Кропив’янка може з’явитися раптово — червоні плями, свербіж, набряки. Цей стан часто пов’язаний з алергією, але не завжди має очевидну причину. Іноді він минає сам, іноді затягується на місяці.

Коли на шкірі раптом з’являються червоні пухирі, які сверблять, щипають або пекуть, перша думка — щось алергічне. Це може бути кропив’янка: стан, який виникає через вивільнення гістаміну з імунних клітин шкіри. І хоча для багатьох це тимчасовий дискомфорт, для деяких він може стати щоденною проблемою без чіткої причини. Хтось стикається з цим через продукти, хтось — після навантаження або холоду. А буває, що висип просто з’являється і зникає знову.

Що таке кропив’янка

Кропив’янка — це сверблячі підняті висипи на шкірі, які можуть мати різну форму, колір і розмір. У когось це кілька дрібних червоних плям, в інших — великі набрякові бляшки розміром з долоню. Висип часто виникає раптово й так само швидко зникає. Типова ознака — якщо натиснути на пухир, його центр тимчасово блідне.

Медична назва

У медичних документах кропив’янку позначають терміном urticaria. Це слово використовується в міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10: L50), де об’єднуються всі варіанти цього стану — від гострої алергічної форми до хронічної без відомої причини.

Особливості висипу

Кожен елемент кропив’янки — це піднята над шкірою пухироподібна ділянка, яка свербить або пекуче болить. Колір може бути рожевим, червоним або майже тілесним — залежить від тону шкіри й реакції судин. Часто ці пухирі зливаються у великі плями (бляшки), особливо при інтенсивному свербінні чи подразненні.

Кожен окремий елемент зазвичай зникає протягом 24 годин, не залишаючи слідів. Але при деяких формах висип повертається знову — в інших місцях, іншої форми, без зрозумілих причин.

Типи кропив’янки

Кропив’янка — не однакова для всіх. Вона може тривати кілька годин, а може не відпускати роками. Одні висипи чітко пов’язані з алергеном, інші виникають без жодної видимої причини. Тип кропив’янки визначають за тривалістю та за факторами, які її провокують.

Гостра кропив’янка

Це форма, яка триває менше шести тижнів. Вона може виникнути після вживання їжі, прийому медикаментів, інфекції або навіть фізичного навантаження. Часто супроводжується яскраво вираженим свербежем і швидким поширенням пухирів. У більшості випадків зникає самостійно після усунення чинника.

Хронічна кропив’янка

Якщо висипи з’являються щонайменше двічі на тиждень і тривають понад шість тижнів, ідеться про хронічну форму. Причина не завжди очевидна. Таку кропив’янку ще називають хронічною спонтанною, якщо немає чітких тригерів. У частини людей вона може тривати роками з періодами затишшя й загострень.

Фізична (індукована) кропив’янка

Цей тип пов’язаний із фізичними впливами на шкіру або організм. Висип виникає в межах години після дії фактора: холоду, спеки, сонячного світла, тиску або навіть вібрації. У деяких випадках кропив’янка з’являється після інтенсивного тренування чи під час потовиділення. Цей тип також може бути хронічним.

Поширені фізичні тригери:

  • Холод: вплив низьких температур або холодної води.
  • Спека: висока температура повітря чи гарячі ванни.
  • Сонце: ультрафіолетове випромінювання навіть при короткому перебуванні на сонці.
  • Тиск: ремені, ручки сумок, тісний одяг.
  • Вібрація: іноді достатньо тримати інструмент чи пристрій, що вібрує.
  • Фізичне навантаження: біг, швидка ходьба або навіть підйом по сходах.

Причини виникнення

Кропив’янка може з’явитися через щось, що ви з’їли, випили або торкнулися. Але буває і так, що причина взагалі не встановлюється. Загалом випадки поділяють на на гострі та хронічні — від цього залежить і перелік можливих тригерів.

Гострі причини

У більшості випадків гостра кропив’янка — це алергічна реакція. Після потрапляння алергену в організм шкіра реагує висипом. Усе це — наслідок вивільнення гістаміну з тучних клітин. Але алергія — не єдиний сценарій. Іноді тригером виступає інфекція або сильний стрес.

Найпоширеніші алергени, що викликають кропив’янку:

  • Арахіс і горіхи: один з найсильніших харчових алергенів.
  • Морепродукти: особливо креветки, молюски.
  • Антибіотики: зокрема пеніциліни й цефалоспорини.
  • Латекс: рукавички, медичні вироби.
  • Укуси комах: бджоли, оси, комарі.

Хронічні причини

На відміну від гострої, хронічна кропив’янка рідко має чітко визначену алергічну природу. У частини людей вона пов’язана з інфекціями або аутоімунними захворюваннями — наприклад, системним червоним вовчаком або тиреоїдитом. Але часто причина залишається невідомою — тоді її називають ідіопатичною або спонтанною.

Це не означає, що організм «вигадує» симптоми. Просто механізм ще не розкрито. Відомо, що у частини пацієнтів із хронічною формою є аномальна активація імунної системи — навіть без зовнішнього подразника.

Симптоми кропив’янки

Симптоми кропив’янки можуть бути різними — від легкого свербежу до болісного набряку, що заважає говорити чи ковтати. У когось висип дрібний і непомітний, в інших — утворюються великі бляшки, які з’являються й зникають щодня. Тип і сила проявів залежать від форми кропив’янки, загального стану організму й тригера.

Типові прояви

Найчастіше кропив’янка починається з появи піднятих червоних або рожевих пухирів на тлі нормальної чи трохи набряклої шкіри. Пухирі можуть бути круглими, овальними, з неправильними краями, іноді зливаються в більші плями. Особливість: при натисканні центр пухиря блідне.

Супутні симптоми включають:

  • Свербіж: може бути від легкого до нестерпного.
  • Печіння або поколювання: особливо в місцях великого скупчення висипу.
  • Почервоніння шкіри: часто супроводжує пухирі.

Ангіоневротичний набряк

У частини людей кропив’янка супроводжується ангіоневротичним набряком — глибоким набряком шкіри та слизових оболонок. Найчастіше він виникає на обличчі: губи, повіки, язик. Може також торкатися горла, що небезпечно через ризик утрудненого дихання.

Набряк не завжди свербить, але викликає відчуття розпирання, напруження або болю в тканинах. На відміну від пухирів, він тримається довше — до 72 годин.

Як відрізнити кропив’янку від інших висипів

Не кожен висип — це кропив’янка. І навпаки, кропив’янка може маскуватися під інші шкірні стани. Головна її відмінність — швидкість змін. Пухирі можуть з’явитися за лічені хвилини, зникнути через кілька годин і виникнути знову — але вже в іншому місці.

Для кропив’янки не характерні лущення, ділянок шкіри виділенням серозної рідини або жовті кірки. Якщо такі симптоми з’являються — це вже може бути екзема, грибкова інфекція чи контактний дерматит. Ще одна особливість кропив’янки — при натисканні пухир блідне в центрі, що не притаманно більшості інших висипів.

І головне — кропив’янка не залишає рубців, тріщин або змін кольору шкіри після зникнення висипу. Пухирі зникають так, ніби їх і не було.

Діагностика

У більшості випадків лікар може визначити кропив’янку за зовнішнім виглядом шкіри. Якщо висип типовий і з’явився нещодавно, додаткових обстежень зазвичай не потрібно. Але якщо симптоми тривають довго або рецидивують, призначають тести для пошуку можливих причин.

Алергологічне обстеження

Щоб з’ясувати, чи кропив’янка пов’язана з алергією, можуть проводити шкірні тести. Це так звані прик-тести — крапля алергену наноситься на шкіру, а потім через неї роблять легкий прокол. Якщо виникає почервоніння чи пухир, реакція вважається позитивною. Але ці тести ефективні переважно при гострій формі.

Аналіз крові

Іноді призначають аналіз крові на загальний рівень IgE або окремі специфічні антитіла. Це допомагає підтвердити алергічну природу симптомів. Проте при хронічній кропив’янці результати часто не дають чіткої відповіді.

У складніших випадках лікар може запропонувати виключити інфекційні або аутоімунні захворювання, які іноді маскуються під хронічну кропив’янку.

Лікування та самодопомога

Іноді кропив’янка минає сама за кілька годин або днів. Але буває, що свербіж заважає спати, пухирі повертаються знову і знову, а набряк утруднює ковтання. У таких випадках потрібна медикаментозна допомога — і вона є.

Медикаментозне лікування

Основна група препаратів — антигістамінні засоби. Вони блокують дію гістаміну — речовини, яка запускає набряк і свербіж. Часто достатньо приймати одну таблетку на день. Найпоширеніші діючі речовини: цетиризин, лоратадин, фексофенадин, левоцетиризин. Вони входять до складу таких препаратів, як Зіртек, Кларітин, Телфаст, Ксизал.

У разі сильного загострення лікар може призначити кортикостероїди — коротким курсом, щоб зняти гостру реакцію. Якщо ж і це не допомагає, при хронічній формі іноді застосовують ін’єкції моноклональних антитіл, які блокують IgE — імуноглобулін, відповідальний за алергічну відповідь.

Домашні методи полегшення

У неускладнених випадках або між епізодами кропив’янки можна використовувати прості заходи, щоб зменшити дискомфорт.

  • Прохолодні компреси: зменшують набряк і свербіж.
  • Вільний одяг: уникайте тісного або синтетичного, щоб не подразнювати шкіру.
  • Ванни з прохолодною водою: без мила чи ароматизованих засобів.
  • Гіпоалергенна косметика: без ароматів і барвників.

У деяких випадках лікар може порадити місцеві засоби — креми з антигістамінним чи протизапальним ефектом. Наприклад, гідрокортизоновий крем або антигістамінний гель, якщо висип локалізований.

Важливо: не всі засоби однаково ефективні для кожного. Іноді потрібне кількаетапне підбирання лікування, особливо при хронічній формі.

Ускладнення та ризики

У більшості випадків кропив’янка неприємна, але не небезпечна. Проте в окремих ситуаціях вона може супроводжувати серйозну алергічну реакцію — анафілаксію. Це вже не просто висип, а стан, що загрожує життю.

Анафілаксія виникає раптово й розвивається дуже швидко. Її симптоми:

  • Набряк обличчя, губ, язика або горла: може блокувати дихальні шляхи.
  • Задишка або свистяче дихання: через звуження дихальних шляхів.
  • Блювання, нудота: як частина системної реакції.
  • Різке зниження тиску: аж до втрати свідомості.

Єдиним ефективним засобом при такій реакції є ін’єкція епінефрину (адреналіну), яка терміново відкриває дихальні шляхи, піднімає тиск і зменшує набряк. Після введення епінефрину людину слід негайно доправити до лікарні — навіть якщо стало легше. Симптоми можуть повернутися, коли дія препарату завершиться.

Профілактика

Попередити кропив’янку — не завжди просто. Якщо відома точна причина, уникнення тригерів часто дає хороший результат. Але в разі хронічної форми або незрозумілого походження, профілактика базується на зниженні ризиків і зменшенні чутливості шкіри до подразників.

Гостра кропив’янка

Коли причина встановлена, профілактика доволі пряма: достатньо уникати контакту з алергеном. Наприклад, якщо реакцію викликає конкретний продукт або медикамент — його потрібно виключити повністю. Але тригери бувають і неочевидні: парфуми, пральні порошки, латекс, укуси комах чи навіть вода певної температури.

Корисні кроки:

  • Обмежити алергени в їжі: за результатами алергопроб.
  • Змінити засоби догляду: користуватися безбарвними, без запаху.
  • Уникати різких температурних перепадів: не переміщатися з холоду в спеку та навпаки.
  • Зменшити рівень стресу: емоційні тригери теж мають значення.
  • Носити вільний одяг: щільна тканина може подразнювати шкіру.

Хронічна кропив’янка

Тут ситуація складніша. Часто тригери залишаються невизначеними, а сама реакція може мати внутрішній характер — наприклад, через імунні порушення. Але це не означає, що немає сенсу діяти.

Рекомендації при хронічній формі включають здоровий режим сну, збалансоване харчування, уникнення агресивних зовнішніх факторів і регулярні огляди. Лікар може призначити тривалу антигістамінну терапію навіть без явного алергену — для стабілізації стану.

Коли звертатися до лікаря

У багатьох випадках кропив’янка минає самостійно. Але є ситуації, коли зволікати не можна. Якщо висип не проходить, повертається знову або супроводжується небезпечними симптомами — варто звернутися до фахівця.

Причини для обов’язкового звернення:

  • Висип не зникає понад тиждень: навіть якщо симптоми не дуже виражені.
  • Повернення симптомів кожні кілька тижнів або місяців: це може бути ознакою хронічної форми.
  • Сильний свербіж або набряк: заважає спати, викликає тривогу.
  • Ознаки анафілаксії: задишка, блювання, слабкість, набряк обличчя або горла.
  • Висип виглядає інфікованим: почервоніння, гній, підвищена температура шкіри.

Навіть якщо кропив’янка з’являється нечасто, консультація допоможе з’ясувати, чи є в організмі фонові проблеми, які її провокують.

Часті питання

Чи може COVID-19 викликати кропив’янку?

Так, іноді вірусні інфекції, зокрема COVID-19, можуть супроводжуватися шкірними проявами. У деяких людей кропив’янка з’являється під час або після хвороби. Це пов’язано з активністю імунної системи, яка реагує не лише на вірус, а й на власні клітини.

Скільки триває кропив’янка?

Гостра форма зазвичай зникає протягом кількох днів, максимум — до шести тижнів. Якщо висипи повертаються регулярно протягом тривалого часу, мова йде про хронічну форму. У таких випадках симптоми можуть триматися місяцями або навіть роками з періодами загострення і ремісії.

Підсумок

Кропив’янка — це сигнал, що шкіра й імунна система перебувають у стані підвищеної чутливості. Навіть коли причина не очевидна, вона не зникає «просто так» — навіть без очевидного тригера існують механізми, які можна ідентифікувати — і це допоможе в лікуванні.