Щодня голова болить приблизно в кожної шостої людини у світі. Протягом року з головним болем стикається половина людей: найчастіше це головний біль напруги (близько 26%), на другому місці мігрень (близько 14%)[1]. Проте в побуті будь-який сильний біль називають «мігренню», а справжню мігрень часто списують на гайморит, тиск чи «защемлення в шиї».
Помилка коштує дорого: різні види головного болю лікують по-різному, а для деяких потрібні зовсім інші засоби, ніж звичні таблетки. Добра новина в тому, що головні відмінності видно без аналізів і томографії, якщо знати, на що дивитися.
Первинний чи вторинний біль?
Лікарі ділять головний біль на дві великі групи. Первинний — це самостійна хвороба: мігрень, головний біль напруги, кластерний біль. Вторинний — симптом іншої проблеми: застуди чи синуситу, травми голови, надмірного вживання знеболювальних, рідше — інсульту, менінгіту чи пухлини. Переважна більшість людей має саме первинний головний біль, але є ознаки, за яких спершу треба виключити небезпечну причину[2]. Про них — наприкінці статті.
Як виглядає мігрень
Мігрень — це напади, а не постійний фон. Без лікування напад триває від 4 до 72 годин. Біль має принаймні дві з чотирьох ознак: однобічний, пульсівний, помірний або сильний і посилюється від звичайної активності, наприклад від ходьби сходами. Під час болю з’являється нудота чи блювання або водночас дратують і світло, і звуки. Діагноз ставлять, коли таких нападів було щонайменше п’ять. У дітей і підлітків напади коротші, від 2 годин, і біль частіше двобічний[3].
Однобічність — не обов’язкова умова: близько 40% людей з мігренню відчувають біль з обох боків[4]. У третини нападам передує або їх супроводжує аура: мерехтливі плями, зигзаги перед очима, поколювання, рідше порушення мовлення[4][5]. А в багатьох ще до болю з’являються продромальні симптоми: чутливість до світла, тяга до певної їжі, зміни настрою[6].
Є дві ознаки, через які мігрень особливо часто не впізнають. Перша — біль у шиї. У дослідженні, де 113 людей з підтвердженою мігренню записували кожен напад, біль у шиї супроводжував мігрень навіть частіше, ніж нудота, хоча саме нудота входить у діагностичні критерії[7]. Друга — симптоми з боку ока й носа на боці болю: сльозотеча, почервоніння ока, закладеність носа. Їх відзначили 46% із 177 обстежених людей з мігренню[8]. Через ці симптоми мігрень легко сплутати з проблемами шиї, синуситом або кластерним болем[9].
Головний біль напруги: найчастіший і найтихіший
Головний біль напруги зазвичай описують як обруч або тиск на голову з обох боків. Він легкий або помірний, не пульсує і не посилюється від ходьби. Епізод може тривати від пів години до тижня. Нудоти немає, а з двох подразників, світла й звуку, заважати може щонайбільше один[10]. Часто біль наростає до вечора, а неврологічних порушень при ньому немає[11].
Людина з таким болем здебільшого продовжує працювати й спілкуватися. Під час мігрені навпаки: хочеться лягти в темній тихій кімнаті, а звичайна розмова стає нестерпною.
Важливий нюанс: одна людина може мати обидва види болю. Часті епізоди головного болю напруги нерідко поєднуються з мігренню без аури, і міжнародна класифікація прямо радить розрізняти їх за щоденником, бо лікують їх по-різному[10].
Читайте:
Мігрень, біль напруги чи кластерний біль: порівняння
Ця таблиця зводить разом критерії міжнародної класифікації головного болю[3][10][12]:
| Мігрень | Головний біль напруги | Кластерний біль | |
| Тривалість нападу | 4–72 години | Від 30 хвилин до 7 днів | 15–180 хвилин |
| Де болить | Частіше з одного боку, але може й з обох | З обох боків, як обруч | Строго з одного боку, навколо ока чи в скроні |
| Який біль | Пульсівний, помірний або сильний | Тиснучий, стискальний, легкий або помірний | Дуже сильний, пекучий, колючий |
| Рух | Посилює біль, хочеться лягти | Не посилює | Людина не може всидіти, ходить |
| Що ще буває | Нудота, блювання, світло й звуки дратують; у третини — аура | Нудоти немає; інколи неприємне яскраве світло або гучні звуки | Сльозотеча, червоне око, закладений ніс, опущена повіка з того ж боку |
Кластерний біль: рідкісний, але найжорстокіший
Кластерний головний біль буває приблизно в однієї людини з тисячі, причому чоловіки хворіють у 4 рази частіше за жінок[13]. Типовий початок — у 30–40 років[14].
Біль дуже сильний, строго однобічний, навколо ока чи в скроні, і триває від 15 хвилин до 3 годин. На тому самому боці червоніє око, тече сльоза, закладає ніс, може опуститися повіка. Характерна поведінка: людина не лежить, а ходить кімнатою, розгойдується, не знаходить собі місця. Напади йдуть серіями, «кластерами», по кілька тижнів або місяців, від одного через день до 8 на добу, а потім можуть зникнути на місяці чи роки. Приблизно у 10–15% людей періодів без болю немає — це хронічна форма. Під час серії напад може спровокувати навіть невелика кількість алкоголю[12]. Часто біль будить уночі, через кілька годин після засинання[14].
Кластерний біль довго не розпізнають. У датському дослідженні 400 пацієнтів діагнозу чекали в середньому 13,8 року, якщо хвороба почалася до 20 років, 5,4 року, якщо в 20–40, і 2,1 року, якщо після 40. Нічні напади й схожість на мігрень ще більше затягували діагностику[15].
Лікування тут своє. Для зняття нападу європейська настанова рекомендує вдихати 100% кисень через маску з потоком щонайменше 12 л/хв протягом 15 хвилин або підшкірну ін’єкцію суматриптану 6 мг, а для профілактики під час серії — верапаміл[16]. Ці засоби призначає лікар.
Читайте:
«Синусовий» біль: найпоширеніша плутанина
Біль у лобі й навколо очей, тиск в обличчі, закладений ніс — і людина вирішує, що в неї гайморит. Але головний біль через запалення пазух — це вторинний біль, який виникає разом із гострим риносинуситом і минає разом з ним. Для діагнозу потрібні ознаки самого риносинуситу, наприклад гнійні виділення з носа. Міжнародна класифікація окремо попереджає, що мігрень і біль напруги часто приймають за синусовий біль через схоже розташування та закладеність носа при мігрені[17].
Наскільки часто це трапляється? У дослідженні близько 3000 людей, які вважали, що мають «синусові» головні болі, або яким такий діагноз поставив лікар, але без ознак інфекції, у 88% насправді виявили мігрень або мігренеподібний біль[18]. Опитування 2025 року показало те саме: серед людей зі скаргами на повторюваний біль чи тиск в обличчі більшість мала ознаки мігрені, а антибіотики, які вони часто отримували, на їхню думку, допомагали погано[19].
Висновок практичний: якщо «гайморит» повертається нападами, без температури й гнійних виділень, варто запитати лікаря про мігрень.
Читайте:
Тригери: що справді запускає напад
Серед 1207 пацієнтів центру головного болю тригери мігрені назвали 76%. Найчастіше згадували стрес (близько 80%), гормональні коливання в жінок (65%), пропущений прийом їжі (57%), погоду (53%), порушення сну (50%), сильні запахи (44%), біль у шиї (38%), яскраве світло (38%) і алкоголь (38%). Їжу як тригер назвали лише 27%[20]. У жінок напади часто прив’язані до менструації — це так звана менструальна мігрень[4].
Проте частина «тригерів», імовірно, не причина, а вже початок нападу. У дослідженні, де 53 людям з мігренню викликали напад препаратом (нітрогліцерином), збіглися відчуття, які вони вважали тригерами, і ранні симптоми самого нападу: чутливість до світла й звуку, тяга до їжі[6]. Тобто шоколад, з’їдений перед мігренню, міг бути не причиною, а наслідком: тягу до солодкого запустив мозок, у якому напад уже почався. Подвійне сліпе дослідження за участю 63 жінок з головними болями показало, що шоколад викликав біль не частіше, ніж його імітація з ріжкового дерева[21].
Головний біль напруги пов’язують передусім з напруженням м’язів і психоемоційним перевантаженням[11]. Буває й головний біль через нестачу сну, через голод чи через зміну атмосферного тиску.
Чи можна визначити тип болю за тим, що допомогло?
Поширений міф: «якщо парацетамол не допомагає, значить, це мігрень». Насправді прості знеболювальні допомагають при обох видах болю, просто не всім і не завжди. Парацетамол 1000 мг при нападі мігрені прибирав біль за 2 години в 19% людей (з плацебо — у 10%) і полегшував його в 56% (з плацебо — у 36%)[22]. Ібупрофен 400 мг повністю знімав біль у 26% (проти 12%) і полегшував у 57% (проти 25%)[23]. При головному болю напруги прості знеболювальні теж ефективніші за плацебо, найкращі результати показали ібупрофен і диклофенак[24].
До того ж головний біль сильно реагує на очікування. За мета-аналізом 126 досліджень ліків від мігрені, 2026 року, пустушка-плацебо полегшувала біль за 2 години в кожного третього[25]. Тож «допомогло» чи «не допомогло» мало говорить про тип болю. Діагноз визначає картина нападів, а не реакція на таблетку.
А от відмінності в лікуванні реальні. При головному болю напруги радять прості знеболювальні й нестероїдні протизапальні засоби; триптани, міорелаксанти й опіоїди при ньому не рекомендовані[26]. При мігрені протизапальні засоби краще приймати на початку нападу, а якщо вони не допомагають, лікування мігрені доповнюють триптанами. Кластерний біль знімають киснем або ін’єкцією суматриптану[16].
Спільне правило для всіх: надто часті знеболювальні самі спричиняють головний біль, пов’язаний з надмірним вживанням ліків[26]. Про нього думають, коли голова болить 15 і більше днів на місяць, а прості знеболювальні людина приймає 15 і більше днів на місяць або триптани чи комбіновані засоби — 10 і більше днів, і так понад 3 місяці[4]. Це привід обговорити з лікарем профілактику. При хронічному головному болю напруги першим вибором для профілактики є амітриптилін[26][11].
Що ще пробують: м’ятна олія, акупунктура, релаксація
При головному болю напруги люди часто розтирають скроні м’ятною олією, і для цього є певні підстави. У невеликому рандомізованому дослідженні 1996 року 41 учасник лікував 164 напади: 10% спиртовий розчин олії перцевої м’яти, нанесений на лоб і скроні, зменшував біль вже за 15 хвилин, і за ефектом не відрізнявся від 1000 мг парацетамолу[27]. Дослідження давнє й мале, тож це радше доповнення, ніж заміна ліків. Є й інші ефірні олії, які застосовують при головному болю.
Акупунктура вивчена краще. За оглядом Кокранівської співпраці, при частому головному болю напруги частота нападів зменшилася щонайменше вдвічі в 51% людей після справжньої акупунктури і в 43% після імітації[28]. При мігрені цифри схожі: 50% проти 41%[29]. Тобто ефект є, але значна його частина пояснюється самою процедурою та очікуванням.
Для головного болю напруги ефективність доведена для біофідбеку (тренування розслаблення м’язів з апаратним контролем), імовірно ефективні когнітивно-поведінкова терапія і навчання релаксації[26]. Українська настанова також радить фізичні вправи, скандинавську ходьбу, масаж, йогу і ергономічне робоче місце[11]. Для профілактики мігрені вивчають і добавки, зокрема магній і рибофлавін. Будь-які засоби краще обговорити з лікарем і не відмовлятися через них від призначеного лікування.
Навіщо вести щоденник головного болю
Щоденник — найпростіший інструмент, який допомагає і вам, і лікарю: він підтверджує діагноз, показує, як часто трапляються напади і чи працює лікування[4]. Записуйте дату й час початку, тривалість, з якого боку болить і як (пульсує чи тисне), що супроводжувало біль, що ви прийняли і чи допомогло. Жінкам варто відзначати дні менструації. За кілька тижнів зазвичай стає видно, скільки у вас видів болю, що їх провокує і чи не забагато знеболювальних.
Коли потрібна термінова допомога
Незалежно від того, чи є у вас мігрень, негайно зверніться по медичну допомогу, якщо біль[2]:
- Раптовий і дуже сильний, досягає максимуму за секунди чи хвилини: так званий громовий головний біль.
- Поєднується з температурою чи скутістю шиї, що може свідчити про менінгіт.
- Супроводжується неврологічними симптомами, що не минають: слабкістю в руці чи нозі, порушенням мовлення, зору чи свідомості. Це може бути ознакою інсульту.
- Уперше з’явився після 50 років або різко змінив свій звичний характер.
- Виник після травми голови, під час вагітності чи після пологів.
- Посилюється від кашлю, чхання чи напруження або залежить від положення тіла.
Читайте:
Підсумок
Мігрень — це напади на 4–72 години з пульсівним болем, нудотою й нетерпимістю до світла та звуків, під час яких хочеться лягти. Головний біль напруги тисне з обох боків, слабший і не посилюється від руху. Кластерний біль рідкісний, дуже сильний, короткий, навколо одного ока, з сльозотечею, і змушує ходити. Часті «синусові» болі без температури й гнійних виділень найчастіше виявляються мігренню. Реакція на таблетку тип болю не визначає, а от щоденник допомагає його встановити. Раптовий, незвичний чи новий біль — привід не чекати, а звернутися до лікаря.
Джерела29
- Огляд. Stovner LJ. та ін. The global prevalence of headache: an update, with analysis of the influences of methodological factors on prevalence estimates. J Headache Pain, 2022.
- Огляд. Do TP. та ін. Red and orange flags for secondary headaches in clinical practice: SNNOOP10 list. Neurology, 2019.
- Довідник. 1.1 Migraine without aura. ICHD-3.
- Огляд. Eigenbrodt AK. та ін. Diagnosis and management of migraine in ten steps. Nat Rev Neurol, 2021.
- Настанова. МОЗ України
- Дослідження. Karsan N. та ін. Are some patient-perceived migraine triggers simply early manifestations of the attack?. J Neurol, 2021.
- Дослідження. Calhoun AH. та ін. The prevalence of neck pain in migraine. Headache, 2010.
- Дослідження. Barbanti P. та ін. Unilateral cranial autonomic symptoms in migraine. Cephalalgia, 2002.
- Огляд. Vicente BN. та ін. Cranial Autonomic Symptoms and Neck Pain in Differential Diagnosis of Migraine. Diagnostics (Basel), 2023.
- Довідник. 2.2 Frequent episodic tension-type headache. ICHD-3.
- Настанова. МОЗ України
- Довідник. 3.1 Cluster headache. ICHD-3.
- Мета-аналіз. Fischera M. та ін. The incidence and prevalence of cluster headache: a meta-analysis of population-based studies. Cephalalgia, 2008.
- Настанова. МОЗ України
- Дослідження. Frederiksen HH. та ін. Diagnostic delay of cluster headache: A cohort study from the Danish Cluster Headache Survey. Cephalalgia, 2020.
- Настанова. May A. та ін. European Academy of Neurology guidelines on the treatment of cluster headache. Eur J Neurol, 2023.
- Довідник. 11.5.1 Headache attributed to acute rhinosinusitis. ICHD-3.
- Дослідження. Schreiber CP. та ін. Prevalence of migraine in patients with a history of self-reported or physician-diagnosed "sinus" headache. Arch Intern Med, 2004.
- Дослідження. Kuruvilla DE. та ін. Facial/sinus pain or pressure and migraine: exploratory findings from the HEADS registry. Front Pain Res (Lausanne), 2025.
- Дослідження. Kelman L. The triggers or precipitants of the acute migraine attack. Cephalalgia, 2007.
- Дослідження. Marcus DA. та ін. A double-blind provocative study of chocolate as a trigger of headache. Cephalalgia, 1997.
- Мета-аналіз. Derry S. та ін. Paracetamol (acetaminophen) with or without an antiemetic for acute migraine headaches in adults. Cochrane Database Syst Rev, 2013.
- Мета-аналіз. Rabbie R. та ін. Ibuprofen with or without an antiemetic for acute migraine headaches in adults. Cochrane Database Syst Rev, 2013.
- Мета-аналіз. Xie R. та ін. Efficacy and safety of simple analgesics for acute treatment of episodic tension-type headache in adults: a network meta-analysis. Ann Med, 2024.
- Мета-аналіз. Makita LM. та ін. Magnitude and Determinants of Placebo Response in Acute Migraine Trials: A Systematic Review and Meta-Analysis. Neurology, 2026.
- Настанова. Bendtsen L. та ін. EFNS guideline on the treatment of tension-type headache - report of an EFNS task force. Eur J Neurol, 2010.
- Дослідження. Göbel H. та ін. [Effectiveness of Oleum menthae piperitae and paracetamol in therapy of headache of the tension type]. Nervenarzt, 1996.
- Мета-аналіз. Linde K. та ін. Acupuncture for the prevention of tension-type headache. Cochrane Database Syst Rev, 2016.
- Мета-аналіз. Linde K. та ін. Acupuncture for the prevention of episodic migraine. Cochrane Database Syst Rev, 2016.




