5 можливих причин затуманення зору

Затуманення зору може з’явитися раптово або наростати поступово. Це не завжди нешкідливе явище — за ним можуть ховатися серйозні порушення, які потребують уваги.

Щось ніби плівка на очах, кольори втратили глибину, а світло стало різким і дратівливим — знайоме відчуття, яке складно пояснити словами. Це не зовсім «розмите зображення» і не просто тимчасова втома. Так може проявлятися затуманення зору — симптом, який має десятки можливих причин. І хоча деякі з них не є критичними, інші можуть свідчити про складні процеси, що відбуваються всередині ока або в організмі загалом. Ігнорувати цей сигнал не варто, навіть якщо дискомфорт здається незначним чи зникає після сну. Річ у тім, що за затуманенням часто ховається поступова втрата прозорості певних структур ока або порушення кровопостачання сітківки. Залежно від причини, симптом може змінюватися, посилюватися, поєднуватися з іншими зоровими або навіть неврологічними проявами.

1. Катаракта

Катаракта — це не просто «вікове помутніння», як часто помилково вважають. Вона виникає, коли білки, що формують кришталик, злипаються між собою, порушуючи його прозорість. У нормі кришталик є майже ідеально чистою структурою, яка заломлює світло і фокусує його на сітківці. Але з віком або під впливом певних чинників ці білки змінюють свою структуру, утворюючи ділянки помутніння. Через це світло починає розсіюватися, а зображення втрачає чіткість.

Процес може початися без явних проявів. Людина живе звичним життям, поки одного дня не помічає, що зображення стало бляклим, кольори — менш насиченими, а читати текст у сутінках — справжнє випробування. Залежно від локалізації помутніння, перші зміни можуть бути ледь помітні або ж одразу вплинути на якість життя.

Симптоми катаракти

Затуманення зору — один із перших і найпомітніших проявів катаракти, але не єдиний. У міру прогресування патології можуть з’являтися й інші характерні симптоми:

• Зниження гостроти зору: зображення втрачає чіткість, важко розпізнавати обличчя або дрібний текст.
• Підвищена чутливість до світла: яскраве сонячне або штучне світло викликає дискомфорт або навіть біль.
• Погіршення кольорового сприйняття: кольори здаються тьмяними або сіруватими.
• Двоїння зображення на одне око: навіть при закритому іншому оці картинка спотворена або роздвоєна.
• Поява "гало" навколо джерел світла: особливо помітно вночі при водінні авто.
• Порушення зору в темряві: складно орієнтуватися при недостатньому освітленні.
• Прогресуюча короткозорість: зір на близькій відстані покращується за рахунок погіршення на відстані — «псевдопокращення» при катаракті.

Фактори ризику

Не всі випадки катаракти пов’язані зі старінням. Є низка чинників, які значно підвищують ймовірність її розвитку. Серед них:

• Спадкова схильність: наявність катаракти в близьких родичів може свідчити про підвищений ризик.
• Довготривале застосування кортикостероїдів: особливо у високих дозах.
• Травми ока: механічне ушкодження кришталика або опіки.
• Ультрафіолетове випромінювання: тривале перебування на сонці без захисту очей.
• Цукровий діабет: високий рівень глюкози впливає на склад внутрішньоочних рідин і білків кришталика.
• Вроджені інфекції: наприклад, краснуха, перенесена матір’ю під час вагітності.
• Генетичні синдроми: зокрема синдром Дауна.

2. Вікова макулодистрофія

Вікова макулодистрофія – це захворювання поступово вражає макулу — центральну ділянку сітківки, яка відповідає за чіткість і детальність зору. Макулодистрофія не викликає повної сліпоти, але значно ускладнює повсякденні дії: читання, розпізнавання облич, водіння, роботу з дрібними об’єктами. Ураження макули позбавляє людину можливості фокусуватися прямо перед собою, залишаючи периферичний зір майже незмінним.

Захворювання може розвиватися повільно, але іноді погіршення зору відбувається досить швидко. У більшості випадків ураження виникає на обох очах, хоча на початку різниця між ними може бути суттєвою.

Симптоми макулодистрофії

Зниження центрального зору не єдиний прояв цієї патології. Людина може помітити декілька змін, що поступово стають нав’язливими і заважають орієнтуванню в просторі.

• Розмите бачення в центрі поля зору: зображення втрачає контрастність саме там, де погляд сфокусований.
• Порушення бачення в сутінках або при слабкому освітленні: складно адаптуватися до змін умов освітлення.
• Викривлення прямих ліній: прямі предмети починають виглядати хвилястими або зламами.
• Поява темних або білих плям: виникають постійні «мертві зони» в центрі поля зору.
• Вицвітання кольорів: кольори стають менш насиченими, зливаються між собою.

Фактори ризику

Дегенеративні процеси в макулі частіше виникають у певних категорій людей. Наявність хоча б одного з наведених чинників потребує регулярної перевірки стану очного дна.

• Вік понад 55 років: головний фактор, пов’язаний із природними змінами в тканинах ока.
• Спадковість: наявність макулодистрофії у батьків або інших родичів.
• Куріння: шкідливо впливає на судини сітківки та погіршує кисневий обмін у макулі.
• Світлий тип шкіри та очей: вищий ризик пошкодження клітин сітківки під дією світла.

3. Діабетична ретинопатія

Діабетична ретинопатія — одне з найпоширеніших ускладнень цукрового діабету, яке вражає судини сітківки. Підвищений рівень глюкози змінює структуру дрібних капілярів, що живлять сітківку: вони стають крихкими, просочуються рідиною або кров’ю, можуть закупорюватися чи проростати аномальними новоутвореними судинами. Усе це порушує нормальне постачання кисню до клітин зорового аналізатора.

У перших фазах змін сітківки людина може не помічати жодних симптомів, однак ураження вже прогресує. Коли з’являються перші ознаки, вони можуть швидко посилюватися і навіть призвести до раптової втрати зору.

Симптоми діабетичної ретинопатії

При ретинопатії затуманення — не єдина зміна. Зір стає нестабільним, змінюється впродовж дня або по-різному сприймається кожним оком. Людина може зіткнутися з низкою неприємних візуальних ефектів:

• Спотворення зображення: предмети виглядають деформованими, непропорційними.
• Темні ділянки в полі зору: частини зображення можуть зникати або виглядати наче затінені.
• Різкий контраст між очима: одне око бачить краще, інше — ніби крізь вуаль.
• Періодичні коливання зору: зображення то чітке, то розмите, без очевидної причини.
• Поява "мошок" чи "ниток": дрібні плаваючі об’єкти, особливо помітні на світлому фоні.
• Послаблення зору в темряві: нічне водіння або орієнтування в сутінках стає складнішим.
• Знебарвлення: кольори виглядають блякло, без глибини.
• Поступова або раптова втрата зору: у тяжких випадках — повна сліпота.

Фактори ризику

Хоча сам діабет є базовим чинником, на розвиток ретинопатії впливають ще кілька обставин. Особливо уважними мають бути ті, у кого перебіг діабету нестабільний.

• Цукровий діабет будь-якого типу: як інсулінозалежний, так і діабет другого типу мають високий ризик ускладнень.
• Недостатній контроль рівня глюкози: коливання або постійно високі значення погіршують стан судин.
• Гестаційний діабет: підвищений ризик у період вагітності, особливо якщо рівень цукру неконтрольований.

4. Інфекції та запальні захворювання очей

Затуманення зору може виникати не лише внаслідок дегенеративних змін, а й через активні запальні або інфекційні процеси. У таких випадках уражаються різні структури ока — рогівка, судинна оболонка, склера — і це порушує нормальну прозорість оптичного середовища. Запалення може бути наслідком вірусних, бактеріальних чи грибкових інфекцій, а також проявом системного захворювання, зокрема аутоімунного.

Залежно від локалізації процесу, симптоматика різниться. Але практично завжди вона супроводжується дискомфортом — болем, почервонінням, підвищеною світлочутливістю або сльозотечею. Якщо запалення не лікувати, воно може перейти в хронічну форму або спричинити стійке погіршення зору.

Поширені запальні стани, що викликають затуманення зору

Кілька офтальмологічних захворювань можуть призвести до зниження прозорості оптичних структур ока:

• Кератит: запалення рогівки, що може мати інфекційну або травматичну природу. Часто супроводжується різким болем, затуманенням і світлобоязню.
• Увеїт: ураження судинної оболонки ока. Може мати ідіопатичний або автоімунний характер. Супроводжується затуманенням зору, болем і плаваючими плямами.
• Склерит: глибоке запалення склери, яке часто виникає при системних захворюваннях. Характеризується вираженим болем, почервонінням і погіршенням зору.

Аутоімунні захворювання, пов’язані з ураженням очей

Деякі системні хвороби можуть проявлятися запаленням в очах задовго до того, як виникнуть інші симптоми. Це особливо важливо для раннього виявлення системних порушень.

• Ревматоїдний артрит: часто асоціюється з сухістю очей і епізодами склериту або епісклериту.
• Синдром Шегрена: характерна виражена сухість слизових, зокрема очей, що знижує їх захист і сприяє запаленню.
• Системний червоний вовчак: може призводити до судинного ураження сітківки.
• Розсіяний склероз: проявляється невритом зорового нерва з тимчасовим затуманенням або втратою зору.
• Гігантоклітинний артеріїт: судинне запалення, здатне спричинити ішемію зорового нерва.
• Хвороба Грейвса: викликає ендокринну офтальмопатію з набряком тканин орбіти та погіршенням зору.
• Невромієліт оптика: тяжке ураження зорового нерва з високим ризиком двобічної сліпоти.

5. Дистрофія Фукса

Це рідкісне, але серйозне захворювання рогівки, яке поступово знижує її прозорість через втрату ендотеліальних клітин — шару, що відповідає за виведення надлишку рідини з рогівки. У здоровому оці ці клітини підтримують оптимальний водний баланс, завдяки чому рогівка залишається гладкою, прозорою і рівномірною. При дистрофії Фукса ці функції порушуються: рідина затримується, рогівка набухає, що спричиняє затуманення та інші зорові порушення.

Перші симптоми можуть з’явитися в середньому віці, але у багатьох людей хвороба довго не виявляє себе. Ознаки стають помітними лише тоді, коли втрата клітин досягає критичного рівня і набряк рогівки посилюється.

Симптоми дистрофії Фукса

Прояви залежать від стадії захворювання, але одним із найтиповіших є ранкове затуманення, яке зникає протягом дня. Це пов’язано з тим, що під час сну накопичується більше рідини в рогівці, а згодом вона частково виводиться.

• Затуманення зору вранці: після сну зображення здається нечітким, ніби крізь запітніле скло.
• Відчуття стороннього тіла в оці: описується як пісок, сухість або подразнення.
• Світлобоязнь: око реагує болем або сльозотечею на яскраве світло.
• Погіршення симптомів у вологому середовищі: волога атмосфера або підвищена вологість можуть посилити набряк рогівки.

Фактори ризику

Хоча точні причини хвороби до кінця не вивчені, встановлено кілька чинників, які підвищують ризик її розвитку. Найчастіше вона має спадковий характер і передається за аутосомно-домінантним типом.

• Стать: частіше зустрічається в жінок.
• Сімейний анамнез: якщо в родині вже були випадки дистрофії Фукса, ризик значно зростає.

Коли звертатися до офтальмолога

Затуманення зору — це симптом, який не варто ігнорувати, навіть якщо здається, що він минущий або незначний. Причини можуть бути абсолютно різними: від банального перевантаження до патологій, що загрожують втратою зору. Важливо не намагатися самостійно інтерпретувати симптом, бо точний діагноз можна поставити лише після професійного огляду із застосуванням офтальмологічного обладнання.

Особливої уваги потребують випадки, коли затуманення поєднується з іншими проявами. У таких ситуаціях візит до фахівця має бути якнайшвидшим.

Ознаки, за яких слід невідкладно звернутися до офтальмолога:

• Двоїння або нечіткість зображення: якщо це відбувається раптово або зберігається тривалий час.
• Світлобоязнь або ускладнене бачення в темряві: порушення адаптації до змін освітлення.
• Відчуття дискомфорту, болю або тиску в оці: може свідчити про запалення або підвищений внутрішньоочний тиск.
• Постійне сльозовиділення: без очевидних причин, особливо якщо супроводжується затуманенням.
• Сухість або відчуття піску: можуть бути ознаками порушення слізної плівки або запального процесу.
• Блискавки, спалахи або рухомі тіні перед очима: сигнали, що можуть вказувати на проблеми зі сітківкою або зоровим нервом.
• Збільшення кількості «мошок» або плям: особливо якщо вони з’явилися раптово і стрімко.
• Часті головні болі без очевидної причини: у поєднанні з порушенням зору можуть бути симптомом очного або неврологічного захворювання.

Зміни зору, які виникають несподівано, швидко поглиблюються або супроводжуються іншими тривожними симптомами, завжди потребують професійної діагностики. Чим раніше з’ясовано джерело проблеми, тим більше шансів на повне або часткове відновлення зору.

Очна (окулярна) розацеа: симптоми, причини, лікування

Глаукома: причина, симптоми, лікування

6 способів позбутися ячменю вдома без ускладнень