Більшість людей уявляє бруксизм як нічний скрегіт, який чує партнер. Проте в опитуваннях дорослих звичку стискати зуби вдень визнають 22–31% людей, а частий нічний бруксизм близько 13%[1]. Денне стискання майже беззвучне, тому про нього зазвичай дізнаються вже за болем у щелепі або стертими зубами.
Бруксизм означає повторювану активність жувальних м'язів, за якої людина стискає чи скрегоче зубами або напружує й висуває нижню щелепу. Міжнародний консенсус експертів розрізняє бруксизм сну і бруксизм неспання та наголошує, що в загалом здорових людей це радше поведінка, ніж хвороба: вона може стати чинником ризику для зубів і м'язів, але сама по собі не є діагнозом[2]. Часто людина не підозрює про проблему, доки не з'являються видимі наслідки.
Оцінки поширеності сильно залежать від методу: нічний бруксизм мають 8–10% дорослих і 15–40% дітей[3]. У великому телефонному опитуванні понад 13 тисяч людей 8,2% повідомили про скрегіт уві сні щонайменше раз на тиждень, і в половини з них були відчутні наслідки: дискомфорт у м'язах уранці, гучний скрегіт або потреба в стоматологічному лікуванні[4]. Здебільшого бруксизм не шкодить, однак при сильних навантаженнях може пошкодити зуби, ясна та скронево-нижньощелепний суглоб (СНЩС).
Ознаки нічного бруксизму
Нічний бруксизм є рухом жувальних м'язів під час сну, ритмічним або тривалим, якого сама людина не усвідомлює[2]. Його видають симптоми, що проявляються вже після пробудження[5]:
- біль у ділянці обличчя
- напруження або скутість щелеп
- клацання або хрускіт у скронево-нижньощелепному суглобі під час руху щелепи
- головний біль, найчастіше тупого характеру
- чутливість зубів
- пошкодження зубної емалі, зламані або стерті зуби
- розхитування зубів чи пошкодження пломб і коронок.
Деякі люди відчувають біль у вусі, бо суглоб розташований поруч зі слуховим проходом, а біль із жувальних м'язів може віддавати в сусідні ділянки[5].
Часто першими помічають проблему ті, хто спить поруч: скрегіт буває гучним і характерним. Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) радить звернутися до стоматолога, якщо партнер чує, як ви скрегочете зубами уві сні[5].
Ознаки денного бруксизму
Денний бруксизм трапляється навіть частіше за нічний[1] і є несвідомою звичкою, яка виникає протягом дня. Зазвичай він проявляється тривалим контактом зубів, стисканням або напруженням щелепних м'язів без звуку[2].
Симптоми денного бруксизму схожі на нічні, але є відмінності. Людина може відчувати:
- напруження або біль у щелепних м'язах
- тупий головний біль, особливо після тривалого стискання зубів
- зменшення рухливості або скутість у щелепах.
Денне стискання зазвичай посилюється під час стресу, напруженої роботи або зосередження на завданні. Скреготу при ньому майже немає, тому механічне стирання зубів, імовірно, менше, проте м'язове перевантаження може бути таким самим.
Коротко: перевірте себе кілька разів на день: у спокої губи зімкнуті, а зуби не торкаються одне одного. Якщо ловите себе на стиснутих зубах, це і є денний бруксизм.
Причини бруксизму
Єдиної причини бруксизму немає. Сучасні дані свідчать, що його регулює головним чином центральна нервова система (реакції мозку під час сну, нейромедіатори, психологічні чинники), а будова зубів і щелеп відіграє малу роль або не відіграє жодної[6]. Лікарі поділяють бруксизм на первинний і вторинний залежно від того, чи пов'язаний він з іншою хворобою[3].
Первинний бруксизм
Первинний бруксизм виникає без інших медичних станів. З ним пов'язують такі чинники:
- Дитячий вік. Нічний бруксизм найчастіше трапляється саме в дітей, у дослідженнях серед дітей його частота коливається від 5,9% до 49,6% залежно від методу оцінки[7]. Багато дітей переростають його без лікування[8]. Міф: якщо дитина скрегоче зубами вночі, у неї глисти. Насправді: в окремих дослідженнях у дітей із кишковими паразитами батьки частіше помічали скрегіт[9], але це лише зв'язок, а більшість випадків дитячого бруксизму пояснюють особливості сну. Паразитів підтверджує аналіз калу, сам скрегіт їх не доводить.
- Проблеми з прикусом. Міф: головна причина бруксизму в неправильному прикусі, тому його треба «виправити» сточуванням зубів. Насправді: раніше прикус вважали основною причиною, але нині прикусу та будові кісток відводять малу роль або не відводять жодної[6].
- Стрес. NHS називає стрес і тривогу найчастішою причиною скреготіння[5]. Люди з дуже напруженим життям мали в 1,3 раза вищі шанси повідомити про нічний бруксизм[4].
- Вживання алкоголю, тютюну або кофеїну. У тому ж опитуванні шанси нічного бруксизму були вищими в людей, які п'ють багато алкоголю (у 1,8 раза), у тих, хто вживає кофеїн (у 1,4 раза), і в курців (у 1,3 раза)[4].
Вторинний бруксизм
Вторинний бруксизм є наслідком інших медичних станів або дії ліків. До можливих причин належать:
- Психічні розлади. Люди з тривожними розладами мали в 1,3 раза вищі шанси бруксизму сну[4], а NHS серед причин називає й ліки від депресії та тривоги[5].
- Неврологічні захворювання. З бруксизмом пов'язують хворобу Паркінсона, хворобу Гантінгтона, хворобу Альцгеймера та мультисистемну атрофію[3].
- Ліки. Бруксизм сну може бути пов'язаний із прийомом амфетамінів, антипсихотиків і селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС)[3]. Систематичний огляд знайшов імовірний зв'язок між СІЗЗС і появою бруксизму, хоча дослідження були неоднорідними[10].
- Апное сну. У людей з обструктивним апное сну шанси бруксизму були в 1,8 раза вищими, а в тих, хто гучно хропе, у 1,4 раза[4]. Нічні мікропробудження можуть супроводжуватися епізодами стискання зубів[3].
Довготривалі наслідки бруксизму
Коли навантаження перевищує можливості тканин пристосуватися, бруксизм може спричинити такі ускладнення[3]:
- значну чутливість зубів через стирання емалі
- рецесію ясен, тобто оголення шийок зубів, що поглиблює наявні захворювання ясен
- рухливість зубів і ризик їхньої втрати
- пошкодження або злам пломб, коронок і мостів
- біль у жувальних м'язах і СНЩС, тобто біль у щелепі і труднощі під час жування.
Діагностика бруксизму
Стоматолог шукає ознаки бруксизму під час звичайного огляду ротової порожнини[8], звертаючи увагу на таке:
- Стерта зубна емаль. Зуби мають згладжені, нетипово стерті поверхні[3].
- Сплощені, тріснуті або зламані зуби. Регулярне скреготіння створює надмірний тиск, що призводить до мікротріщин або значних пошкоджень зубів.
- Рухливі або пошкоджені пломби та коронки. Постійне стискання зубів може послаблювати чи зміщувати стоматологічні реставрації.
- Збільшені щелепні м'язи. Жувальні м'язи можуть помітно гіпертрофуватися через постійне напруження[3].
Схоже зношення зубів буває й з інших причин: надто агресивне чищення зубів, абразивна паста, кислі напої або тверда їжа. Досвідчений стоматолог зважає на форму і розташування стертості, щоб відрізнити бруксизм від цих причин.
Лікар також розпитує про головний біль, біль у щелепах, шум у вухах і болючість жувальних м'язів. Якщо підозрюють нічний бруксизм разом з апное сну, призначають полісомнографію, бажано з аудіо- та відеозаписом[3].
Методи лікування бруксизму
Лікування потрібне не завжди[5]. Коли воно потрібне, мета полягає в захисті зубів, полегшенні болю й роботі з чинниками, що підсилюють бруксизм. Методи включають фізичні засоби захисту, ліки й поведінкові підходи.
Використання кап або шин
Стоматологічні капи та шини є найпоширенішим методом. Ці пристрої:
- створюють бар'єр між верхніми та нижніми зубами, запобігаючи їхньому стиранню
- рівномірно розподіляють тиск на зуби
- можуть зменшувати біль у щелепах, пов'язаний із надмірним напруженням.
Капа захищає зуби, але не прибирає сам бруксизм: огляд Cochrane не знайшов доказів, що шина зменшує нічні епізоди, хоча вона може допомагати проти стирання зубів[11]. Капи зазвичай роблять із м'якого пластику, шини з твердого матеріалу. NHS радить капу, яку стоматолог виготовляє під зуби конкретної людини[5].
Медикаментозне лікування
Ліки допомагають переважно з болем, а не з самим бруксизмом.
- Парацетамол або ібупрофен зменшують біль і набряк у щелепі, а додатково допомагає холодний компрес на 20–30 хвилин[5].
- Міорелаксант лікар може коротко призначити на ніч для розслаблення м'язів[8]. Проте метааналіз 9 досліджень показав, що ліки дають щонайбільше обмежений короткочасний ефект і жоден препарат не рекомендують для звичайного лікування бруксизму сну[12].
Якщо бруксизм спричинений побічною дією ліків, лікар може змінити препарат або його дозування[8].
Біологічний зворотний зв'язок
Метод біологічного зворотного зв'язку вчить людину помічати і контролювати напруження щелепних м'язів[8]. Ця терапія може включати:
- використання спеціальних датчиків, що виявляють напруження м'язів;
- тренування для свідомого розслаблення м'язів.
Найбільше сенсу метод має при денному бруксизмі, коли людина може навчитися розпізнавати моменти стискання. Систематичний огляд підходів до денного бруксизму показав користь біофідбеку, нагадувань, методу зміни звички та консультування, але досліджень мало, а доказовість обмежена[13].
Ін'єкції ботоксу
При важкому бруксизмі, який не відповідає на інші методи, застосовують ін'єкції ботулінічного токсину типу А в жувальні м'язи[8]. Токсин блокує нервові сигнали до м'яза й тимчасово послаблює його скорочення. Огляд 36 досліджень показав, що ботулінічний токсин зменшує біль приблизно так само, як шина, а полегшення інколи настає швидше. Упевненість у цих даних оцінили як помірну[14].
Однак використання ботоксу має кілька особливостей:
- ефект тимчасовий, тому ін'єкції потрібно повторювати
- метод коштує недешево і не завжди доступний
- можливі побічні ефекти, зокрема тимчасове зменшення сили жування[14].
Лікування основних станів
Якщо бруксизм вторинний, лікування основного захворювання може зменшити його прояви. Наприклад:
- Лікування апное сну. Терапія постійним позитивним тиском у дихальних шляхах (CPAP) при обструктивному апное сама по собі може зменшити частоту епізодів бруксизму сну[3].
- Психотерапія або консультації. Якщо бруксизм пов'язаний зі стресом, тривогою або депресією, допомагають сеанси терапії, зокрема методи когнітивно-поведінкової терапії, на які спирається більшість підходів до денного бруксизму[13].
Читайте:
Комплексна терапія
Найкращого результату зазвичай досягають поєднанням методів:
- носіння капи або шини для захисту зубів
- техніки зниження стресу, як-от дихальні вправи, музика, регулярні фізичні навантаження[5]
- ліки для тимчасового полегшення болю.
Профілактичні заходи
Щоб зменшити прояви бруксизму, NHS радить[5]:
- не жувати жувальну гумку й тверду їжу, якщо болять зуби або щелепа
- обмежити кофеїн і алкоголь та кинути куріння
- практикувати техніки релаксації і дотримуватися режиму сну: лягати в один і той самий час, тримати спальню темною й тихою
- регулярно відвідувати стоматолога для виявлення ранніх ознак бруксизму.
Підсумок
Скреготіння чи стискання зубів у здорової людини є поведінкою, а не діагнозом, і лікувати його потрібно лише тоді, коли воно шкодить зубам, м'язам або сну. Якщо зранку болить щелепа чи скроні, варто показатися стоматологу, навіть коли ніхто не чув скреготу. Нічна капа від стоматолога захищає емаль, а реальний вплив на сам бруксизм мають зниження стресу, менше кави, алкоголю й тютюну та лікування апное. Сточувати зуби заради «правильного» прикусу чи давати дитині протиглисні без аналізу через сам скрегіт немає підстав.
Джерела14
- Мета-аналіз. Manfredini D. та ін. Epidemiology of bruxism in adults: a systematic review of the literature. J Orofac Pain, 2013.
- Огляд. Lobbezoo F. та ін. International consensus on the assessment of bruxism: Report of a work in progress. J Oral Rehabil, 2018.
- Довідник. NCBI Bookshelf
- Дослідження. Ohayon MM. та ін. Risk factors for sleep bruxism in the general population. Chest, 2001.
- Teeth grinding (bruxism). NHS.
- Огляд. Lobbezoo F. та ін. Bruxism is mainly regulated centrally, not peripherally. J Oral Rehabil, 2001.
- Мета-аналіз. Machado E. та ін. Prevalence of sleep bruxism in children: a systematic review. Dental Press J Orthod, 2014.
- Mayo Clinic
- Дослідження. Rabie R. та ін. Intestinal parasitic infections and their association with bruxism, tooth wear, and temporomandibular disorders in children in rural Egypt: a cross-sectional study. BMC Oral Health, 2026.
- Мета-аналіз. Wallem A. та ін. Influence of selective serotonin reuptake inhibitors (SSRIs) in the development of bruxism. Cranio, 2025.
- Мета-аналіз. Macedo CR. та ін. Occlusal splints for treating sleep bruxism (tooth grinding). Cochrane Database Syst Rev, 2007.
- Мета-аналіз. Li D. та ін. Pharmacologic Management of Sleep Bruxism in Adults: A Systematic Review and Meta-Analysis of Polysomnographic Outcomes. J Oral Rehabil, 2026.
- Мета-аналіз. Graham DA. та ін. Management of awake bruxism: a systematic review. BMC Oral Health, 2026.
- Мета-аналіз. Aldosari LIN. та ін. Occlusal splints versus botulinum toxin for the management of clinical sequelae associated with adult sleep bruxism: A systematic review and meta-analysis. Cranio, 2026.
