Що таке алергічний кон'юнктивіт?

Алергічний кон’юнктивіт виникає як реакція імунної системи на алергени. Це не інфекція, а подразнення оболонки ока через контакт з пилком, пилом або шерстю.

Коли очі починають свербіти, червоніють і сльозяться — причина може бути не в інфекції, а в алергії. У таких випадках мова йде про алергічний кон’юнктивіт — запалення кон’юнктиви, тонкої прозорої плівки, що вкриває білки очей і внутрішню частину повік. Це запалення спричиняється не бактеріями чи вірусами, а алергенами, які імунна система сприймає як загрозу. В результаті виникає низка симптомів, які можуть повертатися знову і знову — залежно від контакту з подразником.

Що таке алергічний кон’юнктивіт

Алергічний кон’юнктивіт — це не той самий "кон’юнктивіт", що часто асоціюється з інфекцією. Йдеться про запалення оболонки ока, викликане не мікробами, а алергічною реакцією. Кон’юнктива — це тонка, волога мембрана, яка вкриває білки очей і зсередини вистилає повіки. У нормі вона прозора й майже непомітна, але при подразненні стає червоною, набрякає і викликає дискомфорт.

У людей з алергіями імунна система поводиться надто бурхливо, реагуючи на речовини, які для більшості безпечні: пилок, пилові кліщі, шерсть тварин. Зустрівши "ворога", організм вивільняє гістамін та інші медіатори, які запускають запалення. Через це очі сверблять, червоніють, течуть сльози — і все це не пов’язано з інфекцією.

Зазвичай алергічний кон’юнктивіт уражає обидва ока одночасно. Це важлива відмінність, яка допомагає запідозрити саме алергічну природу симптомів.

Види алергічного кон’юнктивіту

Алергічний кон’юнктивіт буває двох основних форм — сезонний і цілорічний. Обидва типи мають спільний механізм, але різняться тривалістю, силою симптомів і видами подразників. У медичній термінології їх також називають гострим і хронічним.

Сезонний алергічний кон’юнктивіт

Ця форма трапляється найчастіше. Симптоми виникають у періоди активного пилкування рослин — навесні, влітку або восени. Запалення починається раптово і збігає в часі з появою великої кількості пилку в повітрі. Найчастіше реакцію спричиняє саме пилок — це так звана сезонна алергія, при якій уражаються не лише очі, а й дихальні шляхи. Як тільки концентрація алергену зменшується, симптоми зазвичай проходять. Саме тому сезонну форму ще називають гострою.

Типові подразники:

• Пилок дерев: берези, тополі, вільхи, ліщини, дуба.
• Пилок злакових трав: тимофіївки, тонконога, їжачниці, костриці.
• Пилок бур’янів: амброзії, полину, лободи, щириці.

Іноді реакція виникає лише на один тип пилку, іноді — на кілька водночас. У багатьох людей симптоми повторюються щороку в ті самі місяці.

Цілорічний алергічний кон’юнктивіт

Ця форма виникає незалежно від сезону. Симптоми можуть тривати постійно або з’являтися повторно протягом року. На відміну від сезонної форми, вони менш інтенсивні, але виснажливі за рахунок тривалості. Такий тип ще називають хронічним або персистентним.

Типові подразники:

• Пилові кліщі: живуть у подушках, матрацах, килимах і м’яких меблях.
• Лупа й шерсть тварин: особливо котів і собак, навіть якщо самих тварин не видно.
• Спори плісняви: поширені у вологих приміщеннях, на стінах, у ванних кімнатах або під підвіконнями.
• Ароматизатори та консерванти: у косметиці, засобах для прання, миючих рідинах, дезодорантах і парфумах.

У деяких випадках алергічний кон’юнктивіт має змішаний перебіг: слабке цілорічне подразнення посилюється в період пилкування. Такий варіант вимагає більшої уваги до профілактики та індивідуального підбору терапії.

Симптоми алергічного кон’юнктивіту

Очі починають свербіти настільки сильно, що хочеться їх розчесати. Вони червоні, сльозяться, повіки набрякають, а дивитися на світ стає неприємно. Саме з цього зазвичай починається алергічний кон’юнктивіт. Симптоми можуть виникати раптово або наростати поступово, залежно від контакту з алергеном.

Основні прояви:

• Свербіж очей: часто є першим і найнеприємнішим симптомом, може бути нестерпним.
• Почервоніння кон’юнктиви: білки очей набувають рожевого або яскраво-червоного відтінку.
• Сльозотеча: очі постійно «плачуть», навіть якщо немає причин для емоцій.
• Набряк повік: повіки можуть злегка або помітно припухати, особливо вранці.
• Виділення з очей: зазвичай прозорі або слизові, можуть бути тягучими, але не гнійними.
• Алергічні синці: темні кола під очима, які виникають через застій крові у дрібних судинах.

Крім локальних проявів, часто приєднуються й загальні алергічні симптоми. Якщо запалення очей поєднується з нежитем, чханням і водянистими виділеннями з носа — мова може йти про алергічний риніт у комплексі з кон’юнктивітом. Обидва стани часто розвиваються разом, особливо при сезонній формі.

Ще одна особливість — ураження зазвичай симетричне. Якщо почервонів лише один бік, це швидше свідчить про іншу причину, наприклад, інфекцію або подразнення стороннім тілом.

Причини виникнення

Алергічний кон’юнктивіт виникає, коли імунна система реагує на нешкідливі речовини так, ніби вони загрожують організму. У відповідь вивільняються гістамін та інші медіатори запалення, які й викликають характерні симптоми. У здорових людей ці речовини не спричиняють жодної реакції, але в осіб із алергією вони сприймаються як «ворожі» — і запускається захисна відповідь, що уражає слизову оболонку очей.

Найчастіші алергени:

• Пилок рослин: дерев, трав і бур’янів — під час сезону цвітіння.
• Пилові кліщі: мікроскопічні організми, які живуть у побутовому пилу, матрацах, килимах і подушках.
• Спори плісняви: особливо у вологих або погано вентильованих приміщеннях.
• Шерсть і лупа тварин: навіть за відсутності прямого контакту з твариною.
• Ароматизатори й хімічні речовини: у милах, пральних порошках, дезодорантах, кремах, парфумах.

Контакт з алергеном може бути прямим (дотик до очей) або повітряним — достатньо, щоб частинка потрапила в повітря і осіла на слизовій оболонці. Саме тому навіть нетривале перебування в кімнаті з алергеном може викликати симптоми.

Як відрізнити алергічний кон’юнктивіт

Запалення очей може бути спричинене не лише алергією, а й інфекціями — вірусами або бактеріями. Зовні прояви схожі, але деякі деталі дозволяють запідозрити саме алергічну природу симптомів. При цьому самостійно визначити точну причину не завжди можливо.

Ознаки, характерні для алергічного типу:

• Симетричне ураження: запалення зазвичай охоплює обидва ока одночасно.
• Сильний свербіж: свербіж очей — домінуючий симптом, який відсутній або слабкий при інших типах.
• Виділення: прозорі, слизові або ниткоподібні, на відміну від гнійних при бактеріальній інфекції.
• Тривалість: симптоми можуть тривати тижнями або повертатися хвилями протягом сезону.
• Супутні симптоми: часто спостерігається нежить, чхання, закладеність носа.

Для вірусного кон’юнктивіту характерне одностороннє ураження на початку, водянисті виділення та часто — поєднання з іншими симптомами ГРВІ. Бактеріальний зазвичай проявляється гнійними виділеннями, сильним почервонінням і прилипаними віями після сну.

Алергічний кон’юнктивіт відрізняється також перебігом: симптоми можуть зникати й повертатися знову залежно від впливу алергену. Якщо прояви з’являються лише в певну пору року або після контакту з тваринами, ймовірність алергічного варіанта висока.

Діагностика

Щоб з’ясувати, чи причиною симптомів є саме алергія, недостатньо лише спостерігати за проявами. Лікар починає з розмови: уточнює тривалість симптомів, ситуації, в яких вони з’являються, чи є схожі реакції в минулому або в родині. Особливу увагу звертають на сезонність і контакт із тваринами, пилом, косметикою чи побутовою хімією.

Під час огляду очей можуть бути помітні:

• Почервоніння й набряк кон’юнктиви: особливо у внутрішніх куточках обох очей.
• Слизові або водянисті виділення: без гною чи прилиплих вій.
• Великі сосочки на внутрішній поверхні повік: при затяжному перебігу — ознака giant papillary conjunctivitis.

У випадках, коли є підозра на алергічну природу, пацієнта можуть направити до алерголога. Там проводять спеціальні тести для виявлення конкретних алергенів.

Шкірний тест

Шкірний тест: На шкіру передпліччя наносять мікрокраплі з поширеними алергенами й роблять легкі подряпини. Якщо з’являється почервоніння або набряк — це вказує на сенсибілізацію до конкретної речовини.

Аналіз крові

Лабораторія досліджує зразок крові на наявність антитіл (IgE) до потенційних алергенів. Такий метод використовують, коли шкірні проби протипоказані або неінформативні.

Лікування

Найефективніший спосіб — повністю уникати контакту з алергеном. Але це можливо не завжди. Тому лікування включає поєднання домашніх методів, безрецептурних засобів, медикаментів за призначенням лікаря та в окремих випадках — імунотерапію. Підхід добирають залежно від частоти, тривалості та сили симптомів.

Домашні методи

Ці способи можуть зменшити запалення, полегшити свербіж і зняти подразнення. Вони не лікують причину, але помітно полегшують стан.

• Промивання очей чистою водою: допомагає зменшити концентрацію алергену на слизовій.
• Холодні компреси: зменшують набряк і почервоніння, особливо ефективні вранці.
• Вологе прибирання в приміщенні: знижує кількість алергенів у повітрі.
• Не терти очі: механічне подразнення посилює запалення й може спричинити ускладнення.

Безрецептурні засоби

У легких випадках достатньо використання препаратів, які можна придбати без рецепта. Їх основна мета — зменшити свербіж і сльозотечу.

• Штучні сльози: зволожують слизову, змивають алерген і знижують подразнення.
• Очні краплі з кетотифеном: мають антигістамінну та стабілізуючу дію (препарат Ketotifen POS, Задітен).

Препарати за призначенням лікаря

У випадках середньої та тяжкої форми лікар може призначити більш специфічне лікування — у вигляді очних крапель або системних препаратів. Вибір засобів залежить від інтенсивності симптомів, наявності інших алергічних проявів та віку пацієнта.

• Очні краплі з бепотастином: зменшують свербіж і почервоніння (Bepreve).
• Очні краплі з азеластином: швидко знімають симптоми, особливо при сезонному типі (Allergodil).
• Очні краплі з цетиризином: новий варіант місцевого застосування (Zerviate).
• Системні антигістамінні: таблетки фексофенадину, лоратадину або цетиризину — зменшують алергічну реакцію загалом.

Алерген-специфічна імунотерапія

Коли алергічний кон’юнктивіт триває довго, симптоми погано піддаються лікуванню або супроводжуються іншими проявами алергії (наприклад, ринітом), лікар може рекомендувати імунотерапію. Це метод поступового введення алергену у формі ін’єкцій або крапель — з нарощуванням дози.

Мета — «переналаштувати» імунну систему й зменшити чутливість до подразника. Помітне покращення може з’явитися вже через кілька тижнів, але для повного ефекту зазвичай потрібно кілька місяців. У багатьох пацієнтів симптоми або зникають, або стають набагато слабшими.

Профілактика

Запобігти контакту з алергенами повністю не завжди можливо. Але є способи зменшити їхню кількість у повітрі й на поверхнях, а також знизити чутливість слизової до подразників. Деякі прості дії допомагають уникнути симптомів або зробити їх менш помітними.

Основні профілактичні заходи:

• Закривайте вікна під час сезону пилкування: особливо вранці та в суху, вітряну погоду, коли концентрація пилку найвища.
• Користуйтеся кондиціонером з фільтром: у приміщенні та в автомобілі, щоб не впускати алергени ззовні.
• Регулярно проводьте вологе прибирання: пил і шерсть накопичуються на меблях, шторах, килимах.
• Використовуйте HEPA-фільтри: у пилососах і системах очищення повітря, щоб затримувати пилок, шерсть і кліщів.
• Уникайте ароматизованих засобів догляду: деякі парфуми, креми та мийні засоби можуть викликати подразнення.
• Мийте обличчя та руки після вулиці: щоб змити пилок, особливо в зоні навколо очей.
• Не куріть у приміщенні: тютюновий дим посилює подразнення слизової й робить очі ще чутливішими.

Якщо симптоми з’являються регулярно, лікар може порадити приймати антигістамінні препарати наперед — у період підвищеного ризику. Такий підхід часто допомагає зменшити прояви ще до початку активної фази алергії.

Коли звертатися до лікаря

У більшості випадків алергічний кон’юнктивіт не потребує термінової медичної допомоги. Але є ситуації, коли самостійне лікування не дає результату або симптоми вказують на складніший перебіг. У таких випадках звернення до спеціаліста не варто відкладати.

Причини звернутися до лікаря:

• Симптоми не зникають: свербіж, сльозотеча чи почервоніння тривають більше кількох днів, незважаючи на лікування.
• Стан погіршується: з’являється біль, світлобоязнь або різке зниження зору.
• Симптоми повертаються часто: кон’юнктивіт виникає кілька разів на рік або тримається постійно.
• Важко відрізнити тип запалення: є сумніви, чи це алергія, чи інфекція.
• Є супутні алергічні прояви: наприклад, висипи, утруднене дихання, хронічний нежить.

Лікар допоможе підтвердити діагноз, підібрати ефективне лікування та, за потреби, скерує на алерготести або призначить імунотерапію.

Аналіз крові на алергію: що покаже і коли його призначають

Бронхіальна астма: що варто знати

Кашель: різновиди і причини