Як лікувати низький тиск (гіпотензію)

Іноді еластичний пояс на животі працює не гірше за таблетку. У рандомізованому дослідженні 19 людей із тяжкою вегетативною недостатністю (ураженням нервів, які автоматично підтримують тиск) у різні дні отримували плацебо, мідодрин або надувний бандаж, що стискав живіт із тиском 40 мм рт. ст. лише тоді, коли людина вставала. Бандаж і ліки однаково покращили переносимість вертикального положення, але тільки мідодрин підвищував тиск сидячи, коли додатковий підйом уже не потрібен^[1].

Артеріальний тиск змінюється протягом дня залежно від того, що людина робить і як почувається^[2]. Для одних людей низькі показники є звичною нормою, інших вони виснажують відчуттям нестійкості, слабкістю чи короткочасною втратою свідомості. Як організм реагує на гіпотензію, залежить від її причини та від того, наскільки швидко кровообіг встигає пристосуватися. Тому й лікування підбирають під причину.

Читайте:

Що таке артеріальна гіпотензія та як її лікувати

Артеріальна гіпотензія, або низький тиск: коли він є варіантом норми, а коли сигналом хвороби, які симптоми й ...

Коли низький тиск стає проблемою

Артеріальною гіпотензією називають тиск нижче 90/60 мм рт. ст.^[2]. У побуті її часто звуть «гіпотонією», хоча в медицині це слово означає знижений тонус м'язів чи судин. Тиск можуть знижувати ліки, зневоднення, хвороби серця, низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія)^[3]. Окремо виділяють ортостатичну гіпотензію, коли тиск падає після вставання, і постпрандіальну, коли він знижується через 1–2 години після їди^[3]. Ще одна поширена ситуація має назву вазовагальна непритомність (синкопе): людина зомліває від сильного болю, страху чи хвилювання^[4]. Часто причин кілька одночасно. Якщо низький тиск не дає неприємних відчуттів, лікувати його зазвичай не потрібно; проблемою він стає, коли симптоми обмежують щоденну активність або створюють ризик падінь^[2].

Ознаки, які можуть свідчити про потребу звернути увагу на тиск:

• Запаморочення: особливо при різкій зміні положення тіла; у побуті кажуть, що «темніє в очах».
• Слабкість: поява навіть після невеликих навантажень.
• Головний біль або біль у шиї чи спині: може посилюватися при вставанні^[5]. Біль у шиї та надпліччях при ортостатичній гіпотензії називають «синдромом вішака»^[6].
• Погіршення зору: короткі епізоди, коли зір затуманюється або тьмяніє.
• Нудота: часто супроводжує різке падіння тиску^[2].
• Серцебиття: відчуття, що серце б'ється надто сильно, швидко або з перебоями^[5].
• Непритомність: наслідок зменшення притоку крові до мозку, у побуті «зомління» або «обморок».

Якщо такі симптоми повторюються, тиск варто перевірити і показатися лікарю^[2]. Запишіть, коли саме стає гірше: після вставання, їди, гарячого душу чи початку нових ліків. Такі нотатки допомагають швидше знайти причину.

Як змінити звички, щоб уникнути падіння тиску

Стабільність тиску багато в чому залежить від дрібних дій протягом дня. Прості побутові заходи разом із лікуванням причини зазвичай діють настільки добре, що ліки для підвищення тиску потрібні рідко^[2].

Дії, що підтримують тиск у безпечних межах:

• Повільна зміна положення тіла: з ліжка вставайте в три етапи: спершу сядьте, посидьте, потім підведіться. Різко нахилятися теж не варто^[2].
• Менше тривалого стояння і сидіння: особливо у спеку, коли судини шкіри розширюються і скарг стає більше^[6].
• Схрещені ноги: Міф: при низькому тиску не можна сидіти чи стояти з ногами навхрест, бо це «перетискає» судини. Насправді: якщо стоячи схрестити ноги й напружити м'язи стегон і сідниць, кров із вен ніг повертається до серця і тиск зростає. Цей прийом радять, коли починає паморочитися голова, разом із перекочуванням з п'ят на носки і стисканням кулаків^[4]. Присідання діє так само^[6].
• Компресійні панчохи: зменшують застій крові в ногах. Найкраще діють вироби до пояса з тиском 30–40 мм рт. ст., бо вони стискають і судини живота, проте багато людей кидають їх носити через незручність^[6].
• Самоконтроль: домашній тонометр і короткі записи допомагають виявити тригери падіння тиску^[2]. Щоб помітити ортостатичну гіпотензію, тиск міряють після кількох хвилин лежання, а потім протягом трьох хвилин після вставання^[6].

Регулярний рух теж тренує судини: фізичні вправи покращують переносимість вертикального положення, а тривалий постільний режим, навпаки, посилює ортостатичну гіпотензію^[6].

Коротко: коли паморочиться голова, найшвидша допомога в тому, щоб сісти або лягти; якщо це неможливо, схрестіть ноги й напружте м'язи.

Харчування та питний режим для стабільного тиску

Від того, що і скільки людина п'є та їсть, залежать об'єм крові й те, куди вона спрямовується після їди.

Важливість питного режиму

Нестача рідини зменшує об'єм крові, і тиск знижується^[7]. Для здорових дорослих Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) вважає достатнім близько 2 л води на добу для жінок і 2,5 л для чоловіків, з урахуванням води з їжі^[8]. Людям з ортостатичною гіпотензією зазвичай радять 2–2,5 л рідини на день, щоб покрити втрати із сечею^[6].

Пийте рівномірно протягом дня, не чекаючи сильної спраги, а в спеку та під час навантажень більше. Вода діє швидко: у людей із мультисистемною атрофією (рідкісною хворобою нервової системи) щоденне ранкове пиття води стабільно підвищувало тиск сидячи й стоячи та зменшувало його падіння після їди^[9].

Харчові звички

Постпрандіальна гіпотензія частіше виникає після рясної їди, коли багато крові відходить до органів травлення. Особливо часто вона трапляється при хворобі Паркінсона та інших ураженнях вегетативної нервової системи^[6].

Допомагає дробове харчування, тобто їсти частіше й меншими порціями, а після їди трохи посидіти або полежати^[2]. Менше вуглеводів у тарілці теж зменшує падіння тиску після їди^[7]. Білий хліб і солодощі краще замінювати цільнозерновими продуктами й бобовими: вони мають нижчий глікемічний індекс і засвоюються повільніше.

Сіль та алкоголь

Сіль утримує воду в судинах. У метааналізі 14 невеликих короткочасних досліджень за участю людей з ортостатичною гіпотензією, повторними непритомностями й іншими подібними розладами додаткова сіль покращила або зняла симптоми у 62,3% учасників, хоча якість цих досліджень низька^[10]. Орієнтир при ортостатичній гіпотензії становить 2–3 г натрію на день^[6]. Додавати сіль варто лише після розмови з лікарем, бо при серцевій недостатності, цирозі печінки та хворобах нирок вона шкодить^[6].

Алкоголь розширює судини, а пульс від нього прискорюється. У Кокранівському огляді 32 рандомізованих досліджень 14–28 г етанолу протягом 6 годин знижували верхній тиск у середньому на 5,6 мм рт. ст. і прискорювали пульс на 4,6 удару за хвилину^[11]. Тому при схильності до гіпотензії алкоголь краще обмежити або зовсім відмовитися від нього^[2].

Медикаментозне лікування

Спершу лікар шукає і усуває причину. При зневодненні відновлюють об'єм рідини, при крововтраті зупиняють кровотечу, а якщо тиск знижують ліки, змінюють дозу або препарат^[7]. Самостійно скасовувати призначені ліки не можна^[7]. Препарати, що підвищують тиск, додають тоді, коли немедикаментозних заходів не вистачає, і поєднують з ними^[6].

Лікарські засоби, які можуть призначати при гіпотензії:

• Мідодрин: звужує судини і підвищує тиск у людей з ортостатичною гіпотензією. У рандомізованому дослідженні він покращив тиск стоячи і самопочуття; серед побічних ефектів були «гусяча шкіра», затримка сечі та підвищення тиску лежачи^[12].
• Флудрокортизон: гормон, який змушує нирки затримувати натрій і воду, тож об'єм крові зростає. При тривалому застосуванні він може спричиняти потовщення стінки серця, ураження нирок і госпіталізації, тому його обережно призначають при серцевій недостатності та контролюють рівень калію^[6]. Порівняно з мідодрином флудрокортизон пов'язаний з на 20% частішими госпіталізаціями^[13].
• Дроксидопа: речовина, з якої організм утворює норадреналін. У рандомізованому дослідженні 162 людей з ортостатичною гіпотензією нервового походження вона підняла верхній тиск стоячи в середньому на 11,2 мм рт. ст. проти 3,9 у групі плацебо і зменшила запаморочення; найчастішим побічним ефектом був головний біль (7,4%)^[14]. Разом із мідодрином вона схвалена Управлінням з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) саме для ортостатичної гіпотензії, а піридостигмін чи атомоксетин застосовують поза інструкцією^[6].

Спільний ризик таких препаратів полягає в надмірному підвищенні тиску лежачи, тобто нічній артеріальній гіпертензії. Тому останню дозу мідодрину приймають щонайменше за 3–5 годин, а дроксидопи за 5 годин до сну^[6]. Препарат і дозу лікар підбирає індивідуально, з урахуванням діагнозу, інших хвороб і протипоказань. Самостійне застосування таких засобів неприпустиме.

Коротко: таблетки від низького тиску полегшують симптоми, але причину не усувають і можуть надто підняти тиск уночі, тому їх приймають удень і лише за призначенням.

Ознаки, що потребують невідкладної допомоги

Іноді різке падіння тиску є проявом шоку, стану, що загрожує життю. Його ознаки: холодна й липка шкіра, прискорене дихання, слабкий частий пульс, синюватий відтінок шкіри^[5]. У таких ситуаціях діяти треба негайно.

Симптоми, за яких слід негайно викликати швидку допомогу (103 або 112):

• Втрата свідомості: якщо людина не приходить до тями протягом хвилини, не дихає, після опритомнення погано говорить чи рухається або знепритомніла під час навантаження чи лежачи^[4]. Як допомогти в перші хвилини, пояснює стаття про першу допомогу при обмороку.
• Сплутаність свідомості: плутане мовлення чи дивна поведінка разом із низьким тиском можуть бути ознакою сепсису^[15].
• Дуже повільний пульс: брадикардія сама може спричиняти падіння тиску^[7].
• Задишка: дуже часте або утруднене дихання^[15].
• Висока температура (гарячка): разом із падінням тиску, ознобом чи дуже низькою температурою тіла вона може свідчити про сепсис^[15].
• Сильний біль у грудях: може бути ознакою інфаркту чи іншого гострого стану серця^[4].
• Порушення ритму серця: гупання, тріпотіння або нерівні удари, тобто можлива аритмія^[4].
• Чорний чи дьогтеподібний кал: можливий симптом кровотечі в шлунку чи кишківнику^[16].

Навіть один такий симптом є підставою для виклику швидкої, бо своєчасне втручання може врятувати життя. Самостійно їхати до лікарні за кермом не можна^[4].