Алергічний кон'юнктивіт: симптоми і лікування

За оцінкою систематичного огляду, алергічний кон'юнктивіт трапляється приблизно в 40% населення, але до лікаря з ним доходить лише невелика частина^[1]. Багато хто роками закапує «щось від почервоніння» чи прикладає чайні пакетики, хоча винні тут не мікроби. Причина в алергії. Алергічний кон'юнктивіт означає запалення кон'юнктиви, тонкої прозорої плівки, що вкриває білки очей і внутрішню поверхню повік. Його запускають алергени, які імунна система помилково сприймає як загрозу, тому симптоми повертаються щоразу, коли людина знову з ними стикається.

Що таке алергічний кон'юнктивіт

Алергічний кон'юнктивіт відрізняється від того «кон'юнктивіту», який зазвичай асоціюється з інфекцією: мікроби тут ні до чого, запалення викликає алергічна реакція. Кон'юнктива є тонкою вологою мембраною, яка вкриває білки очей і зсередини вистилає повіки. У нормі вона прозора й майже непомітна, а при подразненні червоніє, набрякає і стає джерелом дискомфорту.

У людей з алергією імунна система реагує надто бурхливо на речовини, безпечні для більшості: пилок, пилових кліщів, шерсть тварин. Кон'юнктива для такої реакції дуже зручне місце, бо в ній багато імунних клітин, зокрема опасистих (мастоцитів), і вона постійно контактує з повітрям^[2]. Зустрівши «ворога», ці клітини вивільняють гістамін та інші медіатори запалення. Звідси свербіж, почервоніння і сльози. Хвороба не заразна.

Зазвичай алергічний кон'юнктивіт уражає обидва ока одночасно. Ця деталь допомагає запідозрити саме алергічну природу симптомів.

Види алергічного кон'юнктивіту

Найчастіше трапляються дві форми: сезонна і цілорічна. Механізм у них спільний, різняться тривалість, сила симптомів і подразники. Окремо виділяють гострий алергічний кон'юнктивіт, раптову реакцію після разового контакту з алергеном^[2].

Сезонний алергічний кон'юнктивіт

Сезонна форма найпоширеніша. Симптоми з'являються в періоди пилкування рослин, навесні, влітку або восени, і збігаються в часі з високою концентрацією пилку в повітрі. Найчастіше реакцію спричиняє пилок рослин, і очі тут лише частина сезонної алергії, яка зачіпає також ніс і дихальні шляхи. Коли концентрація алергену падає, симптоми зазвичай минають.

Типові подразники:

• Пилок дерев: берези, тополі, вільхи, ліщини, дуба.
• Пилок злакових трав: тимофіївки, тонконога, їжачниці, костриці.
• Пилок бур'янів: амброзії, полину, лободи, щириці.

Іноді реакція виникає лише на один тип пилку, іноді на кілька водночас. У багатьох людей симптоми повторюються щороку в ті самі місяці.

Цілорічний алергічний кон'юнктивіт

Цілорічна форма не залежить від пори року. Симптоми тримаються постійно або повертаються протягом року. Зазвичай вони слабші, ніж при сезонній формі, зате виснажують тривалістю.

Типові подразники:

• Пилові кліщі: живуть у подушках, матрацах, килимах і м'яких меблях.
• Лупа й шерсть тварин: особливо котів і собак; частинки лишаються в приміщенні, навіть коли тварини там немає.
• Спори плісняви: поширені у вологих приміщеннях, на стінах, у ванних кімнатах або під підвіконнями.
• Ароматизатори та консерванти: у косметиці, засобах для прання, миючих рідинах, дезодорантах і парфумах. Вони частіше подразнюють очі або викликають контактну алергію шкіри повік.

У деяких людей перебіг змішаний: слабке цілорічне подразнення посилюється в період пилкування. Таким пацієнтам лікування добирають індивідуально.

Тяжкі форми: весняний і атопічний кератокон'юнктивіт

Сезонна й цілорічна форми становлять більшість випадків і не залишають стійких пошкоджень ока. Зовсім інша історія з двома хронічними формами, при яких запалення переходить на рогівку, прозору «лінзу» ока. Без лікування вони можуть закінчитися виразками рогівки і стійким погіршенням зору^[2].

• Весняний кератокон'юнктивіт: хворіють переважно діти й молоді люди. На внутрішній поверхні верхньої повіки з'являються горбики (сосочки), виділення густі й тягучі. Хвороба зазвичай триває 5–10 років і рідко трапляється після 30^[3]. Постійне тертя очей у таких дітей може сприяти кератоконусу, поступовому витонченню й випинанню рогівки^[2].
• Атопічний кератокон'юнктивіт: хронічне запалення кон'юнктиви і рогівки, яке найчастіше супроводжує атопічний дерматит^[3]. Частіше трапляється в дорослих і може залишати рубці на кон'юнктиві^[2].

Гігантопапілярний кон'юнктивіт

Гігантопапілярний кон'юнктивіт пов'язаний з контактними лінзами або очними протезами, які постійно мікротравмують кон'юнктиву^[2]. Реакцію може викликати як матеріал лінзи, так і розчин для догляду, тому допомагає скоротити час носіння лінз або змінити їхній тип^[3].

Симптоми алергічного кон'юнктивіту

Очі сверблять так, що хочеться їх розчесати. Вони червоні, сльозяться, повіки набрякають, а яскраве світло дратує. Симптоми можуть з'явитися раптово або наростати поступово, залежно від контакту з алергеном.

Основні прояви:

• Свербіж очей: часто перший і найнеприємніший симптом, може бути нестерпним.
• Почервоніння кон'юнктиви: білки очей стають рожевими або яскраво-червоними.
• Сльозотеча: очі постійно «плачуть» без жодних емоцій.
• Набряк повік: повіки злегка або помітно припухають, особливо вранці.
• Виділення з очей: прозорі або слизові, можуть бути тягучими, але не гнійними.
• Алергічні «синці»: темні кола під очима через застій крові в дрібних венах навколо очей.

Часто приєднуються й загальні алергічні симптоми. Якщо запалення очей поєднується з нежитем, чханням і водянистими виділеннями з носа, ідеться про алергічний риніт разом із кон'юнктивітом. При сезонній формі ця пара трапляється особливо часто. Алергічний кон'юнктивіт нерідко входить і в ширший «атопічний марш» разом з бронхіальною астмою, атопічним дерматитом і харчовою алергією^[2].

Ще одна особливість: ураження зазвичай симетричне. Якщо почервоніло лише одне око, ймовірніша інша причина, наприклад інфекція або стороннє тіло в оці.

Причини виникнення

Алергічний кон'юнктивіт виникає, коли імунна система реагує на нешкідливі речовини так, ніби вони загрожують організму. У відповідь вивільняються гістамін та інші медіатори запалення. У людей без алергії ці самі речовини не викликають жодної реакції. До схильності додаються спадковість, наявність інших алергічних хвороб і забруднене повітря. Довші сезони пилкування через потепління теж посилюють симптоми^[2].

Найчастіші алергени:

• Пилок рослин: дерев, трав і бур'янів під час цвітіння.
• Пилові кліщі: мікроскопічні організми, які живуть у побутовому пилу, матрацах, килимах і подушках.
• Спори плісняви: особливо у вологих або погано провітрюваних приміщеннях.
• Шерсть і лупа тварин: навіть без прямого контакту з твариною.
• Ароматизатори й хімічні речовини: у милі, пральних порошках, дезодорантах, кремах, парфумах.

Алерген може потрапити в очі з рук, коли людина їх торкається, або просто з повітря. Тому навіть кілька хвилин у кімнаті, де живе кіт, здатні викликати симптоми.

Як відрізнити алергічний кон'юнктивіт

Запалення очей буває також вірусним або бактеріальним. Зовні прояви схожі, але деякі деталі підказують алергічну природу. Остаточно розібратися з причиною іноді може лише лікар.

Ознаки, характерні для алергічного типу:

• Симетричне ураження: запалення зазвичай охоплює обидва ока одночасно.
• Сильний свербіж: домінуючий симптом, якого при бактеріальній інфекції майже немає^[1].
• Виділення: прозорі, слизові або ниткоподібні, на відміну від гнійних при бактеріальній інфекції.
• Тривалість: симптоми можуть триматися тижнями або повертатися хвилями протягом сезону.
• Супутні симптоми: часто є нежить, чхання, закладеність носа.

Вірусний кон'юнктивіт найчастіший серед інфекційних. Він часто починається з одного ока, дає водянисті виділення і нерідко поєднується з іншими ознаками застуди. Для бактеріального найхарактерніші гнійні виділення, повіки, склеєні після сну, і відсутність свербежу^[1]. Свербіж і почервоніння по краю повік бувають також при блефариті, запаленні країв повік.

Коротко: сверблять обидва ока, виділення прозорі, а симптоми з'являються в певну пору року чи після контакту з твариною? Це майже напевно алергія. Гній і склеєні зранку вії вказують на інфекцію.

Діагностика

Самих симптомів для діагнозу недостатньо. Лікар починає з розпитування: як довго тривають симптоми, коли саме з'являються, чи були схожі реакції раніше або в родині. Особливу увагу звертає на сезонність і контакт із тваринами, пилом, косметикою чи побутовою хімією.

Під час огляду очей можуть бути помітні:

• Почервоніння й набряк кон'юнктиви: особливо у внутрішніх куточках обох очей.
• Слизові або водянисті виділення: без гною і склеєних вій.
• Великі сосочки на внутрішній поверхні повік: характерні для весняного кератокон'юнктивіту і гігантопапілярного кон'юнктивіту в людей, які носять контактні лінзи^[2].

Щоб знайти конкретний алерген, пацієнта можуть направити до алерголога на алергічні тести.

Шкірний тест

Шкірний тест: на шкіру передпліччя наносять краплі з поширеними алергенами й роблять легкі подряпини або уколи. Почервоніння чи пухирець на місці краплі вказують на чутливість до цієї речовини.

Аналіз крові

Лабораторія досліджує зразок крові на наявність антитіл (IgE) до потенційних алергенів. Такий метод обирають, коли шкірні проби протипоказані або неінформативні.

Лікування

Найефективніший спосіб полягає в повному уникненні алергену, але це вдається не завжди. Тому лікування поєднує домашні методи, безрецептурні засоби, ліки за призначенням лікаря і в окремих випадках імунотерапію. Підхід залежить від частоти, тривалості й сили симптомів.

Домашні методи

Ці способи не прибирають причину, але помітно полегшують свербіж і набряк.

• Промивання очей прохолодною чистою водою: змиває частину алергену зі слизової^[3].
• Холодні компреси: зменшують набряк і почервоніння. В експерименті з пилком трав холодний компрес разом зі штучними сльозами зменшував почервоніння сильніше, ніж кожен засіб окремо^[4].
• Вологе прибирання в приміщенні: знижує кількість алергенів у повітрі.
• Не терти очі: механічне подразнення посилює запалення, а в людей з тяжкими формами може пошкоджувати рогівку^[2].

Міф: промивання чаєм або відваром ромашки лікує запалення очей. Насправді: доказів користі таких примочок немає, а ризики реальні: сама ромашка може викликати алергію, а нестерильний відвар занести мікроби^[5]. Людям з алергією на полин чи амброзію ромашка особливо ризикована, бо ці рослини споріднені.

Читайте:

Кон'юнктивіт: лікування вдома і коли до лікаря

Домашнє лікування кон'юнктивіту: що робити в перший день, коли почервоніли очі, як полегшити вірусну, бактері...

Безрецептурні засоби

У легких випадках достатньо засобів, які продаються без рецепта. Їхнє завдання зменшити свербіж і сльозотечу.

• Штучні сльози: зволожують слизову, змивають алерген і зменшують подразнення^[4].
• Очні краплі з кетотифеном: препарат подвійної дії, одночасно блокує гістамін і стабілізує опасисті клітини, щоб ті менше вивільняли медіатори запалення^[6].

Препарати за призначенням лікаря

При середньотяжкому й тяжкому перебігу лікар підбирає очні краплі або системні препарати з урахуванням сили симптомів, інших проявів алергії та віку пацієнта. Першим вибором вважають антигістамінні краплі, стабілізатори опасистих клітин і краплі подвійної дії^[7]. Усі досліджені засоби цієї групи зменшують симптоми сезонного кон'юнктивіту краще за плацебо, хоча довгострокових даних про них мало^[6].

• Очні краплі з олопатадином: ще один препарат подвійної дії. У метааналізі порівняння з кетотифеном олопатадин сильніше зменшував почервоніння, а свербіж і сльозотеча зменшувалися однаково^[8].
• Очні краплі з бепотастином: зменшують свербіж і почервоніння.
• Очні краплі з азеластином: швидко знімають симптоми, особливо при сезонній формі.
• Очні краплі з цетиризином: один із новіших варіантів місцевого застосування.
• Системні антигістамінні: таблетки фексофенадину, лоратадину або цетиризину зменшують алергічну реакцію загалом. Зворотний бік: вони можуть підсушувати очі, ніс і рот^[3], що неприємно для людей із синдромом сухого ока.
• Краплі з кортикостероїдами: найсильніші протизапальні засоби, але лише короткими курсами і під контролем офтальмолога. Тривале застосування пов'язане з глаукомою (підвищенням тиску в оці), катарактою (помутнінням кришталика) та інфекціями рогівки^[3].

Алерген-специфічна імунотерапія

Коли алергічний кон'юнктивіт тяжкий, тривалий, погано відповідає на ліки або поєднується з ринітом, лікар може запропонувати імунотерапію^[3]. Алерген вводять поступово, у вигляді ін'єкцій або таблеток і крапель під язик, щоразу збільшуючи дозу.

Мета полягає в тому, щоб «переналаштувати» імунну систему й зменшити чутливість до подразника. Імунотерапія здатна змінити природний перебіг алергії, тоді як краплі й таблетки лише гасять симптоми^[7]. Курс тривалий, ефект наростає поступово, і в багатьох пацієнтів симптоми помітно слабшають.

Профілактика

Повністю уникнути алергенів вдається рідко. Проте їхню кількість у повітрі й на поверхнях можна суттєво зменшити.

Основні профілактичні заходи:

• Закривайте вікна під час сезону пилкування: особливо вранці та в суху вітряну погоду, коли пилку в повітрі найбільше.
• Користуйтеся кондиціонером з фільтром: удома та в автомобілі, щоб не впускати алергени ззовні.
• Регулярно робіть вологе прибирання: пил і шерсть накопичуються на меблях, шторах, килимах.
• Використовуйте HEPA-фільтри: у пилососах і очищувачах повітря, щоб затримувати пилок, шерсть і алергени кліщів.
• Уникайте ароматизованих засобів догляду: деякі парфуми, креми та мийні засоби подразнюють очі.
• Мийте обличчя та руки після вулиці: щоб змити пилок, особливо навколо очей.
• Не куріть у приміщенні: тютюновий дим посилює подразнення слизової.

Якщо симптоми з'являються щороку в той самий час, лікар може порадити почати антиалергічні засоби заздалегідь, ще до початку сезону пилкування.

Коли звертатися до лікаря

Здебільшого алергічний кон'юнктивіт не потребує термінової допомоги. Але деякі ситуації означають, що самостійне лікування не працює або перебіг складніший, ніж здається.

Причини звернутися до лікаря:

• Симптоми не зникають: свербіж, сльозотеча чи почервоніння тримаються більше кількох днів попри лікування.
• Стан погіршується: з'являється біль, світлобоязнь або різке погіршення зору.
• Симптоми повертаються часто: кон'юнктивіт виникає кілька разів на рік або тримається постійно.
• Важко зрозуміти тип запалення: є сумніви, алергія це чи інфекція.
• Є супутні алергічні прояви: висипання, утруднене дихання, хронічний нежить.

Лікар допоможе підтвердити діагноз, підібрати лікування і за потреби направить на алергологічне обстеження.