Головний біль і мігрень: яка різниця?

Не кожен біль у голові — це мігрень. Вони можуть бути схожими, але відрізняються всім — від причин і симптомів до того, як реагують на лікування.

Іноді головний біль — це просто перевтома, іноді — серйозний сигнал. Мігрень і звичайний головний біль можуть починатися однаково — з дискомфорту, тиску, пульсації. Але далі все розходиться: симптоми, тривалість, сприйняття звуків і світла, реакція на пігулки. Вміти відрізнити одне від іншого — це не теоретична вправа, а дуже практична навичка. Вона рятує час, нерви й знижує ризик ускладнень.

Коли біль у голові — не просто біль

Слово «головний біль» звучить знайомо, навіть буденно. Але за ним може ховатися щось просте — або зовсім інше, складніше. Один біль минає після прогулянки або чашки води. Інший — перериває день, примушує закритися в темній кімнаті й не реагувати ні на що. Проблема в тому, що в реальному житті біль у голові рідко «підписується», до якого він типу належить. А помилитися легко.

Найчастіше люди плутають напружений головний біль із мігренню. Менш поширені, але теж важливі для розрізнення — кластерні та синусові болі. Додатково є так звані вторинні головні болі, які пов’язані з іншими захворюваннями: від інфекцій до пухлин. Саме тому перший крок — навчитися не називати все одним словом, а вдивлятися в характеристики болю: де, як, коли, на що реагує. 

Як розпізнати мігрень: ключові ознаки

Мігрень — це не просто сильний біль. Вона має свій «почерк», який відрізняє її від інших типів головного болю. Якщо знати, на що звертати увагу, розпізнати її можна ще до піку симптомів.

Найчастіше біль локалізується з одного боку — у скроні, за оком або в лобі. Але однією лише стороною все не обмежується. Біль має пульсуючий характер, посилюється при фізичній активності, може тривати годинами або навіть кілька діб. І він майже ніколи не приходить сам.

Ось ознаки, які найчастіше вказують саме на мігрень, а не на інші типи болю:

• Односторонній біль: хоча може бути й двостороннім, типовим усе ж є пульсування з одного боку.
• Пульсуючий характер: відчуття пульсації або «ударів» усередині голови.
• Світлочутливість і звукочутливість: навіть звичайне освітлення чи спокійний голос можуть дратувати.
• Нудота або блювання: нерідко з’являються разом із болем і посилюють дискомфорт.
• Порушення зору: яскраві спалахи, хвилясті лінії або розмитість — особливо при мігрені з аурою.
• Посилення при русі: звичайні рухи або нахили голови різко погіршують стан.

У деяких випадках за кілька годин або навіть днів до нападу з’являються попереджувальні сигнали — продромальні симптоми. Це може бути дратівливість, втома, тяга до певної їжі або повторне позіхання. Якщо вдається їх розпізнати, є шанс встигнути зупинити напад до того, як біль набере силу.

Чим мігрень відрізняється від напруженого головного болю

Саме ці два типи болю найчастіше плутають між собою. Частково через схожість у початкових відчуттях, частково — через звичку називати будь-який дискомфорт у голові «мігренню». Насправді вони дуже різні — і за причинами, і за перебігом, і за тим, як впливають на щоденне життя.

Головний біль напруги зазвичай відчувається як рівномірне стиснення або тиск. Він двосторонній, м’який або помірний, і не посилюється при русі. Людина з таким болем може продовжувати працювати, спілкуватися, виконувати звичні справи. Він часто виникає після тривалої роботи, емоційного напруження чи втоми.

Мігрень діє інакше. Це напад, який «вимикає» людину з процесів. Біль пульсує, часто з одного боку, супроводжується нудотою, непереносимістю світла й звуків. Навіть звичайне ходіння по кімнаті або розмова можуть бути надмірними.

Щоб не переплутати, звернить увагу на ключові відмінності:

• Інтенсивність: мігрень — помірна або сильна, напруження — легка або середня.
• Характер болю: мігрень — пульсуюча, напруження — тиснуча або стискаюча.
• Локалізація: мігрень — часто одностороння, напруження — обидві сторони.
• Реакція на рух: мігрень посилюється, напруження — ні.
• Супутні симптоми: нудота, світло- й звукочутливість — характерні лише для мігрені.

Якщо біль стихає після короткого відпочинку або м’якого масажу — швидше за все, це напруження. Якщо ж доводиться лягати в темряві й відмовлятися від звуків і розмов — це вже сигнал на користь мігрені.

Кластерний та синусовий біль: як не сплутати з мігренню

Мігрень — не єдиний тип болю, який може бути сильним, одностороннім і виснажливим. У деяких випадках кластерний або синусовий головний біль настільки схожі на мігрень, що діагноз роками залишається хибним. Але між ними є принципові відмінності, які важливо вловити.

Кластерний біль

Цей тип болю рідкісний, але дуже специфічний. Він виникає різко, триває недовго (зазвичай від 15 хвилин до 3 годин), але настільки інтенсивний, що людину буквально замикає в нападі. Біль завжди з одного боку, найчастіше — за оком або в скроні. Очі можуть червоніти, сльозитися, з тієї ж сторони з’являється закладеність носа або ринорея. Напади відбуваються серіями — кілька разів на день, протягом тижнів або місяців, а потім зникають на певний період.

На відміну від мігрені, кластерний біль має чіткий часовий ритм. Він часто виникає вночі, приблизно в один і той самий час. Людина не лежить, а навпаки — ходить, рухається, не може всидіти. Для мігрені така поведінка нетипова.

Синусовий біль

Синусовий головний біль пов’язаний із запаленням або інфікуванням навколоносових пазух. Це не самостійний тип головного болю, а прояв синуситу. Він виникає у фронтальній або щелепній ділянці, супроводжується тиском, відчуттям розпирання, може посилюватися при нахилах голови. Обов’язково є додаткові симптоми: нежить, закладеність носа, можлива температура або кашель.

Чому виникає плутанина? Бо при мігрені теж буває закладеність носа, сльозотеча, біль за оком. Але при синусовому болю усе це пов’язано з інфекційним процесом, і симптоми тривають кілька днів поспіль, а не приходять нападами.

Кілька підказок, що допомагають відрізнити ці типи болю від мігрені:

• Кластерний біль: дуже сильний, короткий, з’являється серіями, завжди з одного боку, з червоним оком і сльозотечею.
• Синусовий біль: супроводжується нежитем, лихоманкою, тиском у обличчі; має інфекційне походження.
• Мігрень: нападоподібний біль, часто з нудотою, світлочутливістю, порушенням зору; не супроводжується лихоманкою чи гнійними виділеннями.

Тригери та провокуючі фактори: чи є тут різниця

Причини головного болю — це не завжди щось очевидне. Іноді напад запускається після кількох годин накопичення факторів, які на перший погляд не мають нічого спільного з болем. Саме тому важливо розуміти, які тригери частіше викликають мігрень, а які — напруження чи інші типи болю. Ця різниця допомагає не лише уникати повторів, а й точніше встановити діагноз.

Що найчастіше провокує мігрень

Мігрень чутлива до всього, що розхитує внутрішній баланс: сон, гормони, їжа, зовнішнє середовище. У деяких людей напад виникає вже за годину після зміни звичного ритму життя. Найскладніше — те, що ці тригери індивідуальні, і те, що викликає напад в однієї людини, не обов’язково подіє на іншу.

Найчастіші тригери, про які повідомляють люди з мігренню:

• Недосипання або пересипання: зміна тривалості сну в будь-який бік.
• Пропуск прийому їжі: особливо сніданку або обіду.
• Гормональні зміни: передменструальний період, початок або кінець менструації.
• Сильні запахи: парфуми, сигаретний дим, засоби для чищення.
• Зміни тиску або погоди: різке падіння атмосферного тиску, спека або вітер.
• Алкоголь: особливо червоне вино, пиво, шампанське.

Що викликає головний біль напруження

Цей тип болю має іншу природу. Його основа — м’язова напруга та психоемоційне виснаження. І хоча іноді напруження стає тригером і для мігрені, при простому головному болю воно є основною причиною.

Найчастіші провокуючі фактори напруженого болю:

• Хронічний стрес: робота під тиском, тривалі конфлікти, невизначеність.
• Тривале сидіння в одній позі: робота за комп’ютером без перерв.
• М’язове перенапруження: особливо в ділянці шиї, плечей, потилиці.
• Напруження очей: читання з екрана без достатнього освітлення.

Знаючи свої тригери, можна не лише зменшити кількість нападів, а й краще зрозуміти, до якого типу болю вони належать. Це корисна інформація не лише для самоспостереження, а й для спілкування з лікарем.

Що допомагає: як різні типи болю реагують на лікування

Один із найпростіших способів зрозуміти, з яким болем маєш справу — подивитися, як він реагує на лікування. Якщо знеболювальне діє швидко і надійно, це одна історія. Якщо не допомагає нічого — зовсім інша. Поведінка болю після прийому препарату або зміни умов може бути не менш показовою, ніж самі симптоми.

Як реагує головний біль напруження

У більшості випадків він добре піддається простим заходам: парацетамол, ібупрофен, короткий відпочинок або тепло на потилицю. Навіть без ліків біль часто минає, щойно зникає фактор напруги. Масаж, рух, переключення уваги — усе це працює. Важливий момент: напружений біль не посилюється при русі та не супроводжується нудотою.

Як реагує мігрень

Мігрень — інша справа. У багатьох випадках звичайні знеболювальні не дають ефекту, або дають його тільки якщо прийняті дуже рано. Якщо біль уже розгорнувся — потрібні спеціалізовані засоби. Найчастіше — триптани, які діють на конкретний механізм болю. Проте навіть вони не завжди допомагають одразу.

Є кілька ознак, які вказують, що біль має мігренозну природу:

• Не реагує на парацетамол або ібупрофен у звичній дозі.
• Полегшення настає лише після триптанів або сну.
• Після епізоду зберігається відчуття втоми або «розбитості» ще день-два.
• Зменшення стимулів (темрява, тиша) допомагає більше, ніж препарати.

Ці деталі мають значення. Якщо біль не реагує так, як очікується — можливо, справа не у препараті, а в тому, що лікується не той тип болю. Тому спостереження за ефектом — ще один спосіб уточнити діагноз і змінити підхід.

Ефірні олії для полегшення головного болю

Головний біль: причини, види, методи лікування

Головний біль напруги