Алергія на горіхи: симптоми, ризики та захист

Алергія на горіхи може викликати тяжкі реакції навіть від слідів продукту. Вона вимагає постійної пильності та знання, де саме ховається небезпека.

Алергія на горіхи — одна з тих речей, які змінюють побут назавжди. Вона не обмежується їжею: небезпечні білки можуть ховатися в косметиці, напоях, навіть у повітрі після чийогось перекусу. Імунна система сприймає ці речовини як загрозу й миттєво запускає реакцію. Одного разу це свербіж, іншого — задуха. Людина змушена завжди бути напоготові. 

Що таке алергія на горіхи

Алергія на горіхи — це імунна реакція організму на білки, які містяться у так званих деревних горіхах (tree nuts). У людей із такою алергією навіть сліди білка можуть викликати від свербежу до анафілактичного шоку. Причому реакція може виникнути не лише після вживання горіхів у їжу, а й після контакту з косметикою або засобами гігієни, що містять їхні компоненти.

Горіхова алергія може бути специфічною (тільки на один вид горіхів) або генералізованою — коли організм реагує на кілька типів одночасно. Але лікарі зазвичай радять уникати всіх видів, навіть якщо реакція підтверджена лише на один. Це пов’язано з високим ризиком перехресних реакцій, коли білки різних горіхів мають схожу структуру і можуть сприйматись імунною системою як однакові загрози.

До деревних горіхів належать:

• Мигдаль: поширений у випічці, десертах, косметичних засобах.
• Волоський горіх: може викликати сильні реакції навіть при мінімальній кількості.
• Пекан: споріднений з волоським, містить подібні білки.
• Фісташки: часті в солених закусках і десертах.
• Кеш’ю: дуже алергенний, особливо у сирому вигляді.
• Макадамія: дорожчий вид, що все частіше трапляється в елітних продуктах.
• Лісовий горіх (фундук): особливо часто виявляється в дитячих алергіях.
• Бразильський горіх: джерело селену, але потенційно небезпечний для алергіків.
• Кедрові горіхи: можуть бути прихованим інгредієнтом у соусах та пастах.
• Жолуді: хоча рідко вживаються в їжу, іноді використовуються у традиційній кулінарії.
• Горіхи лічи: не часті в Європі, але іноді потрапляють до складу азійських продуктів.

Арахіс — не горіх

Часто алергію на арахіс помилково називають горіховою, хоча насправді це окрема категорія. Арахіс — представник родини бобових, так само як квасоля чи сочевиця. Проте реакції на нього можуть бути такими ж серйозними. 

Симптоми алергії на горіхи

Алергічна реакція на горіхи зазвичай розвивається швидко — від кількох секунд до півгодини після контакту з алергеном. Утім, іноді перші ознаки проявляються пізніше, особливо якщо алерген потрапив до організму в незначній кількості. Один і той самий організм може реагувати по-різному в різних ситуаціях, що ускладнює передбачення тяжкості реакції.

Найлегші симптоми часто сприймаються як «дрібниця»: з’являється свербіж навколо рота, легка закладеність носа або набряк губ. Але саме такі прояви можуть бути сигналом: організм готується до більш серйозної відповіді.

Можливі симптоми після вживання або вдихання часток горіхів:

• Кашель і першіння в горлі: відчуття, ніби в дихальних шляхах щось заважає.
• Свербіж або печіння в роті та на губах: частий початковий симптом.
• Набряк язика або губ: ускладнює мову та ковтання.
• Нежить, чхання: особливо у дітей, схильних до полінозу.
• Сльозотеча, почервоніння очей: схоже на алергію на пилок.
• Біль у животі, нудота, діарея: ознаки залучення шлунково-кишкового тракту.
• Кропив’янка: сверблячі висипання на тілі, які можуть зникати і з’являтись у різних місцях.
• Утруднене дихання: може бути наслідком набряку слизових оболонок.
• Запаморочення або відчуття втрати контролю: результат зниження артеріального тиску.

Анафілаксія — терміновий стан

У найтяжчих випадках алергічна реакція переходить у анафілаксію — системну відповідь, яка розвивається блискавично. Виникає спазм дихальних шляхів, падає тиск, людина може втратити свідомість. Без введення адреналіну ситуація стає смертельно небезпечною.

Людям, у яких вже була важка реакція на горіхи, рекомендовано мати при собі автоінжектор з адреналіном (EpiPen, чи в деяких країнах AnaPen). Такий автоінжектор дозволяє ввести дозу адреналіну в м’яз навіть без допомоги з боку.

Навіть якщо попередні реакції були незначними, наступна може бути серйознішою. Симптоми можуть нашаровуватись, і зволікання з допомогою збільшує ризик ускладнень. Якщо виникають утруднене дихання, осиплість голосу або запаморочення — діяти потрібно негайно.

Типи алергічної реакції

Алергія на горіхи — це не одна єдина реакція. Насправді існує кілька типів імунної відповіді, залежно від того, які механізми запускаються в організмі. Найнебезпечніша форма — це та, що пов’язана з імуноглобуліном E (IgE). Саме вона здатна викликати анафілаксію. Але бувають і менш помітні варіанти, які проявляються поступово або лише у вигляді шлункових симптомів.

IgE-опосередкована реакція

Це класичний сценарій, коли після контакту з алергеном організм майже миттєво починає виділяти гістамін та інші хімічні сполуки. Вони розширюють судини, подразнюють нервові закінчення, провокують набряк слизових. Саме тому виникають свербіж, нежить, кашель, кропив’янка, а у важких випадках — анафілаксія. Усе це — наслідок гіперреакції імунної системи на безпечну для більшості білкову молекулу.

Цей тип алергії зазвичай проявляється в дитинстві та має схильність залишатися на все життя. Але він і найкраще піддається виявленню за допомогою аналізу крові на специфічні IgE або шкірних тестів з алергенами.

Не-IgE-залежна реакція

У цьому випадку імунна система теж реагує на білки горіхів, але не так різко. Реакція може проявлятися через кілька годин після споживання продукту. Найчастіше залучається шлунково-кишковий тракт: виникає нудота, блювання, спазми в животі, іноді діарея. Шкірні прояви трапляються рідше, дихальні — майже ніколи.

Такі реакції складно діагностувати, бо вони не виявляються при стандартних тестах на IgE. Але їх не можна ігнорувати, особливо якщо симптоми повторюються після вживання певних продуктів.

Змішані форми

Буває і так, що у людини поєднуються ознаки обох типів. Наприклад, реакція починається з шкірного висипу, а через кілька годин приєднуються болі в животі чи пронос. Це змішана відповідь імунної системи, де беруть участь і антитіла IgE, і клітинні механізми. Саме ці варіанти іноді маскуються під непереносимість їжі або хронічні розлади травлення.

Кому найчастіше загрожує алергія на горіхи

Алергія на горіхи частіше проявляється у дитинстві. Особливо пильними варто бути в період, коли дитина вперше пробує складні страви, магазинні ласощі, десерти чи готову їжу з невідомим складом. Горіхи можуть бути прихованими інгредієнтами навіть там, де їх не очікуєш — у печиві, пастах, батончиках, кремах.

Організм дитини ще тільки знайомиться зі світом алергенів, і імунна система може різко зреагувати на білок, який для інших не є небезпечним. У багатьох випадках перші симптоми проявляються вже в дошкільному віці. На жаль, алергія на горіхи рідко минає з віком. Якщо вона виникла — це зазвичай надовго.

Якщо в родині є алергії

Коли один із батьків має алергічні захворювання, імовірність реакцій у дитини зростає. Це можуть бути не лише харчові алергії, а й астма, поліноз, екзема. Якщо ж обидва батьки мають такі стани — ризик ще вищий. У дитини формується схильність до гіперреакції імунної системи, зокрема й на харчові білки.

Стан шкіри та слизових

Діти з атопічним дерматитом, себорейними проявами або частими висипаннями частіше реагують на їжу. Якщо шкіра пошкоджена, імунна система отримує «сигнали тривоги», навіть коли алерген потрапляє не через рот, а через дотик.

Додаткові чинники ризику:

• Порушення кишкової мікрофлори: знижена різноманітність бактерій може впливати на імунну відповідь.
• Алергія на пилок: може провокувати перехресні реакції з білками горіхів — через схожість структури.
• Стерильне середовище у перші роки життя: коли дитина росте без контакту з ґрунтом, тваринами чи мікроорганізмами, це іноді призводить до «розгубленого» імунітету.

За наявності одного з цих факторів дитина обов’язково матиме алергію. Але якщо кілька таких ознак поєднуються — варто бути обережними з продуктами, які часто викликають реакції, зокрема з горіхами.

Причини алергії на горіхи

Алергія — це не «розбещеність імунітету», як іноді можна почути. Це складна імунологічна відповідь, яка виникає тоді, коли організм помилково сприймає безпечний білок як загрозу. У випадку з горіхами мова йде саме про харчові білки — специфічні молекули, які в деяких людей запускають надмірну захисну реакцію.

Коли людина, схильна до алергії, вперше стикається з білком горіха, її імунна система може створити так звані IgE-антитіла. Вони не викликають реакцію відразу, але «позначають» цей білок як ворога. І при наступному контакті ті ж антитіла миттєво активують ланцюг подій: вивільняється гістамін, запускаються запальні механізми, з’являються симптоми.

Чому саме горіхи?

Білки деревних горіхів мають складну структуру, і деякі з них стійкі до нагрівання та травлення. Це означає, що навіть після кулінарної обробки вони зберігають свою імуногенність. Наприклад, білок Ana o 1 з кеш’ю або Jug r 1 з волоського горіха можуть викликати сильну реакцію навіть у мікродозах.

Існує гіпотеза, що саме стабільність білків горіхів робить їх настільки алергенними. Імунна система не може «проігнорувати» такий білок, тому реагує різко, вважаючи його потенційною загрозою.

Спадковість і схильність

Алергія не передається як конкретний діагноз, але передається схильність до неї. Якщо хтось із родичів має харчову алергію або інші атопічні стани (астму, алергічний риніт, екзему), ризик виникнення алергії у дитини значно зростає.

Важливу роль відіграє і загальний стан імунної системи. Діти з частими інфекціями, з порушенням мікробіоти кишківника чи із затримкою розвитку імунної толерантності можуть мати підвищений ризик алергічної сенсибілізації.

Контакт у ранньому віці

Раніше батькам радили максимально відтерміновувати знайомство дитини з потенційними алергенами, зокрема й горіхами. Але нові дослідження показали зворотне: якщо знайомити організм з невеликими дозами білка у правильний момент, ризик алергії може знизитися. Саме так з’явився підхід ранньої толерантності, який наразі вивчається в клінічних умовах.

Як встановлюється діагноз

Діагностика алергії на горіхи починається зі збору анамнезу — лікар з’ясовує, що саме викликало реакцію, у якому вигляді вживались горіхи, яка була перша симптоматика. Ці подробиці мають значення, адже схожі симптоми можуть виникати і при харчовій непереносимості або при реакціях на добавки.

Далі проводяться лабораторні або шкірні тести:

• Аналіз крові на специфічні IgE-антитіла: дозволяє виявити сенсибілізацію до окремих видів горіхів або арахісу. Проводиться методом імуноферментного аналізу (наприклад, ImmunoCAP).
• Шкірні прик-тести: на внутрішню поверхню передпліччя наносяться мікродози алергенів. Якщо виникає почервоніння або набряк — це свідчить про наявність реакції. Тести проводяться лише під наглядом лікаря-алерголога.

У деяких складних випадках проводиться розширена молекулярна діагностика — коли важливо зрозуміти, на який саме білок відбувається реакція. Це допомагає оцінити ризик анафілаксії та вирішити, чи можливі перехресні реакції на інші горіхи.

Жоден із тестів не може повністю замінити клінічну оцінку. Тому діагноз завжди ставиться не лише на основі аналізів, а з урахуванням конкретної історії людини.

Як лікується алергія на горіхи

На сьогодні не існує способу повністю «вилікувати» алергію на горіхи. Основна стратегія — уникнення контакту з алергеном і готовність швидко діяти у разі появи симптомів. Людині з такою алергією потрібно жити з високим рівнем уважності до всього: від вибору їжі до складу косметики і навіть до того, що їдять інші за спільним столом.

Повне виключення горіхів

Перше, що потрібно зробити після встановлення діагнозу — прибрати з раціону всі види горіхів, включно з тими, на які реакції ще не було. Бажано уникати також продуктів, на етикетці яких є попередження «може містити сліди горіхів» або «вироблено на підприємстві, де обробляють горіхи». Навіть мікроскопічні частки білка можуть спровокувати реакцію.

У побуті бажано розділити кухонне начиння: ножі, дощечки, посуд для себе і для інших. Якщо в родині кілька людей, і не всі мають алергію — важливо організувати зберігання продуктів так, щоб уникнути перехресного контакту. Наприклад, окрема поличка в холодильнику, герметичні контейнери, маркування упаковок.

Антигістамінні препарати

При легких симптомах (свербіж, висип, чхання) можуть допомогти препарати з групи антигістамінних. Наприклад, доступні варіанти, які не викликають сонливості:

• Лоратадин (Кларитин, Лоратадин-Тева)
• Цетиризин (Зіртек, Цетрин)
• Фексофенадин (Телфаст)

Ці препарати не запобігають реакції, але можуть полегшити перебіг, якщо алерген все ж потрапив в організм.

Автоінжектор з адреналіном

Якщо алергія вже проявлялася у важкій формі (утруднене дихання, набряк горла, втрата свідомості), людині призначають автоінжектор із адреналіном. Наприклад, таким препаратом є EpiPen. Це пристрій, який дозволяє самостійно ввести дозу адреналіну в м’яз, коли немає часу чекати на швидку.

Використання адреналіну — це не крайній захід, а стандарт першої допомоги при анафілаксії. Людям з діагностованою алергією рекомендують носити автоінжектор із собою постійно. Також важливо навчити рідних і близьких, як його застосовувати, якщо людина втратить свідомість або не зможе діяти самостійно.

Робота з оточенням

Якщо дитина має алергію на горіхи, про це мають знати вчителі, вихователі, тренери, родичі, друзі. Зовні алергія не завжди помітна, але це не зменшує її небезпеки. Достатньо однієї ситуації — і може знадобитися термінова допомога.

Для школярів і студентів доцільно мати медичну довідку з чітким описом діагнозу та вказівкою на потребу у препаратах. У деяких випадках доцільно мати запасний автоінжектор у класі або гуртожитку.

Гігієна і безпечний простір

Горіховий білок може залишатися на поверхнях кілька годин. Якщо хтось у родині їсть горіхи — важливо мити руки з милом, а не просто обтирати серветкою. Столи, стільці, іграшки та посуд потрібно протирати миючими засобами, особливо якщо в домі є маленька дитина з алергією.

Окрему увагу слід приділяти покупці косметики, побутової хімії та засобів догляду. Якщо в складі є масло макадамії, мигдалю, кеш’ю або інші похідні горіхів — такий продукт краще не використовувати.

Чого слід уникати

Коли у людини є алергія хоча б на один вид горіхів, лікарі найчастіше радять повністю виключити всі деревні горіхи з раціону. Це не пересторога «на всяк випадок», а практика, яка знижує ризик перехресних реакцій. Білки різних горіхів можуть бути схожими настільки, що організм не розрізняє, що саме потрапило всередину — він реагує однаково агресивно.

Те саме стосується й арахісу. Хоча він формально не належить до горіхів, а є бобовою культурою, його алергени подекуди перетинаються з білками деревних горіхів. Тому люди з алергією на горіхи мають бути обережними й з арахісом. Навіть якщо реакції на нього не було — ризик є.

Продукти, де горіхи можуть бути «прихованими»

• Випічка: булочки, круасани, печиво, навіть якщо горіхи не зазначені в складі — у пекарні можуть використовувати одне і те саме обладнання для різної продукції.
• Цукерки та десерти: креми, начинки, праліне, муси, глазурі часто містять сліди горіхів.
• Соуси і заправки: особливо до салатів або пасти — там можуть бути фісташки, кеш’ю або арахісова паста.
• Страви азійської та індійської кухні: часто використовують подрібнені горіхи або пасти на їх основі.
• Готові супи та напівфабрикати: іноді містять емульгатори чи ароматизатори, отримані з горіхів.
• Мюслі, батончики, суміші для сніданку: часто містять суміш горіхів або їхні сліди.

Неочевидні джерела алергену

Горіхи — це не лише їжа. Їхні екстракти активно використовують у косметиці, засобах для догляду за шкірою та навіть у фармацевтиці. І хоч через шкіру алергічна реакція виникає не завжди, у чутливих людей можливе подразнення або контактна кропив’янка.

• Креми та лосьйони: особливо з олією макадамії, мигдалю або кеш’ю.
• Шампуні й кондиціонери: іноді містять білкові витяжки з горіхів для блиску волосся.
• Дитяча косметика: часто рекламується як «натуральна», але не завжди безпечна для алергіків.
• Деякі лікарські препарати та БАДи: допоміжні речовини можуть містити лецитин або горіхові масла.
• Алкогольні напої: деякі настоянки або лікери виготовляють з горіхів або ароматизують ними.

А як щодо кокосу та мускатного горіха?

Кокос іноді помилково вважають горіхом — насправді це фрукт. Більшість людей з алергією на горіхи можуть вживати кокос без проблем, але остаточне рішення краще приймати після консультації з лікарем. Те саме стосується мускатного горіха — він узагалі не горіх, а висушене насіння рослини родом з Індонезії. У харчових алергіків він рідко викликає реакції, але слід зважати на індивідуальну чутливість.

Алергічний риніт

Пилок бджолиний: користь для здоров’я, ризики та рекомендації

Що таке алергічний кон'юнктивіт?