Чому болить голова при низькому тиску

Біль при низькому тиску часто з'являється не там, де його чекають. Міжнародна класифікація головного болю описує окремий варіант: біль у потилиці й задній частині шиї, який іноді переходить на плечі, як від тісного одягу на вішаку, виникає лише стоячи і слабшає лежачи. Коли людей з ортостатичною гіпотензією про це прямо запитували, біль у шиї відзначали 75%^[1]. Серед пацієнтів із тяжкими ураженнями вегетативної нервової системи такий «біль вішака» мали від 53% до 81%, і в усіх він полегшувався, щойно людина сідала чи лягала^[2].

Для багатьох низький тиск асоціюється саме з головним болем. Такий біль часто виникає після спеки, довгого стояння, швидкого підйому з ліжка або пропущеної їди. У ці моменти здається, що голова «налита свинцем» і важко на чомусь зосередитися. Причин буває кілька, і щоб розібратися, треба знати, що відбувається з організмом, коли тиск падає.

Що таке низький артеріальний тиск і як він пов'язаний із головним болем

Артеріальна гіпотензія означає, що тиск знизився настільки, що з'являються неприємні відчуття. У побуті її часто називають «гіпотонією», хоча в медицині гіпотонія означає знижений тонус м'язів або судин. Єдиної «чарівної» цифри немає: для когось 95/65 мм рт. ст. є робочою нормою, а в іншого подібні значення вже дають слабкість і головний біль. Низьким зазвичай вважають тиск нижче 90/60 мм рт. ст., проте в багатьох здорових людей він роками тримається на такому рівні без жодних скарг^[3]. Тому важливіший не показник на тонометрі, а наявність симптомів.

Головний біль входить до переліку можливих симптомів низького тиску поряд із болем у шиї чи спині, запамороченням, нечітким зором і слабкістю, а сісти часто буває достатньо, щоб полегшити стан^[4]. Водночас голова болить із безлічі інших причин, і гіпотензія лише одна з них. Великі популяційні дослідження навіть показують протилежну закономірність: у норвезькому дослідженні HUNT за людьми без головного болю спостерігали близько 11 років, і кожні 10 мм рт. ст. вищого верхнього тиску на старті знижували шанс, що голова почне боліти, приблизно на 10%^[5]. Тож завжди зважайте на обставини: коли з'являється біль, чи є зневоднення, як змінюється самопочуття після вставання або після їди.

Словами «низький тиск» люди називають і зовсім інший стан. При внутрішньочерепній гіпотензії (у побуті «знижений внутрішньочерепний тиск») падає тиск спинномозкової рідини, або ліквору, а артеріальний тиск на тонометрі залишається звичайним. Головний біль тоді зазвичай з'являється або різко посилюється невдовзі після того, як людина сіла чи встала, і слабшає лежачи; часто його супроводжують біль у шиї, шум у вухах, зміни слуху, світлобоязнь і нудота^[6]. Найчастіше так буває після люмбальної пункції або епідуральної анестезії: біль починається протягом 5 днів і здебільшого минає сам за 2 тижні^[7]. Рідше ліквор витікає спонтанно, приблизно в 5 людей на 100 тисяч на рік, найчастіше в жінок близько 40 років, і такий діагноз нерідко ставлять не одразу^[8]. Новий головний біль, який виникає стоячи і зникає лежачи, при нормальних цифрах тиску потребує огляду невролога. А коли голова болить «на низький тиск» за прогнозом погоди, мова йде про атмосферний тиск і зовсім інший механізм.

Коротко: біль у потилиці й шиї, що з'являється стоячи і минає лежачи, при низьких цифрах на тонометрі вказує на ортостатичну гіпотензію; якщо ж тиск нормальний, варто подумати про низький тиск ліквору.

Ознаки і симптоми низького тиску

Коли тиск падає, організм реагує по-різному. Якщо це відбувається повільно, змін можна й не помітити. Різке зниження зазвичай відчувається одразу: голова стає важкою, перед очима миготять «мушки», з'являється слабкість. Такі стани виникають після тривалого перебування на сонці, різкого вставання, довгої перерви в їді або гарячої ванни. Дехто помічає, що це трапляється частіше у спеку чи після алкоголю. Симптоми ортостатичної гіпотензії зазвичай гірші вранці, у теплі, після їди, напруження чи фізичного зусилля^[2].

Найпоширеніші прояви низького тиску:

• Запаморочення: відчуття, що все навколо «пливе», у побуті кажуть «темніє в очах».
• Слабкість: швидка втома навіть без навантаження.
• Головний біль: частіше в потилиці й шиї, іноді з болем у надпліччях^[9].
• Сплутаність свідомості: складно зосередитися на думках чи завданнях.
• Нудота: неприємне відчуття в шлунку, іноді перед блюванням.
• Порушення зору: «мушки» або затуманення картинки.
• Непритомність: коротка втрата свідомості, у побуті «обморок» чи «зомління»; як допомогти людині, яка знепритомніла, варто знати заздалегідь.
• Бліда волога шкіра: холодний піт, який разом із частим диханням і слабким частим пульсом може свідчити про шок^[4].

Ортостатична гіпотензія та інші небезпечні причини

Іноді тиск знижується не поступово, а буквально за кілька секунд. Це відчувається як різке запаморочення, потемніння в очах чи навіть втрата рівноваги. Такі епізоди можуть з'явитися після швидкого підйому з ліжка, виходу на спеку або втрати великої кількості рідини. Здебільшого вони минають швидко, але бувають і ситуації, коли різке падіння тиску пов'язане з небезпечними станами.

Ортостатична гіпотензія

Ортостатична (постуральна) гіпотензія означає падіння тиску при зміні положення тіла, наприклад коли людина різко встає з положення лежачи або сидячи. Її критерій: верхній (систолічний) тиск знижується щонайменше на 20 мм рт. ст. або нижній (діастолічний) щонайменше на 10 мм рт. ст. протягом трьох хвилин після вставання. Причиною можуть бути зневоднення, ліки для зниження тиску, ураження вегетативної нервової системи, зокрема при цукровому діабеті чи хворобі Паркінсона. Найчастіше цей стан трапляється в людей старшого віку: його мають близько 5% людей середнього віку і 20% літніх^[9].

У підлітків і молодих дорослих із головним болем стоячи частіше знаходять інший розлад, синдром постуральної тахікардії: тиск при вставанні майже не падає, зате пульс різко прискорюється. Серед підлітків із головним болем, обстежених у клініці, його мала приблизно половина, і саме головний біль стоячи та запаморочення як провокатор болю допомагали його запідозрити^[10]. У метааналізі мігрень траплялася приблизно в третини людей із цим синдромом (36,8%), хоча точні цифри дуже різнилися між дослідженнями^[11].

Інші серйозні причини

Інколи різке зниження тиску пов'язане з медичними проблемами, які потребують швидкої допомоги^[12]. Серед них:

• Кровотеча: внутрішня, шлунково-кишкова або внаслідок травми.
• Сильне зневоднення: через діарею, блювання або відсутність пиття.
• Передозування ліків: приймання надмірної дози препаратів, що знижують тиск.
• Анафілаксія: тяжка алергічна реакція.
• Сепсис: небезпечна реакція організму на інфекцію, у побуті «зараження крові»; він може спричинити септичний шок.
• Аритмії: серйозні порушення ритму серця.
• Інфаркт: гостре ураження серцевого м'яза.
• Тампонада серця: рідина в навколосерцевій сумці стискає серце, і воно викидає менше крові^[13].
• Тромбоемболія легеневої артерії: тромб закупорює судину в легенях.
• Зміни під час гемодіалізу: через видалення рідини тиск падає приблизно в 10–12% сеансів^[14].

Якщо тиск падає раптово та супроводжується втратою свідомості, болем у грудях чи задишкою, треба негайно викликати швидку за номером 103 або 112. А повторювані епізоди є приводом знайти та усунути причину.

Хронічна гіпотензія: поширені причини

Якщо тиск залишається зниженим тривалий час, це може призводити до повторюваних епізодів втоми, головного болю та запаморочення. Такі стани не завжди небезпечні, але можуть серйозно впливати на повсякденне життя. Інколи причину легко усунути, наприклад пити більше води або змінити харчування. В інших випадках низький тиск пов'язаний із хронічними захворюваннями і потребує медичного контролю.

Що найчастіше спричиняє хронічну гіпотензію:

• Зневоднення: постійно недостатнє споживання рідини зменшує об'єм крові^[15].
• Деякі ліки: препарати від високого тиску, серцевої недостатності, альфа-адреноблокатори (їх приймають і при збільшенні простати), сечогінні, засоби від еректильної дисфункції, деякі антидепресанти й опіоїди^[9]. Самостійно скасовувати їх не можна.
• Хвороба Паркінсона та інші ураження нервової системи: порушують автоматичну регуляцію тиску.
• Вагітність: судини швидко розширюються^[15], і в першому та другому триместрах можлива ортостатична гіпотензія^[12].
• Гіпотиреоз: зазвичай він, навпаки, підвищує нижній тиск^[16], а різке падіння тиску аж до шоку буває при найтяжчому ускладненні, мікседематозній комі^[17].
• Надниркова недостатність (хвороба Аддісона): нестача кортизолу спричиняє гіпотензію, втому і схуднення^[18].
• Хвороби печінки: при цирозі судини розширюються, і артеріальний тиск знижується^[19].
• Анорексія нервова: серед її серцево-судинних ускладнень є низький тиск і рідкий пульс^[20].
• Дефіцит вітаміну B12, фолату, заліза: через нього організм виробляє замало еритроцитів, розвивається анемія^[15].
• Постковідний стан (так званий довгий ковід): після інфекції частіше збивається нервова регуляція пульсу й тиску, і шанс отримати діагноз синдрому постуральної тахікардії приблизно вдвічі вищий, ніж до неї^[21].

Якщо причина в способі життя, допоможуть корекція пиття, дрібне харчування і повільний підйом із ліжка. Коли ж є підозра на гормональні чи неврологічні проблеми, треба пройти обстеження: тоді лікування буде спрямоване на саму причину.

Як запобігати головним болям при низькому тиску

Щоб зменшити ризик неприємних відчуттів, варто усунути фактори, що провокують падіння тиску. У багатьох випадках допомагають прості звички: регулярне пиття, збалансоване харчування та спокійний підйом із сидячого чи лежачого положення. Якщо є схильність до запаморочення при вставанні, можна додати ще кілька перевірених прийомів.

Питний режим

Пийте воду рівномірно протягом дня. Головний біль і запаморочення самі по собі бувають ознаками зневоднення, як і темно-жовта сеча з різким запахом^[22]. Людям з ортостатичною гіпотензією зазвичай радять 2–2,5 л рідини на день^[9], у спеку, під час тренувань чи хвороби потрібно більше. Вода, випита одразу, може допомогти швидко: у людей із тяжкою вегетативною недостатністю звичайна вода з-під крана за 30–35 хвилин підвищувала верхній тиск на 33–37 мм рт. ст.^[23].

Харчування

Невелике збільшення кількості солі допомагає утримувати рідину в судинах. У метааналізі невеликих короткочасних досліджень додаткова сіль підвищувала верхній тиск під час тилт-тесту в середньому на 12 мм рт. ст.^[24]. Орієнтир для людей з ортостатичною гіпотензією становить 2–3 г натрію на день з їжею або в таблетках, але при серцевій недостатності, цирозі та хворобах нирок зайва сіль шкодить, тому таку дієту погоджують із лікарем^[9]. Також важливо отримувати достатньо вітаміну B12, фолату та заліза: їхня нестача посилює слабкість.

Читайте:

Чи може анемія викликати головний біль?

Анемія і головний біль: чому нестача гемоглобіну може відгукуватися болем у голові, при яких типах анемії це ...

Спосіб життя

Дрібні зміни в повсякденних звичках допомагають утримувати тиск у межах, комфортних для вас^[3].

• Регулярні вправи: навіть короткі щоденні тренування, а тривалий постільний режим, навпаки, посилює ортостатичну гіпотензію^[9].
• Повільний підйом: спершу сідайте, посидьте, потім вставайте.
• Менші порції: харчуйтеся частіше й потроху, після їди трохи посидьте.
• Компресія: компресійні панчохи до пояса з тиском 30–40 мм рт. ст. або черевний бандаж зменшують застій крові в ногах і животі^[9].
• М'язові вправи: при перших ознаках запаморочення схрестіть ноги стоячи, перекочуйтеся з п'ят на носки або міцно стисніть кулаки, а якщо стає гірше, ляжте й підніміть ноги^[25]. Людей із повторними непритомностями навчали таких прийомів, і за 14 місяців епізоди повторилися в 31,6% проти 50,9% без тренування^[26].

Ліки

Іноді причиною падіння тиску є вже призначені препарати. Тоді лікар може змінити дозування або запропонувати інший засіб, а ліки для підвищення тиску потрібні рідко^[3]. Як підбирають лікування низького тиску, залежить від його причини. За потреби призначають:

• Перегляд призначень: пошук безпечнішої альтернативи.
• Мідодрин чи флудрокортизон: лише за показаннями. Мідодрин звужує судини і покращує тиск стоячи, але може підвищувати тиск лежачи, тому останню дозу приймають за 3–5 годин до сну^[9]. Флудрокортизон затримує в організмі натрій і воду; у дослідженні понад 2 тисяч пацієнтів ті, хто його приймав, госпіталізувалися на 20% частіше, ніж ті, хто приймав мідодрин^[27].