Що таке артеріальна гіпотензія та як її лікувати

У 2000 році дослідники дали людям із тяжким ураженням вегетативної нервової системи, яка автоматично регулює тиск, випити звичайної води з-під крана. За 30–35 хвилин верхній тиск у них піднявся в середньому на 33–37 мм рт. ст., і автори запропонували використовувати цей ефект для полегшення симптомів. У літніх здорових учасників вода підняла тиск приблизно на 11 мм рт. ст., а в молодих не змінила його зовсім^[1]. Цей простий дослід добре показує головну рису гіпотензії: для однієї людини низький тиск є нешкідливою особливістю, а для іншої щоденною проблемою, з якою доводиться боротися.

Багато залежить від того, як швидко тиск знижується і що стало причиною. Коли він падає поступово, організм зазвичай встигає пристосуватися, і людина може навіть не помічати змін. Різке падіння дає симптоми, які заважають жити звичним життям, а іноді стають передумовою серйозних ускладнень.

Що таке артеріальна гіпотензія і як вона виникає

Артеріальна гіпотензія означає зниження артеріального тиску до рівня, за якого органи й тканини можуть недоотримувати кисень та поживні речовини. Низьким зазвичай вважають тиск нижче 90/60 мм рт. ст. Проте в багатьох здорових і тренованих людей такий тиск тримається роками і є для них нормою, а іноді він просто успадкований від батьків^[2]. Знижуватися може як верхнє, так і нижнє число на тонометрі.

У побуті такий стан найчастіше називають гіпотонією, але в медицині цей термін означає знижений тонус м'язів чи судин і не є синонімом гіпотензії. Ще можна почути діагноз «вегетосудинна дистонія за гіпотонічним типом». Він залишився з радянської практики, і в Міжнародній класифікації хвороб (МКХ) його немає, тож лікар шукає конкретну причину зниження тиску.

Артеріальний тиск підтримується злагодженою роботою серця, судин і нервової системи. Серце перекачує кров, судини змінюють свій просвіт, а нервові сигнали регулюють ці процеси відповідно до потреб організму. Коли тиск знижується, організм намагається це компенсувати: прискорює серцебиття і звужує судини, щоб зберегти кровопостачання життєво важливих органів^[3].

Ознаки гіпотензії з'являються, коли механізми компенсації не встигають за падінням тиску. Так буває при значній крововтраті, зневодненні, швидкому підйомі з ліжка, тяжких захворюваннях або під дією певних ліків. Мозок та інші органи тоді недоотримують кров, звідси й характерні прояви стану^[3].

Коротко: цифри нижче 90/60 без скарг самі по собі не потребують лікування; увагу привертають симптоми і різке падіння тиску.

Симптоми артеріальної гіпотензії

Симптоми можуть бути короткочасними й легкими або тривалими й вираженими. Усе залежить від того, наскільки швидко знижується тиск і чи встигає організм відреагувати. Люди з постійно низьким тиском часто взагалі не відчувають дискомфорту і дізнаються про нього лише після вимірювання. Натомість при різкому падінні тиску самопочуття змінюється за лічені секунди^[3].

Часто перші ознаки з'являються, коли людина змінює положення тіла, після фізичного навантаження або в спеку. Окремі прояви можуть бути незначними, але разом вони дають чіткий сигнал, що тиск нижчий за звичний для організму рівень.

Основні симптоми:

• Запаморочення або відчуття нестійкості: виникає раптово, особливо при різкому вставанні чи тривалому стоянні. У побуті кажуть, що «темніє в очах» або «пливе голова».
• Непритомність: коротка втрата свідомості через зменшення припливу крові до мозку, у побуті «зомління» чи «обморок»; що робити, якщо людина знепритомніла, варто знати заздалегідь.
• Нудота чи блювання: наслідок зменшення кровопостачання органів травлення.
• Затуманений або спотворений зір: результат недостатнього кровопостачання структур ока.
• Прискорене поверхневе дихання: відповідь організму на нестачу кисню в тканинах.
• Слабкість і втома: відчуття браку сил, млявість, сонливість^[3].
• Сплутаність свідомості та труднощі з концентрацією: прояви недостатнього кровопостачання мозку.
• Зміни поведінки: збудження або інші нехарактерні для людини реакції.
• Головний біль, біль у шиї та плечах: при ортостатичній гіпотензії біль у потилиці й надпліччях іноді називають «синдромом вішака»^[4].
• Відчуття серцебиття: серце б'ється часто, сильно або з перебоями^[5].

Інтенсивність симптомів часто змінюється навіть протягом одного дня. Іноді людина швидко приходить до тями після короткого відпочинку або зміни пози, а іноді потрібна допомога. Спостереження за собою допомагає зрозуміти, що саме провокує погіршення, і вчасно уникати небезпечних ситуацій.

Причини артеріальної гіпотензії

Гіпотензія має різні причини. Іноді вона пов'язана з тимчасовими станами, які минають без втручання, в інших випадках є проявом серйозних захворювань. Тиск коливається і протягом доби, залежно від того, що людина робить і як почувається^[2].

Ортостатична гіпотензія

Ортостатична (постуральна) гіпотензія виникає при вставанні з положення сидячи або лежачи, коли кров не встигає надходити до мозку. Її критерій: верхній тиск падає щонайменше на 20 мм рт. ст. або нижній на 10 мм рт. ст. протягом трьох хвилин після вставання^[4]. Це може спричинити короткочасне запаморочення чи навіть непритомність. Коли людина встає, у судинах ніг і черевної порожнини затримується 500–1000 мл крові, тож до серця повертається менше крові і воно на кілька секунд викидає її менше^[4].

Хвороби нервової системи

Деякі захворювання нервової системи, наприклад хвороба Паркінсона, порушують здатність організму регулювати тиск^[5]. У таких людей тиск часто падає після їжі, бо кров активно спрямовується до органів травлення. Це явище називають постпрандіальною гіпотензією^[4].

Малий об'єм крові

Крововтрата внаслідок травм або операцій, а також зневоднення через блювання, пронос чи сильне потовиділення зменшують загальний об'єм циркулюючої крові. Це знижує тиск і погіршує постачання кисню до органів^[3].

Небезпечні для життя стани

Є група критичних станів, які можуть спричинити раптове і значне падіння тиску^[3].

• Аритмії: порушення ритму серця, через які воно перекачує кров неефективно.
• Тромбоемболія легеневої артерії: тромб закупорює артерію в легенях і блокує кровотік.
• Інфаркт: ураження серцевого м'яза з порушенням його насосної функції.
• Пневмоторакс: повітря потрапляє між легенею і грудною стінкою, легеня спадається, що ускладнює дихання і порушує кровообіг.
• Анафілаксія: тяжка алергічна реакція з різким розширенням судин.
• Сепсис: небезпечна реакція організму на інфекцію, яка ушкоджує власні органи і судини; у побуті його називають «зараженням крові».

Хвороби серця і легень

Серцева недостатність, занадто повільне або надто швидке серцебиття, а також порушення роботи легень можуть стати причиною стійкого зниження тиску^[3].

Лікарські засоби

Знижувати тиск можуть препарати для лікування високого тиску, серцевої недостатності, депресії, хвороби Паркінсона, еректильної дисфункції та інших неврологічних захворювань^[3]. У літніх людей ортостатичну гіпотензію часто посилюють опіоїди, психотропні та холінолітичні засоби: навіть один такий препарат помітно підвищує її частоту^[4]. Корекцію дози або заміну ліків проводить лише лікар, самостійно скасовувати їх не можна.

Алкоголь, наркотики, добавки

Алкоголь на певний час знижує тиск, так само діють деякі наркотичні речовини, рослинні препарати, вітаміни й домашні засоби^[3]. Тому лікареві варто розповідати про все, що людина приймає, включно з добавками й травами.

Вагітність

Низький тиск під час вагітності трапляється досить часто і зазвичай не є приводом для тривоги^[6]. У першому та другому триместрах можлива ортостатична гіпотензія через гормональні зміни та перебудову кровообігу. Падіння тиску можливе також при ускладненнях вагітності, зокрема кровотечах^[3].

Екстремальні температури

Перегрів або переохолодження впливають на тонус судин і можуть посилювати симптоми гіпотензії^[3]. Спекотна й волога погода розширює судини шкіри, тому влітку скарг зазвичай більше^[4].

Вікові зміни

З віком барорецептори, тобто «датчики» тиску в стінках великих судин, реагують слабше, а хвороби вегетативної нервової системи трапляються частіше. Тому ортостатична гіпотензія є в 5% людей середнього віку, приблизно у 20% після 60 років, а в будинках для людей похилого віку і в геріатричних відділеннях її мають до половини і більше пацієнтів^[4]. Метааналіз 20 досліджень серед літніх людей, які живуть удома, дав схожу частку: 22,2%^[7].

Можливі ускладнення

Артеріальна гіпотензія не завжди небезпечна, але за певних умов може призводити до серйозних наслідків. Ризики зростають, коли тиск падає раптово або знижується настільки, що органи починають відчувати нестачу кисню та поживних речовин.

Основні ускладнення:

• Падіння та травми: найбільший ризик гіпотензії. Запаморочення чи втрата свідомості можуть призвести до переломів, струсу мозку та інших серйозних ушкоджень^[3].
• Шок: критичне зниження кровопостачання, за якого органи не отримують достатньо крові та кисню, що загрожує їхній роботі та життю людини.
• Проблеми з серцем або інсульт: у метааналізі 13 досліджень, що охопили понад 121 тисячу людей, ортостатична гіпотензія була пов'язана з вищим ризиком смерті (на 50%), ішемічної хвороби серця (на 41%), інсульту (на 64%) і серцевої недостатності (більш ніж удвічі)^[8]. Це зв'язок, а не доведена причина, але він пояснює, чому повторні епізоди варто обстежити.

Ускладнення можуть розвиватися швидко, особливо коли гіпотензія поєднується з іншими захворюваннями серцево-судинної або дихальної системи. Вчасне розпізнавання небезпечних симптомів і звернення по допомогу значно зменшують ризик тяжких наслідків.

Діагностика артеріальної гіпотензії

Сама гіпотензія діагностується просто: достатньо виміряти тиск. Значно складніше з'ясувати її причину, тому лікар використовує додаткові методи, які допомагають оцінити роботу серця, судин та інших органів і виключити небезпечні стани^[3].

Під час огляду лікар може помітити зміни, яких людина сама не відчуває. Вони стосуються як зовнішнього вигляду, так і показників роботи серця та інших органів.

Фізичні ознаки:

• Занадто повільний або занадто швидкий пульс: свідчить про спробу серця компенсувати зниження тиску або про порушення ритму.
• Бліда шкіра: може бути наслідком зменшення кровообігу в поверхневих судинах.
• Прохолодні на дотик коліна: ознака недостатнього припливу крові до нижніх кінцівок.
• Знижений серцевий викид: серце перекачує за хвилину менше крові, ніж потрібно; цей показник оцінюють інструментально.
• Зменшення кількості сечі: результат зниження кровопостачання нирок^[3].

Такі ознаки виявляють під час огляду, вимірювання тиску та пульсу і за допомогою базових інструментальних досліджень. Вони допомагають лікарю визначити, наскільки гіпотензія впливає на організм, і вирішити, які тести потрібні для з'ясування причини.

Лабораторні аналізи

Аналізи крові та сечі дають змогу виявити порушення, які можуть бути причиною зниження тиску^[3].

• Діабет: тривало підвищений рівень глюкози ушкоджує вегетативні нерви, які керують тонусом судин, і це одна з частих причин ортостатичної гіпотензії^[4].
• Дефіцити вітамінів: зокрема вітаміну B12 або фолієвої кислоти, що можуть спричинити анемію.
• Гормональні порушення: збої в роботі щитоподібної залози або надниркових залоз.
• Анемія: низький рівень гемоглобіну, зокрема через нестачу заліза, зменшує здатність крові переносити кисень.
• Вагітність: тест на гормон вагітності (хоріонічний гонадотропін людини) призначають усім, хто може бути вагітною.

Методи візуалізації

Якщо є підозра на захворювання серця чи легень, застосовують інструментальні дослідження^[3].

• Рентгенографія: оцінює стан органів грудної клітки.
• Комп'ютерна томографія (КТ): дає детальніше зображення для діагностики патологій.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ): дає змогу дослідити серце та судини без опромінення.
• Ехокардіографія: ультразвукове дослідження серця, яке показує роботу клапанів і м'яза.

Спеціальні тести

Додаткові дослідження допомагають визначити, як організм реагує на фізичні навантаження та зміну положення тіла.

• Електрокардіограма (ЕКГ): фіксує електричну активність серця.
• Тест із фізичним навантаженням: оцінює роботу серця під час активності.
• Вимірювання тиску лежачи і стоячи: простий тест у кабінеті лікаря, коли тиск вимірюють після кількох хвилин лежання, а потім протягом трьох хвилин після вставання^[4].
• Пасивна ортостатична проба (тилт-тест): людину, закріплену на поворотному столі, переводять у майже вертикальне положення і стежать за тиском і пульсом. Тест призначають, якщо звичайне вимірювання нічого не показало, а підозра на ортостатичну гіпотензію залишається^[4].
• Добове моніторування тиску: приблизно в половини людей з ортостатичною гіпотензією нервового походження тиск лежачи, навпаки, підвищений, і це впливає на вибір лікування^[4].

Лікування артеріальної гіпотензії

Найчастіше гіпотензію лікують, усуваючи причину або змінюючи спосіб життя. Ліки, що підвищують тиск, потрібні рідко^[2]. Їх призначають, коли симптоми тяжкі, повторюються або пов'язані з конкретними діагнозами. Як підбирають лікування низького тиску в окремих ситуаціях, залежить від його причини.

Усунення причини

Якщо зниження тиску має конкретну причину, її лікування часто вирішує проблему. Наприклад, при гіпотензії через ліки лікар може знизити дозу або замінити препарат. При зневодненні відновлення об'єму рідини нормалізує тиск, а після травми з крововтратою допомагає зупинка кровотечі і переливання крові^[3].

Основна підтримка (дієта та спосіб життя)

Якщо причину не вдається швидко усунути, допомагають заходи, які підтримують нормальний рівень тиску.

• Помірне збільшення споживання солі: натрій утримує рідину в судинах. У метааналізі невеликих короткочасних досліджень додаткова сіль підвищувала верхній тиск під час тилт-тесту в середньому на 12 мм рт. ст. і відтерміновувала появу передобморокового стану^[9]. Робити це варто лише за погодженням із лікарем, бо при серцевій недостатності, цирозі печінки та хворобах нирок зайва сіль шкодить^[4].
• Більше води: збільшує об'єм крові та запобігає гіповолемії (зменшенню об'єму крові), особливо при зневодненні або сильному потовиділенні. Людям з ортостатичною гіпотензією зазвичай радять 2–2,5 л рідини на день^[4].
• Компресійні панчохи: не дають крові застоюватися в ногах, полегшують її повернення до серця й підтримують тиск^[2]. Найкраще діють вироби до пояса з тиском 30–40 мм рт. ст., але багато людей кидають їх носити через незручність^[4].

Коротко: при низькому тиску спершу перевіряють ліки, воду, сіль і звички, а таблетки для підвищення тиску залишають на крайній випадок.

Препарати при стійких випадках

Коли змін способу життя недостатньо або гіпотензія пов'язана з тривалими станами, лікар може призначити ліки, що підвищують тиск.

• Флудрокортизон: гормон, який змушує нирки затримувати натрій і воду, збільшуючи об'єм крові. Його ефективність підтверджена лише невеликими короткими дослідженнями, а тривале застосування пов'язане з ризиком потовщення стінки серця, ураження нирок і госпіталізацій, тому потрібен контроль калію в крові^[4]. У дослідженні понад 2 тисяч пацієнтів ті, хто приймав флудрокортизон, госпіталізувалися на 20% частіше, ніж ті, хто приймав мідодрин^[10].
• Мідодрин: звужує судини і підвищує тиск, зокрема при ортостатичній гіпотензії. У рандомізованому дослідженні він покращив тиск стоячи і самопочуття; серед побічних ефектів були «гусяча шкіра», затримка сечі та підвищення тиску в положенні лежачи^[11]. Тому останню дозу приймають не пізніше ніж за 3–5 годин до сну^[4].

Коли потрібна швидка допомога

Деякі причини гіпотензії вимагають екстреної медичної допомоги та термінового лікування.

• Гостра крововтрата або зневоднення: рідину, плазму або кров вводять внутрішньовенно, щоб швидко відновити об'єм крові^[3].
• Критичні стани (наприклад, шок): застосовують внутрішньовенне введення рідин, адреналін, кортикостероїди чи судинозвужувальні засоби (вазопресори), залежно від причини. Іноді потрібні антибіотики, операція чи інше лікування в реанімації^[3].

Поєднання підходів (усунення причини, зміни способу життя та ліки, коли вони справді потрібні) допомагає стабілізувати тиск і покращити якість життя.

Домашні методи полегшення симптомів гіпотензії

Частині людей зі зниженим тиском ліки не потрібні: вистачає змін у способі життя. Вони зменшують частоту епізодів гіпотензії та полегшують їхній перебіг.

Перший напрямок стосується харчування та питного режиму. Помірне збільшення солі в раціоні здатне підвищити тиск, особливо якщо її раніше було мало. Орієнтир для людей з ортостатичною гіпотензією становить щонайменше 2–3 г натрію на день з їжі^[4]. Це більше, ніж ВООЗ радить загалу (менше 2 г натрію, тобто 5 г солі)^[12], тож таку дієту погоджують із лікарем. Джерелами натрію можуть бути оливки, мариновані овочі, соєвий соус або консервовані супи, але кількість краще контролювати за етикетками. Достатнє споживання води підтримує об'єм крові. Якщо тиск падає після великої трапези, допомагає їсти частіше й меншими порціями, а після їди трохи посидіти чи полежати^[2]. Менше вуглеводів у тарілці теж зменшує падіння тиску після їжі^[3].

Другий напрямок охоплює поведінкові звички та фізичну активність. Уникання різких змін положення тіла зменшує ризик запаморочення і непритомності. Регулярні фізичні вправи, зокрема плавання, піші прогулянки чи вправи для м'язів ніг, покращують кровообіг, а тривалий постільний режим, навпаки, посилює ортостатичну гіпотензію^[4]. Надто гарячий душ або ванна розширюють судини і можуть погіршити самопочуття.

Корисні кроки у побуті:

• Помірне збільшення солі: за погодженням із лікарем, з використанням продуктів із природним вмістом натрію.
• Відмова від надлишкового алкоголю: він на певний час знижує тиск^[3].
• Перегляд ліків разом із лікарем: деякі препарати можуть спричиняти або посилювати гіпотензію.
• Підйом головного кінця ліжка: цю пораду давали давно, але в рандомізованому дослідженні в літніх людей узголів'я, підняте на 15 см, за 6 тижнів не дало додаткової користі і частіше спричиняло набряки ніг^[13]. Чи потрібен такий захід, зазвичай вирішують, якщо тиск лежачи підвищений.
• Схрещування ніг стоячи: якщо починає паморочитися голова, допомагає схрестити ноги й напружити м'язи стегон, перекочуватися з п'ят на носки або міцно стиснути кулаки^[14]. Людей із повторними непритомностями навчали таких прийомів, і за 14 місяців епізоди повторилися в 31,6% проти 50,9% без тренування^[15].

Міф: кава є найкращими ліками від низького тиску. Насправді: 200–300 мг кофеїну (приблизно 2–3 чашки кави) підвищують тиск на кілька годин, але в дослідженнях серед людей з підвищеним тиском за два тижні регулярного вживання кави стійкого підвищення тиску вже не було^[16]. Тож кава може ненадовго підбадьорити, але причину гіпотензії не усуває.

Третій напрямок полягає в уважності до сигналів організму. Якщо під час повсякденних справ з'являється запаморочення, треба зупинитися, сісти або лягти, доки самопочуття не відновиться^[3]. Зміни харчування, рівня активності чи побутових звичок краще впроваджувати поступово, відстежуючи реакцію організму.

Профілактика та життя з гіпотензією

Повністю запобігти артеріальній гіпотензії вдається не завжди, адже частина причин пов'язана з хворобами або фізіологічними змінами в організмі. Проте частоту епізодів можна зменшити, а їхній перебіг полегшити^[3].

Рекомендації для повсякденного життя:

• Помірне вживання алкоголю: надмірні дози знижують тиск; загальний орієнтир для дорослих становить не більше 14 одиниць алкоголю на тиждень^[17].
• Повільне вставання: особливо після сну або тривалого сидіння. З ліжка краще вставати в три етапи: спершу сісти, посидіти, а потім підвестися^[2].
• Уникання тривалого стояння чи сидіння: довге перебування в одній позі сприяє застою крові в ногах^[2].
• Уникання перегріву та переохолодження: екстремальні температури можуть погіршити перебіг гіпотензії.

Для багатьох людей навіть невеликі зміни способу життя дають помітний результат і дозволяють залишатися активними без значних обмежень.

Читайте:

Артеріальний тиск у дітей, підлітків і дорослих

Артеріальний тиск у дітей, підлітків і дорослих: які цифри вважають нормою в різному віці, чому для дітей нема...

Коли звертатися до лікаря або викликати швидку

Якщо запаморочення і непритомність повторюються, варто звернутися до сімейного лікаря: ці симптоми бувають і при інших, іноді небезпечних хворобах^[3]. Але є ситуації, коли при гіпотензії потрібна невідкладна допомога, і вчасна реакція може врятувати життя.

Небезпечні симптоми:

• Біль у грудях: може свідчити про проблеми з серцем або судинами.
• Втрата свідомості: навіть коротка непритомність потребує огляду лікаря, а якщо людина не приходить до тями протягом хвилини, не дихає або не може нормально говорити й рухатися після опритомнення, треба викликати швидку^[14].
• Непритомність під час фізичного навантаження або лежачи, судоми, сильне чи нерівне серцебиття: такі епізоди можуть бути пов'язані з хворобою серця^[14].
• Падіння з ударом голови чи серйозною травмою: підвищує ризик внутрішніх ушкоджень і кровотеч, особливо в людей, які приймають ліки, що знижують згортання крові^[3].
• Ознаки шоку: відчуття холоду, холодна липка шкіра, підвищене потовиділення, прискорене дихання, слабкий частий пульс, синюшний відтінок губ чи нігтів^[5].

Якщо з'явився хоча б один із цих симптомів, телефонуйте 103 або 112 без зволікань. Самостійні спроби впоратися зі станом небезпечні, особливо коли причиною гіпотензії є серйозне захворювання або гострий процес.