Що таке артеріальна гіпотензія та як її лікувати

Низький артеріальний тиск може залишатися непомітним або ж різко змінювати самопочуття. Його вплив на організм залежить від швидкості розвитку та причини появи.

Артеріальна гіпотензія може бути для однієї людини нешкідливим супутником життя, а для іншої — джерелом значних труднощів і навіть загрози. Багато залежить від того, як швидко вона розвивається і що саме стало причиною. Коли тиск знижується поступово, організм зазвичай встигає пристосуватися, і людина може навіть не помічати змін. Якщо ж падіння відбувається різко, виникають симптоми, які можуть завадити повсякденній діяльності чи стати передумовою серйозних ускладнень. 

Що таке артеріальна гіпотензія і як вона виникає

Артеріальна гіпотензія — це зниження артеріального тиску до рівня, за якого органи і тканини можуть недоотримувати кисень та поживні речовини. У повсякденній мові її часто називають гіпотонією, але у медицині цей термін означає знижений тонус м’язів чи судин і не є синонімом гіпотензії.

Артеріальний тиск підтримується злагодженою роботою серця, судин і нервової системи. Серце перекачує кров, судини змінюють просвіт, а нервові сигнали регулюють ці процеси відповідно до потреб організму. Якщо тиск знижується, організм намагається компенсувати це, прискорюючи серцебиття та звужуючи судини, щоб зберегти кровопостачання життєво важливих органів.

Ознаки гіпотензії з’являються, коли механізми компенсації не встигають за падінням тиску. Це може статися при значній крововтраті, зневодненні, швидкому підйомі з ліжка, важких захворюваннях або під дією певних ліків. У таких випадках мозок та інші органи відчувають нестачу кисню, що й викликає характерні прояви стану.

Симптоми артеріальної гіпотензії

Симптоми можуть бути як короткочасними та легкими, так і тривалими та вираженими. Усе залежить від того, наскільки швидко знижується тиск і чи встигає організм відреагувати. Люди з хронічною гіпотензією іноді взагалі не відчувають дискомфорту, а от при різкому падінні тиску навіть кілька секунд можуть змінити самопочуття до невпізнання. Прояви цього стану пов’язані з тим, як кров розподіляється по організму і чи отримує мозок достатньо кисню.

Часто перші ознаки з’являються у момент зміни положення тіла, після фізичного навантаження або під час спеки. Симптоми можуть наростати поступово або з’явитися зненацька. Окремі прояви можуть бути незначними, але у поєднанні вони дають чіткий сигнал, що тиск нижчий за звичний для організму рівень.

Основні симптоми:

• Запаморочення або відчуття нестійкості: виникає раптово, особливо при різкому вставанні чи тривалому стоянні.
• Непритомність: коротка втрата свідомості через зниження притоку крові до мозку.
• Нудота чи блювання: наслідок зменшення кровопостачання органів травлення.
• Затуманений або спотворений зір: результат недостатнього живлення структур ока.
• Прискорене поверхневе дихання: відповідь організму на зниження насичення крові киснем.
• Слабкість і втома: відчуття браку сил через порушення доставки кисню та поживних речовин.
• Сплутаність свідомості та труднощі з концентрацією: прояви недостатнього кровопостачання мозку.
• Зміни поведінки: збудження або інші нехарактерні реакції.

Інтенсивність симптомів часто змінюється навіть протягом одного дня. У деяких випадках людина швидко приходить до тями після короткого відпочинку або зміни пози, але іноді потрібні додаткові заходи, щоб нормалізувати стан. Спостереження за своїми реакціями допомагає зрозуміти, що саме провокує погіршення, і вчасно уникати небезпечних ситуацій.

Причини артеріальної гіпотензії

Гіпотензія може розвиватися з різних причин. Іноді вона пов’язана з тимчасовими станами, які минають без втручання, а в інших випадках — є проявом серйозних захворювань. Знання цих чинників допомагає зрозуміти, чому виникає зниження тиску та як діяти далі.

Ортостатична гіпотензія

Ортостатична гіпотензія виникає при швидкому вставанні з положення сидячи або лежачи, коли кров не встигає швидко надходити до мозку. Це може спричинити короткочасне запаморочення чи навіть непритомність.

Хвороби нервової системи

Деякі захворювання центральної нервової системи впливають на здатність організму регулювати тиск. Наприклад, після їжі у таких людей тиск може падати, оскільки кров активно спрямовується до органів травлення.

Малий об’єм крові

Крововтрата внаслідок травм або операцій, а також зневоднення зменшують загальний об’єм циркулюючої крові. Це знижує тиск і погіршує постачання кисню до органів.

Небезпечні для життя стани

Є група критичних станів, які можуть викликати раптове і значне падіння тиску.

• Аритмії: порушення ритму серця, що впливають на ефективність його роботи.
• Тромбоемболія легеневої артерії: блокування кровотоку в легенях.
• Інфаркт: ураження серцевого м’яза з порушенням його насосної функції.
• Пневмоторакс: колапс легені, що ускладнює дихання і впливає на кровообіг.
• Анафілаксія: важка алергічна реакція з різким розширенням судин.
• Сепсис: генералізована інфекція, що призводить до судинної недостатності.

Хвороби серця і легень

Серцева недостатність, занадто повільне або надто швидке серцебиття, а також порушення роботи легенів можуть стати причиною стійкого зниження тиску.

Лікарські засоби

Деякі препарати, призначені для лікування високого тиску, серцевої недостатності, депресії або неврологічних захворювань, здатні знижувати тиск. Корекція дози або заміна ліків проводиться лише за призначенням лікаря.

Алкоголь, наркотики, добавки

Вживання алкоголю, певних наркотичних речовин, а також деяких рослинних засобів чи вітамінів може тимчасово знижувати тиск. Такі фактори важливо враховувати при зборі анамнезу.

Вагітність

У першому та другому триместрі у частини жінок тиск знижується через гормональні зміни та перебудову кровообігу. Також падіння тиску можливе при ускладненнях вагітності, зокрема кровотечах.

Екстремальні температури

Перегрів або переохолодження впливають на тонус судин і можуть посилювати симптоми гіпотензії.

Вікові зміни

З віком судини втрачають еластичність, а механізми регуляції тиску працюють повільніше, тому повільне зниження тиску є частим явищем у старшому віці.

Можливі ускладнення

Артеріальна гіпотензія не завжди є небезпечною, але за певних умов може призводити до серйозних наслідків. Ризики зростають, коли тиск падає раптово або знижується настільки, що органи починають відчувати нестачу кисню та поживних речовин.

Основні ускладнення:

• Падіння та травми: запаморочення чи втрата свідомості можуть призвести до переломів, струсів мозку та інших серйозних ушкоджень.
• Шок: критичне зниження кровопостачання, при якому органи перестають отримувати достатній об’єм крові та кисню, що загрожує їхньою роботою та життям людини.
• Проблеми з серцем або інсульт: перевантаження серця, утворення тромбів через застій крові, підвищення ризику інфаркту чи інсульту.

Ускладнення можуть розвиватися швидко, особливо при поєднанні гіпотензії з іншими захворюваннями серцево-судинної або дихальної системи. Вчасне виявлення небезпечних симптомів і звернення по допомогу значно зменшують ризик тяжких наслідків.

Діагностика артеріальної гіпотензії

Вимірювання артеріального тиску — це лише перший крок. Щоб з’ясувати причину гіпотензії, лікар використовує додаткові методи, які допомагають оцінити роботу серця, судин та інших органів, а також виключити небезпечні стани.

Під час обстеження лікар може помітити зміни, які не завжди відчуває сама людина. Ці прояви стосуються як зовнішнього вигляду, так і показників роботи серця та інших органів. Вони допомагають підтвердити наявність гіпотензії та оцінити її вплив на організм.

Фізичні ознаки:

• Занадто повільний або занадто швидкий пульс: свідчить про спробу серця компенсувати зниження тиску.
• Бліда шкіра: може бути наслідком зменшення кровообігу у поверхневих судинах.
• Холодні коліна: ознака недостатнього притоку крові до нижніх кінцівок.
• Зменшення серцевого викиду: показник, що характеризує об’єм крові, який серце перекачує за хвилину.
• Зменшення кількості сечі: результат зниження кровопостачання нирок.

Такі ознаки зазвичай виявляють під час фізикального огляду, вимірювання тиску та пульсу, а також за допомогою базових інструментальних досліджень. Їхня наявність або відсутність допомагає лікарю визначити ступінь впливу гіпотензії та вирішити, які додаткові тести потрібні для з’ясування причини.

Лабораторні аналізи

Аналізи крові та сечі дозволяють виявити порушення, які можуть бути причиною зниження тиску.

• Діабет: зміни рівня глюкози впливають на роботу судин і серця.
• Дефіцити вітамінів: зокрема вітаміну B12 або фолієвої кислоти, що можуть спричинити анемію.
• Гормональні порушення: збої у роботі щитоподібної залози або наднирників.
• Анемія: низький рівень гемоглобіну зменшує здатність крові переносити кисень.
• Вагітність: визначення рівня відповідного гормону допомагає підтвердити стан.

Методи візуалізації

Якщо є підозра на захворювання серця чи легень, застосовують інструментальні дослідження.

• Рентгенографія: оцінює стан органів грудної клітки.
• Комп’ютерна томографія (КТ): детальніше зображення для діагностики патологій.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ): дозволяє дослідити серце та судини без опромінення.
• Ехокардіографія: ультразвукове дослідження для оцінки роботи серця.

Спеціальні тести

Додаткові дослідження допомагають визначити, як організм реагує на фізичні навантаження та зміну положення тіла.

• Електрокардіограма (ЕКГ): фіксує електричну активність серця.
• Тест із фізичним навантаженням: оцінює роботу серця під час активності.
• Тест з нахилом столу: допомагає діагностувати ортостатичну гіпотензію.

Лікування артеріальної гіпотензії

У більшості випадків гіпотензію лікують, усуваючи причину або підтримуючи стан за допомогою змін у способі життя. Ліки призначають лише тоді, коли симптоми тяжкі, повторюються або пов’язані з конкретними діагнозами.

Викорінення причини

Якщо зниження тиску спричинено певною причиною, її терапія часто вирішує проблему. Наприклад, при медикаментозній гіпотензії лікар може знизити дозу або замінити препарат. У разі зневоднення—вживання рідини в достатньому обсязі, підконтрольному медиком, дає змогу відновити об’єм крові й нормалізувати тиск .

Основна підтримка (дієта та спосіб життя)

Якщо не вдається швидко усунути причину гіпотензії, допомагають заходи, які підтримують нормальний рівень тиску.

• Помірне збільшення споживання солі: натрій допомагає утримати рідину в судинах і підвищити тиск, але лише під контролем лікаря.
• Пиття більше води: збільшує об’єм крові й запобігає гіповолемії, особливо важливо при зневодненні або гарній пітливості.
• Компресійні панчохи: запобігають застійному потоку крові в ногах, полегшуючи повернення її до серця й підтримуючи тиск.

Препарати при стійких випадках

Коли зміни способу життя недостатні або гіпотензія пов’язана з тривалими станами, лікар може призначити ліки, що підвищують тиск.

• Флудрокортизон (наприклад, Флоринеф): допомагає утримати рідину й натрій в організмі, збільшуючи тиск.
• Мідодрин: звужує судини і підвищує тиск, зокрема при ортостатичній гіпотензії.

Коли потрібна швидка допомога

Деякі причини гіпотензії вимагають екстреної медичної допомоги та термінового лікування.

• Гостра крововтрата або зневоднення: рідини вводять внутрішньовенно для швидкого відновлення об’єму крові (гіповолемія).
• Критичні стани (наприклад, шок): застосовують внутрішньовенне введення рідин, адреналіну, кортикостероїдів чи вазоконстрикторами, залежно від причини.

Залежно від ситуації, поєднання підходів — усунення причини, підтримка способу життя та медикаментозна терапія — допомагає стабілізувати тиск і покращити якість життя.

Домашні методи полегшення симптомів гіпотензії

Для частини людей зниження артеріального тиску не потребує медикаментів — достатньо внести зміни у спосіб життя. Такі кроки допомагають зменшити частоту епізодів гіпотензії та полегшити їх перебіг. 

Перший напрямок — корекція харчування та питного режиму. Помірне збільшення вмісту солі в раціоні здатне підвищити тиск, особливо якщо її раніше було недостатньо. Джерелами натрію можуть бути оливки, мариновані овочі, соєвий соус або консервовані супи. Водночас важливо уникати надмірного споживання, контролюючи склад продуктів за етикетками. Не менш суттєвим є достатнє споживання води — це підтримує об’єм крові та допомагає запобігти зневодненню. Для деяких людей корисно переходити на більш дрібні, але часті прийоми їжі, щоб запобігти падінню тиску після великих трапез.

Другий напрямок — поведінкові звички та фізична активність. Уникання різких змін положення тіла допомагає зменшити ризик запаморочення і непритомності. Легкі фізичні вправи, зокрема плавання, піші прогулянки чи вправи для нижньої частини тіла, покращують кровообіг. Для підтримки венозного повернення корисними можуть бути компресійні панчохи. Регулювання температури води в душі або ванні також впливає на стан — надмірне тепло може погіршити симптоми.

Корисні кроки у побуті:

• Помірне збільшення солі: за погодженням із лікарем, з використанням продуктів із природним вмістом натрію.
• Відмова від надлишкового алкоголю: він здатен знижувати тиск протягом кількох годин після вживання.
• Перегляд прийому ліків: деякі препарати можуть викликати або посилювати гіпотензію.
• Підйом головного кінця ліжка: сон із піднятою головою може зменшити прояви ортостатичної гіпотензії.
• Схрещування ніг під час сидіння: простий спосіб трохи підвищити тиск у момент симптомів.

Третій напрямок — уважність до сигналів організму. Якщо під час виконання повсякденних справ з’являється запаморочення, варто зупинитися, сісти або лягти, доки самопочуття не відновиться. Зміни харчування, рівня активності чи побутових звичок потрібно впроваджувати поступово, відстежуючи реакцію організму. 

Профілактика та життя з гіпотензією

Повністю запобігти артеріальній гіпотензії вдається не завжди, адже частина причин пов’язана з хворобами або фізіологічними змінами в організмі. Проте існують способи зменшити частоту епізодів і полегшити перебіг стану. Ці заходи допомагають підтримувати стабільне самопочуття та знижують ризик ускладнень.

Рекомендації для повсякденного життя:

• Помірне вживання алкоголю: надмірні дози можуть знижувати тиск, тому важливо дотримуватися обмежень.
• Повільне вставання: особливо після сну або тривалого сидіння, щоб дати організму час відновити нормальний кровотік до мозку.
• Уникання перегріву та переохолодження: екстремальні температури можуть погіршити перебіг гіпотензії.

Дотримання цих порад допомагає зменшити кількість епізодів падіння тиску та їхню інтенсивність. Для деяких людей навіть невеликі зміни способу життя дають помітний результат і дозволяють залишатися активними без значних обмежень.

Коли звертатися до лікаря або викликати швидку

Є ситуації, коли при гіпотензії необхідна медична допомога. Вчасне реагування дозволяє уникнути ускладнень і навіть врятувати життя. Особливо це стосується випадків, коли падіння тиску супроводжується ознаками серйозних порушень у роботі серця, мозку чи інших органів.

Небезпечні симптоми:

• Біль у грудях: може свідчити про проблеми з серцем або судинами.
• Втрата свідомості: навіть короткочасне непритомнення потребує обстеження.
• Падіння з ударом голови чи серйозною травмою: підвищує ризик внутрішніх ушкоджень і кровотеч.
• Ознаки шоку: відчуття холоду, підвищене потовиділення, прискорене дихання, синюшний відтінок губ чи нігтів.

Якщо з’явився хоча б один із цих симптомів, потрібно діяти без зволікань. Самостійні спроби усунути стан можуть бути небезпечними, особливо коли причиною гіпотензії є серйозне захворювання або гострий патологічний процес.

7 способів знизити високий тиск вдома без ліків

Дослідження: Статичні вправи ефективніше знижують тиск

DASH-дієта