Продромальна стадія мігрені: як організм попереджає про напад

Ви раптом безперервно позіхаєте, хоча виспалися. Хочеться чогось солодкого, шия ніби задерев'яніла, а слова на екрані не складаються в речення. А наступного дня приходить мігрень. Багато людей із мігренню знають це відчуття «щось насувається», але не підозрюють, що воно має назву. Це продромальна стадія, перша фаза нападу. І саме в ній учені сьогодні шукають ключ до того, як зупинити мігрень раніше.

Чотири фази одного нападу

Мігрень значно складніша за звичайний головний біль. Напад часто проходить кілька етапів:

• продром, або передвісник, за кілька годин чи до двох днів до болю^[1];
• аура у частини людей: зигзаги чи спалахи перед очима, поколювання, оніміння, труднощі з мовленням. Аура зазвичай триває не довше години^[1];
• фаза болю з пульсівним головним болем, нудотою, чутливістю до світла й звуку;
• постдром, коли біль минув, але людина ще почувається виснаженою, «як після похмілля».

Симптоми, не пов'язані з болем, як-от втома, проблеми з увагою, скутість шиї, можуть супроводжувати людину на всіх етапах нападу^[2].

Читайте:

Мігрень з аурою: що це

Мігрень із аурою — це стан, що супроводжується зоровими, фізичними чи мовними симптомами, які виникають пере...

Як проявляється продром

Британська служба охорони здоров'я (NHS) називає такі типові ранні ознаки: сильна втома й часте позіхання, потяг до певної їжі чи спрага, зміни настрою, скутість шиї та частіше сечовипускання^[1]. Огляд досліджень додає до цього підвищену чутливість до світла й звуку^[3].

Найдокладніше продром вивчили в дослідженні з електронними щоденниками. Майже сто людей із мігренню протягом трьох місяців записували симптоми в пристрій, який сам кілька разів на день нагадував про себе й не дозволяв змінювати записи заднім числом. Найчастішими передвісниками виявилися^[2]:

• втома й виснаження (у 72% нападів із передвісниками);
• труднощі з концентрацією (51%);
• скутість шиї (50%).

Найцікавіше в тому, що люди правильно передбачали напад у 72% випадків, коли записували такі симптоми. Найточнішими «синоптиками» були ті, у кого продром найсильніше заважав працювати^[2].

Набір ознак у кожного свій. Хтось помічає дратівливість, хтось, навпаки, незвичний приплив енергії; у когось розлад травлення, у когось лише важкість у голові. Тому корисно знати саме свої передвісники.

Що відбувається в мозку

Довго вважали, що мігрень «вмикається» в стовбурі мозку разом із болем^[4]. Але позіхання, спрага, потяг до їжі й частіше сечовипускання підказують інше: усе це функції гіпоталамуса, невеликої ділянки мозку, яка керує сном, апетитом, водним балансом і добовими ритмами.

Німецькі вчені провели унікальний експеримент. Людина з мігренню 30 днів поспіль щоранку лягала в апарат МРТ, і за цей час дослідники «впіймали» три напади, які вона не лікувала. З'ясувалося, що за добу до болю активність гіпоталамуса змінювалася й наростала, а його зв'язки з ділянками, які передають біль від обличчя й голови, перебудовувалися^[4]. Тобто мозок починає «готувати» напад задовго до того, як заболить голова.

Шоколад: тригер чи вже симптом?

Один із найпоширеніших міфів про мігрень стосується шоколаду. Людина з'їдає плитку, а наступного дня в неї мігрень, і шоколад потрапляє в список заборонених продуктів. Але потяг до певної їжі, наприклад до солодкого, є типовою ознакою продрому^[1][3]. Тож цілком можливо, що напад уже почався, і саме він змусив потягнутися до шоколаду, а не навпаки. Те саме може стосуватися яскравого світла, яке раптом стало дратувати.

Це не означає, що тригерів не існує: недосипання, пропущений прийом їжі, стрес чи менструальний цикл у багатьох справді провокують напади. Але щоденник, у якому ви записуєте й самопочуття, і їжу, допомагає відрізнити справжній тригер від раннього симптому.

Як використати сигнали продрому

Ведіть щоденник. Записуйте дати нападів, сон, їжу, менструальний цикл, стрес і все незвичне, що відчували за день-два до болю. Через кілька тижнів зазвичай вимальовується закономірність. Оскільки більшість людей, які помічають передвісники, правильно передбачають напад^[2], це дає час підготуватися.

Сплануйте день. Якщо відчуваєте знайомі сигнали, за можливості перенесіть важливі справи, тримайте ліки під рукою, не пропускайте їжу, пийте воду й лягайте спати вчасно. У багатьох людей напад провокують нестача сну і тривалий голод.

Знеболювальні приймайте вчасно, але не часто. NHS радить приймати знеболювальні, щойно почався головний біль, і не вживати їх частіше, ніж два дні на тиждень, бо часте вживання може саме спричиняти головний біль^[5]. Тому приймати звичайні знеболювальні «про запас» при кожному відчутті продрому не варто.

Лікування в продромі: новий напрям. У великому дослідженні PRODROME понад 500 людей приймали препарат уброгепант або плацебо, щойно відчували знайомі передвісники. Після уброгепанту помірний чи сильний головний біль протягом доби не розвинувся в 46% випадків, після плацебо лише у 29%^[6]. Це перше переконливе свідчення, що напад можна «перехопити» ще до болю. Чи доступний такий препарат і чи підходить він вам, вирішує невролог.

Коротко: продром дає вам від кількох годин до двох днів фори. Щоденник допомагає навчитися його розпізнавати, а невролог підкаже, як використати цей час.

Профілактика: що зменшує кількість нападів

Якщо напади часті, лікар може запропонувати профілактичне лікування: бета-блокатори, деякі антидепресанти чи протиепілептичні ліки, а також акупунктуру, техніки релаксації й когнітивно-поведінкову терапію^[5]. Серед добавок Американська академія неврології й Американське товариство головного болю вважають «ймовірно ефективними» магній і рибофлавін (вітамін B2)^[7]. Перед тим як їх приймати, порадьтеся з лікарем щодо дози й тривалості.

Звички, які зменшують кількість нападів

Ліки допомагають не всім і не завжди, тому щоденний режим теж має значення. Британська служба охорони здоров'я радить кілька простих правил, і частина з них має підтвердження в дослідженнях:

• Регулярний сон. Висипайтеся. Утома належить до можливих тригерів, тож коли відчуваєте наближення нападу, дайте собі більше часу на відпочинок^[8].
• Їжа за розкладом. Пропущені чи нерегулярні прийоми їжі провокують напади в частини людей, тому їжте в той самий час^[8].
• Досить води. Пийте воду протягом дня, щоб не допускати зневоднення^[8].
• Менше кофеїну й алкоголю. Надлишок кофеїну NHS відносить до можливих тригерів і радить обмежувати як каву, так і алкоголь^[8]. Чи шкодять вони саме вам, покаже щоденник.
• Рух. Нестача регулярних фізичних навантажень теж може сприяти нападам^[8]. У метааналізі досліджень аеробні вправи зменшували кількість днів із мігренню в середньому на 0,6 на місяць; автори оцінили якість цих доказів як помірну^[9]. Підійде помірне навантаження, наприклад прогулянки швидким кроком, велосипед чи плавання.
• Стрес і перевтома. Обидва чинники можуть спровокувати напад^[8]. Техніки релаксації, дихальні вправи чи йога допомагають тримати напругу під контролем, а надмірне навантаження краще розподіляти.
• Бережіть травлення. Якщо в продромі з'являється розлад травлення, обирайте легку їжу й пийте достатньо води. При сильній нудоті чи блюванні зверніться до лікаря: він може призначити ліки, які їх знімають^[8].

Зверніться до лікаря, якщо аура триває довше години або напад не минає понад 72 години^[1], якщо напади стали частішими чи змінився їхній характер. Негайно викликайте швидку, якщо головний біль виник раптово й дуже сильний, з'явилися проблеми з мовленням чи пам'яттю, втрата зору, сплутаність або слабкість однієї половини тіла^[1]. Такі симптоми належать до «червоних прапорців» головного болю, які кожному з мігренню варто знати напам'ять.

Читайте:

Мігрень: як розпізнати й лікувати

Мігрень — не просто сильний головний біль, а неврологічна хвороба з нападами, нудотою й чутливістю до світла....