встановлюють, коли краплі не допомагають, або після неуспішної трабекулектомії. Перевага — тривалий ефект, стабільне зниження тиску. Недоліки — ризик набряку рогівки, закупорки трубки або утворення рубців навколо резервуара.

Період реабілітації — від 4 до 6 тижнів, але повна стабілізація може зайняти довше.

Мікроінвазивна хірургія (MIGS)

Цей тип втручання став доступним останніми роками і передбачає мінімальне втручання в структури ока. MIGS включає встановлення мікроскопічних дренажних пристроїв або створення нових каналів для відтоку рідини за допомогою мікроінструментів.

Основна перевага — низький ризик ускладнень, короткий час операції та швидке повернення до повсякденного життя. Часто MIGS виконують у поєднанні з операцією з приводу катаракти. Зазвичай відновлення триває кілька днів до одного тижня.

Однак важливо знати: у пацієнтів з важкою формою глаукоми MIGS може бути недостатньо ефективною для досягнення цільового рівня тиску. У таких випадках краще підходять класичні операції.

Є кілька ситуацій, у яких хірургія розглядається як доцільна опція:

• Прогресування захворювання: навіть за умов регулярного використання крапель
• Неефективність лазерної терапії: або неможливість її проведення
• Необхідність стабільного тривалого контролю: при агресивному перебігу глаукоми

Що впливає на вибір методу лікування

Глаукома — це не одна хвороба, а цілий спектр станів із різними механізмами розвитку, перебігом і чутливістю до лікування. Саме тому універсального підходу не існує. Вибір методу лікування — це завжди індивідуальне рішення, яке враховує низку клінічних і загальних факторів.

Офтальмолог оцінює не лише рівень тиску в оці, а й стан зорового нерва, поле зору, реакцію на попередні препарати, супутні хвороби й навіть здатність пацієнта дотримуватися режиму лікування.

До ключових чинників, що впливають на вибір терапевтичної тактики, належать:

• Тип глаукоми: відкритокутова, вузькокутова, вторинна або вроджена — кожна має свої особливості
• Стадія захворювання: початкові форми лікують інакше, ніж запущені
• Попередній досвід лікування: ефективність крапель, наявність алергії чи побічних ефектів
• Супутні захворювання: особливо важливі хронічні хвороби дихання та серцево-судинної системи
• Анатомічні особливості ока: глибина передньої камери, ширина кута дренажу

Лише поєднання цих даних дозволяє скласти оптимальний індивідуальний план, у якому враховується як ефективність, так і безпека для конкретного пацієнта.

Очікування від лікування і прогноз

Незалежно від обраного методу, основна мета лікування глаукоми — стабілізувати внутрішньоочний тиск на рівні, що не спричиняє подальшого ушкодження зорового нерва. Відновити вже втрачений зір на жаль неможливо, але зупинити прогрес — цілком реально.

Ефективне лікування глаукоми базується на двох чинниках: фізіологічному ефекті (зниження тиску) та регулярному спостереженні. Контроль включає перевірку поля зору, оптичну когерентну томографію (ОКТ) і вимірювання внутрішньоочного тиску. При виявленні змін тактика лікування може бути змінена — наприклад, додано ще одну краплю або запропоновано операцію.

Раннє виявлення глаукоми значно розширює можливості лікування. У пацієнтів із початковими змінами зорового нерва або підвищеним тиском без клінічних проявів прогноз кращий. Утім навіть у випадках пізнього звернення існують варіанти, що дають шанс зберегти залишковий зір та стабілізувати стан.

Слід також пам’ятати, що іноді, навіть при дотриманні всіх рекомендацій, можливе подальше погіршення. Це не завжди означає помилку в лікуванні — у частини пацієнтів глаукома має агресивний перебіг, і потрібен постійний перегляд терапії.

Ячмінь на оці: чому з’являється, як відрізнити та що робити

Холодний піт: чому виникає та як із цим боротися

Що потрібно знати про діарею: розуміння, причини, лікування