Щодня голова болить приблизно в кожної шостої людини у світі. Протягом року з головним болем стикається половина людей: найчастіше це головний біль напруги (близько 26%), на другому місці мігрень (близько 14%)[1]. Проте в побуті будь-який сильний біль називають «мігренню», а справжню мігрень часто списують на гайморит, тиск чи «защемлення в шиї».

Помилка коштує дорого: різні види головного болю лікують по-різному, а для деяких потрібні зовсім інші засоби, ніж звичні таблетки. Добра новина в тому, що головні відмінності видно без аналізів і томографії, якщо знати, на що дивитися.

Первинний чи вторинний біль?

Лікарі ділять головний біль на дві великі групи. Первинний — це самостійна хвороба: мігрень, головний біль напруги, кластерний біль. Вторинний — симптом іншої проблеми: застуди чи синуситу, травми голови, надмірного вживання знеболювальних, рідше — інсульту, менінгіту чи пухлини. Переважна більшість людей має саме первинний головний біль, але є ознаки, за яких спершу треба виключити небезпечну причину[2]. Про них — наприкінці статті.

Як виглядає мігрень

Мігрень — це напади, а не постійний фон. Без лікування напад триває від 4 до 72 годин. Біль має принаймні дві з чотирьох ознак: однобічний, пульсівний, помірний або сильний і посилюється від звичайної активності, наприклад від ходьби сходами. Під час болю з’являється нудота чи блювання або водночас дратують і світло, і звуки. Діагноз ставлять, коли таких нападів було щонайменше п’ять. У дітей і підлітків напади коротші, від 2 годин, і біль частіше двобічний[3].

Однобічність — не обов’язкова умова: близько 40% людей з мігренню відчувають біль з обох боків[4]. У третини нападам передує або їх супроводжує аура: мерехтливі плями, зигзаги перед очима, поколювання, рідше порушення мовлення[4][5]. А в багатьох ще до болю з’являються продромальні симптоми: чутливість до світла, тяга до певної їжі, зміни настрою[6].

Є дві ознаки, через які мігрень особливо часто не впізнають. Перша — біль у шиї. У дослідженні, де 113 людей з підтвердженою мігренню записували кожен напад, біль у шиї супроводжував мігрень навіть частіше, ніж нудота, хоча саме нудота входить у діагностичні критерії[7]. Друга — симптоми з боку ока й носа на боці болю: сльозотеча, почервоніння ока, закладеність носа. Їх відзначили 46% із 177 обстежених людей з мігренню[8]. Через ці симптоми мігрень легко сплутати з проблемами шиї, синуситом або кластерним болем[9].

Реклама

Головний біль напруги: найчастіший і найтихіший

Головний біль напруги зазвичай описують як обруч або тиск на голову з обох боків. Він легкий або помірний, не пульсує і не посилюється від ходьби. Епізод може тривати від пів години до тижня. Нудоти немає, а з двох подразників, світла й звуку, заважати може щонайбільше один[10]. Часто біль наростає до вечора, а неврологічних порушень при ньому немає[11].

Людина з таким болем здебільшого продовжує працювати й спілкуватися. Під час мігрені навпаки: хочеться лягти в темній тихій кімнаті, а звичайна розмова стає нестерпною.

Важливий нюанс: одна людина може мати обидва види болю. Часті епізоди головного болю напруги нерідко поєднуються з мігренню без аури, і міжнародна класифікація прямо радить розрізняти їх за щоденником, бо лікують їх по-різному[10].

Читайте:

Мігрень, біль напруги чи кластерний біль: порівняння

Ця таблиця зводить разом критерії міжнародної класифікації головного болю[3][10][12]:

МігреньГоловний біль напругиКластерний біль
Тривалість нападу4–72 годиниВід 30 хвилин до 7 днів15–180 хвилин
Де болитьЧастіше з одного боку, але може й з обохЗ обох боків, як обручСтрого з одного боку, навколо ока чи в скроні
Який більПульсівний, помірний або сильнийТиснучий, стискальний, легкий або помірнийДуже сильний, пекучий, колючий
РухПосилює біль, хочеться лягтиНе посилюєЛюдина не може всидіти, ходить
Що ще буваєНудота, блювання, світло й звуки дратують; у третини — аураНудоти немає; інколи неприємне яскраве світло або гучні звукиСльозотеча, червоне око, закладений ніс, опущена повіка з того ж боку

Кластерний біль: рідкісний, але найжорстокіший

Кластерний головний біль буває приблизно в однієї людини з тисячі, причому чоловіки хворіють у 4 рази частіше за жінок[13]. Типовий початок — у 30–40 років[14].

Біль дуже сильний, строго однобічний, навколо ока чи в скроні, і триває від 15 хвилин до 3 годин. На тому самому боці червоніє око, тече сльоза, закладає ніс, може опуститися повіка. Характерна поведінка: людина не лежить, а ходить кімнатою, розгойдується, не знаходить собі місця. Напади йдуть серіями, «кластерами», по кілька тижнів або місяців, від одного через день до 8 на добу, а потім можуть зникнути на місяці чи роки. Приблизно у 10–15% людей періодів без болю немає — це хронічна форма. Під час серії напад може спровокувати навіть невелика кількість алкоголю[12]. Часто біль будить уночі, через кілька годин після засинання[14].

Кластерний біль довго не розпізнають. У датському дослідженні 400 пацієнтів діагнозу чекали в середньому 13,8 року, якщо хвороба почалася до 20 років, 5,4 року, якщо в 20–40, і 2,1 року, якщо після 40. Нічні напади й схожість на мігрень ще більше затягували діагностику[15].

Лікування тут своє. Для зняття нападу європейська настанова рекомендує вдихати 100% кисень через маску з потоком щонайменше 12 л/хв протягом 15 хвилин або підшкірну ін’єкцію суматриптану 6 мг, а для профілактики під час серії — верапаміл[16]. Ці засоби призначає лікар.

Читайте:

«Синусовий» біль: найпоширеніша плутанина

Біль у лобі й навколо очей, тиск в обличчі, закладений ніс — і людина вирішує, що в неї гайморит. Але головний біль через запалення пазух — це вторинний біль, який виникає разом із гострим риносинуситом і минає разом з ним. Для діагнозу потрібні ознаки самого риносинуситу, наприклад гнійні виділення з носа. Міжнародна класифікація окремо попереджає, що мігрень і біль напруги часто приймають за синусовий біль через схоже розташування та закладеність носа при мігрені[17].

Наскільки часто це трапляється? У дослідженні близько 3000 людей, які вважали, що мають «синусові» головні болі, або яким такий діагноз поставив лікар, але без ознак інфекції, у 88% насправді виявили мігрень або мігренеподібний біль[18]. Опитування 2025 року показало те саме: серед людей зі скаргами на повторюваний біль чи тиск в обличчі більшість мала ознаки мігрені, а антибіотики, які вони часто отримували, на їхню думку, допомагали погано[19].

Висновок практичний: якщо «гайморит» повертається нападами, без температури й гнійних виділень, варто запитати лікаря про мігрень.

Читайте:

Реклама

Тригери: що справді запускає напад

Серед 1207 пацієнтів центру головного болю тригери мігрені назвали 76%. Найчастіше згадували стрес (близько 80%), гормональні коливання в жінок (65%), пропущений прийом їжі (57%), погоду (53%), порушення сну (50%), сильні запахи (44%), біль у шиї (38%), яскраве світло (38%) і алкоголь (38%). Їжу як тригер назвали лише 27%[20]. У жінок напади часто прив’язані до менструації — це так звана менструальна мігрень[4].

Проте частина «тригерів», імовірно, не причина, а вже початок нападу. У дослідженні, де 53 людям з мігренню викликали напад препаратом (нітрогліцерином), збіглися відчуття, які вони вважали тригерами, і ранні симптоми самого нападу: чутливість до світла й звуку, тяга до їжі[6]. Тобто шоколад, з’їдений перед мігренню, міг бути не причиною, а наслідком: тягу до солодкого запустив мозок, у якому напад уже почався. Подвійне сліпе дослідження за участю 63 жінок з головними болями показало, що шоколад викликав біль не частіше, ніж його імітація з ріжкового дерева[21].

Головний біль напруги пов’язують передусім з напруженням м’язів і психоемоційним перевантаженням[11]. Буває й головний біль через нестачу сну, через голод чи через зміну атмосферного тиску.

Чи можна визначити тип болю за тим, що допомогло?

Поширений міф: «якщо парацетамол не допомагає, значить, це мігрень». Насправді прості знеболювальні допомагають при обох видах болю, просто не всім і не завжди. Парацетамол 1000 мг при нападі мігрені прибирав біль за 2 години в 19% людей (з плацебо — у 10%) і полегшував його в 56% (з плацебо — у 36%)[22]. Ібупрофен 400 мг повністю знімав біль у 26% (проти 12%) і полегшував у 57% (проти 25%)[23]. При головному болю напруги прості знеболювальні теж ефективніші за плацебо, найкращі результати показали ібупрофен і диклофенак[24].

До того ж головний біль сильно реагує на очікування. За мета-аналізом 126 досліджень ліків від мігрені, 2026 року, пустушка-плацебо полегшувала біль за 2 години в кожного третього[25]. Тож «допомогло» чи «не допомогло» мало говорить про тип болю. Діагноз визначає картина нападів, а не реакція на таблетку.

А от відмінності в лікуванні реальні. При головному болю напруги радять прості знеболювальні й нестероїдні протизапальні засоби; триптани, міорелаксанти й опіоїди при ньому не рекомендовані[26]. При мігрені протизапальні засоби краще приймати на початку нападу, а якщо вони не допомагають, лікування мігрені доповнюють триптанами. Кластерний біль знімають киснем або ін’єкцією суматриптану[16].

Спільне правило для всіх: надто часті знеболювальні самі спричиняють головний біль, пов’язаний з надмірним вживанням ліків[26]. Про нього думають, коли голова болить 15 і більше днів на місяць, а прості знеболювальні людина приймає 15 і більше днів на місяць або триптани чи комбіновані засоби — 10 і більше днів, і так понад 3 місяці[4]. Це привід обговорити з лікарем профілактику. При хронічному головному болю напруги першим вибором для профілактики є амітриптилін[26][11].

Що ще пробують: м’ятна олія, акупунктура, релаксація

При головному болю напруги люди часто розтирають скроні м’ятною олією, і для цього є певні підстави. У невеликому рандомізованому дослідженні 1996 року 41 учасник лікував 164 напади: 10% спиртовий розчин олії перцевої м’яти, нанесений на лоб і скроні, зменшував біль вже за 15 хвилин, і за ефектом не відрізнявся від 1000 мг парацетамолу[27]. Дослідження давнє й мале, тож це радше доповнення, ніж заміна ліків. Є й інші ефірні олії, які застосовують при головному болю.

Акупунктура вивчена краще. За оглядом Кокранівської співпраці, при частому головному болю напруги частота нападів зменшилася щонайменше вдвічі в 51% людей після справжньої акупунктури і в 43% після імітації[28]. При мігрені цифри схожі: 50% проти 41%[29]. Тобто ефект є, але значна його частина пояснюється самою процедурою та очікуванням.

Для головного болю напруги ефективність доведена для біофідбеку (тренування розслаблення м’язів з апаратним контролем), імовірно ефективні когнітивно-поведінкова терапія і навчання релаксації[26]. Українська настанова також радить фізичні вправи, скандинавську ходьбу, масаж, йогу і ергономічне робоче місце[11]. Для профілактики мігрені вивчають і добавки, зокрема магній і рибофлавін. Будь-які засоби краще обговорити з лікарем і не відмовлятися через них від призначеного лікування.

Навіщо вести щоденник головного болю

Щоденник — найпростіший інструмент, який допомагає і вам, і лікарю: він підтверджує діагноз, показує, як часто трапляються напади і чи працює лікування[4]. Записуйте дату й час початку, тривалість, з якого боку болить і як (пульсує чи тисне), що супроводжувало біль, що ви прийняли і чи допомогло. Жінкам варто відзначати дні менструації. За кілька тижнів зазвичай стає видно, скільки у вас видів болю, що їх провокує і чи не забагато знеболювальних.

Коли потрібна термінова допомога

Незалежно від того, чи є у вас мігрень, негайно зверніться по медичну допомогу, якщо біль[2]:

  • Раптовий і дуже сильний, досягає максимуму за секунди чи хвилини: так званий громовий головний біль.
  • Поєднується з температурою чи скутістю шиї, що може свідчити про менінгіт.
  • Супроводжується неврологічними симптомами, що не минають: слабкістю в руці чи нозі, порушенням мовлення, зору чи свідомості. Це може бути ознакою інсульту.
  • Уперше з’явився після 50 років або різко змінив свій звичний характер.
  • Виник після травми голови, під час вагітності чи після пологів.
  • Посилюється від кашлю, чхання чи напруження або залежить від положення тіла.

Читайте:

Підсумок

Мігрень — це напади на 4–72 години з пульсівним болем, нудотою й нетерпимістю до світла та звуків, під час яких хочеться лягти. Головний біль напруги тисне з обох боків, слабший і не посилюється від руху. Кластерний біль рідкісний, дуже сильний, короткий, навколо одного ока, з сльозотечею, і змушує ходити. Часті «синусові» болі без температури й гнійних виділень найчастіше виявляються мігренню. Реакція на таблетку тип болю не визначає, а от щоденник допомагає його встановити. Раптовий, незвичний чи новий біль — привід не чекати, а звернутися до лікаря.

Джерела29
  1. Огляд. Stovner LJ. та ін. The global prevalence of headache: an update, with analysis of the influences of methodological factors on prevalence estimates. J Headache Pain, 2022.
  2. Огляд. Do TP. та ін. Red and orange flags for secondary headaches in clinical practice: SNNOOP10 list. Neurology, 2019.
  3. Довідник. 1.1 Migraine without aura. ICHD-3.
  4. Огляд. Eigenbrodt AK. та ін. Diagnosis and management of migraine in ten steps. Nat Rev Neurol, 2021.
  5. Настанова. МОЗ України
  6. Дослідження. Karsan N. та ін. Are some patient-perceived migraine triggers simply early manifestations of the attack?. J Neurol, 2021.
  7. Дослідження. Calhoun AH. та ін. The prevalence of neck pain in migraine. Headache, 2010.
  8. Дослідження. Barbanti P. та ін. Unilateral cranial autonomic symptoms in migraine. Cephalalgia, 2002.
  9. Огляд. Vicente BN. та ін. Cranial Autonomic Symptoms and Neck Pain in Differential Diagnosis of Migraine. Diagnostics (Basel), 2023.
  10. Довідник. 2.2 Frequent episodic tension-type headache. ICHD-3.
  11. Настанова. МОЗ України
  12. Довідник. 3.1 Cluster headache. ICHD-3.
  13. Мета-аналіз. Fischera M. та ін. The incidence and prevalence of cluster headache: a meta-analysis of population-based studies. Cephalalgia, 2008.
  14. Настанова. МОЗ України
  15. Дослідження. Frederiksen HH. та ін. Diagnostic delay of cluster headache: A cohort study from the Danish Cluster Headache Survey. Cephalalgia, 2020.
  16. Настанова. May A. та ін. European Academy of Neurology guidelines on the treatment of cluster headache. Eur J Neurol, 2023.
  17. Довідник. 11.5.1 Headache attributed to acute rhinosinusitis. ICHD-3.
  18. Дослідження. Schreiber CP. та ін. Prevalence of migraine in patients with a history of self-reported or physician-diagnosed "sinus" headache. Arch Intern Med, 2004.
  19. Дослідження. Kuruvilla DE. та ін. Facial/sinus pain or pressure and migraine: exploratory findings from the HEADS registry. Front Pain Res (Lausanne), 2025.
  20. Дослідження. Kelman L. The triggers or precipitants of the acute migraine attack. Cephalalgia, 2007.
  21. Дослідження. Marcus DA. та ін. A double-blind provocative study of chocolate as a trigger of headache. Cephalalgia, 1997.
  22. Мета-аналіз. Derry S. та ін. Paracetamol (acetaminophen) with or without an antiemetic for acute migraine headaches in adults. Cochrane Database Syst Rev, 2013.
  23. Мета-аналіз. Rabbie R. та ін. Ibuprofen with or without an antiemetic for acute migraine headaches in adults. Cochrane Database Syst Rev, 2013.
  24. Мета-аналіз. Xie R. та ін. Efficacy and safety of simple analgesics for acute treatment of episodic tension-type headache in adults: a network meta-analysis. Ann Med, 2024.
  25. Мета-аналіз. Makita LM. та ін. Magnitude and Determinants of Placebo Response in Acute Migraine Trials: A Systematic Review and Meta-Analysis. Neurology, 2026.
  26. Настанова. Bendtsen L. та ін. EFNS guideline on the treatment of tension-type headache - report of an EFNS task force. Eur J Neurol, 2010.
  27. Дослідження. Göbel H. та ін. [Effectiveness of Oleum menthae piperitae and paracetamol in therapy of headache of the tension type]. Nervenarzt, 1996.
  28. Мета-аналіз. Linde K. та ін. Acupuncture for the prevention of tension-type headache. Cochrane Database Syst Rev, 2016.
  29. Мета-аналіз. Linde K. та ін. Acupuncture for the prevention of episodic migraine. Cochrane Database Syst Rev, 2016.