Чи є таблетки від шуму у вухах

Капсули з гінкго, цинком і вітамінами обіцяють тишу у вухах. Що про них кажуть дослідження, які ліки лікарі не радять і що справді допомагає жити з тинітусом.

Дзвін, писк чи шипіння, яке чуєте лише ви, знайоме кожній сьомій дорослій людині: за великим мета-аналізом, шум у вухах буває в 14,4% дорослих, а з віком частіше. Для понад 120 мільйонів людей у світі це вже не дрібна незручність, а справжня проблема^[1].

Не дивно, що в аптеках і на маркетплейсах повно засобів, які обіцяють «прибрати дзвін». Проблема в тому, що жодна таблетка поки не довела, що вміє це робити. Зате є підходи, які допомагають помітно менше страждати від шуму, і майже всі вони без ліків.

Чому шум у вухах не лікують однією таблеткою

Тинітус — не окрема хвороба, а симптом. Його можуть спричиняти шум на роботі чи концертах, вікове погіршення слуху, сірчана пробка або інфекція вуха, травми голови й шиї. Серед причин також хвороба Меньєра, проблеми зі скронево-нижньощелепним суглобом, пухлини й аномалії судин, а ще цукровий діабет, мігрень, хвороби щитоподібної залози та анемія^[2].

Буває, що шум з'являється через ліки. Серед них нестероїдні протизапальні засоби (ібупрофен, напроксен, ацетилсаліцилова кислота), деякі антибіотики, протипухлинні й протималярійні препарати, антидепресанти^[2]. Якщо підозрюєте зв'язок, не кидайте ліки самі, а обговоріть заміну з лікарем.

Саме тому лікар спершу шукає причину, яку можна усунути: розпитує, оглядає вуха, перевіряє слух. Інколи після видалення сірчаної пробки чи лікування іншої проблеми шум минає^[3]. А коли причину не знайдено, надія на «чарівну» пігулку найчастіше марна: європейська настанова прямо пише, що жоден препарат не можна загалом рекомендувати для лікування хронічного шуму у вухах^[4].

Коротко: шум у вухах — це сигнал, а не діагноз. Почніть з огляду лікаря-отоларинголога й перевірки слуху, а не з покупки капсул.

Читайте:

Тинітус: Як зупинити шум у вухах

Тинітус – це дзвін чи шум у вухах, що виникає без зовнішнього джерела звуку. Він може впливати на якість життя...

Що насправді в «таблетках від тинітусу»

Дослідники, які розібрали ринок таких засобів, побачили знайому картину. Більшість із них — суміші звичайних і дешевих вітамінів, мінералів і трав, які продають значно дорожче за аналоги без напису «від шуму у вухах». Обіцянки полегшення не мають підстав, а деякі бренди в рекламі ще й посилаються на «схвалення ЛОР-лікарів»^[5].

Найсвіжіший систематичний огляд 2026 року знайшов лише 9 рандомізованих досліджень із 390 учасниками. Перевіряли мелатонін, гінкго білобу, альфа-ліпоєву кислоту, екстракт асаї та різні антиоксидантні суміші. Результати були суперечливими, ефект плацебо траплявся часто, а більшість засобів пройшли лише одне невелике дослідження. Висновок авторів: немає підстав стверджувати, що будь-який безрецептурний засіб полегшує шум^[6]. Американська академія отоларингології ще 2014 року рекомендувала не призначати при стійкому тинітусі гінкго, мелатонін, цинк та інші харчові добавки^[3].

Цікаво, що думають самі користувачі. В онлайн-опитуванні 1 788 людей із шумом у вухах добавки приймала майже чверть. Із них 70,7% не помітили жодного ефекту, 19% відчули покращення, а 10,3% — погіршення. У 6% були побічні ефекти: кровотечі, діарея, головний біль. Автори застерігають: люди, які чекають на результат, схильні його «бачити»^[7]. А в невеликому рандомізованому дослідженні популярного комплексу з біофлавоноїдами (40 учасників, пів року) ні він, ні його поєднання з марганцем не довели користі, і 12 людей вибули, зокрема через побічні ефекти^[8].

Коротко: безрецептурні «засоби від дзвону» — здебільшого звичайні вітаміни й трави за завищеною ціною. Переконливих доказів, що вони прибирають шум, немає.

Гінкго білоба: найпопулярніша і найкраще перевірена

Екстракт гінкго білоби рекламують як засіб, що «покращує кровообіг» у внутрішньому вусі. В Україні його можна купити без рецепта, і саме його серед перших пробують люди з тинітусом^[7].

Кокранівський огляд 2022 року зібрав 12 досліджень, у яких взяли участь 1 915 людей. Гінкго, найімовірніше, майже не відрізняється від плацебо за тим, наскільки шум заважає жити через три–шість місяців. Не вплинуло воно й на гучність шуму та якість життя, хоча докази слабкі, бо дослідження були невеликі й нечітко описані^[9]. Американський центр комплементарної медицини підсумовує ще коротше: гінкго не допомагає полегшити симптоми тинітусу^[10].

У дослідженнях гінкго не частіше за плацебо спричиняло кровотечі чи судоми^[9]. Але в реальному житті ризики є: воно може посилювати кровоточивість у людей, які приймають антикоагулянти на кшталт варфарину, взаємодіє з іншими ліками, викликає запаморочення, розлади травлення й головний біль, а під час вагітності може бути небезпечним^[10].

Коротко: гінкго — найкраще вивчена добавка від шуму у вухах, і саме тому ми знаємо, що вона майже не діє. Якщо приймаєте ліки, що розріджують кров, гінкго особливо небажане.

Цинк: логічна ідея, яка не підтвердилася

Цинк бере участь у роботі завитки внутрішнього вуха та слухових нервів, тож ідея виглядала правдоподібною. Однак Кокранівський огляд знайшов лише три дослідження з 209 учасниками. У найбільшому з них, де брали участь літні люди, покращення через чотири місяці відзначили 5% на цинку і 2% на плацебо, тобто різниці практично немає. Гучність шуму теж не змінилася. Висновок: немає доказів, що цинк полегшує тинітус у дорослих^[11].

Зайвий цинк не такий безневинний. Великі дози спричиняють нудоту, блювання, біль у шлунку й головний біль, а тривалий прийом від 50 мг на день заважає засвоєнню міді. Верхня безпечна межа для дорослих — 40 мг на добу. Цинк також погіршує засвоєння антибіотиків-фторхінолонів (наприклад, ципрофлоксацину) і тетрациклінів: антибіотик приймають щонайменше за 2 години до цинку або через 4–6 годин після нього^[12].

Коротко: цинк від шуму у вухах не допомагає, а в дозах понад 40 мг на день може зашкодити.

Вітамін B12: допомагає лише тоді, коли його бракує

З вітаміном B12 історія цікавіша. У невеликому подвійному сліпому дослідженні 40 людям із хронічним шумом у вухах шість тижнів щотижня робили уколи B12 (2 500 мкг) або плацебо. У 17 учасників (42,5%) виявили дефіцит цього вітаміну. Покращення отримали саме люди з дефіцитом, які отримували уколи^[13].

Отже, вітамін B12 не «лікує шум» сам собою, а виправляє дефіцит, який міг до шуму долучитися. До того ж перевіряли уколи, а не таблетки зі складу безрецептурних комплексів. Тому розумніше здати аналіз, ніж наосліп купувати добавку. Особливо це стосується тих, у кого ризик дефіциту B12 вищий: людей похилого віку, веганів, тих, хто переніс операції на шлунку чи кишківнику, хворіє на целіакію чи хворобу Крона. Засвоєння B12 також погіршують ліки, що знижують кислотність шлунка (омепразол, лансопразол), і метформін^[14].

Коротко: якщо шум поєднується з утомою, онімінням чи поколюванням у руках і ногах, попросіть лікаря перевірити рівень B12. Без дефіциту вітамін навряд чи допоможе.

Мелатонін: більше про сон, ніж про шум

Мелатонін потрапив у «засоби від тинітусу» тому, що шум часто заважає спати. В одному рандомізованому дослідженні 70 людей три місяці приймали або мелатонін (3 мг на ніч), або антидепресант сертралін (50 мг). Покращення було в обох групах, у групі мелатоніну трохи більше^[15]. Але групи плацебо там не було, тож неможливо сказати, яку частину ефекту дали самі ліки.

В опитуваннях люди найчастіше хвалять мелатонін за кращий сон, а не за тихіші вуха^[7]. У великому мережевому мета-аналізі мелатонін потрапив до засобів з імовірною користю в поєднанні з ін'єкціями дексаметазону в барабанну порожнину. Проте жоден із перевірених варіантів лікування не покращив якість життя порівняно з плацебо^[16]. Якщо через шум вам важко заснути, розгляньте безсоння як окрему проблему, яку можна лікувати.

У коротких дослідженнях мелатонін зазвичай викликає лише легкі побічні ефекти: головний біль, запаморочення, нудоту, сонливість. Безпечність тривалого прийому невідома, людям з епілепсією та тим, хто приймає антикоагулянти, потрібна порада лікаря. До того ж уміст мелатоніну в добавках часто не відповідає етикетці^[17].

Коротко: мелатонін може допомогти заснути, але не прибирає сам шум.

А якщо ліки призначає лікар?

Тут теж немає «таблетки від тинітусу». Американська настанова не радить рутинно призначати при стійкому шумі антидепресанти, протисудомні, протитривожні засоби чи ін'єкції у вухо^[3].

За Кокранівським оглядом шести досліджень (610 пацієнтів), доказів, що антидепресанти зменшують тинітус, недостатньо, а сонливість, сухість у роті й сексуальні розлади на них трапляються часто^[18]. Протисудомні засоби (габапентин, карбамазепін, ламотриджин) у семи дослідженнях дали щонайбільше невеликий ефект сумнівного значення. Побічні ефекти мали 18% пацієнтів, а в одному дослідженні на габапентині шум навіть посилився^[19]. Водночас якщо шум супроводжують депресія чи тривожний розлад, їх лікують, зокрема й ліками. Європейська настанова лише застерігає не призначати антидепресанти тим, у кого депресії немає^[4].

Окремо про бетагістин, який часто призначають при шумі й запамороченні. Кокранівський огляд п'яти досліджень не знайшов, що він діє на тинітус краще за плацебо^[20], а британська настанова прямо радить не призначати його для лікування шуму у вухах^[21]. В українській настанові він згадується серед засобів, що можуть допомогти окремим людям, хоча там же наголошено, що надійних доказів для жодного препарату немає^[22]. Бетагістин має свої показання, наприклад, хворобу Меньєра з запамороченням, тож рішення лишається за лікарем.

Коротко: ліки при шумі у вухах лікують супутні проблеми (депресію, тривогу, безсоння), а не сам шум. Не приймайте рецептурні препарати без призначення.

Що справді допомагає

Найкращі докази має когнітивно-поведінкова терапія. Вона не вимикає шум, а вчить мозок менше на нього реагувати. Кокранівський огляд 28 досліджень (2 733 учасники) показав, що після курсу КПТ шум менше заважає жити: за шкалою тяжкості тинітусу різниця з тими, хто чекав на лікування, становила майже 11 балів зі 100, тобто більше за поріг, який люди помічають. Депресивні симптоми теж трохи зменшуються, хоча даних про ефект через 6–12 місяців немає^[23]. КПТ рекомендують і американська, і британська настанови, причому британська — зокрема в цифровому форматі^[3][21].

Читайте:

Що таке когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

Когнітивно-поведінкова терапія допомагає впоратися з тривогою, депресією, страхами та навіть хронічним боле...

Якщо шум поєднується зі зниженням слуху, допомогти може слуховий апарат. Він підсилює звуки навколо, і на їхньому тлі шум стає менш помітним. Британська настанова радить пропонувати апарат людям, яким втрата слуху заважає спілкуватися, і не пропонувати тим, хто чує добре^[21]. Щоправда, досліджень саме про тинітус поки мало^[24].

Звукова терапія — тихий фоновий шум, генератори звуку — може бути варіантом за американською настановою^[3]. Але Кокранівський огляд не довів, що вона краща за звичайне консультування^[25]. Схожий результат і в програми переучування при тинітусі (TRT): у великому дослідженні зі 151 учасником вона не перевершила звичайну допомогу, хоча приблизно половина учасників у всіх групах відчула помітне полегшення^[26].

Новий підхід — бімодальна нейромодуляція: звук у навушниках поєднують зі слабкою електростимуляцією язика. У дослідженні з 326 дорослими шум помітно менше заважав після 12 тижнів, і в частини учасників ефект тримався ще рік. Але всі три групи отримували активне лікування з різними налаштуваннями, групи плацебо не було^[27]. Транскраніальну магнітну стимуляцію американська настанова для рутинного лікування не радить^[3].

І найпростіше: бережіть слух. Гучний шум на роботі, концертах чи в навушниках — одна з головних причин тинітусу^[2], тож беруші чи навушники із шумозаглушенням допомагають не посилити проблему.

Коротко: найкраще працюють КПТ, слуховий апарат при зниженні слуху і захист вух від гучного шуму. Жоден із цих способів не обіцяє тиші, але вони допомагають шуму менше керувати вашим життям.

Акупунктура, гомеопатія й гормони

Люди з тинітусом пробують і акупунктуру. Мета-аналіз восьми досліджень (504 учасники) не знайшов різниці з контролем за головною оцінкою гучності, хоча за опитувальниками тяжкості результати були кращими. Автори наголошують: дослідження нечисленні й низької якості, тож певних висновків зробити не можна^[28]. Американська настанова через це взагалі не дала рекомендації щодо акупунктури^[3]. В українській настанові гінкго, фітотерапія, гомеопатія й акупунктура названі, найімовірніше, неефективними при шумі у вухах^[22].

Жінкам після менопаузи інколи радять гормонозамісну терапію. У великому когортному дослідженні майже 14 тисяч жінок, які її отримували, рідше мали тинітус, ніж понад 41 тисяча тих, хто не отримував (0,43% проти 0,59%)^[29]. Але це спостереження, а не перевірка лікування, тож призначати гормони заради шуму у вухах підстав немає.

Про роль харчування є окремі дослідження, і їхні результати теж неоднозначні.

Читайте:

Чи впливає харчування на тинітус (шум у вухах)?

Чи справді їжа може впливати на тинітус? Наукові дослідження дають неоднозначні результати, а люди з цим стан...

Коротко: для акупунктури, гомеопатії, трав і гормонів доказів користі при шумі у вухах немає або вони дуже слабкі. Якщо хочете спробувати, обговоріть це з лікарем і не відмовляйтеся заради цього від перевіреної допомоги.