Головний біль і мігрень: яка різниця?

Щодня голова болить приблизно в кожної шостої людини у світі. Протягом року з головним болем стикається половина людей: найчастіше це головний біль напруги (близько 26%), на другому місці мігрень (близько 14%)^[1]. Проте в побуті будь-який сильний біль називають «мігренню», а справжню мігрень часто списують на гайморит, тиск чи «защемлення в шиї».

Помилка коштує дорого: різні види головного болю лікують по-різному, а для деяких потрібні зовсім інші засоби, ніж звичні таблетки. Добра новина в тому, що головні відмінності видно без аналізів і томографії, якщо знати, на що дивитися.

Первинний чи вторинний біль?

Лікарі ділять головний біль на дві великі групи. Первинний — це самостійна хвороба: мігрень, головний біль напруги, кластерний біль. Вторинний — симптом іншої проблеми: застуди чи синуситу, травми голови, надмірного вживання знеболювальних, рідше — інсульту, менінгіту чи пухлини. Переважна більшість людей має саме первинний головний біль, але є ознаки, за яких спершу треба виключити небезпечну причину^[2]. Про них — наприкінці статті.

Як виглядає мігрень

Мігрень — це напади, а не постійний фон. Без лікування напад триває від 4 до 72 годин. Біль має принаймні дві з чотирьох ознак: однобічний, пульсівний, помірний або сильний і посилюється від звичайної активності, наприклад від ходьби сходами. Під час болю з’являється нудота чи блювання або водночас дратують і світло, і звуки. Діагноз ставлять, коли таких нападів було щонайменше п’ять. У дітей і підлітків напади коротші, від 2 годин, і біль частіше двобічний^[3].

Однобічність — не обов’язкова умова: близько 40% людей з мігренню відчувають біль з обох боків^[4]. У третини нападам передує або їх супроводжує аура: мерехтливі плями, зигзаги перед очима, поколювання, рідше порушення мовлення^[4][5]. А в багатьох ще до болю з’являються продромальні симптоми: чутливість до світла, тяга до певної їжі, зміни настрою^[6].

Є дві ознаки, через які мігрень особливо часто не впізнають. Перша — біль у шиї. У дослідженні, де 113 людей з підтвердженою мігренню записували кожен напад, біль у шиї супроводжував мігрень навіть частіше, ніж нудота, хоча саме нудота входить у діагностичні критерії^[7]. Друга — симптоми з боку ока й носа на боці болю: сльозотеча, почервоніння ока, закладеність носа. Їх відзначили 46% із 177 обстежених людей з мігренню^[8]. Через ці симптоми мігрень легко сплутати з проблемами шиї, синуситом або кластерним болем^[9].

Головний біль напруги: найчастіший і найтихіший

Головний біль напруги зазвичай описують як обруч або тиск на голову з обох боків. Він легкий або помірний, не пульсує і не посилюється від ходьби. Епізод може тривати від пів години до тижня. Нудоти немає, а з двох подразників, світла й звуку, заважати може щонайбільше один^[10]. Часто біль наростає до вечора, а неврологічних порушень при ньому немає^[11].

Людина з таким болем здебільшого продовжує працювати й спілкуватися. Під час мігрені навпаки: хочеться лягти в темній тихій кімнаті, а звичайна розмова стає нестерпною.

Важливий нюанс: одна людина може мати обидва види болю. Часті епізоди головного болю напруги нерідко поєднуються з мігренню без аури, і міжнародна класифікація прямо радить розрізняти їх за щоденником, бо лікують їх по-різному^[10].

Читайте:

Головний біль напруги: симптоми і лікування

Головний біль напруги: як він проявляється, чим відрізняється від мігрені, що його провокує, які ліки й немеди...

Мігрень, біль напруги чи кластерний біль: порівняння

Ця таблиця зводить разом критерії міжнародної класифікації головного болю^[3][10][12]:

Кластерний біль: рідкісний, але найжорстокіший

Кластерний головний біль буває приблизно в однієї людини з тисячі, причому чоловіки хворіють у 4 рази частіше за жінок^[13]. Типовий початок — у 30–40 років^[14].

Біль дуже сильний, строго однобічний, навколо ока чи в скроні, і триває від 15 хвилин до 3 годин. На тому самому боці червоніє око, тече сльоза, закладає ніс, може опуститися повіка. Характерна поведінка: людина не лежить, а ходить кімнатою, розгойдується, не знаходить собі місця. Напади йдуть серіями, «кластерами», по кілька тижнів або місяців, від одного через день до 8 на добу, а потім можуть зникнути на місяці чи роки. Приблизно у 10–15% людей періодів без болю немає — це хронічна форма. Під час серії напад може спровокувати навіть невелика кількість алкоголю^[12]. Часто біль будить уночі, через кілька годин після засинання^[14].

Кластерний біль довго не розпізнають. У датському дослідженні 400 пацієнтів діагнозу чекали в середньому 13,8 року, якщо хвороба почалася до 20 років, 5,4 року, якщо в 20–40, і 2,1 року, якщо після 40. Нічні напади й схожість на мігрень ще більше затягували діагностику^[15].

Лікування тут своє. Для зняття нападу європейська настанова рекомендує вдихати 100% кисень через маску з потоком щонайменше 12 л/хв протягом 15 хвилин або підшкірну ін’єкцію суматриптану 6 мг, а для профілактики під час серії — верапаміл^[16]. Ці засоби призначає лікар.

Читайте:

Кластерний головний біль: симптоми і лікування

Кластерний головний біль: що це таке, чому напади приходять серіями і часто вночі, чим він відрізняється від м...

«Синусовий» біль: найпоширеніша плутанина

Біль у лобі й навколо очей, тиск в обличчі, закладений ніс — і людина вирішує, що в неї гайморит. Але головний біль через запалення пазух — це вторинний біль, який виникає разом із гострим риносинуситом і минає разом з ним. Для діагнозу потрібні ознаки самого риносинуситу, наприклад гнійні виділення з носа. Міжнародна класифікація окремо попереджає, що мігрень і біль напруги часто приймають за синусовий біль через схоже розташування та закладеність носа при мігрені^[17].

Наскільки часто це трапляється? У дослідженні близько 3000 людей, які вважали, що мають «синусові» головні болі, або яким такий діагноз поставив лікар, але без ознак інфекції, у 88% насправді виявили мігрень або мігренеподібний біль^[18]. Опитування 2025 року показало те саме: серед людей зі скаргами на повторюваний біль чи тиск в обличчі більшість мала ознаки мігрені, а антибіотики, які вони часто отримували, на їхню думку, допомагали погано^[19].

Висновок практичний: якщо «гайморит» повертається нападами, без температури й гнійних виділень, варто запитати лікаря про мігрень.

Читайте:

Головний біль при гаймориті: синусит чи мігрень

Синусові головні болі: що це насправді, як відрізнити біль від синуситу від мігрені, коли гострий синусит пот...

Алергія і головний біль: який зв’язок

Чхання, закладений ніс і біль у голові можуть з’явитися одночасно, але це ще не доводить, що біль спричинила а...

Тригери: що справді запускає напад

Серед 1207 пацієнтів центру головного болю тригери мігрені назвали 76%. Найчастіше згадували стрес (близько 80%), гормональні коливання в жінок (65%), пропущений прийом їжі (57%), погоду (53%), порушення сну (50%), сильні запахи (44%), біль у шиї (38%), яскраве світло (38%) і алкоголь (38%). Їжу як тригер назвали лише 27%^[20]. У жінок напади часто прив’язані до менструації — це так звана менструальна мігрень^[4].

Проте частина «тригерів», імовірно, не причина, а вже початок нападу. У дослідженні, де 53 людям з мігренню викликали напад препаратом (нітрогліцерином), збіглися відчуття, які вони вважали тригерами, і ранні симптоми самого нападу: чутливість до світла й звуку, тяга до їжі^[6]. Тобто шоколад, з’їдений перед мігренню, міг бути не причиною, а наслідком: тягу до солодкого запустив мозок, у якому напад уже почався. Подвійне сліпе дослідження за участю 63 жінок з головними болями показало, що шоколад викликав біль не частіше, ніж його імітація з ріжкового дерева^[21].

Головний біль напруги пов’язують передусім з напруженням м’язів і психоемоційним перевантаженням^[11]. Буває й головний біль через нестачу сну, через голод чи через зміну атмосферного тиску.

Чи можна визначити тип болю за тим, що допомогло?

Поширений міф: «якщо парацетамол не допомагає, значить, це мігрень». Насправді прості знеболювальні допомагають при обох видах болю, просто не всім і не завжди. Парацетамол 1000 мг при нападі мігрені прибирав біль за 2 години в 19% людей (з плацебо — у 10%) і полегшував його в 56% (з плацебо — у 36%)^[22]. Ібупрофен 400 мг повністю знімав біль у 26% (проти 12%) і полегшував у 57% (проти 25%)^[23]. При головному болю напруги прості знеболювальні теж ефективніші за плацебо, найкращі результати показали ібупрофен і диклофенак^[24].

До того ж головний біль сильно реагує на очікування. За мета-аналізом 126 досліджень ліків від мігрені, 2026 року, пустушка-плацебо полегшувала біль за 2 години в кожного третього^[25]. Тож «допомогло» чи «не допомогло» мало говорить про тип болю. Діагноз визначає картина нападів, а не реакція на таблетку.

А от відмінності в лікуванні реальні. При головному болю напруги радять прості знеболювальні й нестероїдні протизапальні засоби; триптани, міорелаксанти й опіоїди при ньому не рекомендовані^[26]. При мігрені протизапальні засоби краще приймати на початку нападу, а якщо вони не допомагають, лікування мігрені доповнюють триптанами. Кластерний біль знімають киснем або ін’єкцією суматриптану^[16].

Спільне правило для всіх: надто часті знеболювальні самі спричиняють головний біль, пов’язаний з надмірним вживанням ліків^[26]. Про нього думають, коли голова болить 15 і більше днів на місяць, а прості знеболювальні людина приймає 15 і більше днів на місяць або триптани чи комбіновані засоби — 10 і більше днів, і так понад 3 місяці^[4]. Це привід обговорити з лікарем профілактику. При хронічному головному болю напруги першим вибором для профілактики є амітриптилін^[26][11].

Що ще пробують: м’ятна олія, акупунктура, релаксація

При головному болю напруги люди часто розтирають скроні м’ятною олією, і для цього є певні підстави. У невеликому рандомізованому дослідженні 1996 року 41 учасник лікував 164 напади: 10% спиртовий розчин олії перцевої м’яти, нанесений на лоб і скроні, зменшував біль вже за 15 хвилин, і за ефектом не відрізнявся від 1000 мг парацетамолу^[27]. Дослідження давнє й мале, тож це радше доповнення, ніж заміна ліків. Є й інші ефірні олії, які застосовують при головному болю.

Акупунктура вивчена краще. За оглядом Кокранівської співпраці, при частому головному болю напруги частота нападів зменшилася щонайменше вдвічі в 51% людей після справжньої акупунктури і в 43% після імітації^[28]. При мігрені цифри схожі: 50% проти 41%^[29]. Тобто ефект є, але значна його частина пояснюється самою процедурою та очікуванням.

Для головного болю напруги ефективність доведена для біофідбеку (тренування розслаблення м’язів з апаратним контролем), імовірно ефективні когнітивно-поведінкова терапія і навчання релаксації^[26]. Українська настанова також радить фізичні вправи, скандинавську ходьбу, масаж, йогу і ергономічне робоче місце^[11]. Для профілактики мігрені вивчають і добавки, зокрема магній і рибофлавін. Будь-які засоби краще обговорити з лікарем і не відмовлятися через них від призначеного лікування.

Навіщо вести щоденник головного болю

Щоденник — найпростіший інструмент, який допомагає і вам, і лікарю: він підтверджує діагноз, показує, як часто трапляються напади і чи працює лікування^[4]. Записуйте дату й час початку, тривалість, з якого боку болить і як (пульсує чи тисне), що супроводжувало біль, що ви прийняли і чи допомогло. Жінкам варто відзначати дні менструації. За кілька тижнів зазвичай стає видно, скільки у вас видів болю, що їх провокує і чи не забагато знеболювальних.

Коли потрібна термінова допомога

Незалежно від того, чи є у вас мігрень, негайно зверніться по медичну допомогу, якщо біль^[2]:

• Раптовий і дуже сильний, досягає максимуму за секунди чи хвилини: так званий громовий головний біль.
• Поєднується з температурою чи скутістю шиї, що може свідчити про менінгіт.
• Супроводжується неврологічними симптомами, що не минають: слабкістю в руці чи нозі, порушенням мовлення, зору чи свідомості. Це може бути ознакою інсульту.
• Уперше з’явився після 50 років або різко змінив свій звичний характер.
• Виник після травми голови, під час вагітності чи після пологів.
• Посилюється від кашлю, чхання чи напруження або залежить від положення тіла.

Читайте:

Головний біль: коли небезпечно і треба до лікаря

Головний біль і його червоні прапорці: за якими ознаками треба викликати швидку, з чим іти до лікаря того ж дн...