Розсіяний склероз

Розсіяний склероз не завжди починається однаково. В однієї людини раптово погіршується зір на одне око, в іншої німіє рука, двоїться в очах або з’являється слабкість, яку важко пояснити. Симптоми можуть минути, але це не означає, що їх можна проігнорувати.

Назва хвороби не пов’язана ані з розсіяністю, ані зі «старечим склерозом». Це імунно-опосередковане захворювання центральної нервової системи, перебіг якого нині можна суттєво змінити лікуванням.

Що відбувається при розсіяному склерозі

Імунна система пошкоджує мієлін — оболонку, яка допомагає нервовим сигналам швидко проходити між головним мозком, спинним мозком і рештою тіла. Запалення може також уражати самі нервові волокна. Через це в різних ділянках центральної нервової системи виникають вогнища, а симптоми залежать від того, де саме вони розташовані. За оцінкою ВООЗ, із розсіяним склерозом живуть понад 1,8 млн людей; хвороба частіше починається в молодому віці й частіше трапляється у жінок^[1].

Розсіяний склероз не передається від людини до людини. Він не є наслідком «слабких нервів», способу мислення чи особистої провини.

Які бувають форми хвороби

Лікарі описують перебіг хвороби за наявністю загострень, нової активності на МРТ і поступового наростання порушень. Це важливіше за саму назву форми, бо активність може змінюватися з часом.

• Клінічно ізольований синдром. Це перший епізод неврологічних симптомів, спричинений запаленням або демієлінізацією. Він може залишитися єдиним, а може бути першим проявом розсіяного склерозу.
• Рецидивно-ремітивний перебіг. Загострення чергуються з періодами стабілізації або часткового відновлення. Це найпоширеніший варіант на початку хвороби.
• Вторинно-прогресуючий перебіг. Після років загострень і ремісій порушення починають поступово наростати, інколи з подальшими загостреннями.
• Первинно-прогресуючий перебіг. Погіршення поволі накопичується від початку, без типових ремісій, хоча періоди стабільності можливі.

Тумефактивні вогнища, концентричний склероз Бало та блискавичний варіант Марбурга — рідкісні прояви спектра демієлінізувальних хвороб. Велике вогнище на МРТ іноді нагадує пухлину, тому діагноз потребує особливо ретельного виключення інших причин.

Перші та поширені симптоми

Один симптом ще не доводить наявність розсіяного склерозу. Подібні скарги бувають при мігрені, інфекціях, дефіциті вітаміну B12, захворюваннях щитоподібної залози та багатьох інших станах. Насторожує неврологічний симптом, який триває понад добу і не пояснюється гарячкою чи гострою інфекцією.

• Порушення зору. Зір на одне око може погіршитися, кольори — зблякнути, а рухи оком — стати болісними; можливі двоїння або затуманення зору.
• Зміни чутливості. Оніміння, поколювання, печіння або відчуття «струму» можуть охоплювати кінцівку чи частину тулуба.
• Слабкість і скутість. М’язи швидше втомлюються, рухи стають незграбними, а підвищений тонус ускладнює ходьбу.
• Рівновага й координація. Можливі нестійкість, тремор і запаморочення.
• Втома. Непропорційне виснаження може заважати роботі й побуту, навіть якщо людина достатньо спала.
• Мислення та настрій. Частіше страждають швидкість обробки інформації, увага й пам’ять; також можливі тривожність і депресія.
• Сечовий міхур і кишківник. Виникають часті позиви, труднощі з випорожненням міхура, ургентне нетримання сечі або закреп.
• Біль і сексуальна функція. Нейропатичний біль, спазми, зниження чутливості та низьке лібідо теж можуть бути частиною хвороби.

Читайте:

Втома: причини і подолання

Втома буває звичайною реакцією на недосип чи навантаження, а буває симптомом анемії, депресії, хвороб щитопо...

Загострення чи тимчасове погіршення

Справжнім загостренням вважають новий або помітно гірший неврологічний симптом, який триває понад 24 години, виник щонайменше через місяць після попереднього загострення і не пояснюється інфекцією чи іншою причиною. Перед лікуванням лікар виключає, зокрема, інфекцію сечових шляхів і дихальних шляхів^[2].

Спека, гаряча ванна, недосипання, стрес або інфекція можуть тимчасово посилити старі симптоми — це називають псевдозагостренням. Після усунення тригера стан зазвичай повертається до попереднього рівня.

Негайна допомога потрібна, якщо раптово виникли слабкість половини тіла, перекосило обличчя, порушилося мовлення, з’явився найсильніший у житті головний біль, судоми або втрата свідомості. Так може проявлятися інсульт чи інший невідкладний стан, а не загострення розсіяного склерозу.

Чому виникає розсіяний склероз

Єдиної причини немає. Хвороба розвивається через поєднання генетичної схильності та чинників довкілля. Це не спадкова хвороба в прямому сенсі: близький родич із таким діагнозом підвищує ризик, але більшість родичів ніколи не захворіють.

• Вірус Епштейна-Барр. У великому тривалому дослідженні ризик розсіяного склерозу після інфікування зріс приблизно у 32 рази; однак сам вірус дуже поширений, і переважна більшість інфікованих людей не має розсіяного склерозу^[3]. Докладніше про вірус Епштейна-Барр.
• Куріння. Воно пов’язане і з вищим ризиком хвороби, і з несприятливішим перебігом; відмова від куріння корисна на будь-якому етапі.
• Низький рівень вітаміну D. Зв’язок із ризиком і активністю хвороби спостерігають у дослідженнях, але це не означає, що добавка сама запобігає або лікує розсіяний склероз.
• Ожиріння в підлітковому віці. Надмірна маса тіла в цей період асоціюється з вищим ризиком; це не дає підстав звинувачувати людину після встановлення діагнозу. Про безпечну корекцію ваги — у матеріалі про зайву вагу й ожиріння.

Контакт із розчинниками чи пестицидами досліджують, але даних недостатньо, щоб назвати побутовий контакт доведеною причиною конкретного випадку.

Читайте:

Вітамін D

Вітамін D потрібен, щоб засвоювати кальцій і підтримувати кістки. Його тяжкий дефіцит спричиняє рахіт і остео...

Як встановлюють діагноз

Аналізу крові, який сам по собі підтверджує розсіяний склероз, не існує. Невролог зіставляє історію симптомів, огляд і докази уражень центральної нервової системи в різних місцях та/або в різний час, водночас виключаючи інші причини.

• МРТ головного і спинного мозку. Дослідження показує розташування та активність вогнищ; контраст потрібен не в кожній ситуації.
• Люмбальна пункція. У спинномозковій рідині шукають олігоклональні смуги або вільні легкі ланцюги каппа, які підтримують діагноз, але не є унікальними лише для цієї хвороби.
• Додаткові тести. Оптична когерентна томографія оцінює сітківку й зоровий нерв, а викликані потенціали — швидкість проведення сигналу. Їх призначають за показаннями.
• Аналізи крові. Вони допомагають виключити інфекції, дефіцити та інші аутоімунні чи метаболічні стани, що можуть імітувати розсіяний склероз.

Перегляд критеріїв Макдональда 2024 року, опублікований у 2025-му, додав зоровий нерв як п’яту типову ділянку, дозволив використовувати вільні легкі ланцюги каппа нарівні з олігоклональними смугами та уточнив роль центральної вени й парамагнітного обідка на МРТ. У частини людей це дає змогу поставити діагноз раніше, але критерії має застосовувати фахівець, а не пацієнт за описом МРТ^[4].

Як лікують розсіяний склероз

Лікування має три завдання: впливати на перебіг хвороби, скорочувати тяжкі загострення і контролювати симптоми. Схему добирають разом із неврологом з урахуванням активності на МРТ, перебігу, інших хвороб, планів щодо вагітності, ризиків інфекцій і можливості регулярно проходити контроль.

Терапія, що змінює перебіг хвороби

До препаратів, що змінюють перебіг хвороби, належать ін’єкційні, таблетовані й інфузійні засоби. Серед них — інтерферони бета, глатирамеру ацетат, терифлуномід, диметилфумарат, модулятори сфінгозин-1-фосфатних рецепторів, кладрибін, наталізумаб і антитіла до CD20. Вони різняться ефективністю та ризиками, тому універсального «найкращого» препарату немає. Ритуксимаб у деяких системах охорони здоров’я застосовують поза затвердженими показаннями, а не як автоматичний вибір для всіх. Європейська настанова наголошує на оцінці ефективності, безпеки, відповіді на лікування та індивідуальних обставин^[5].

Самовільно робити паузи або припиняти терапію небезпечно: для деяких препаратів це може спричинити різке повернення активності хвороби.

Лікування загострення

Не кожне загострення потребує стероїдів. Якщо воно суттєво заважає повсякденним справам, застосовують високі дози метилпреднізолону коротким курсом. Стероїди пришвидшують відновлення, але не замінюють довготривалу терапію. При тяжкому загостренні, яке недостатньо відповіло на стероїди, спеціалізований центр може розглянути плазмообмін. Внутрішньовенний імуноглобулін не є стандартним рутинним лікуванням загострень.

Контроль симптомів і реабілітація

Фізична терапія, ерготерапія, логопедична та когнітивна реабілітація допомагають зберігати рухливість і самостійність. Ліки можуть полегшувати спастичність, нейропатичний біль, порушення роботи сечового міхура, депресію та інші симптоми, але їх добирають окремо. Донепезил не є стандартним засобом для пам’яті при розсіяному склерозі: у багатоцентровому випробуванні за участю 120 людей він не перевершив плацебо^[6].

Читайте:

Депресія: все, що потрібно знати

Депресія: чим ця хвороба відрізняється від смутку чи поганого настрою, які бувають її типи й ознаки, чому вона...

Рух, дієти, вітаміни й альтернативні методи

Фізичні вправи не прискорюють хворобу. Аеробні навантаження та фізична терапія можуть покращувати фізичне, психологічне й соціальне самопочуття; програму варто пристосувати до сили, рівноваги, втоми та чутливості до спеки^[7]. Для багатьох підійдуть ходьба, вправи на силу, рівновагу й розтягування.

Спеціальної дієти, яка лікує розсіяний склероз, не доведено. Збалансоване харчування допомагає контролювати вагу, роботу кишківника і серцево-судинні ризики, але «протоколи», голодування та великі дози добавок не мають замінювати терапію. Омега-3 і вітамін D не слід приймати у високих дозах без аналізів і лікаря: надлишок вітаміну D може спричинити підвищення кальцію та пошкодження нирок.

Йога може бути зручною формою адаптованого руху й іноді полегшує втому, але систематичний огляд семи випробувань із 670 учасниками не знайшов достатньо надійних доказів, щоб рекомендувати її як рутинне лікування; за ефектом вона не перевершувала звичайні вправи^[8]. Для акупунктури, трав, «детоксів» і більшості добавок доказів зміни перебігу хвороби немає. Деякі трави взаємодіють із ліками або впливають на печінку та імунну систему.

Будь-який додатковий метод обговорюйте з неврологом і не скасовуйте призначене лікування.

Чи можна запобігти хворобі та який прогноз

Гарантованого способу запобігти розсіяному склерозу немає. Після встановлення діагнозу найважливіше — не відкладати погоджену терапію, не курити, залишатися фізично активним, лікувати супутні хвороби й проходити контрольні огляди та МРТ за планом.

Прогноз дуже різний: дехто десятиліттями зберігає активність, в інших порушення накопичуються швидше. Сучасне лікування поліпшило перспективи, але твердження, що тривалість життя завжди така сама, як у людей без хвороби, надто оптимістичне. У довготривалому популяційному дослідженні середня різниця становила близько семи років, водночас виживаність у новіших поколіннях зростала^[9].