Заснути в лінзах раз на кілька тижнів здається дрібницею. Проте в дослідженні людей, які носять лінзи вдень, навіть такий «рідкісний» сон у них (рідше ніж одну ніч на тиждень) підвищував ризик помірного або тяжкого інфекційного кератиту в 6,5 раза[1]. За кілька днів така інфекція може залишити на оці рубець, через який людина бачитиме гірше до кінця життя.

Що таке кератит

Кератит — це запалення рогівки, прозорої «лінзи» на передній поверхні ока, через яку світло потрапляє всередину. Коли рогівка запалюється або набрякає, з'являються почервоніння, біль, світлобоязнь і погіршення зору[2]. Без лікування на ній можуть утворитися виразки, а наслідком стає тимчасова або стійка втрата зору аж до сліпоти[2].

Кератит буває двох основних форм: інфекційний і неінфекційний. Перший спричиняють бактерії, віруси, гриби або паразити, другий виникає після травми, через надмірне носіння лінз, ультрафіолет, сильну сухість очей. Серед інших хвороб очей кератит вирізняється тим, що інфекційна форма може зруйнувати рогівку за лічені дні.

Симптоми кератиту

Першими ознаками зазвичай є почервоніння ока та біль. Можливі світлобоязнь, сльозотеча, відчуття стороннього тіла в оці, розмитий зір[2]. Найчастіше страждає одне око, хоча буває уражене й друге. Почервоніння легко сплутати з кон'юнктивітом, проте виражений біль і страх світла частіше вказують саме на проблему з рогівкою.

Кератит може супроводжуватися й іншими симптомами:

  • нечіткий зір або двоїння в очах (диплопія)
  • свербіж в оці, який частіше буває при алергічному ураженні
  • виділення з ока, слизові або гнійні[2]
  • зниження контрастності зору
  • набряк повік, через який важко розплющити око[2]

Коротко: якщо ви носите лінзи і око почало боліти, червоніти чи боятися світла, одразу зніміть лінзи, не вдягайте їх знову і покажіться офтальмологу того ж дня[3].

Реклама

Причини виникнення кератиту

Причини інфекційного й неінфекційного кератиту суттєво відрізняються.

Неінфекційний кератит найчастіше починається з дрібного ушкодження: подряпина на рогівці стає воротами для запалення[2]. До нього призводять:

  • Травми ока: навіть незначні подряпини чи стороннє тіло в оці полегшують проникнення мікроорганізмів.
  • Неправильне використання контактних лінз: носіння довше рекомендованого терміну, сон у лінзах, недотримання гігієни[2].
  • Ультрафіолетове випромінювання: сонце в горах і на снігу або зварювання без захисту очей спричиняють фотокератит, своєрідний «опік» рогівки, симптоми якого з'являються через кілька годин[4].
  • Алергії: зазвичай алергічний кон'юнктивіт рогівку не зачіпає, але при весняному кератокон'юнктивіті, тяжкій алергії очей у дітей і підлітків, на ній можуть з'являтися виразки[5].
  • Сухість очей: коли сліз бракує, поверхня рогівки ушкоджується, і під барвником на ній видно дрібні точкові плями[6].

Інфекційний кератит спричиняють різні мікроорганізми:

  • Бактерії: найчастіше стафілококи, стрептококи та синьогнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa)[2]. Лінзи належать до головних причин бактеріального кератиту, а синьогнійна інфекція розвивається стрімко і може «розплавити» рогівку[7].
  • Віруси: вірус простого герпесу і вірус, що спричиняє оперізувальний лишай[2]. Герпетичний кератит лишається головною інфекційною причиною сліпоти через ураження рогівки у світі[8].
  • Гриби: Aspergillus, Candida та Fusarium. Грибки здатні утворювати на лінзах і в контейнерах стійку плівку; після спалаху фузаріозного кератиту 2006 року один розчин для лінз довелося зняти з продажу по всьому світу[9].
  • Паразити: очний паразит акантамеба (Acanthamoeba) живе у воді й ґрунті та спричиняє одну з найнебезпечніших форм кератиту. Серед власників лінз ризик акантамебного та фузаріозного (грибкового) кератиту разом підвищували контакт із водою з водойм під час роботи чи відпочинку (у 9,1 раза) і промивання лінз водою з-під крана (у 3,3 раза)[10].

Найбільший внесок у ризик дає догляд за контейнером. У людей, які носять лінзи вдень, погана гігієна контейнера підвищувала ризик тяжкого кератиту в 6,4 раза, а рідка заміна контейнера в 5,4 раза; куріння також збільшувало ризик[1]. Частота інфекційного кератиту серед власників лінз не знижується вже три десятиліття, попри нові матеріали, тож головну роль відіграють звички самої людини[11].

Читайте:

Діагностика кератиту

Офтальмолог оглядає око за допомогою щілинної лампи, мікроскопа з яскравим вузьким променем, який показує виразки й інфільтрати (скупчення клітин запалення) у рогівці[7]. Барвник флуоресцеїн підсвічує ушкоджені ділянки[6].

Якщо лікар підозрює бактеріальну, грибкову або амебну інфекцію, він робить зішкріб рогівки: після знеболювальних крапель знімає трохи тканини з краю виразки для мікроскопії та посіву[7]. Так визначають збудника і підбирають препарат. Ранній діагноз особливо важливий при акантамебному кератиті: серед пацієнтів, яким згодом знадобилася пересадка рогівки, 80,4% спершу лікували від герпетичного кератиту[12].

Також лікар перевіряє гостроту зору, щоб оцінити, наскільки запалення зачепило центр рогівки, і потім стежити за одужанням.

Реклама

Лікування кератиту

Лікування залежить від типу та причини кератиту.

Неінфекційний кератит часто минає після простих заходів: відпочинку від лінз, зволожувальних крапель або гелів при сухості, захисту від світла. У тяжчих випадках лікар може поставити бандажну лінзу, яка прикриває рогівку, поки та загоюється. Знеболювальні краплі (місцеві анестетики) лікар закапує лише під час огляду. Вдома їх застосовувати не можна: при повторному використанні вони отруюють рогівку, спричиняють незагойні дефекти, набряк і запалення[13]. Біль удома полегшують засоби, які призначив лікар.

Інфекційний кератит вимагає інтенсивнішого підходу:

  • Бактеріальний кератит лікують частими закапуваннями антибіотиків, у тяжких випадках концентрованими (фортифікованими) краплями[7]. Пропущені закапування дають бактеріям час, тому режим треба виконувати точно.
  • Вірусний (герпетичний) кератит лікують противірусними засобами: маззю ацикловіру або гелем ганцикловіру, у стійких випадках також таблетками[8]. Краплі з кортикостероїдами (гормонами) протипоказані, коли герпес уражає поверхневий шар рогівки (епітеліальний кератит): вони можуть призвести до її перфорації, тобто наскрізного отвору[8]. При глибших формах офтальмолог іноді їх призначає, але тільки разом із противірусним лікуванням.
  • Грибковий кератит лікують протигрибковими краплями, наприклад натаміцином або вориконазолом[14]. Гриби повільно відступають, тож лікування триває тижнями, і переривати його не можна, навіть коли око виглядає краще.

Акантамебний кератит лікують антисептичними краплями з двох груп: бігуанідами (полігексаметиленбігуанід, хлоргексидин) і діамідинами (пропамідин)[15]. У рандомізованому дослідженні висока концентрація полігексаметиленбігуаніду без другого препарату вилікувала понад 86% пацієнтів, так само як подвійна схема[16]. Курс триває місяцями: в одному дослідженні в середньому від 118 до 233 днів[17]. Гормональні краплі, закапані до встановлення діагнозу, погіршують перебіг і підвищують ризик невдачі лікування[10].

У випадках тяжких або стійких до лікування інфекцій може знадобитися пересадка рогівки (кератопластика): пошкоджену рогівку замінюють донорською[7]. Таку операцію виконують, коли виразка не загоюється або загрожує проривом, а також пізніше, щоб відновити прозорість ока після рубця[12].

Коротко: не закапуйте при болю в оці знеболювальні чи гормональні краплі «з аптечки». Перші руйнують рогівку, другі можуть роздмухати герпетичну, грибкову чи амебну інфекцію.

Профілактика кератиту

Ризик кератиту від лінз здебільшого залежить від звичок, які легко змінити[1]:

  • Гігієна рук: мийте руки з милом і насухо витирайте чистим рушником перед тим, як торкатися лінз. Рідке миття рук підвищувало ризик кератиту навіть при одноденних лінзах[18].
  • Правильне носіння лінз: не носіть лінзи довше рекомендованого терміну і не спіть у лінзах, якщо лікар не дозволив іншого. Знімайте їх перед плаванням і душем[3].
  • Очищення та зберігання: користуйтеся лише рекомендованим розчином, протирайте й ополіскуйте ним лінзи, не доливайте свіжий розчин до старого. Лінзи й контейнер ніколи не мийте водою з-під крана. Контейнер зберігайте відкритим догори дном і міняйте щонайменше раз на три місяці[3].
  • Ультрафіолетовий захист: у горах, на снігу, на воді та під час зварювання носіть окуляри з УФ-фільтром[4].
  • Контроль сухості очей: при сухості допомагають зволожувальні краплі; якщо закапувати доводиться часто, зручніші краплі без консервантів.

Життя з кератитом та підтримка здоров'я очей

Після діагнозу найважливіше закапувати призначені краплі за графіком і не вдягати лінзи, доки лікар не дозволить. Тримайте при собі запасні окуляри з актуальними діоптріями, щоб не спокушатися повернутися до лінз завчасно[3]. Відновлення триває від кількох днів до кількох тижнів, а при акантамебній інфекції значно довше.

Харчування теж має значення, хоча й у крайніх випадках. Тяжкий дефіцит вітаміну A пошкоджує рогівку аж до її «розплавлення»; трапляється це переважно при сильному виснаженні[19]. Людям зі звичайним різноманітним раціоном додаткові вітаміни від кератиту не потрібні.

Підсумок

Кератит забирає зір тим частіше, чим пізніше встановили збудника, тому біль і світлобоязнь у власника лінз вимагають огляду офтальмолога в той самий день. Самолікування тут небезпечне: краплі «від болю» та гормональні краплі можуть погіршити перебіг. Головний захист дають звички догляду за лінзами, і нові матеріали лінз цю роботу за людину не зроблять.

Джерела19
  1. Дослідження. Stapleton F. та ін. Risk factors for moderate and severe microbial keratitis in daily wear contact lens users. Ophthalmology, 2012.
  2. Mayo Clinic
  3. Preventing Eye Infections When Wearing Contacts. CDC.
  4. Огляд. Izadi M. та ін. Photokeratitis induced by ultraviolet radiation in travelers: A major health problem. J Postgrad Med, 2018.
  5. Мета-аналіз. Bruschi G. та ін. Vernal Keratoconjunctivitis: A Systematic Review. Clin Rev Allergy Immunol, 2023.
  6. Довідник. NCBI Bookshelf
  7. Довідник. NCBI Bookshelf
  8. Довідник. NCBI Bookshelf
  9. Огляд. Yi J. та ін. The Role of Biofilms in Contact Lens Associated Fungal Keratitis. Antibiotics (Basel), 2023.
  10. Дослідження. Peckeu-Abboud L. та ін. Risk factors for acquisition and severity of Acanthamoeba and Fusarium keratitis in contact lens users-A case-control and clinical-epidemiological study, 2009-2020. Acta Ophthalmol, 2026.
  11. Огляд. Szczotka-Flynn LB. та ін. American Academy of Optometry Microbial Keratitis Think Tank. Optom Vis Sci, 2021.
  12. Дослідження. Robaei D. та ін. Therapeutic and optical keratoplasty in the management of Acanthamoeba keratitis: risk factors, outcomes, and summary of the literature. Ophthalmology, 2015.
  13. Огляд. Patel M. та ін. Toxicity of topical ophthalmic anesthetics. Expert Opin Drug Metab Toxicol, 2013.
  14. Дослідження. Lu L. та ін. Association between in vitro susceptibility and clinical outcomes in fungal keratitis. J Ophthalmic Inflamm Infect, 2024.
  15. Огляд. Azzopardi M. та ін. Advances in medical and surgical management of Acanthamoeba keratitis: a comprehensive review. Clin Microbiol Rev, 2026.
  16. Дослідження. Dart JKG. та ін. The Orphan Drug for Acanthamoeba Keratitis (ODAK) Trial: PHMB 0.08% (Polihexanide) and Placebo versus PHMB 0.02% and Propamidine 0.1. Ophthalmology, 2024.
  17. Дослідження. Ivarsen A. та ін. Chlorhexidine 0.02% or polyhexamethylene biguanide 0.02% as the main treatment for Acanthamoeba keratitis. Acta Ophthalmol, 2026.
  18. Дослідження. Stapleton F. та ін. Risk factors and causative organisms in microbial keratitis in daily disposable contact lens wear. PLoS One, 2017.
  19. Огляд. Roheen ZUR. та ін. Bilateral Corneal Melting in a Pediatric Patient with Severe Vitamin A Deficiency: A Case Report and Review of Literature. Int Med Case Rep J, 2022.