Шкіра може залишатися сухою, навіть якщо ви щодня користуєтеся кремом. Причини не завжди очевидні — іноді вони приховані у звичках, складі засобів або стані організму.

Суха шкіра, або ксероз, проявляється шорсткістю, лущенням і свербежем. Це один із найпоширеніших станів, який з’являється у більшості людей хоча б раз у житті. Вона може бути тимчасовою, сезонною або постійною — залежно від того, як працює шкірний бар’єр і зовнішні фактори.

Дослідження 2019 року, проведене в Німеччині за участю майже 50 000 осіб, показало: 29,4 % мали суху шкіру [дослідження]. Частота підвищувалася з віком і була приблизно однаковою серед усіх статей. Це підтверджує, що сухість — поширений стан, який потребує системного підходу до догляду.

Чому шкіра лишається сухою

Зволожувальний крем може не дати результату, якщо причину сухості спричиняють інші чинники. Серед них — догляд, склад косметики, клімат, ліки або стан організму. 

Відсутність відлущення

На поверхні накопичуються мертві клітини, які створюють щільний шар і заважають проникненню вологи. Якщо не відлущувати шкіру, крем не може повноцінно діяти, а поверхня залишається шорсткою.

Надмірне миття

Поверхня шкіри містить природні жири та молекули, відомі як природні зволожувальні фактори. Вони підтримують бар’єр, який утримує вологу. Надто часте миття змиває ці речовини, роблячи шкіру сухою та подразненою.

Якщо після купання відчувається стягнутість або свербіж, це може бути ознакою надмірного очищення. Порушення балансу шкіри проявляється тим, що навіть після крему вона швидко висихає.

Щоб зменшити шкоду від частого миття, варто дотримуватися простих правил:

  • Використовуйте мило замість антисептика, коли можливо
  • Обирайте мило без ароматизаторів і барвників
  • Витирайте руки промоканням, не тертям
  • Після миття наносьте зволожувальний крем без ароматів і барвників.

Зневоднення або нестача поживних речовин

Зовнішній шар шкіри містить приблизно 15–20 % води [джерело]. Коли рівень падає, шкіра втрачає пружність і починає тріскатися.

Огляд наукових робіт 2018 року показав [огляд]: збільшення споживання води може помірно покращити гідратацію й еластичність шкіри. Рівень зволоження шкіри пов’язаний із загальною кількістю рідини, яку людина отримує з води та їжі.

Харчування також важливе. Дефіцит вітамінів і мікроелементів може посилювати сухість і уповільнювати відновлення епідермісу. Особливо:

Агресивні очищувальні засоби

У деяких миючих продуктах містяться речовини, що руйнують ліпідний шар і викликають подразнення. Якщо після очищення відчувається стягнутість або печіння, причина може бути саме у складі засобу.

До речовин, що часто спричиняють сухість і подразнення, належать:

  • Ізопропіловий спирт
  • Бензиловий спирт
  • Сульфати
  • Ароматизатори

Засоби у кремовій текстурі очищають шкіру делікатніше, ніж гелі чи пінки. 

Засіб утратив ефективність

Більшість кремів мають тривалий термін придатності, але з часом їхні властивості можуть слабшати. Прострочений засіб уже не зволожує так, як раніше, навіть якщо виглядає нормально. Перевірка дати на упаковці допоможе уникнути марного використання.

Зберігайте косметику подалі від тепла й сонця — висока температура руйнує активні компоненти, і крем швидше втрачає ефективність. Найкраще тримати її в прохолодному, сухому місці.

Не купуйте засоби без заводської пломби чи пошкодженої упаковки. Порушення герметичності може призвести до потрапляння повітря або бактерій, через що формула псується раніше часу.

Невідповідний засіб

Для сухої шкіри потрібні креми з густішою текстурою та компонентами, що відновлюють бар’єр.

Дослідження показують: креми з церамідами ефективно зменшують сухість і допомагають утримувати вологу. [джерело]

До компонентів, які допомагають повернути шкірі зволоження й еластичність, належать:

Побічні ефекти ліків і терапії

Деякі препарати та медичні процедури здатні викликати сухість, навіть якщо догляд підібраний правильно. Це пов’язано з впливом речовин на водно-сольовий баланс і секрецію шкірного сала.

Найпоширеніші засоби, що мають такий ефект:

  • Ретиноїди
  • Бензоїлпероксид
  • Сечогінні засоби
  • Бета-блокатори
  • Гормональні контрацептиви
  • Кортикостероїди
  • Препарати для зниження холестерину
  • Променева та хіміотерапія.

Шкірні захворювання

Сухість може бути ознакою хронічних дерматозів. У таких випадках креми пом’якшують симптоми, але не усувають причину.

Найпоширеніші захворювання, при яких спостерігається сухість шкіри:

Сухість також може виникати при інфекціях — грибкових, бактеріальних або паразитарних, зокрема при корості.

Холодний або сухий клімат

Холодне повітря містить менше вологи, а вітер і сонячне випромінювання пришвидшують її втрату. Протягом зимових місяців або при тривалому перебуванні на сонці шкіра швидше пересихає, навіть якщо догляд регулярний.

Гарячий душ або хлорована вода

Занадто гаряча вода руйнує захисний шар шкіри та вимиває природні жири. Це призводить до втрати вологи, подразнення й появи відчуття стягнутості після миття. Надто довге перебування у ванні лише посилює цей ефект.

Купання у хлорованій воді також може бути причиною сухості. Хлор, який використовують для дезінфекції басейнів, розчиняє ліпіди та знижує здатність шкіри утримувати вологу.

Медичні стани

Деякі захворювання змінюють роботу потових і сальних залоз, або впливають на обмін речовин, що призводить до втрати вологи.

До них належать:

Гормональні зміни під час менопаузи й вагітності також посилюють сухість, оскільки рівень естрогену впливає на стан шкіри.

Генетика і колір шкіри

Дослідження, проведені серед різних груп населення, показують [джерело]: темношкірі люди частіше мають симптоми сухості, як-от лущення й «попелястий» відтінок. Є також дані [джерело], що темношкірі й азіатські учасники демонструють більшу втрату вологи через епідерміс, хоча результати різних робіт залишаються суперечливими.

Старіння

З віком шкіра природно стає сухішою через зниження кількості потових і сальних залоз. Менше жиру й поту означає слабший захист і повільніше відновлення. [джерело]

Клінічні спостереження показують, що надмірна сухість, або ксероз, є найчастішим дерматологічним станом у людей похилого віку [джерело]. 

Суха шкіра в літньому віці часто посилюється через приймання препаратів. До них належать антикоагулянти, засоби для серця та зниження тиску, які широко призначають людям старшого віку.

Симптоми сухої шкіри

Суха шкіра не завжди виглядає однаково. Вона може бути просто трохи шорсткою або настільки подразненою, що тріскається й свербить. Симптоми залежать від рівня зневоднення, стану бар’єра й зовнішніх умов.

Найчастіше люди помічають такі ознаки:

  • Відчуття стягнутості
  • Шорсткість
  • Сіруватий або тьмяний відтінок у темній шкірі
  • Лущення
  • Лусочки
  • Тріщини, що можуть кровоточити
  • Свербіж
  • Зморшки або дрібні лінії.

Коли шкіра починає тріскатися чи свербіти, це означає, що захисний шар пошкоджений. У таких випадках будь-які подразники або мікроби можуть легко проникати вглиб, посилюючи запалення й подразнення. Симптоми можуть з’являтися на обличчі, руках, ногах або спині й часто посилюються в холодну пору року чи в сухому приміщенні.

Як правильно зволожувати шкіру

Щоб зволожувальні засоби справді працювали, важливо знати, коли і як їх наносити. Результат залежить не лише від складу крему, а й від моменту нанесення, частоти використання й поєднання з іншими етапами догляду.

Коли наносити

Найефективніше зволоження — одразу після купання, поки шкіра ще злегка волога. Це дозволяє оклюзивним речовинам утримати воду у верхньому шарі. Якщо чекати довше, частина вологи випарується, і крем подіє слабше.

Вибір засобів

Для сухої шкіри потрібні компоненти, що не лише додають вологи, а й створюють захисну плівку. Такі засоби зменшують втрату води й заспокоюють подразнену поверхню. Краще вибирати засоби з інгредієнтами, які допомагають утримувати воду та відновлюють бар’єрний шар.

Найдієвішими вважаються такі інгредієнти [джерело]:

Для денного догляду краще використовувати легкі креми або емульсії з SPF, а ввечері — густіші засоби, які залишаються на шкірі довше. Вони утворюють плівку, що запобігає випаровуванню вологи під час сну.

Додаткові етапи

Після очищення можна нанести тонік, щоб підготувати шкіру до подальшого зволоження. Тоніки без спирту допомагають підтримати баланс і зменшити подразнення. Потім варто використати сироватку з активними речовинами — гіалуроновою кислотою чи вітаміном C, які притягують воду та зміцнюють структуру епідермісу.

Креми й мазі густішої текстури краще підходять людям із постійною сухістю, ніж лосьйони або гелі. Вони залишаються на поверхні довше, створюючи бар’єр для випаровування. Такий підхід допомагає відновити захисний шар і зменшити подразнення, якщо шкіра чутлива або схильна до лущення.

Чи однакові суха та зневоднена шкіра

Хоча ці два терміни звучать схоже, вони описують різні проблеми. Суха шкіра виникає через нестачу природних жирів і зволожувальних факторів, тому її поверхня стає шорсткою та лущиться.

Зневоднена шкіра, навпаки, страждає від нестачі води. При цьому вона може бути навіть жирною, але водночас тьмяною, менш еластичною й схильною до появи дрібних зморшок.

Коли шкіра втрачає вологу, її пружність зменшується, тонкі лінії стають помітнішими, а бар’єр — уразливішим. Хронічна зневодненість також підвищує ризик розвитку сухості, оскільки шкіра втрачає здатність утримувати воду.

Можливі ускладнення

Коли сухість триває довго, шкіра втрачає цілісність. На її поверхні з’являються мікротріщини, через які легко проникають бактерії. Це підвищує ризик запалення або інфекції, особливо якщо є супутні захворювання — діабет чи ниркова недостатність.

Помітити інфекцію допомагають характерні ознаки:

  • Жовті кірочки
  • Виділення або гній
  • Набряк
  • Почервоніння
  • Відчуття тепла

Інфекція може розвиватися непомітно, особливо на сухих ділянках рук або ніг, де шкіра вже потовщена. Якщо з’являється біль чи свербіж, варто звернути увагу на стан ран і тріщин. У людей із діабетом сухість може свідчити про коливання рівня глюкози, тому поява нових тріщин або повільне загоєння потребують контролю.

Постійна сухість також може призвести до подразнення, свербежу і бажання розчесати шкіру. Пошкодження від розчісування ще більше відкривають шлях бактеріям і сповільнюють відновлення. Якщо шкіра болить, червоніє або виділяє рідину, це ознака запального процесу, який потребує уваги.

Коли звернутися до дерматолога

Суха шкіра зазвичай не потребує лікування, але якщо зміна догляду не дає результату, варто звернутися до спеціаліста. Дерматолог допоможе визначити, чи є сухість самостійним станом, чи наслідком хвороби або реакції на ліки.

  • Свербіж порушує сон або заважає роботі
  • Є ознаки інфекції — почервоніння, набряк, біль
  • З’явилися тріщини або кровоточивість
  • Домашні засоби не дають полегшення.

Якщо сухість супроводжується висипом, плямами чи тривалим подразненням, це може бути дерматит або інший запальний процес. У таких випадках потрібна діагностика, щоб виключити алергію, грибкову інфекцію чи порушення обміну речовин. 

Підсумок

Суха шкіра — не просто косметична особливість, а реакція організму на зміну балансу. Вона може бути наслідком неправильного догляду, впливу навколишнього середовища або внутрішніх порушень. Підтримати здоров’я шкіри можна, якщо поєднати кілька чинників: правильне очищення, регулярне зволоження, збалансоване харчування й достатню кількість води.