Головний біль зліва: симптоми, причини та лікування

Ліва половина голови не має «своїх» хвороб. Коли 1283 людей з мігренню запитали, де саме в них болить, праву сторону назвали 27,3%, ліву 24,3%, обидві 23,7%, а ще 15% відчували біль то з одного, то з іншого боку^[1]. В іншому дослідженні серед 340 людей з однобічною мігренню «лівих» і «правих» виявилося майже порівну: 48,8% і 51,2%^[2]. Тож сторона сама по собі мало що підказує. Набагато більше розповідають характер болю, швидкість, з якою він наростає, вік людини і те, що з'являється разом із болем.

Характеристика головного болю зліва

Головний біль зліва може бути легким дискомфортом або сильним, різким болем у конкретній ділянці: у скроні, за оком, у лівій половині чола чи потилиці. Він буває пульсуючим, колючим, тиснучим або пронизливим. Сам біль не є хворобою. Це сигнал, і щоб його прочитати, лікар з'ясовує, як і коли він виникає.

Однобічний біль типовий для кількох станів. Так найчастіше болить мігрень, а ще кластерний головний біль, невралгія трійчастого нерва, біль від шиї, зуба чи запаленої пазухи. Головний біль напруги, найпоширеніший з усіх, зазвичай охоплює обидві половини голови^[3].

Міф: якщо болить лише одна половина голови, це ознака пухлини чи інсульту. Насправді: однобічний біль буває у двох третин людей з мігренню^[1], а про вторинну, тобто спричинену іншою хворобою, причину свідчать інші ознаки. Саме їх лікарі перевіряють за списком «червоних прапорців»^[4].

У більшості випадків головний біль не є небезпечним і минає сам або після приймання знеболювальних засобів, відпочинку, нормалізації сну чи зменшення стресу. Однак варто звернути увагу, якщо головний біль зліва супроводжується:

• нудотою або блюванням
• запамороченням або втратою рівноваги
• затуманенням або порушенням зору (біль голови разом із нечітким зором має кілька можливих причин)
• онімінням або слабкістю в кінцівках
• порушенням мовлення чи пам'яті.

Нудота з блюванням часто супроводжує звичайний напад мігрені. Раптова слабкість однієї половини тіла, порушення мовлення чи пам'яті потребують негайного виклику швидкої допомоги^[5].

Коротко: те, що болить саме ліва половина голови, не робить біль ні небезпечнішим, ні безпечнішим. Важать раптовість, вік і неврологічні симптоми, що з'являються разом із болем.

Читайте:

Головний біль: причини, види, методи лікування

Головний біль може бути легким дискомфортом, а може сигналізувати про серйозну проблему зі здоров'ям. Деякі в...

Головний біль напруги

Найчастіша причина головного болю зовсім не мігрень. За оцінкою світових досліджень, головний біль напруги (у МКХ-10 «головний біль напруженого типу») є в 42% дорослих, мігрень в 11%^[6]. Головний біль напруги відчувається як постійний тупий біль, ніби голову стягує тугий обруч. Зазвичай болить з обох боків, але біль може переважати з одного. Його пов'язують зі стресом, незручною поставою, пропусками їжі та нестачею рідини^[3]. Від мігрені такий головний біль відрізняється силою: він рідко буває настільки сильним, щоб людина не могла працювати, і не посилюється від звичайної ходьби.

Мігрень

Мігрень належить до найпоширеніших типів головного болю, і саме вона найчастіше «сідає» на одну половину голови. Біль пульсуючий, часто сильний, посилюється від руху^[5]. Найчастіше він зосереджений в ділянці очей, скроні та чола^[1] і може поступово поширюватися на всю голову. Сторона від нападу до нападу може змінюватися, і це теж типово для мігрені. Напад зазвичай триває від 4 годин до 3 діб^[5].

Симптоматика мігрені

Окрім болю, мігрень має інші характерні прояви^[5]:

• порушення зору (мерехтіння, затемнення, зигзагоподібні лінії перед очима), так звана аура
• нудота та блювання, які часто супроводжують напад
• запаморочення та втрата рівноваги
• чутливість до світла, гучних звуків, запахів і навіть дотиків
• оніміння або поколювання в ділянці обличчя, рук чи ніг.

Іноді за кілька годин або навіть днів до нападу людина відчуває втому, часто позіхає, змінюються настрій та апетит, хочеться певної їжі чи пити^[5]. Це продромальна стадія мігрені, і її ознаки допомагають передбачити напад.

Причини та тригери мігрені

Точні причини мігрені досі вивчають. Дослідники вважають її багатофакторним захворюванням, у якому поєднуються генетична схильність і чинники довкілля. У великому дослідженні 1207 пацієнтів тригери, тобто чинники, що провокують напад, помічали 75,9% людей^[7]. До найчастіших належать:

• Стрес: його називали 79,7% тих, хто помічав у себе тригери^[7].
• Гормональні зміни: особливо у жінок, перед або під час менструації (менструальна мігрень); їх відзначали 65,1% жінок^[7].
• Харчові продукти: деякі люди помічають напади після алкоголю, шоколаду, витриманих сирів або продуктів з консервантами. Пропуски їжі як тригер називали навіть частіше, ніж конкретні продукти^[7].
• Порушення сну: і недосипання, і надто довгий сон можуть спровокувати напад (головний біль через нестачу сну).
• Яскраве або мерехтливе світло: екран комп'ютера, телевізор, стробоскоп у клубі.
• Різкі запахи: парфуми, дим, побутова хімія.

Окремий рідкісний тип мігрені називають геміплегічною мігренню. Під час нападу з'являється слабкість у руці, нозі або половині обличчя, що нагадує інсульт. Тому раптова однобічна слабкість без встановленого діагнозу геміплегічної мігрені завжди є приводом викликати швидку^[5].

Інші часті причини болю з одного боку

Головний біль від надмірного вживання знеболювальних

Парадокс, про який знають не всі: ліки від головного болю можуть самі його підтримувати. Медикаментозний (абузусний) головний біль запідозрюють, якщо людина три місяці й довше приймає прості знеболювальні (парацетамол, ібупрофен, ацетилсаліцилову кислоту) 15 і більше днів на місяць або триптани, опіоїди чи комбіновані засоби 10 і більше днів на місяць, а біль за цей час почастішав^[8]. Вихід полягає в тому, щоб під наглядом лікаря припинити надмірне приймання. Перші тижні біль зазвичай посилюється, а потім стає легше^[8].

Синусит

Запалення приносових пазух (синусит) дає біль, набряк і чутливість навколо щоки, ока чи чола, часто з одного боку, разом із закладеним носом або виділеннями, а іноді з температурою та болем у зубах. Зазвичай синусит, а з ним і синусовий головний біль, минає сам протягом 4 тижнів^[9].

Міф: біль у чолі й щоці разом із закладеним носом означає гайморит. Насправді: серед 100 людей, які вважали свій біль «синусовим», лише у 3% він був пов'язаний з риносинуситом, а в більшості виявилася мігрень або ймовірна мігрень. Закладеність носа і сльозотеча при мігрені бувають часто^[10].

Зуби і щелепа

Біль від хворого зуба часто «розходиться» по половині обличчя. Його причиною бувають карієс, абсцес, тріщина зуба, зуб мудрості, хвороби ясен і скреготіння зубами (бруксизм). До стоматолога варто піти, якщо зуб болить довше 2 днів або знеболювальні не допомагають. Набряк навколо ока чи на шиї потребує невідкладної допомоги^[11]. Розлади скронево-нижньощелепного суглоба (біль у щелепі) часто поєднуються з головним болем^[12].

Невралгія трійчастого нерва

Невралгія трійчастого нерва (нерва, що відповідає за чутливість обличчя) дає короткі напади від кількох секунд до 2 хвилин. Біль різкий, як удар струмом, у щелепі, зубах чи яснах, майже завжди з одного боку. Напад провокують легкі дотики: умивання, їжа, чищення зубів. Хвороба рідкісна, частіше у жінок і зазвичай починається у 50–60 років^[13]. Препаратами першого вибору є карбамазепін та окскарбазепін, а МРТ допомагає знайти судину, що тисне на нерв, або іншу причину^[14].

Кластерний головний біль

Кластерний головний біль рідкісний, але належить до найсильніших. Вбачати в ньому «лівобічний» біль помилково: він буває строго з одного боку, і цей бік може бути як лівим, так і правим. Біль виникає навколо ока чи в скроні й триває від 15 до 180 хвилин, від одного нападу через день до 8 на добу^[15]. На тому ж боці червоніє й сльозиться око, опускається повіка, звужується зіниця. Напади йдуть серіями тижнями чи місяцями, часто вночі, а потім можуть зникнути на роки. Частіше хворіють чоловіки 30–40 років^[16], у 3–7 разів частіше за жінок^[15]. Через закладений ніс і сльозотечу його плутають з алергічним головним болем. Напад знімають вдиханням кисню через маску та триптанами у вигляді ін'єкції чи назального спрею^[16].

Цервікогенний головний біль

Цервікогенний головний біль виникає через зміни у верхньому шийному відділі хребта. Травми, артрит або інші порушення верхніх хребців і суглобів спричиняють біль, який іде від шиї та поширюється на голову, іноді на обличчя й око, зазвичай з одного боку. На відміну від мігрені чи кластерного болю, тут джерело болю лежить у шиї. Схожий за розташуванням, але інший за природою біль дає потилична невралгія.

Основні ознаки цервікогенного головного болю

• Біль починається в ділянці шиї та поступово поширюється на голову.
• Рухливість шиї обмежена, певні рухи чи положення голови посилюють біль.
• Неприємні відчуття можуть віддавати в плечі та руки.
• Можливі нудота та запаморочення, особливо при різких рухах головою.

Методи лікування цервікогенного головного болю

Лікування зазвичай поєднує нестероїдні протизапальні препарати, наприклад ібупрофен, і фізичну терапію. За даними метааналізу 14 досліджень, мануальна терапія зменшує частоту нападів у найближчі тижні, а вправи для шиї знижують інтенсивність болю й у довшій перспективі^[17]. У деяких випадках лікар пропонує блокаду, тобто ін'єкцію знеболювального чи стероїду в ділянку нерва або суглоба. Корекція постави та регулярні вправи допомагають запобігти поверненню болю.

Васкуліт (скроневий артеріїт): симптоми та лікування

Васкуліт означає запалення стінок кровоносних судин, яке може звужувати їх і порушувати кровообіг. Для головного болю найважливіший гігантоклітинний (скроневий) артеріїт, що вражає артерії голови, особливо скроневі, і дає біль у скроні з одного або обох боків. У людей до 50 років він дуже рідкісний, у жінок трапляється частіше^[18]. Тому новий, незвичний головний біль у скроні після 50 років потребує огляду лікаря без зволікань.

Симптоми васкуліту

• Раптова втрата зору, двоїння або нечіткість зору на одне чи обидва ока.
• Біль у скроні або за оком, болючість і потовщення скроневої артерії.
• Жувати чи говорити боляче, бо жувальним м'язам не вистачає крові.
• Підвищена температура, загальна слабкість, біль у м'язах.
• Чутливість або біль шкіри голови^[19].

Методи лікування васкуліту

• Кортикостероїди (глюкокортикоїди, наприклад преднізолон) є основним лікуванням. Їх починають одразу, ще до підтвердження діагнозу, бо без лікування є ризик втрати зору^[19]. Якщо зір уже порушений, лікування починають негайно, часто з великих доз внутрішньовенно: найкритичніші для зору перші 2 доби^[20].
• Імуносупресивні засоби (наприклад, метотрексат) застосовують, коли стероїдів недостатньо або треба зменшити їхню дозу.
• Тоцилізумаб, біологічний препарат, у клінічному випробуванні дав стійку ремісію через рік у 56% пацієнтів проти 14% на самому преднізоні^[21].
• Контроль запалення за аналізами крові допомагає оцінювати ефективність лікування. Діагноз підтверджують біопсією скроневої артерії або ультразвуковим дослідженням, і біопсію можна зробити навіть після початку лікування^[18].

Аневризма мозку: небезпека, симптоми та методи лікування

Аневризма мозку означає випинання ослабленої стінки артерії. Більшість аневризм нічим себе не виявляють, але розрив дає крововилив у простір навколо мозку, субарахноїдальний крововилив^[22]. Його головна ознака: громовий головний біль, надзвичайно сильний, що досягає піку протягом хвилини^[23]. Разом із ним часто бувають ригідність м'язів потилиці (шия опирається нахилу голови вперед, до грудей), нудота й блювання, світлобоязнь, нечіткість зору^[22]. У такому разі треба одразу викликати швидку (103 або 112) і не їхати до лікарні самостійно. Розірвану аневризму закривають хірургічно: металевою кліпсою (кліпування) або спіралями, які вводять через судину (емболізація спіралями, койлінг)^[24]. У великому випробуванні серед пацієнтів, яким підходили обидва методи, після койлінгу через рік залежними від сторонньої допомоги або померлими були 23,7% проти 30,6% після кліпування^[25].

Коли звернутися до лікаря: критерії та важливі ознаки

Причиною болю зліва може бути будь-що, від мігрені до серйозних неврологічних захворювань. У більшості випадків біль не небезпечний і минає сам або після знеболювального. Однак є ситуації, коли біль потребує негайної медичної допомоги.

Червоні прапорці: правило SNOOP

Лікарі запам'ятовують червоні прапорці головного болю за англійською абревіатурою SNOOP, розширена версія якої (SNNOOP10) містить 15 пунктів^[4]. Простими словами, насторожують:

• S, системні ознаки: температура, озноб, схуднення, біль голови в людини з онкологічним захворюванням або ослабленим імунітетом; температура разом із ригідністю м'язів потилиці і висипом можуть свідчити про менінгіт^[3].
• N, неврологічні симптоми: затуманений зір, двоїння чи втрата зору; слабкість або оніміння в одній половині тіла, порушення координації чи мовлення; сплутаність, дезорієнтація, сонливість.
• O, раптовий початок: раптовий, дуже сильний біль, який не зменшується і досягає максимуму за лічені секунди чи хвилину.
• O, старший вік: новий головний біль, що вперше з'явився після 50 років; біль у скроні та щелепі при жуванні в цьому віці вказує на скроневий артеріїт.
• P, зміна характеру: біль став частішим, сильнішим або іншим, ніж завжди; залежить від положення тіла; з'являється при кашлі, чханні чи напруженні; виник під час вагітності чи після пологів.
• Травма голови перед появою болю, навіть якщо здається, що все гаразд.
• Сильний біль і почервоніння одного ока: так може проявлятися гострий напад глаукоми (гострий біль в оці)^[3].
• Нудота, блювання або сильне запаморочення без очевидної причини, а також біль, що триває довше 72 годин^[5].

Що робити при тривожних симптомах

Якщо з'явився будь-який із цих симптомів, не відкладайте звернення по медичну допомогу. Раптовий найсильніший у житті біль, однобічна слабкість чи порушення мовлення є приводом викликати швидку.

Лікар може призначити додаткові обстеження:

• Магнітно-резонансну томографію (МРТ) для оцінки стану мозку, нервів і судин.
• Комп'ютерну томографію (КТ) для виявлення крововиливу. Якщо КТ без контрасту зроблено протягом 6 годин від початку болю і вона нормальна, субарахноїдальний крововилив практично виключений^[26].
• Ультразвукове дослідження судин при підозрі на скроневий артеріїт чи інші судинні порушення.

Описуючи свій стан лікарю, розкажіть, як почався біль, скільки триває, з якого боку, що його посилює, які ліки і як часто ви приймаєте, і які симптоми його супроводжують. Це допоможе швидше встановити правильний діагноз і підібрати лікування.

Лікування та профілактика

Лікування головного болю зліва залежить від причини. При головному болю напруги та мігрені першим кроком зазвичай є безрецептурні знеболювальні, а при частих або тяжких нападах лікар підбирає специфічні препарати і профілактику.

Основні методи лікування

• Медикаментозна терапія: нестероїдні протизапальні засоби, препарати для мігрені (наприклад, триптани) або стероїди, залежно від діагнозу
• Фізична терапія: вправи для відновлення функції шиї та поліпшення постави
• Поведінкова терапія: методи зниження стресу та релаксаційні техніки
• Зміна способу життя: регулярний сон, регулярне харчування, уникнення тригерів болю

Щоденник головного болю, де записують дні з болем, можливі тригери і всі прийняті таблетки, допомагає лікарю коригувати лікування і вчасно помітити надмірне вживання знеболювальних.

Вплив зовнішніх факторів на головний біль

Зовнішні чинники можуть провокувати й посилювати головний біль. Погоду як тригер мігрені називали 53,2% людей, світло 38,1%, запахи 43,7%^[7], а про зв'язок головного болю з атмосферним тиском досі сперечаються. Свою роль відіграє й емоційний стан: стрес і тривога часто передують нападам.

Харчові фактори

Зв'язок їжі з головним болем вивчений гірше, ніж здається. Найсильніші докази має відміна кофеїну та глутамат натрію, розчинений у напої і випитий у великій дозі; щодо аспартаму два дослідження показали ефект, а два ні^[27]. До можливих тригерів відносять:

• продукти з високим вмістом тираміну (витримані сири, копченості)
• підсилювачі смаку та підсолоджувачі (глутамат натрію, аспартам), хоча для аспартаму докази суперечливі
• алкоголь, особливо червоне вино та пиво
• кофеїн: і надлишок, і різке скорочення в раціоні.

Харчовий щоденник допомагає виявити особисті тригери. Уникати варто того, що справді повторювано провокує напади, а не всього списку одразу.

Роль психологічного стану та соціального оточення

Хронічний стрес, емоційне виснаження, проблеми у стосунках або на роботі можуть робити напади частішими. Знизити ризик допомагають:

• емоційна підтримка від близьких
• консультації психолога чи психотерапевта
• регулярна аеробна фізична активність: у метааналізі 15 досліджень вона зменшувала інтенсивність і частоту мігрені, а помітний ефект давали щонайменше 200 хвилин занять сумарно^[28]
• баланс між роботою та відпочинком.