Аналіз на алергію: що покаже аналіз крові на IgE

Популярний «аналіз на харчову непереносимість» за антитілами IgG до сотні продуктів насправді показує лише одне: людина ці продукти їла. Імунна система виробляє IgG до будь-якого білка, який регулярно потрапляє в організм, і на алергію чи непереносимість це не вказує^[1]. Справжній аналіз крові на алергію шукає інші антитіла, і навіть його результат стає діагнозом лише тоді, коли збігається з симптомами.

Читайте:

Алергенні уколи: як працює імунотерапія при алергії

Алергенні уколи (підшкірна алерген-специфічна імунотерапія): як вони змінюють реакцію імунної системи на але...

Що таке аналіз крові на алергію

Це лабораторне дослідження, яке дає змогу виявити в крові антитіла класу IgE (імуноглобуліни E). Організм виробляє їх у відповідь на контакт з певним алергеном. Коли імунна система помилково вважає безпечну речовину загрозою, IgE запускають каскад реакцій: виділяється гістамін, з'являються набряк, свербіж, висип. Так влаштована більшість випадків, які називають алергією.

На відміну від шкірного тесту, тут не потрібен контакт з алергеном, тож метод підходить навіть у складних клінічних ситуаціях. Він показує, чи «знайома» імунна система з конкретним подразником: харчовим, інгаляційним (тим, що потрапляє з повітрям) чи іншим. Лікарі називають це сенсибілізацією. Але кількість IgE є лише частиною картини і не завжди збігається з вираженістю симптомів^[2].

Види аналізів

На практиці використовують два типи аналізу на IgE: загальний і специфічний. Кожен має своє призначення.

Загальний IgE

Цей тест показує загальну концентрацію IgE у крові. Він не визначає, на що саме виникає реакція, а лише фіксує, що імунна система в цілому активізована. Рівень може бути підвищеним і з інших причин: через паразитарні інфекції чи куріння^[3], бронхіальну астму, екзему, рідкісний вроджений гіпер-IgE-синдром^[4].

Нормальний рівень загального IgE не виключає алергії. Цей тест малочутливий, і в багатьох людей з алергією на окремі алергени він у межах норми^[5].

Специфічний IgE

Цей аналіз визначає реакцію на конкретну речовину, наприклад на пилок берези, білок коров'ячого молока або кліщів домашнього пилу. У лабораторії сироватку крові поєднують з окремими алергенами, і якщо в ній є IgE до певного з них, це фіксує прилад.

Такий аналіз точніший і використовується для індивідуальної діагностики. Його можна робити і дітям, і дорослим, незалежно від стану шкіри чи приймання антигістамінних засобів.

IgG-тести до продуктів

Міф: панель IgG до десятків чи сотень продуктів виявляє харчову алергію або непереносимість і допомагає скласти «персональну» дієту. Насправді: Американська академія алергії, астми та імунології (AAAAI) відносить IgG-тестування харчової алергії до методів, які не мають користі й ведуть до хибних діагнозів і зайвого лікування^[6]. Непереносимість, як-от непереносимість лактози, такий тест теж не діагностує.

Коли призначають аналіз крові на алергію

Такий аналіз зазвичай призначають, коли в людини є симптоми, схожі на алергічну реакцію, але шкірне тестування неможливе або небезпечне. Іноді причина у віці, захворюваннях шкіри, прийманні ліків або ризику сильної реакції^[6].

Тести обирають за скаргами, а не «про всяк випадок». Широкі харчові панелі без симптомів не роблять: у них понад половина позитивних результатів хибні^[2]. Американський коледж алергії, астми та імунології (ACAAI) прямо радить не призначати алергопроби навмання, а підбирати їх за симптомами, побутовими й професійними контактами та віком^[7].

Найпоширеніші причини для призначення аналізу:

• Постійна закладеність носа, чхання, сльозотеча: симптоми, які з'являються сезонно або після контакту з певними подразниками, як при алергічному риніті.
• Хронічна кропив'янка: свербіж і висипи, які не минають без явної причини. Проте вона рідко буває алергічною, тож рутинні алергопроби без підозрілого зв'язку з якимось продуктом чи речовиною не рекомендовані^[8].
• Скарги на реакцію після їжі: наприклад, після горіхів, яєць, молочних продуктів, морепродуктів. Аналіз допомагає при підозрі на харчову алергію, але сам по собі її не доводить^[8].
• Підозра на алергію до ліків: зокрема пеніциліну, нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) або місцевих анестетиків. Тут аналіз крові помічник слабкий. Значна частина реакцій на НПЗЗ (ібупрофен, ацетилсаліцилова кислота) пов'язана з блокуванням ферменту ЦОГ-1, а не з IgE, і перевірених лабораторних тестів для них немає^[9]; діагноз ставлять за історією реакцій або за пробним прийманням ліків під наглядом^[10]. Справжня алергія на місцеві анестетики трапляється рідко, її перевіряють шкірними пробами та провокаційною пробою^[11]. Для антибіотиків дедалі частіше обирають контрольоване пробне приймання в лікарні^[12].
• Астматичні симптоми: свистяче дихання, задишка, відчуття стиснення в грудях, особливо якщо вони пов'язані з певними тригерами.
• Анафілаксія в анамнезі (тобто в історії хвороби): щоб з'ясувати, яка саме речовина могла спричинити загрозливу реакцію.

Дітям такий аналіз також можуть рекомендувати, якщо шкірне тестування завдає їм дискомфорту або занадто ризиковане через нестабільний стан.

Як проходить аналіз

Забір крові для аналізу на IgE є стандартною й короткою процедурою. Триває вона кілька хвилин і не потребує спеціальної підготовки.

Що відбувається під час аналізу:

• Кров беруть з вени: зазвичай з ліктьового згину.
• Укол голкою відчувається коротко: неприємне відчуття швидко минає, інколи лишається невеликий синець^[3].
• Кров збирають у пробірку: потрібний об'єм невеликий, і з однієї пробірки можна визначити IgE до кількох алергенів.
• Після процедури наклеюють пластир: або легку пов'язку на місце уколу.

Далі зразок передають до лабораторії, де визначають рівень IgE.

Підготовка до тесту

На відміну від деяких інших лабораторних досліджень, перед аналізом крові на алергію не потрібно нічого змінювати у своєму розпорядку. Їсти можна як завжди, пити воду теж. Антигістамінні засоби на результат не впливають: вони заважають шкірним пробам, а не аналізу крові^[5]. Скасовувати будь-які ліки без вказівки лікаря не треба, але повідомте йому про всі препарати, які приймаєте^[3].

Результати: що означають

У кожної людини є певна кількість IgE в крові. Якщо рівень специфічного IgE підвищений, це може свідчити про алергію. Що саме показує аналіз, залежить від типу тесту. Загальний IgE вказує лише на підвищену активність імунної системи, специфічний вказує на конкретну речовину.

Основні варіанти результатів:

• Підвищений IgE: імовірна алергічна реакція на певний подразник. Позитивним зазвичай вважають рівень специфічного IgE понад 0,35 кОд/л (kU/L, за найпоширенішою системою ImmunoCAP). Це ознака сенсибілізації, яка ще не дорівнює хворобі^[2].
• Нормальний рівень: не виключає алергії, особливо якщо симптоми є. Тоді можливе тестування іншими методами.
• Рівень не показує тяжкість: концентрація антитіл не завжди пов'язана з інтенсивністю симптомів.
• Компонентна діагностика: деякі лабораторії аналізують окремі білки алергену, і це точніше показує ризик тяжкої реакції. Наприклад, при підозрі на алергію на арахіс IgE до білка Ara h 2 у дітей правильно розпізнавав алергію приблизно у 83% випадків і так само часто правильно її виключав^[13].

Результати завжди потрібно оцінювати разом з лікарем, з урахуванням анамнезу та скарг.

Коротко: «плюс» в аналізі означає лише, що імунна система знайома з алергеном. Діагнозом він стає, коли збігається з тим, що відбувається після контакту з цим алергеном.

Переваги і обмеження

У цього методу є переваги, але й певні недоліки. Його доцільно використовувати в конкретних клінічних ситуаціях, наприклад коли шкірне тестування не дає результату або протипоказане.

• Переваги: не залежить від стану шкіри, не заважає прийманню ліків, безпечний навіть для дітей і вагітних, не провокує реакції, бо алерген не потрапляє в організм.
• Обмеження: дорожчий за шкірні проби, результат доводиться чекати довше^[7], можливі хибнопозитивні результати, не показує силу алергії, а при більшості реакцій на ліки інформативність низька.

Аналіз крові чи шкірний тест: що обрати

Обидва методи мають свої переваги. Шкірні проби дають результат швидко й досить точно, але вони не підходять при екземі, атопічному дерматиті, на тлі антигістамінних препаратів^[5] або при високому ризику тяжкої реакції. У таких випадках аналіз крові є безпечною та інформативною альтернативою.

Іноді лікар призначає обидва тести, бо вони доповнюють один одного. А коли й вони не дають чіткої відповіді щодо їжі, найточнішим методом вважається пероральна харчова проба: людина під наглядом лікаря з'їдає поступово збільшувані порції підозрілого продукту^[2].

Поширені запитання

Скільки чекати результатів?

Зазвичай кілька днів. Точний термін залежить від лабораторії та кількості алергенів у замовленні^[5].

Чи можливі хибнопозитивні результати?

Так. За даними клініки Клівленда, 50–60% позитивних результатів аналізу крові не означають, що людина справді має алергію; найчастіше це стосується харчових алергенів^[5]. Тому інтерпретувати результат має лікар, з урахуванням історії хвороби та клінічної картини.

Чи треба повторювати тест?

У деяких випадках так, наприклад якщо результати сумнівні, симптоми змінюються з часом або потрібно оцінити динаміку. Діти нерідко переростають алергію, і зниження рівня IgE може стати приводом спланувати контрольну харчову пробу. Також повторне тестування буває частиною контролю ефективності лікування чи елімінаційної дієти (дієти з виключенням підозрілого продукту).

Чи можна визначити тяжкість алергії?

Звичайний аналіз IgE не показує, наскільки сильною буде реакція. Компонентна діагностика лише уточнює ризик: антитіла до «небезпечних» білків алергену роблять тяжку реакцію імовірнішою, але гарантій у жодний бік не дають.