Гіпнічний головний біль: нічні напади, симптоми та лікування

Серед головних болів є один, який неврологи прозвали «будильником»: він приходить лише уві сні, будить людину майже в ту саму годину ночі й найчастіше вперше з'являється після 50 років. У метааналізі клінічних досліджень середній вік його початку становив 60,5 року^[1]. Ще одна дивина: серед перших порад лікаря при такому болю може бути чашка кави перед сном. Люди нерідко роками списують нічні пробудження на вік чи безсоння й не здогадуються, що це окремий діагноз.

Що таке гіпнічний головний біль

Гіпнічний головний біль (від грецького «гіпнос», сон) є особливим типом головного болю, який виникає виключно під час сну й пробуджує людину. Через цю пунктуальність його називають «будильниковим»: напади часто повторюються в один і той самий час, зазвичай через кілька годин після засинання. Біль буває помірним або сильним, настільки, що після нього важко заснути знову^[2].

На відміну від мігрені чи кластерного головного болю, гіпнічний біль не має передвісників і не пов'язаний із фізичним навантаженням. Його головні риси: прив'язка до сну й регулярність, яка наводить на думку про збій «внутрішнього годинника» організму.

Це первинний головний біль, тобто самостійна хвороба, а не симптом іншої^[2]. Його не спричиняють пухлина, травма чи інфекція, проте поставити такий діагноз можна лише після того, як лікар виключить ці та інші причини.

Наскільки це поширене

Хвороба рідкісна. За однією з оцінок, гіпнічний біль виявляють приблизно у 0,07% пацієнтів, які звертаються до лікаря через головний біль^[2]. Метааналіз 11 клінічних досліджень дав вищу цифру: 0,21% дорослих, яких обстежували з приводу головного болю^[1].

У старшому віці частка суттєво зростає. За даними італійського дослідження, серед людей похилого віку, які звернулися з головним болем, гіпнічний біль діагностували в 1,4% випадків. Французьке дослідження оцінило поширеність у 0,3–0,6%^[2]. Тому його вважають переважно геріатричним розладом, тобто таким, що властивий людям похилого віку. Жінки хворіють приблизно вдвічі частіше за чоловіків^[2].

Справжня частота невідома. Єдине популяційне дослідження, у якому опитували не пацієнтів клінік, а звичайних людей, не знайшло жодного випадку^[1]. Імовірно, частину хворих ніхто не обстежує: нічний біль у літньої людини легко сплутати з іншими болями або розладами сну.

Симптоми гіпнічного головного болю

Головна ознака: біль виникає тільки під час сну й будить людину. Напад зазвичай починається в один і той самий час ночі, у декого повертається кілька разів за ніч^[2].

Характер болю різниться, але є типова картина. За даними метааналізу, у 71% людей біль двобічний, у 73% тиснучий; рідше він однобічний або пульсуючий. Сила болю помірна (38%) або сильна (44%), а напад триває в середньому близько 115 хвилин^[1]. За міжнародними критеріями після пробудження біль має тривати від 15 хвилин до 4 годин^[2].

Під час нападу більшість людей не лежить спокійно: встають, ходять, п'ють щось, хоча без такого сильного збудження, як при кластерному болю^[2]. Супутні симптоми бувають рідко, і частина з них, навпаки, свідчить проти діагнозу:

• нудота: можлива, але легка;
• підвищена чутливість до світла або звуків: допускається лише одна з них і нерізко виражена;
• сльозотеча або нежить (ринорея): це ознаки так званих вегетативних симптомів з боку голови, характерні для кластерного болю; при гіпнічному болю за критеріями їх не має бути;
• опущення повіки (птоз) на боці болю: теж радше вказує на кластерний біль.

Коротко: якщо під час нічного нападу сльозиться око, закладає ніс або опускається повіка, а людина не може знайти собі місця від болю, це більше схоже на кластерний головний біль, ніж на гіпнічний.

Причини виникнення

Точний механізм гіпнічного головного болю досі невідомий. Є кілька гіпотез, і всі вони так чи інакше пов'язані з біологічним годинником мозку^[2].

Роль гіпоталамуса

Гіпоталамус є ділянкою мозку, яка регулює сон, температуру тіла, апетит і добові (циркадні) ритми. Те, що напади з'являються щоночі майже за розкладом, змушує дослідників підозрювати збій саме тут. У людей із гіпнічним болем на МРТ знаходили зменшення об'єму сірої речовини в задніх відділах гіпоталамуса^[2]. Раніше вважали, що біль виникає у фазі швидкого сну (REM-сон, коли ми бачимо сновидіння), але дані суперечливі: за записами сну більше половини нападів припадає на фазу повільного сну, а в деяких людей вони бувають в обох фазах^[2].

Мелатонін і біоритми

Інша теорія пов'язана з гормоном мелатоніном. Його виробляє організм у темряві, і він налаштовує цикл сну й неспання. Ритм мелатоніну задає крихітне ядро гіпоталамуса, супрахіазматичне. З віком клітин у ньому стає менше, що може знижувати вироблення мелатоніну^[2]. Це один із можливих пояснень, чому хвороба майже завжди починається в другій половині життя.

Інші ймовірні фактори

Обговорювали також роль вікових змін структури сну, кровообігу мозку та механізмів гальмування болю, але жодна з цих гіпотез не має достатнього підтвердження. Порушення дихання уві сні, нестача кисню чи надлишок вуглекислого газу у крові причиною гіпнічного болю не вважаються^[2]. Проте їх обов'язково шукають, бо вони можуть давати дуже схожий нічний біль. Половина пацієнтів в одному дослідженні раніше мала мігрень, а 40% мали супутні порушення сну^[3].

Як встановлюється діагноз

Діагностика починається з детальної розмови (збору анамнезу): лікар з'ясовує характер болю, частоту й тривалість нападів, час їх появи. Ключовий критерій: біль виникає тільки уві сні. Якщо напади трапляються й удень, мають чітко однобічний характер із вегетативними симптомами, ідеться, найімовірніше, про інший тип болю, наприклад мігрень або кластерний^[2].

Друга умова: регулярність. За Міжнародною класифікацією головного болю (ICHD-3) напади мають траплятися щонайменше 10 днів на місяць понад 3 місяці поспіль^[2]. Так гіпнічний біль відрізняють від поодиноких нічних нападів з інших причин.

Виключення інших причин

Діагноз гіпнічного болю ставлять методом виключення. Спершу лікар перевіряє вторинні причини нічного головного болю, тобто ті, за яких біль є симптомом іншої хвороби^[2]:

• високий артеріальний тиск, особливо гіпертензія з нічними підйомами тиску;
• апное сну (періодичні зупинки дихання уві сні) та інші розлади сну;
• новоутворення (пухлини) головного мозку;
• уживання ліків або їх раптове скасування, а також надмірне вживання знеболювальних;
• нічна гіпоглікемія, тобто падіння рівня цукру в крові вночі;
• гігантоклітинний (скроневий) артеріїт, запалення артерій голови в людей після 50 років.

Нічна гіпоглікемія найчастіше загрожує людям, які лікують цукровий діабет інсуліном або препаратами, що знижують цукор. Ось чому без обстеження поставити точний діагноз неможливо.

Додаткові дослідження

Щоб виключити інші хвороби, зазвичай призначають^[2]:

• Магнітно-резонансна томографія (МРТ): показує структури мозку й допомагає виявити пухлину чи інші органічні ураження;
• Комп'ютерна томографія (КТ): швидший спосіб побачити об'ємні утворення в голові;
• Полісомнографія: нічний запис сну з датчиками дихання, кисню, серцевого ритму й активності мозку; потрібна, щоб виключити апное сну.

Людям після 50 років із новим головним болем роблять ще й аналіз крові на ознаки запалення: ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) і С-реактивний білок (СРБ). У дослідженні 119 пацієнтів із підтвердженим гігантоклітинним артеріїтом ці два показники разом виявили хворобу в 99% випадків^[4].

Лікар також може попросити вести щоденник сну й головного болю: час засинання і пробудження, початок і тривалість нападу, його характер. Ці записи часто дають більше, ніж будь-який знімок.

Методи лікування

Великих рандомізованих досліджень лікування гіпнічного болю немає: хвороба надто рідкісна, тому рекомендації спираються на серії випадків. Проте більшості людей вдається підібрати засіб, який зменшує частоту нападів або повністю їх прибирає^[2].

Кофеїн як найпростіше рішення

Найпарадоксальніший і водночас один із найпростіших засобів: кофеїн перед сном. У літніх людей він зазвичай добре переноситься і часто не заважає заснути. Ефективною вважають дозу 40–60 мг, тобто приблизно невелику чашку кави^[2]. У серії з 40 пацієнтів кофеїн перед сном повністю прибрав напади у 28% людей і помітно полегшив їх ще у 43%. Частині хворих допомагала також чашка кави, випита одразу після пробудження з болем^[3].

Можливі варіанти:

• чашка кави перед сном;
• таблетки з кофеїном у дозі, яку підбере лікар;
• комбіновані знеболювальні з кофеїном у складі, лише за порадою лікаря.

Обережно з комбінованими знеболювальними. Якщо пити їх часто, можна отримати ще один головний біль, спричинений надмірним уживанням ліків^[2]. Тому дозу й частоту краще обговорити з лікарем і стежити за ефектом.

Інші препарати

Якщо кофеїн не допомагає або протипоказаний, лікар може призначити інші ліки^[2]:

• Літію карбонат: вважається найефективнішим засобом профілактики. У згаданій серії випадків він повністю прибрав напади в 7 із 10 пацієнтів, яким його призначили^[3]. Але в літніх людей літій має помітні побічні дії та небезпечні взаємодії з іншими ліками, тому потребує регулярного контролю його рівня в крові.
• Мелатонін: синтетичний аналог гормону сну. Окремим пацієнтам допомагає, але дані суперечливі, тож його ефективність не доведена.
• Індометацин: нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ), який приймають перед сном. Найкраще допомагає, коли біль однобічний. Людям похилого віку його призначають під регулярним наглядом.
• Топірамат: протиепілептичний препарат, який використовують і для профілактики мігрені. Як і для мелатоніну та флунаризину, дані про його користь при гіпнічному болю суперечливі.

Усі ці препарати мають протипоказання й обмеження, особливо в людей, які вже приймають кілька ліків, тому призначати їх може тільки лікар після обстеження.

Коротко: лікування зазвичай починають із кофеїну перед сном; літій діє найсильніше, але в літньому віці його використовують лише під контролем аналізів.

Профілактика та способи покращення сну

Доведених способів запобігти саме гіпнічному болю немає. Однак кілька простих звичок роблять сон спокійнішим і допомагають легше пережити нічні пробудження.

Режим і стабільність

Лягайте й вставайте в один і той самий час, навіть у вихідні: стабільний режим сну підтримує добові ритми, які при цій хворобі, імовірно, і дають збій.

Гігієна сну

Що можна зробити для комфортного сну:

• спальня має бути тихою, темною й прохолодною, з комфортною температурою для сну;
• відкладати телефон, планшет і телевізор перед сном;
• не вживати ввечері алкоголь, тютюн і важку їжу;
• уникати денного сну, особливо в другій половині дня.

Окремо варто обговорити з лікарем ліки, які ви приймаєте ввечері, і можливе хропіння: людям із нічним головним болем часто потрібно виключити розлади сну.

Спостереження за симптомами

Щоденник сну й головного болю допомагає помітити закономірності й зрозуміти, чи працює лікування. Записуйте час засинання і пробудження, початок і тривалість болю, що ви приймали й чи допомогло. З такими нотатками лікарю легше підібрати дозу кофеїну чи інший засіб.

Психоемоційний стан

Стрес і тривога погіршують перебіг багатьох головних болів. Для гіпнічного болю такий зв'язок не досліджено, але дихальні вправи, читання чи вечірня прогулянка допомагають швидше заснути знову після нападу.

Коли звертатися до лікаря

Нічний головний біль не варто ігнорувати, особливо якщо він повторюється. Люди часто пояснюють нічні пробудження стресом, віком чи безсонням. Але якщо ви регулярно прокидаєтеся від болю в голові, потрібна консультація невролога.

Приводи для консультації:

• регулярні нічні напади головного болю;
• біль, що виникає в один і той самий час щоночі;
• біль, який триває понад 15 хвилин після пробудження;
• супровідні симптоми: нудота, сльозотеча чи світлобоязнь.

Звертайтеся якомога швидше, бажано того самого дня, якщо головний біль з'явився вперше після 50 років, болять скроні, біль у щелепі під час жування чи розмови, погіршився або двоїться зір. Так може проявлятися гігантоклітинний артеріїт, який без швидкого лікування гормонами здатен назавжди погіршити зір^[5]. Раптовий вибуховий біль, найсильніший у житті (громовий головний біль), потребує швидкої допомоги; решту червоних прапорців головного болю варто знати заздалегідь. Біль у щелепі при жуванні в літньої людини не можна списувати на зуби, не виключивши артеріїт.

Лікар допоможе виключити інші причини болю й призначить обстеження. Що раніше підтвердити діагноз, то швидше вдасться підібрати лікування й повернути нормальний сон.

Читайте:

Головний біль і мігрень: яка різниця?

Звичайний головний біль чи мігрень? Відрізнити їх можна за кількома ознаками, і від цього залежить, які ліки д...

На прийомі можна поставити такі питання:

• Чи може мій головний біль бути гіпнічним?
• Чи є ознаки іншої хвороби?
• Які обстеження мені потрібні?
• Яке лікування найкраще підходить саме мені з урахуванням інших ліків?
• Чи потрібно змінити режим сну чи вечірні звички?